WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Соціально-педагогічна робота з юними матерями у США та Великій Британії (автореферат) - Реферат

Соціально-педагогічна робота з юними матерями у США та Великій Британії (автореферат) - Реферат

Вивчені інтерфероногенні властивості антибіотиків: бета-лактамних (оксацилін, ампіцилін, цефтріаксон, цефазолін), лінкозамідів (лінкоміцин), макролідів (макропен).

Обґрунтовано і досліджено ефективність комбінованого застосування антибактеріальних препаратів та імуномодулятора "Амізон" у хворих на гнійно-запальні процеси щелепно-лицевої ділянки.

Практичне значення результатів дослідження. Використання запропонованого методу лікування гнійної рани амізоном у комбінації з антибіотиками покращує самопочуття хворого, нормалізує показники імунограм, усуває такі ознаки гнійно-запального процесу, як підвищення температури, біль, порушення функції ураженого органу, гіперемія та набряк м'яких тканин; загоєння гнійних ран у хворих відбувається у коротші терміни, ніж при традиційній терапії.

Методика розробленої схеми комплексного лікування хворих впроваджена у відділеннях щелепно-лицевої хірургії Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова, центральної стоматологічної поліклініки МО України м. Києва, у лікувальний процес кафедри дитячої стоматології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, хірургічної стоматології Івано-Франківської медичної академії, у Харківському державному медичному університеті, Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького.

Матеріали роботи викладаються у лекційному матеріалі та практичних заняттях студентам стоматологічного факультету Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Івано-Франківської медичної академії, Української військово-медичної академії м. Києва, Харківського державного медичного університету, Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведений критичний аналіз іноземної та вітчизняної літератури за темою дослідження, проведений патентно-інформаційний пошук. Особисто дисертант виконав експериментальне дослідження на 85 білих щурах, зробив забір матеріалу для імунологічних, цитологічних, мікробіологічних та клінічних досліджень у хворих на гнійно-запальні процеси щелепно-лицевої ділянки. Мікробіологічні дослідження виконані в лабораторії клінічної мікробіології кафедри мікробіології, імунології та вірусології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (зав. каф. - проф. Г.К. Палій*). Визначення рівня інтерферону виконано в лабораторії контролю якості імунобіологічних препаратів при інституті ім. Л.В. Громашевського м. Києва (зав. лаб. - проф. С.Л. Рибалко). Імунологічні та цитологічні дослідження проведені в лабораторії Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова. Особисто автор здійснив забір, аналіз клінічного матеріалу і статистичну обробку отриманих даних, провів лікування 117 хворих. Автором сформульовані основні положення та висновки дисертації. У публікаціях, виданих у співавторстві, основні ідеї та матеріал належать дисертанту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації було обговорено і позитивно оцінено на: Міжнародній науковій конференції на тему "Стратегія і тактика застосування антисептиків та антибіотиків у медицині" (Вінниця, 2000); науковій конференції на тему "Сучасні підходи до лікування і профілактики основних стоматологічних захворювань" (Івано-Франківськ, 2003); науково-практичній конференції морфологів на тему "Роль імунної, ендокринної та нервової систем в процесах морфогенезу та регенерації" (Запоріжжя, 2003); обласних конференціях стоматологів (м. Вінниця, 2002, 2004); науково-медичній конференції молодих учених та фахівців (Вінниця, 2001, 2002, 2003); Міжнародній науковій та практичній конференції на тему "Актуальні питання стратегії, тактики застосування та дослідження антибіотиків, антисептиків, дезинтифікантів" (Вінниця, 2004).

Публікації. Основні положення роботи повністю відображені в 12 наукових працях, з них: 6 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України та 1 в інших наукових виданнях; 2 – у вигляді тез доповідей на конференціях, 1 деклараційний патент на винахід, 1 нововведення, 1 раціоналізаторська пропозиція.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота написана українською мовою на 144 сторінках, включає вступ, огляд літератури, розділ матеріалів і методів досліджень, 2 розділи власних досліджень, розділ аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновки та практичні рекомендації, список використаної літератури, що містить 337 джерел, з яких 239 - це праці вітчизняних та авторів СНД, 98 – праці іноземних авторів. Дисертація ілюстрована 19 таблицями, 18 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень

