WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив комбінованої антигіпертензивної терапії і фізичних навантажень на кардіореспіраторну систему, мікроциркуляцію та жирнокислотний спектр ліпопроте - Реферат

Вплив комбінованої антигіпертензивної терапії і фізичних навантажень на кардіореспіраторну систему, мікроциркуляцію та жирнокислотний спектр ліпопроте - Реферат

3

Національна академія наук України

Інститут біології південних морів ім. О.О. Ковалевського

ІВАНОВИЧ Галина Валентинівна

УДК 594.124:591.133.32(262.5)

Динаміка вмісту глікогену та сумарних ліпідів у мідій mytilus galloprovincialis lam. Одеської затоки

03.00.17 – гідробіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Севастополь – 2005

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Одеському філіалі Інституту біології південних морів

ім. О.О Ковалевського Національної академії наук України

Науковий керівник член-кор. НАН України,

доктор біологічних наук, професор

ШУЛЬМАН Георгій Євгенович

Інститут біології південних морів

ім. О.О. Ковалевського НАН України,

завідувач відділу фізіології

тварин та біохімії

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

АРСАН Орест Михайлович

Інститут гідробіології НАН України,

завідувач відділу екотоксикології

доктор біологічних наук,

старший науковий співробітник,

РЯБУШКО Віталій Іванович

Інститут біології південних морів

ім. О.О. Ковалевського НАН України,

завідувач відділу біологічного тестування

Провідна організація: Харківський національний університет

ім. В.Н. Каразіна, біологічний факультет

Захист відбудеться 25.01.2006 р. о _10_годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 50.214.01 Інституту біології південних морів

ім. О.О. Ковалевського НАН України за адресою: 99011, м. Севастополь,

пр. Нахімова, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту біології південних морів

ім. О.О. Ковалевського НАН України за адресою: 99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 2.

Автореферат розісланий 14.12.2005 р.

Вчений секретар доктор біологічних наук

спеціалізованої вченої ради Д 50.214.01 А.В. Гаєвська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Двостулковий молюск мідія Mytilus galloprovincialis бувописаний Ламарком в 1819 р. Це один з домінуючих компонентів чорноморських шельфових біоценозів (Зайцев, 1997; Іванов та ін., 1989; Золотницький, Романенко, 1998; Ревков та ін., 1999). Цей вид не тільки визначає в значній мірі їх продуктивність, але також відіграє значну роль в акумуляції та трансформації багатьох природних метаболітів і ксенобіотиків. Мідія – важливий об'єкт промислу та марікультури. У зв'язку з цим пильну увагу привертають фізіолого-біохімічні дослідження мідій: вивчення особливостей їх метаболізму, зокрема, елементів їх енергетичного балансу (Горомосова, Шапіро, 1984; Фіненко та ін., 1990; Золотницький, 2004); адаптацій до абіотичних (температури, солоності, газового режиму) (Виноградов, 1982; Боровінський, 1987; Золотницький, Віжевський, 1990; Трусевич та ін., 2004) та біотичних чинників – кількості їжі (Фіненко, 1988; Золотницький, Крук, 1990); впливу паразитів (Щепкіна, 1990); динаміки хімічного складу молюсків (Аблямітова-Виноградова, 1949; Горомосова, 1971, Лисовська, 1979; Щепкіна, 1990; Степанюк, Головенко, 1990; Петкевич, 1990; Романова та ін., 1993). У низці цих досліджень важливе місце займає визначення вмісту глікогену, що є одним з основних запасних енергетичних субстратів у цілісному організмі, а також в окремих органах мідій. Рівень його накопичення характеризує суттєві особливості біології, перш за все, динаміку статевих (репродуктивних) циклів: процесів дозрівання та вимету гамет і екології (зв'язки з умовами мешкання) (Горомосова, 1971; Піркова, 1986; Аболмасова, Щербань, 1991). Вміст глікогену в тілі мідій корелює з концентрацією кисню у воді (Горомосова, 1979; Трусевич та ін., 2004), кількістю фітопланктону (Горомосова, Шапіро, 1984) та іншими чинниками.

