WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив комбінованої антигіпертензивної терапії і фізичних навантажень на кардіореспіраторну систему, мікроциркуляцію та жирнокислотний спектр ліпопроте - Реферат

Вплив комбінованої антигіпертензивної терапії і фізичних навантажень на кардіореспіраторну систему, мікроциркуляцію та жирнокислотний спектр ліпопроте - Реферат

Для визначення сирої маси мідій тканини виймали із стулок, висушували на фільтрувальному папері до зникнення вологого сліду і зважували на торсіонних терезах WT-250. Суху вагу визначали шляхом доведення проб до постійної ваги при температурі 100°С. За різницею між сирою та сухою масою визначали вміст в пробі сухої речовини та вологи. Обчислювали гонадо-соматичний, гепато-соматичний і зяброво-соматичний індекси. Для цього розраховували співвідношення сирої маси органу та загальної сирої маси м'яких тканин, виражаючи це співвідношення у відсотках. Розраховували вміст "безвуглеводної знежиреної органіки" (БЗО), яка є різницею між сухою речовиною та сумою всіх компонентів, що визначалися, і приблизно відображає сумарний вміст білку (Шульман, Кокоз, 1971). Вміст глікогену та всіх досліджених показників виражали у відсотках сирої маси і міліграмах.

Статистичну обробку проводили за стандартними методиками (Плохінський, 1961; Рокицький, 1967) з використанням сучасної обчислювальної техніки і пакету комп'ютерних програм. Розраховували середні арифметичні (М), середні квадратичні відхилення (у), помилки середньої (m), довірчі інтервали (Дх), вірогідність відмінностей вибіркових середніх (Р), коефіцієнти варіації (СV).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВМІСТ ГЛІКОГЕНУ У МІДІЙ ПРИРОДНИХ ПОПУЛЯЦІЙ І ВИРОЩЕНИХ НА КОЛЕКТОРАХ

У 1985–1987 рр. динаміка вмісту глікогену в тілі мідій була подібною на колекторах і природних субстратах. У мідій різних фенотипів (табл. 2) його вміст не відрізнявся (Р > 0,01), як і у молюсків розмірних груп 30–40 і 40–50 мм (P > 0,05).

Таблиця 2

Вміст глікогену (% сирої маси) у мідій різних фенотипів

Кількість проб

Fa

(Mm)

Кількість проб

Fb

(Mm)

Кількість проб

Fc

(Mm)

Колектор

65

2,380,76

64

2,880,69

61

2,550,82

Природний субстрат

60

1,820,62

67

1,970,81

58

1,760,67

Накопичення глікогену на колекторах впродовж досліджених місяців істот-но змінювалося і було значно вищим, ніж у мідій природних популяцій (рис. 2).

Мінімальним вміст глі-когену був у 1985 р. в квітні, максимальним – в липні, як і у молюсків з природних субстратів. У 1986 і 1987 рр. динаміка була подібною, але пік накопичення був вищим (5,49 та 6,41 % відповідно) і спостерігався на місяць раніше – в червні. Мінімальний рівень на колекторах відзначався у грудні 1986 р. (0,85 %). Характер динаміки вмісту глікогену з природної популяції і мідій колекторів співпадає, проте в першій половині року глікогену у молюсків природної популяції менше (P < 0,05), що може бути пов'язано з більшою концентрацією кисню в зоні колекторів в літні місяці і вищою температурою води. Згідно В.В. Адобовському, концентрація кисню в зоні колекторів в літні місяці складала в середньому 7,15–10,73 мл/л, а температура води 18,1–21,7°С, тоді як в зоні природних субстратів ці показники дорівнювали 2,86–4,29 мл/л і 13,2–17,2°С відповідно. Разом з цим, вміст глікогену у мідій з колекторів у літні місяці знижується різкіше, що повинно свідчити про інтенсивніший вимет статевих продуктів. В осінні ж місяці, у зв'язку зі зміною гідрологічного режиму, кисневі та температурні характеристики в зонах природних поселень та колекторів вирівнюються, що і відображається в близьких значеннях вмісту глікогену у мідій природних та штучних поселень.

Вміст глікогену в тілі мідій в природних популяціях в районі Криму значно вищий, ніж в таких же популяціях в районі Одеси (P < 0,01) (рис. 3).

В 1985 р. максималь-ний вміст глікогену у мо-люсків в районі Криму у літні місяці досягав 5,2–5,7 %, тоді як в Одеській затоці – 1,7–3,0 %. У ве-ресні відповідні величини для Криму складали 3,2–3,5 %, а в Одеському регіоні – 2,0 %. Ці істотні відмінності пов'язані з кра-щим кисневим режимом біля берегів Криму (концентрація кисню 4,94–8,28 мл/л) (Павлова та ін., 1999), у порівнянні з районом Одеси (4,1–6,8 мл/л) (Гаркава та ін., 2000).