Експериментальне дослідження проводилось на 85 білих безпородних щурах обох статей (маса 137, 002,98г), які знаходились на звичайній дієті в умовах віварію. Моделювання гнійно-запального процесу в рані проводилось за методикою Г.Н.Першина, Е.Н. Падейской (1971). Нами було проведено три серії експериментальних досліджень. В першій серії дослідів вивчалось лікування оксациліном щурів з експериментальним гнійно-запальним процесом у рані. Дослід проводився на 55 щурах, які були розділені на три групи. Перша група складалась з 25 інтактних тварин, яким рани не наносили та лікування не проводилось. Другій групі, яка складалась із 15 тварин, під ефірним наркозом на верхній третині стегна наносили рану площею 120 мм2. Рану інфікували шляхом введення суспензії в об'ємі 0,2 мл під краї рани. Суспензія вміщувала 106 кл/мл в ізотонічному розчині хлориду натрію штаму S. aureus F 49 АТСС 25923, вирощеного на середовищі Чистовича з метою поновлення патогенних властивостей еталонного музейного штаму. Тваринам із цієї групи лікування не проводилось (контроль). Тваринам із дослідної групи (15 щурів) ми починали лікування через 48 годин після виникнення гнійно-запального процесу в рані. Для раціональної терапії гнійно-запального процесу в рані у щурів була визначена чутливість музейного штаму стафілокока до антибіотиків за допомогою паперових дисків, насичених різними антибіотиками (модифікація класичного методу запропонованого Кірбі і Буєром (1998)). Нами було встановлено, що еталонний штам стафілокока найбільш чутливий до оксациліну (діаметр зони затримки росту мікроорганізму становив 35 мм). Оксацилін вводили в дозі, еквівалентній середньотерапевтичній добовій дозі препарату для людини в перерахунку по поверхні тіла тварини за методом V.E. Pagem, I.M.Barnes (1971), ця доза складала 50 мг/кг. Антибіотик у вказаній дозі в об'ємі 1 мл вводили двічі на добу внутрішньом'язево, протягом 6 діб. У другій серії дослідів вивчалось лікування амізоном 15 щурів з експериментальним гнійно-запальним процесом у рані. Тваринам даної дослідної групи після виникнення гнійно-запального процесу у рані проводили лікування амізоном. Препарат вводили зондом внутрішньо, по 3 мкг/кг маси тіла в об'ємі 1 мл один раз на добу протягом 6 діб. Третя серія дослідів проводилась на 15 білих щурах. Метою цієї серії дослідів стало перевірити ефективність комбінованого застосування амізона разом з оксациліном для лікування гнійно – запального процесу у рані. У даній групі після виникнення гнійно-запального процесу у рані ми проводили комбіноване лікування. Оксацилін вводили у дозі 50 мг/кг в об'ємі 1 мл двічі на добу внутрішньом'язево, протягом 6 діб. Амізон вводили зондом внутрішньо, по 3 мкг/кг маси тіла в об'ємі 1 мл один раз на добу протягом 6 діб. Тваринам із контрольної та дослідних груп рани закривали стерильною серветкою, яку закріплювали пластиром. У подальшому 85 щурів виводили з досліду через певні проміжки часу шляхом декапітації під короткочасним ефірним наркозом згідно правил Європейської конференції захисту хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та наукових досліджень у наступні проміжки часу: до початку експерименту-вихідні дані, на 3-й день від початку лікування, на 7-й та 11-й день після лікування. Усім тваринам із контрольних та дослідних груп проводились імунологічні, мікробіологічні дослідження в динаміці, а також оцінювались макрометричні показники: вага тварин та визначення швидкості епітелізації рани на основі визначення зміни її площі у одиницючасу за методикою Л.Н. Попової (1981). Кількісний склад мікрофлори рани було досліджено у 60 тварин. Мікробне число рани рахували за методикою М.И.Кузина та співавт.(1981). Імунологічні показники гуморального, клітинного імунітету та неспецифічної реактивності організму проводились у всіх 85 експериментальних тварин в динаміці. Забір крові у білих щурів проводився під ефірним наркозом до початку лікування та на 3-й, 7-й, 11-й дні спостережень. Кількісну та функціональну характеристику Т- системи імунітету проводили по реакції спонтанного розеткоутворення лімфоцитів з еритроцитами барана за M. Iondal et al. (1988). Стан гуморального імунітету оцінювали по кількості В-лімфоцитів, утворюючих розетки з еритроцитами миші (А.Н. Чередеев) (1988). Визначення гемолітичної активності комплементу сироватки крові визначали за методикою Л.С. Рез-никовой (1967). Антимікробну активність амізону визначали за допомогою метода послідовних серійних розведень препарату, що досліджувався, в рідкому поживному середовищі (Наказ МОЗ СРСР від 13.03.75 № 250).

Loading...

 
 

Цікаве