WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ефективність магнітотерапії та ультрафонофорезу хондроксиду на різних етапах відновлювального лікування хворих на коксартроз (автореферат) - Реферат

Ефективність магнітотерапії та ультрафонофорезу хондроксиду на різних етапах відновлювального лікування хворих на коксартроз (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи викладені в матеріалах: XIII з'їзду ортопедів-травматологів України (Донецьк, 2001); VI Російського національного конгресу з міжнародною участю "Человек и его здоровье" (С.-Петербург, 2001); V з'їзду ортопедів-травматологів республіки Молдова з міжнародною участю (Кишинів, 2001); науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 75-річчю УкрДержНДІ МСПІ (Дніпропетровськ, 2001); Всеукраїнської конференції з міжнародною участю "Лікування захворювань і ушкоджень верхньої кінцівки" (Донецьк, 2002); науково-практичного семінару "Актуальні проблеми біомеханіки верхньої кінцівки" (Дніпропетровськ, 2002); науково-практичної конференції "Сучасні аспекти медико-соціальної експертизи, реабілітації хворих та післядипломної підготовки лікарів" (Дніпропетровськ, 2004); IX Російського національного конгресу "Человек и его здоровье" (С.-Петербург, 2004); на засіданнях асоціації травматологів-ортопедів Дніпропетровської області 2001 р., 2002 р., 2002 р., 2004 р., 2005 р.

Публікації за матеріалами дисертації. Опубліковано 20 наукових праць, у тому числі 3 статті у провідних наукових фахових виданнях, 4 деклараційних патента України, 1 інформаційний лист, 12 робіт в матеріалах з'їздів та конференцій.

Структура та об'єм дисертації. Робота викладена на 187 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 35 таблицями, 45 рисунками. Складається зі вступу, огляду літератури, п'яти розділів власних досліджень, висновків, переліку використаної літератури, який містить 206 джерел інформації, з них 36 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. В основу роботи покладений аналіз результатів клінічних, рентгенологічних, інструментальних, електрофізіологічних, біомеханічних, статистичних досліджень та анатомічного моделювання способів сухожилково-м'язових транспозицій у 138 хворих та інвалідів з деформаціями кисті внаслідок ушкоджень нервів верхньої кінцівки, що проходили обстеження і лікування в клініці реабілітації наслідків травм і захворювань опорно-рухового апарату УкрДержНДІ МСПІ. Термін після травми коливався в межах від 3 місяців до 30 років, при цьому в 62,4 % він був більше 3 років. Кількість чоловіків (75,3 % наглядів) переважала число жінок (24,7 %) більш ніж у 3 рази. За віковим складом переважну більшість склали особи працездатного віку (від 20 до 59 років) – 96 %. Побутові травми переважали над виробничими. Характерною рисою групи спостережень було те, що понад 3/4 пацієнтів (78,9 %) були інвалідами.

Відповідно до характеру проведеної медичної реабілітації і медико-соціальної експертизи всі хворі та інваліди були розподілені на 3 клінічні групи за локалізацією ушкоджень периферичних нервів та ступенем вираженості деформації кисті:

I – з ушкодженням стовбура променевого нерва (24 пацієнти);

II – з ушкодженням глибокої гілки променевого нерва (17 пацієнтів);

III – з ушкодженнями серединного і ліктьового нервів (97 пацієнтів).

Для визначення ступеня вираженості деформації кисті при ушкодженнях нервів верхньої кінцівки, моніторингу післяопераційного періоду оцінювали: об'єм активних і пасивних рухів у суглобах пальців кисті та променево-зап'ястковому суглобі; силу кисті; опозицію першого пальця кисті; основні види захватів: кульовий, циліндричний, міжпальцевий, щипковий, площинний, гачкуватий. Оцінку чутливості кисті і пальців, а також реєстрацію порогу м'язової відповіді при стимуляції нерва в гомогенних точках на здоровій і ушкодженій кінцівках проводили за допомогою тесту на дискримінаційну чутливість – Вебера. Для визначення функціонального стану м'язів травмованих кінцівок до і після транспозиції був застосований метод електроміографії (ЕМГ). Оцінку стану периферичного кровообігу в ушкодженій кінцівці проводили за допомогою методів реовазографії і капіляроскопії. Визначення температури на здоровій і ушкодженій кінцівках проводили з допомогою комп'ютерної термографії.

