WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ефективність магнітотерапії та ультрафонофорезу хондроксиду на різних етапах відновлювального лікування хворих на коксартроз (автореферат) - Реферат

Ефективність магнітотерапії та ультрафонофорезу хондроксиду на різних етапах відновлювального лікування хворих на коксартроз (автореферат) - Реферат

Таким чином, загалом в групі нагляду позитивні результати отримані у 88,9 % хворих, в тому числі відмінні – у 41 % постраждалих, хороші – у 35,9 %, задовільні – у 12 % (табл. 1).

Таблиця 1

Результати реконструктивно-відновного лікування хворих та інвалідів

з деформаціями кисті внаслідок ушкоджень нервів верхньої кінцівки

Групи

Локалізація

ушкоджень

Всього

Результати

Відмінний

Хороший

Задовільний

Незадовільний

Абс.

%

Абс.

%

Абс.

%

Абс.

%

Абс.

%

I

Стовбур

променевого

нерва

19

100

7

36,9

5

26,3

5

26,3

2

10,5

II

Глибока гілка

променевого

нерва

16

100

11

68,8

3

18,8

1

6,2

1

6,2

III

Серединний

і ліктьовий

нерви

82

100

30

36,6

34

41,4

8

9,8

10

12,2

Всього

117

100

48

41,0

42

35,9

14

12,0

13

11,1

Слід відзначити, що кількість задовільних і незадовільних результатів істотно не залежала від локалізації ушкодження (х2=2,73, p>0,05) і зростала при збільшенні ступеня вираженості деформації кисті (х2=64,2, p<0,001).

Динаміка інвалідності свідчить, що при повторному огляді в МСЕК у пацієнтів з деформаціями кисті внаслідок ушкоджень променевого, серединного і ліктьового нервів після проведеного лікування експертне рішення залишалося таким же в інвалідів I групи у зв'язку з необоротними ушкодженнями другої верхньої кінцівки та нижніх кінцівок; позитивна динаміка відзначалася в інвалідів II групи в 100 % випадків і в інвалідів III групи в 42,0 %.

Для об'єктивізації медико-соціальної експертизи за результатами проведеного дослідження нами були доповнені та уточнені критерії оцінки функціонального стану кисті при наслідках ушкоджень нервів верхньої кінцівки в залежності від ступеня вираженості деформації кисті. При цьому легкий ступінь визначається незначною атрофією м'язів підвищення першого пальця з обмеженням опозиції до 6 см, флексійною деформацією ПФС та кігтеподібною деформацією пальців, що істотно не порушують функцію захватів кисті; залишковою силою кисті більше 75 %. Помірний ступінь деформації кисті характеризується обмеженням опозиції першого пальця до 1,8 см, об'єму пасивних рухів – до 25 %, залишкової сили – до 50 %, відсутністю активного розгинання пальців. При вираженому і різко вираженому ступені деформації кисті відсутні активні рухи кисті і пальців, а також опозиція першого пальця; значно обмежений об'єм пасивних рухів (до 59-72 % від норми); залишкова сила кисті знижена до 30-5,7 %; термоасиметрія – від 2,3 до 3,2°; РІ – 0,8-0,5; негативний тест Вебера; виражена асиметрія або відсутність біоелектричних потенціалів м'язів при ЕМГ-дослідженні.

Проведений аналіз досліджуваної групи хворих дозволив розробити типову програму медичної реабілітації для хворих та інвалідів з деформаціями кисті внаслідок ушкоджень нервів верхньої кінцівки, що заснована на розподілі хворих та інвалідів за ступенем вираженості деформації кисті: легка, помірна, виражена і різко виражена. Визначені основні медичні заходи, що спрямовані на поліпшення функції кисті. Медична реабілітація (МР) містила в собі 4 етапи: стаціонарний, амбулаторний, санаторно-курортний і домашній.

Тривалість МР, послідовність етапів, їх частота залежали від ступеня вираженості функціональних порушень. При легкому ступені деформації кисті загальний строк МР займав близько 4 місяців з проведенням всіх етапів реабілітації. При помірному і вираженому ступені деформації кисті тривалість МР становила 4-8 місяців з чергуванням різних етапів; при цьому у зв'язку з тривалістю лікування особливого значення набував домашній етап. При різко вираженій деформації кисті загальний строк МР охоплював 8 місяців і більше, поки не було досягнуто максимально можливе функціональне відновлення. При цих деформаціях також проводили чередування реабілітаційних курсів.

Оптимальною формою проведення реабілітаційних заходів є розробка типових програм реабілітації, заснованих на оцінці реабілітаційного потенціалу хворих та інвалідів.

При легкому ступені деформації кисті реабілітаційний потенціал в наших дослідженнях оцінювався як високий. Можливе відновлення з легкими або незначними функціональними порушеннями, а також відновлення працездатності і соціального статусу постраждалих. Однак слід враховувати, що навіть при незначному порушенні функції кисті страждають тонкі і точні рухи пальців. Пацієнт може працювати в будь-якій професії, крім професій, що вимагають напруження власних м'язів кисті, тонких і точних захватів (музикант, годинниковий майстер, гравер, радіомонтажник, хірург та ін.). Проте при високому рівні освіти або наявності кваліфікації в суміжній професії трудовий реабілітаційний потенціал цих хворих може бути розцінений як високий.

При помірному і вираженому ступені деформації кисті реабілітаційний потенціал – середній. Можливе відновлення професійної діяльності з помірними функціональними порушеннями; збереження трудової діяльності за умови зниження кваліфікації або зменшення об'єму роботи в професіях, де основну функцію виконує здорова рука, а ушкоджена відіграє допоміжну роль (слюсарні та столярні роботи тощо), що вимагатиме соціальної підтримки і матеріальної допомоги. Для висококваліфікованих працівників можливе працевлаштування на керівні посади (бригадир, майстер, наставник).

При різко вираженому ступені деформації кисті реабілітаційний потенціал – низький. Функціональні порушення значні. Хворим доступні лише роботи, в яких достатньо підтримування (притиснення) предмета ушкодженою рукою або відсутня потреба в її участі (адміністративно-господарська, розрахунково-канцелярська, розумова праці). Постраждалі потребують постійної соціальної і матеріальної підтримки.

Таким чином, заходи медичної, професійної та соціальної реабілітації у хворих з наслідками ушкоджень нервів верхньої кінцівки повинні здійснюватись комплексно, відповідно до програми реабілітації для кожного хворого або інваліда.

ВИСНОВКИ

1. Проблема медичної реабілітації хворих та інвалідів з деформаціями кисті внаслідок ушкоджень нервів верхньої кінцівки залишається актуальною, а питання відновного лікування потребують поглибленого вивчення. Підвищення ефективності медичної реабілітації хворих можливо досягти шляхом удосконалення способів оперативних втручань, визначення реабілітаційного потенціалу і вдосконалення медико-експертної оцінки функціональних порушень.

2. Біомеханічна оцінка способів сухожилково-м'язових транспозицій для відновлення опозиції першого пальця кисті визначила переваги способів, заснованих на застосуванні жорстких блоків, а для відновлення екстензії кисті і пальців – способів з використанням ізольованої фіксації переміщених м'язів до сухожилків II-V пальців від першого пальця.

Loading...

 
 

Цікаве