У 1991 і 1992 рр. виявлені чіткі відмінності у вмісті глікогену у мідій в різних частинах колектора: він зменшувався протягом усього періоду досліджень від верхньої частини до нижньої (P < 0,05) (рис. 4). Це, без сумніву, пов'язано з кращими кисневими умовами в приповерхневому шарі: 5,04–8,96 мл/л у порівнянні з приглибинним 2,71–5,92 мл/л, а також з вищою температурою вод: 17,8°С та 14,7°С відповідно (Гаркава та ін., 1990). В зовнішньому шарі друзи вміст глікогену у вересні 1991 і 1992 рр. був вищим (P < 0,001), ніж у внут-рішньому, у 1,6 й у 1,8 ра-зів, що пов'язане з різною забезпеченістю молюсків киснем (рис. 5).

ВМІСТ ГЛІКОГЕНУ ТА СУМАРНИХ ЛІПІДІВ У МІДІЙ В РІЗНИХ УМОВАХ МЕШКАННЯ

Проведене дослідження динаміки вмісту глікогену біля мису Ланжерон (1998 р.) на п'яти станціях з різним рівнем водообміну (рис. 1) показало, що у весняні місяці відбувалося накопи-чення глікогену з максиму-мом в червні – липні (рис. 6, 7).

Найінтенсивніше нако-пичення глікогену спосте-рігалося у мідій в зоні вільного водообміну у липні – 4,9 %. Максималь-ний вміст глікогену у мо-люсків послідовно змен-шувався від 5-ї станції до 1-ї (4,9 – 4,0 – 3,3 – 2,5 – 2,1 % відповідно), що від-повідає гідрологічним ха-рактеристикам цих стан-цій. Оскільки накопичення і витрачання глікогену пов'язано з функціональними процесами в життєвому циклі мідій (формуванням енергетичних резервів, виметом статевих продуктів і лінійним ростом), можна говорити про те, що на станції з вільним водообміном ці процеси проходять інтенсивніше, ніж на станціях з обмеженим водообміном. В другій половині літа вміст глікогену зменшувався і знову відновлювався восени.

Вміст сумарних ліпідів у молюсків на всіх п'яти станціях також змінювався (рис. 6, 7). Максимум спостерігався в травні та жовтні, мінімум – влітку. Різниця в рівні накопичення ліпідів у молюсків на більшості станцій відсутня (Р > 0,05) і вияв-лена лише між 5 і 1-ю станціями з червня по жовтень (P < 0,05). На 5 та 4-й станціях з вільним водообміном максималь-ний вміст ліпідів у жовтні досяг, відповідно, 2,0 і 1,7 %, а на 1-й станції з обмеженим водообміном – 1,1 %.

ВМІСТ КОМПОНЕНТІВ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ РІЗНИХ ТКАНИН МІДІЙ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ РЕПРОДУКТИВНОГО ЦИКЛУ

Дані по вмісту глікогену у різних органах мідій на різних стадіях репродуктивного циклу (2002–2003 рр.) на 5-й станції з вільним водо-обміном біля мису Лан-жерон подані на графіку (рис. 8).

Вміст глікогену на 5-й станції в гонадах та гепатопанкреасі вищий, ніж на 1-й станції. Максимум на обох станціях відзначається у гонадах, мінімум – у зябрах. Найбільшого рівня запаси глікогену досягають на стадії статевого спокою у всіх органах. З початком оогенезу вміст глікогену у гонадах знижувався, досягаючи мінімуму на стадії вимету, оскільки вуглеводи витрачаються на вітеллогенез. На стадії III С (відновлення гонади між двома виметами) і при переході до статевого спокою, з розвитком везікулярних клітин глікоген знову накопичується. У гонадах різниця у вмісті глікогену на різних стадіях найсильніша, трохи менша – в гепатопанкреасі і майже відсутня в зябрах. Зниження вмісту глікогену в гепатопанкреасі відбувається при переході від переднерестової стадії до стадії вимету. В гепатопанкреасі різниця у вмісті глікогену між стадією статевого спокою та переднерестовою не виявлена (Р > 0,05). Мабуть, розви-ток гонадотропної тканини протікає за рахунок гліко-гену, накопиченого в самих гонадах. В зябрах зменшення вмісту глікоге-ну спостерігається при переході від статевого спо-кою до початку гамето-генеза. Різниця у вмісті глікогену між стадією ста-тевого спокою та стадією вимету виявлена на обох станціях (P < 0,05).

Сумарними ліпідами найбільш багатий гепато-панкреас – їх вміст 0,98–2,47 %, в гонадах – 0,53–1,53 %, в зябрах – 0,30–0,92 % сирої маси (рис. 9).

Loading...

 
 

Цікаве