WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Функціональний стан систем дихання, кровообігу та фізична роботоздатність хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (автореферат) - Реферат

Функціональний стан систем дихання, кровообігу та фізична роботоздатність хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (автореферат) - Реферат

Бактеріологічні дослідження проб ґрунту на наявність збудника сибірки проведені дисертантом на базі Одеської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини (директор – лікар ветеринарної медицини Носуленко О. С.) спільно із завідуючим бактеріологічного відділу – лікарем ветеринарної медицини Кавецьким Б. Я.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Одеського державного аграрного університету в 2002, 2003, 2004, 2005 роках; на міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики", яка проходила у ЛДАВМ ім. Гжицького 26-27 червня 2002 року та на міжнародній науково-практичній конференції "Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції", яка проходила в Одеському державному аграрному університеті 27 – 29 жовтня 2004 року.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових статей у фахових виданнях, а саме: одна стаття в журналі "Ветеринарна медицина України", три статті – у збірнику наукових праць "Аграрний вісник Причорномор'я" Одеського державного аграрного університету, одна стаття у науковому віснику ЛДАВМ ім. Гжицького, одна стаття у міжвідомчому тематичному науковому збірнику "Ветеринарна медицина" та одна стаття – у матеріалах міжнародної науково-практичної конференції "Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції" (27 – 29 жовтня 2004 р.) та "Рекомендації з профілактики сибірки сільськогосподарських тварин у південному регіоні України".

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 124 сторінках комп'ютерного тексту і складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, вибір напрямків, матеріали і методи досліджень, результати досліджень та їх аналіз, аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел, додатки. Робота ілюстрована 17 таблицями, 12 рисунками. Список використаної літератури включає 194 найменування, в тому числі 57 іноземних.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувались протягом 2001 – 2004 рр. на кафедрі епізоотології та паразитології Одеського державного аграрного університету та Одеській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини.

Матеріалом досліджень були акти епізоотологічного обстеження неблагополучних щодо сибірки пунктів; статистичні дані Управлінь державної ветеринарної медицини Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, Одеської, Миколаївської та Херсонської обласних державних лабораторій ветеринарної медицини; каталоги стаціонарно неблагополучних щодо сибірки пунктів на території Одеської, Миколаївської та Херсонської областей за період з 1920 по 2004 рр.; проби ґрунту з території неблагополучних щодо сибірки пунктів Одеської області.

При вивченні особливостей епізоотичного процесу сибірки у південному регіоні України використовували комплексний епізоотологічний метод. Епізоотологічні дослідження проводили згідно "Методам эпизоотологического исследования и теории эпизоотического процесса" (Джупина С. И., 1991) та "Материалам и методам эпизоотологической нозогеографии" (Нуйкин Я. В., 1977).

Сезонність (С) визначали за формулою:

С =

М . 100

r

= %, де

М – кількість захворілих тварин за окремий місяць;

r – загальна кількість захворілих тварин за взяті роки.

Коефіцієнт сезонності (Кс) визначали за формулою:

Kc =

кількість захворілих за місяці сезонного підйому Х 100

загальна кількість захворілих за взяті роки

= %

Індекс сезонності (Іс) визначали шляхом ділення показника захворюваності за місяці сезонного підйому на показник за решту місяців року.

Показники неблагополуччя визначали за формулою:

Н =

Чнп

Зкп

100, де

Н – показник неблагополуччя, %;

Чнп – кількість неблагополучних населених пунктів незалежно від кількості повторюваних у них спалахів хвороби;

Зкп – загальна кількість населених пунктів у районі.

За показниками неблагополуччя адміністративні райони кожної області розподілили на три групи.

Прогноз епізоотичної ситуації з сибірки сільськогосподарських тварин для південного регіону України розробляли згідно "Методам эпизоотологического исследования и теории эпизоотического процесса" (Джупина С. И., 1991) та "Прогнозированию эпизоотической ситуации (на модели эпизоотического процесса сибирской язвы)" (Джупина С. И., 1996). У якості критеріїв прогнозування використовували особливості прояву епізоотичного процесу сибірки сільськогосподарських тварин у південному регіоні України за 35 років (1970 – 2004 рр.): сезонність хвороби, структуру захворюваності тварин на сибірку.

