WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ефективність магнітотерапії та ультрафонофорезу хондроксиду на різних етапах відновлювального лікування хворих на коксартроз (автореферат) - Реферат

Ефективність магнітотерапії та ультрафонофорезу хондроксиду на різних етапах відновлювального лікування хворих на коксартроз (автореферат) - Реферат

9 серія – з використанням двох м'язів (спосіб Ю.Ю. Джанелідзе);

10 серія – з використанням двох м'язів (модифікація способу Ю.Ю. Джанелідзе).

Залежно від способу, навантажували змодельований сухожилково-м'язовий апарат і вимірювали об'єм рухів в ПФС і МФС суглобах II-V пальців кисті, рух першого пальця в сагітальній і фронтальній площинах, а також переміщення сухожилкового трансплантата.

Для оцінки ефективності способів відновлення розгинання пальців (5-10 серії) використовували метод стандартизації показників положення пальців кисті при максимальному навантаженні (за стандарт приймали найбільше значення, що відповідало найменшому показнику). Інтегральний коефіцієнт розраховували шляхом підсумовування отриманих стандартизованих показників. Критерієм ефективності способів, що моделюються, було найменше значення інтегрального показника (пальці знаходились в більш вигідній позиції, тобто мали більший функціональний ресурс).

Статистичну обробку даних проводили з використанням методів варіаційної статистики за допомогою MS Excel-2000. Оцінку достовірності відмінностей виконували за критеріями Стьюдента, Фішера, Вілкоксона-Манна-Уітні, Крускала-Уоліса, 2-квадрат.

Результати дослідження. Моделювання 4 способів відновлення опозиції першого пальця, що відрізняються використанням для переміщених сухожилків жорстких і м'яких блоків, а також способами їхнього застосування, показало, що найменше переміщення сухожилкового трансплантата – 20 мм і найбільша величина кутового переміщення – 33° відмічаються при використанні жорстких блоків (на рис. 1 серія випробувань 4).

Рис. 1. Графік порівняльної характеристики співвідношень складових кутового переміщення першогого пальця кисті і сухожилкового трансплантата при моделюванні різних способів сухожилково-м'язових транспозицій.

Моделювання 6 способів відновлення розгинання пальців кисті показали, що у всіх проведених випробуваннях (5-10 серії) переміщення сухожилкового трансплантата не перевищувало 38-45 мм, що, за літературними даними, відповідало величині скорочувальної здатності переміщених м'язів. Разом з тим, порівняльна оцінка інтегральних коефіцієнтів дозволяє припустити більш високу ефективність застосування методик з ізольованою фіксацією II-V пальців від першого (на рис. 2 серії випробувань 6, 7).

Рис. 2. Діаграма порівняльної оцінки інтегральних коефіцієнтівм ефективності різних способів відновлення функції розгинання пальців кисті

Ґрунтуючись на даних експериментальних досліджень, ми розробили та удосконалили способи сухожилково-м'язових транспозицій при стійких порушеннях опозиції першого пальця та екстензії кисті і пальців.

Відновлення розгинання пальців кисті при ушкодженнях глибокої гілки променевого нерва проводили за власною методикою (патент України № 64575А), суть якої полягає у сухожилково-м'язовій транспозиції довгого променевого розгинача кисті на загальний розгинач пальців, променевого згинача кисті на довгий розгинач першого пальця, довгого долонного м'яза на короткий розгинач и довгий відвідний м'яз першого пальця (рис. 3).

Рис. 3. Схема способу сухожилково-м'язової транспозиції при ушкодженні глибокої гілки променевого нерва

При наслідках ушкодження стовбура променевого нерва використовували спосіб відновлення функції кисті і пальців (патент України № 64576А), який включав сухожилково-м'язову транспозицію ліктьового згинача кисті на загальний розгинач пальців, круглого пронатора на короткий розгинач кисті, променевого згинача кисті на довгий і короткий розгинач першого пальця, довгий долонний м'яз на місце променевого згинача кисті.

При наслідках ушкодження серединного і ліктьового нервів використовували спосіб відновлення опозиції першого пальця кисті (патент України № 43584А), який включав сухожилково-м'язову транспозицію променевого згинача кисті, подовженого сухожилковим аутотрансплантатом, взятим із довгого долонного м'яза, з подальшим проведенням його через карпальний канал і фіксацією до основи проксимальної фаланги першого пальця.

Динамічний нагляд за хворими в післяопераційному періоді дозволив нам виділити три періоди: 1 - ізометричного напруження з 1 по 3 тиждень; 2 - адаптивної гімнастики з 4 по 5 тиждень; 3 - посиленої кінезотерапії з 6 тижня.

В період ізометричного напруження з 2-3 дня починали навантаження на переміщені м'язи шляхом напруження (у гіпсовій лонгеті) пальців. На 3-й день після операції проводили магнітотерапію, черезшкірну електростимуляцію, масаж комірцевої зони і плеча, рухи у вільних від іммобілізації суглобах. Після видалення швів призначали електрофорез з димексидом.

В період адаптивної гімнастики через 3 тижні після операції гіпсову лонгету знімали і починали активне згинання в суглобах пальців, тренування рухів опозиції першого пальця, зведення, розведення пальців, згинання в п'ясно-фалангових суглобах з одночасним розгинанням в міжфалангових суглобах; проводили загальне і роздільне згинання і розгинання з багаторазовим повторенням і симетричним навантаженням на обидві кінцівки.