Глікоген, як головне джерело енергії у мідій, використовується анаеробно (Zwaan de, Wijsman, 1976; Хочачка, Сомеро, 1977; Горомосова, Шапіро, 1984). Анаеробний гліколіз забезпечує адаптацію мідій до низького вмісту кисню у воді (гіпоксії). Особливо важливе значення має наявність глікогену в тілі мідій в умовах різкого посилення дефіциту кисню у водах шельфової зони Чорного моря. Це пов'язано зі зростанням біогенного річкового стоку, що веде до евтрофікації, а також з погіршенням екотоксикологічної сітуації, викликаної зростанням концентрації токсикантів (важких металів, хлорбіфенілів), побутових стоків, радіонуклідів і т.п. (Єрохін, Білойваненко, 1979; Шадрін, Лежньов, 1990; Рябушко та ін., 2002; Єгоров, Полікарпов та ін., 2002; Лазоренко та ін., 2002; Трусевич та ін., 2004).

Таким чином, вміст глікогену в тілі мідій може бути дійовим індикатором як стану молюсків, так і водного середовища, в якому вони мешкають. При дослідженні мідій велику увагу привертає шельф північно-західної частини Чорного моря, що включає акваторію Одеської затоки, де процеси гіпоксії і забруднення виражені особливо сильно.

Тому для оцінки адаптивних можливостей мідій до таких умов важливу роль відіграє дослідження в їх організмі динаміки вмісту глікогену та сумарних ліпідів, як основних енергетичних субстратів. Це, крім того, може дати інформацію про спрямованість фізіолого-біохімічних процесів у тілі молюсків, зокрема, пов'язаних з репродуктивними циклами. Дані по сирій, сухій масі та волозі також можуть доповнити інформацію про стан мідій. Однак такі питання до останнього часу вияснені порівняно недостатньо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена у відділі популяційної екології безхребетних Одеського філіалу Інстітиту біології південних морів НАН України в межах роботи за держбюджетними темами: "Розробка критеріїв вибору об'єктів культивування і місць розміщення колекторів" (№ держреєстрації 01850012030); "Вивчити основи формування і мінливості екосистем прибережних морських вод України для управління біологічною різноманітністю і біологічною продукцією в умовах антропогенної дії" (№ держреєстрації 0201U001251); "Основи формування біологічної різноманітності прибережних морських і приморських водних екосистем" (№ держреєстрації 0101U000163). Авторка брала участь у вказаних темах як виконавець.

Мета та завдання дослідження. Мета роботи полягала у вивченні динаміки вмісту глікогену, сумарних ліпідів та супутніх показників (сира, суха маса, волога та морфо-фізіологічні індекси ) у мідій з різних ділянок Одеської затоки Чорного моря та на різних стадіях репродуктивного циклу.

У завдання дослідження входило:

– виявити особливості вмісту глікогену в тілі мідій з різних природних біотопів і на марікультурних колекторах;

– дослідити вміст глікогену в різних тканинах та органах (гепатопанкреас, гонади, зябра);

– вияснити динаміку вмісту глікогену в тілі мідій при дозріванні та виметі статевих продуктів;

– визначити динаміку вмісту сумарних ліпідів у тілі та різних органах мідій при дозріванні й виметі статевих продуктів;

– встановити ступінь кореляції даних про вміст глікогену із супутніми даними (сира, суха маса, волога, та морфо-фізіологічні індекси);

– дати оцінку використання рівня вмісту глікогену та інших компонентів хімічного складу мідій як індикаторів стану молюсків та умов їх мешкання.

Об'єкт дослідження. Мідія Mytilus galloprovincialis Одеської затоки Чорного моря.

Предмет дослідження. Динаміка вмісту глікогену, сумарних ліпідів, сирої й сухої маси, вологи, морфо-функціональні індекси.

Методи дослідження. Визначення вмісту глікогену, сумарних ліпідів, еколого-морфологічних показників.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше детально вивчено вміст глікогену і його динаміку в тілі мідій Одеської затоки. Показано, що він значно нижчий, ніж в мідіях у районі Криму, що пов'язане з гіршими кисневими умовами мешкання. Виявлена чітка залежність вмісту глікогену у мідій в період його максимального накопичення влітку від інтенсивності водообміну в прибережних біотопах та на колекторах. Порівняна сезонна динаміка вмісту глікогену з динамікою вмісту сумарних ліпідів. Встановлено тісний зв'язок динаміки відносного (у % сирої маси) і абсолютного (в мг) вмісту цих компонентів в гонадах та гепатопанкреасі зі станом (стадіями зрілості) їх статевих продуктів. Показано, що цей вміст в зябровій тканині мінімальний. Встановлена можливість використання вмісту глікогену та сумарних ліпідів, а також супутніх показників – вміст сирої та сухої речовини, вологості, морфо-функціональних індексів (гонадо-, гепато-, зяброво-соматичні) – як індикаторів стану мідій на різних стадіях статевого циклу при різноманітних умовах мешкання.

Loading...

 
 

Цікаве