Для епізоотологічного аналізу отриманих даних використовували статистичні методи згідно "Методических указаний по применению статистических методов в эпизоотологии" (Сосов Р. Ф., Глушков А. А., 1974).

Проби ґрунту (19 проб) досліджували на наявність збудника сибірки згідно "Методических указаний по обнаружению возбудителя сибирской язвы в сырье животного происхождения и объектах внешней среды" від 1.09.86р.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Епізоотична ситуація з сибірки сільськогосподарських тварин у південному регіоні України

У південному регіоні України станом на 1.06.2005р. нараховувалось 1012 стаціонарно неблагополучних щодо сибірки пунктів, з яких в Одеській області – 406, в Миколаївській – 348 та в Херсонській – 258.

На підставі отриманих даних нами була зроблена спроба дати епізоотологічну класифікацію цих пунктів, користуючись класифікацією, запропонованою Завірюхою А. І. та співав.(1977). Згідно цієї класифікації усі неблагополучні щодо сибірки пункти розділяють на три категорії в залежності від тривалості періоду після спалаху захворювання протягом якого частіше реєструють повторні випадки інфекції:

1. Особливо неблагополучні щодо сибірки пункти, де хворобу зареєстрували протягом останніх 5 років.

2. Загасаючі стаціонарно неблагополучні пункти, у яких повторні спалахи інфекції відсутні останні 6 – 15 років.

3. Старі стаціонарно неблагополучні щодо сибірки пункти, у яких повторні спалахи інфекції відзначали 16 і більше років назад.

На території Одеської області є стаціонарно неблагополучні пункти різних категорій, причому переважають старі – 395(97,3%); загасаючих стаціонарно неблагополучних пунктів – 9(2,2%); особливо неблагополучних – 2(0,5%). Останні знаходяться в Арцизькому та Березівському районах.

За період з 1970 по 2004 рр. в Одеській області випадки захворювання тварин на сибірку реєструвались в 69 стаціонарно неблагополучних пунктах, в яких захворіло 94 сільськогосподарські тварини, в тому числі: великої рогатої худоби – 65 (69,1%), свиней – 14 (14,9%), дрібної рогатої худоби – 14 (14,9%) та коней – 1 (1,1%) (таблиця 1).

Таблиця 1

Структура захворюваності тварин на сибірку в Одеській області з 1970 по 2004 рр.

Захворіло тварин

Велика рогата худоба

Свині

Дрібна рогата

худоба

Коні

94

голів

%

голів

%

голів

%

голів

%

65

69,1

14

14,9

14

14,9

1

1,1

На території Миколаївської області є стаціонарно неблагополучні пункти різних категорій, причому переважають старі – 330(94,8%); загасаючих стаціонарно неблагополучних пунктів – 15(4,3%); особливо неблагополучних – 3(0,9%). Останні знаходяться в Березанському, Доманівському та Казанківському районах.

За період з 1970 по 2004 рр. в Миколаївській області випадки захворювання тварин на сибірку реєструвались в 43 стаціонарно неблагополучних пунктах, в яких захворіло 60 сільськогосподарських тварин, в тому числі: великої рогатої худоби – 43 (71,7%), свиней – 10 (16,7%), дрібної рогатої худоби – 5 (8,3%) та коней – 2 (3,3%) (таблиця 2).

Таблиця 2

Структура захворюваності тварин на сибірку в Миколаївській області з 1970 по 2004 рр.

Захворіло тварин

Велика рогата худоба

Свині

Дрібна рогата

худоба

Коні

60

голів

%

голів

%

голів

%

голів

%

43

71,7

10

16,7

5

8,3

2

3,3

Loading...

 
 

Цікаве