В період посиленої кінезотерапії виконували дозоване збільшення навантаження на переміщені м'язи, прагнули до зростання сили і витривалості, тренували координацію рухів й узгодженість з роботою інших м'язів. Крім того, використовували лікувальну гімнастику, гідрокінезотерапію, масаж, фізіотерапію.

Оцінку найближчих і віддалених результатів реконструктивно-відновного лікування проводили у 117 хворих в 3 клінічних групах у терміни від 6 місяців до 1 року і більше після лікування.

Оцінка функціонального стану кисті у хворих I клінічної групи з вираженою деформацією внаслідок ушкоджень стовбура променевого нерва (11 пацієнтів) показала достовірне (p<0,05) збільшення об'єму активних рухів пальців на 86,0 %; у променево-зап'ястковому суглобі – на 71,7 %: залишкової сили кисті – до 57,2 %. Оцінка електрофізіологічних показників виявила збільшення реографічного індексу (РІ) до 1,1; зниження термоасиметрії до 1,8°, асиметрії біоелектричної активності м'язів при ЕМ- дослідженні – до 6,2 %.

У хворих з різко вираженою деформацією кисті (8 пацієнтів) також відзначалося достовірне збільшення (p<0,05) у порівнянні з показниками до лікування об'єму активних рухів пальців на 32,9 %; у променево-зап'ястковому суглобі – на 27,0 %. Спостерігалось збільшення залишкової сили кисті до 26,3 %, РІ – до 0,8; зменшення термоасиметрії до 2°, асиметрії біоелектричної активності м'язів – до 60,8 %.

Узагальнена оцінка ефективності лікування хворих з наслідками ушкоджень стовбура променевого нерва виявила позитивну динаміку в найближчому і віддаленому періодах. Більш суттєве (p<0,05) поліпшення функції кисті спостерігалося у хворих з вираженим ступенем деформації кисті.

В динаміці нагляду за хворими ІІ клінічної групи з помірною деформацією кисті внаслідок ушкоджень глибокої гілки променевого нерва (11 пацієнтів) відмічалось суттєве збільшення об'єму активних рухів пальців (на 94,7 %), залишкової сили кисті – до 80,5 %. Оцінка електрофізіологічних показників не виявила статистично суттєвих змін даних реовазографії в цей період (p>0,05). При ЕМГ-дослідженні асиметрія біоелектричної активності м'язів зменшилася з 41,5 до 5,1 %.

При вираженій деформації кисті об'єм активних рухів пальців зростав на 50,4 % (p<0,05), залишкова сила кисті – до 59,6 %, РІ – до 1,0; термоасиметрія зменшилася до 1°, асиметрія біоелектричної активності м'язів – до 23,2 % .

Позитивна динаміка показників функції кисті у хворих з наслідками ушкоджень глибокої гілки променевого нерва в найближчому і віддаленому відновному періодах була більш виражена (p<0,05) у хворих з помірним ступенем деформації кисті .

Нагляд за хворими з ушкодженнями серединного і ліктьового нервів з легким ступенем деформації кисті (10 пацієнтів) показав незначне збільшення об'єму активних рухів пальців (на 3,6 %), залишкової сили кисті – до 85,8 %. Опозиція першого пальця не мала істотних змін. Покращилася чутливість кисті: тест Вебера – на 0,3 см, поріг асиметрії м'язової відповіді при нейростимуляції – на 3,8 %.

При помірній деформації кисті (38 пацієнтів) залишкова сила кисті зростала до 66,3 % (p<0,05), об'єм активних рухів пальців – на 10,3 %. Опозиція першого пальця склала 5,7 см проти 1,8 см до лікування. Тест Вебера зменшився до 0,9 см, поріг асиметрії м'язової відповіді при нейростимуляції – на 4 %, термоасиметрія – на 0,7°, асиметрія біоелектричної активності м'язів – до 21,4 %, що свідчило про покращення чутливості кисті.

Динаміка показників у хворих III клінічної групи з вираженим ступенем деформації кисті (18 осіб) характеризувалася збільшенням (p<0,05) об'єму активних рухів пальців на 14,4 %, залишкової сили кисті – до 41,6 %, опозиції першого пальця – з 0 до 4,7 см; зменшенням термоасиметрії на 0,5°; збільшенням кількості капілярів до 10 в полі зору. Тест Вебера – негативний.

Після реконструктивно-відновного лікування у хворих з різко вираженим ступенем деформації кисті (16 пацієнтів) спостерігалось достовірне (p<0,05) збільшення об'єму активних рухів пальців (на 18,6 %). Залишкова сила кисті досягла 17,2 %, опозиція першого пальця – 1,9 см; РІ збільшився до 0,7; кількість капілярів – до 8. Тест Вебера – негативний, м'язова відповідь при нейростимуляції та біоелектрична активність м'язів при ЕМГ була відсутня; термоасиметрія не змінилася.

У віддаленому періоді у хворих з легким ступенем деформації кисті при ушкодженнях серединного і ліктьового нервів переважало відновлення чутливої функції (100 % відмінних та хороших результатів); з помірним – рухової і чутливої (тільки 5,3 % задовільних результатів); з вираженим – рухової (11,1 % задовільних результатів). Низьке відновлення як рухової, так і чутливої функції кисті відзначалося у хворих з різко вираженим ступенем деформації (12,5 % хороших, 25 % задовільних і 62,5 % незадовільних результатів).


 
 

Цікаве

Загрузка...