У першій групі хворих з ушкодженням стовбура променевого нерва виражена деформація спостерігалась у 14 (58,3 %) осіб і супроводжувалася відсутністю активного розгинання кисті і пальців, незначним обмеженням пасивних рухів – на 2,8-4,2 % від норми. В 10 (41,7 %) випадках відзначена різко виражена деформація кисті з відсутністю активного розгинання пальців і кисті та обмеженням пасивних рухів на 67,8-72,1 % від норми.

У другій групі з ушкодженням глибокої гілки променевого нерва відсутність активного розгинання пальців кисті відмічалась як при помірній (11 – 64,7 % пацієнтів), так і при вираженій деформації кисті (6 – 35,3 % хворих) з обмеженням пасивних рухів на 1,2-1,9 % і 43,2-47,2 % від норми відповідно.

У третій групі хворих з ушкодженнями серединного і ліктьового нервів легкий ступінь деформації кисті спостерігався у 22 (22,7 %) пацієнтів. Відмічалась незначна атрофія м'язів підвищення першого пальця, обмеження опозиції до 6,6 см, флексійна установка в міжфалангових суглобах II-V пальців і перерозгинання основних фаланг у п'ясно-фаланговому суглобі (ПФС). Пасивні рухи у суглобах пальців були у повному об'ємі.

Помірний ступінь деформації кисті виявлений у 44 (45,4 %) хворих і характеризувався сплощенням підвищення першого пальця, обмеженням опозиції до 1,8 см, флексійною установкою в міжфалангових суглобах II-V пальців і перерозгинанням основних фаланг у ПФС, порушенням активного приведення V пальця, обмеженням розведення пальців, згинання пальців у ПФС і розгинання в міжфалангових суглобах (МФС), пасивних рухів у середньому на 22,1 %.

З вираженим ступенем деформації кисті при ушкодженнях серединного і ліктьового нервів виявлено 11 (11,3 %) постраждалих. При цьому спостерігалися: різка атрофія власних м'язів кисті, сплощення її склепіння, розташування першого пальця біля краю долоні, відсутність опозиції, обмеження (на 59,4 %) об'єму пасивних рухів у суглобах пальців.

Різко виражений ступінь деформації кисті відзначено у 20 (20,6 %) пацієнтів. Функціональні порушення виявлялися у відсутності опозиції першого пальця кисті та обмеженні пасивних рухів у суглобах пальців на 84,4 % від нормального об'єму.

Для об'єктивізації раціональних способів сухожилково-м'язових транспозицій внаслідок ушкоджень нервів верхньої кінцівки виконано експериментальне дослідження на анатомічних препаратах. Експеримент включав 10 серій досліджень функціональних характеристик кисті в умовах сухожилково-м'язових транспозицій, які застосовувались для відновлення опозиції першого пальця кисті та функції розгинання пальців і кисті при ушкодженнях серединного і променевого нервів.

Нами створено пристрій для проведення випробувань, що забезпечує можливість жорсткого закріплення анатомічного препарата, включаючи променево-зап'ястковий суглоб, зі збереженням повного об'єму рухомості в пальцях при наданні дозованого навантаження. У діапазонах навантажень від 0,5 до 4 кг вимірювали амплітуду рухів пальців кисті і величини переміщення змодельованого сухожилково-м'язового апарату.

Для комплексної оцінки способів відновлення опозиції першого пальця проведено зіставлення отриманих математичним обчисленням складових кутів переміщення першого пальця при ушкодженні серединного нерва з величинами переміщення сухожилкового трансплантата на різних етапах навантаження в чотирьох серіях випробувань.

1 серія випробувань – з використанням для переміщених сухожилків жорстких блоків ( спосіб S. Bunnell);

2 серія – без використання блоків ( спосіб О.М. Волкової);

3 серія – з використанням м'яких блоків (спосіб J.L. Goldner, C.E. Irwin);

4 серія – з використанням для переміщених сухожилків жорстких блоків (розроблена методика).

Способи сухожилково-м'язових транспозицій, що застосовуються для відновлення розгинання пальців кисті при ушкодженні глибокої гілки променевого нерва, були розділені на дві основні групи за наступними ознаками:

1) з використанням співдружньої фіксації переміщених м'язів на розгиначі II-V пальців з першим пальцем:

5 серія – використання одного м'яза;

8 серія – використання двох м'язів (спосіб D'Aubigne).

2) з використанням роздільної фіксації переміщених м'язів на розгиначі II-V пальців від першого пальця:

6 серія – з використанням трьох м'язів (розроблена методика);

7 серія – з використанням двох м'язів (спосіб Green);

Loading...

 
 

Цікаве