WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив комбінованої антигіпертензивної терапії і фізичних навантажень на кардіореспіраторну систему, мікроциркуляцію та жирнокислотний спектр ліпопроте - Реферат

Вплив комбінованої антигіпертензивної терапії і фізичних навантажень на кардіореспіраторну систему, мікроциркуляцію та жирнокислотний спектр ліпопроте - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. Вміст глікогену та сумарних ліпідів, морфо-функціональні індекси можуть бути використані як індикатори стану мідій при проектуванні гідротехнічних споруд з метою збереження біоти в прибережних водах Одеської затоки, а також при розміщенні посадкового матеріалу в марікультурі мідій.

Особистий внесок претендентки. Авторкою самостійно сформульовані завдання дослідження, проведений біологічний аналіз і дослідження з визначення вмісту глікогену та сумарних ліпідів, а також супутніх показників у тілі та окремих органах мідій; проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів, їх статистична обробка. Визначення стадій зрілості проведено спільно з к.б.н. О. В. Холодковською.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідалися на засіданні Вченої ради ОФ ІнБПМ, на семінарах відділу популяційної екології безхребетних ОФ ІнБПМ та відділу фізіології тварин і біохімії ІнБПМ, а також на II з'їзді Гідроекологічного товариства України (Київ, 1997), на III з'їзді Гідроекологічного товариства України (Тернопіль, 2001), на міжнародних та регіональних конференціях: "Внесок молодих вчених та фахівців у рішення спільних проблем океанології та гідробіології" (Севастополь, 1987), "5th International Conference Littoral" (Хорватія, 2000), "Екологічні проблеми Чорного моря" (Одеса, 2000), "30th Pacem in maribus". (Київ, 2003), "Сучасні проблеми фізіології та біохімії водних тварин" (Петрозаводськ, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць (5 без співавторів). Основні результати викладені в 10 статтях, а також 7 тезах матеріалів вітчизняних і міжнародних конференцій. 5 статей опубліковано в наукових виданнях, визнаних ВАК України.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація викладена на 163 сторінках комп'ютерного набору; складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатку. У списку літератури 229 найменувань (з них 104 – іноземною мовою). Дисертація містить 3 таблиці, 39 рисунків у тексті та 11 таблиць в додатку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури

У цьому розділі проаналізовані дані різних авторів з екології, біології та метаболізму, а також з вмісту компонентів хімічного складу тіла та окремих тканин молюсків. Відмічається, що фізіолого-біохімічні дослідження Mytilus galloprovincialis Lam. у північно-західній частині Чорного моря нечисленні та фрагментарні.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ

Дослідження проводились на мідії Mytilus galloprovincialis Lam. Загальне уявлення про кількість і характер зібраного матеріалу дає таблиця 1. Усього було зібрано 1987 проб, що дорівнює 13962 екземплярам молюсків. Мідій з довжиною стулок 30–40 та 40–50 мм відбирали один раз на місяць. В 1985–1987 рр. визначали фенотип мідій по забарвленню зовнішнього призматич-ного шару черепашки за методикою Н.М. Шурової та В.М. Золотарьова (1990). Відповідно до цього мідій розділяли на три фенотипи: Fa – особини коричневого кольору без включень фіолетового пігменту, Fb – із синьо-фіолетовим забарвленням зовнішнього шару, Fc – із чергуванням у зовнішньому шарі радіальних смуг, що пігментуються й не пігментуються.

У 1998 р. проби відбирали в районі мису Ланжерон на п'яти станціях, розташованих у трьох акваторіях – А, Б та В – з різною інтенсивністю водообміну (рис. 1). Станція 1 знаходилася в акваторії А, яка оточена незатопленими хвилеломами з вузьким входом; період водообміну в ній був найтривалішим і складав 12–15 год. Станції 2 і 3 знаходилися в акваторії Б, що напівзакривається заглибленим хвилеломом. Період водообміну в акваторії Б складав від 3 до 6 год. Станція 4 знаходилася на зовнішній стороні хвилелому в акваторії В, і в цій же акваторії знаходилася станція 5 – на опорі причалу палі. Ця опора є металевою трубою діаметром 0,5 м. Акваторія В повністю відкрита; в ній – вільний водообмін, що перевищує водообмін в акваторії А в 14–15 разів (Лисовська, Іванович та ін., 2002; Говорін та ін., 2004). В 2002–2003 рр. проби відбирали на 5-й станції і для порівняння використовували матеріали, зібрані на 1-й станції. У 1985–1998 рр. готували загальні гомогенати зі свіжих м'яких тканин молюсків. В пробу входило по 12–15 екземплярів мідій, яких об'єднували в 4 паралельні групи. В 2002–2003 рр. для аналізу брали мідій з фіолетовим забарв-

Таблиця 1

Характеристика зібраного матеріалу

Район

збору

Біотоп

Період

дослідження

Розмір молюсків

(мм)

Кількість проб

Кількість молюсків

Одеська затока

мис В. Фонтан,

марігосподарство

Природний

субстрат

Підвісний колектор

1985 р.

травень–грудень

30 – 40

40 – 50

75

1050

90

1170

Район Криму

Природний

субстрат

1985 р.

квітень–вересень

30 – 40

40 – 50

69

414

Одеська затока

мис В. Фонтан,

марігосподарство

Природний

субстрат

Підвісний колектор

1986 р.

травень – грудень

Природний

субстрат

Підвісний колектор

1987р.

травень – листопад

30 – 40

40 – 50

61

854

72

1008

48

672

64

832

Колектор

"Риф"

1991 р.

травень –жовтень

1992 р.

травень – жовтень

30 – 40

40 – 50

68

952

70

980

Одеська затока,

мис Ланжерон

Природний

субстрат

1998 р.

30 – 40

40 – 50

140

2100

Природний

субстрат

2002 р.

лютий – листопад

2003 р. березень

30 – 50

1230

3930

ленням зовнішнього шару черепашки – фенотип Fb, оскільки вони превалюють на невеликих глибинах. Досліджували різні органи мідій, визначали стать та стадії розвитку гонад на свіжих мазках під мікроскопом за шкалою Lubet–Valli (1981). Стадія 0 – період статевого спокою; стать неможливо визначити. Стадія I–II – гаметогенез до початку вітеллогенезу; стать мідій на мазках під мікроскопом неможливо визначити. Стадія III А – переднерестова. Ста-дія III В – вимет ста-тевих продуктів. Ста-дія III С – відновлен-ня гонади між двома виметами. Стадія III D – перехід до статево-го спокою. Стадію I і стадію II ми не роз-діляли у зв'язку зі складністю виявлен-ня відмінностей між ними на мазках. У зв'язку з асинхрон-ністю дозрівання і вимету гамет та ве-ликою гетерогенніс-тю статевих стадій в роботі використані середньорічні дані.

Відбирали самок, а в листопаді 2002 р. і березні 2003 р. і самців; визначали загальну сиру масу м'яких тканин; потім готували гомогенати гонад, гепатопанкреасу та зябер. Аналізуючи окремі органи, відібраний матеріал на кожній стадії зрілості об'єднували в 5 паралельних проб по 8–10 молюсків у кожній. Вміст глікогену в тілі мідій визначали за методикою Сейфтера (Seifter, Dayton, 1950), сумарних ліпідів за методом Фолча (Folch еt al., 1951) у модифікації Блая і Дайера (Bligh, Dyer, 1959).

Loading...

 
 

Цікаве