WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Рід Festuca l. (Poaceae) у флорі західних регі-онів України (автореферат) - Реферат

Рід Festuca l. (Poaceae) у флорі західних регі-онів України (автореферат) - Реферат

Таблиця 1

Порівняння частоти ускладнень анальної дилатації та радикальної операції

у дітей з анальною формою хвороби Гіршпрунга.

Ознаки

Після анальної дилатації (10 дітей)

Після радикальної операції

за Соаве Болеєм

у власній модифікації (7 дітей)

Рецидив запорів

10 (100%)

0 (0%)

Зіяння анусу

5 (50%)

0 (0%)

Каломазання

5 (50%)

2 (29%)

Гістологічне дослідження змін кишечника у дітей як критерії діагностики хвороби Гіршпрунга. Аналіз гістологічних досліджень післяопераційних препаратів кишечника у пацієнтів з хворобою Гіршпрунга в УДСЛ "ОХМАТДИТ" з 1998 по 2002 рік виявив відсутність інформації щодо нервових гангліїв підслизового чи міжм'язового шарів, що мала б вирішальне значення для діагностики хвороби Гіршпрунга. Таким чином, до 2002 року діагноз хвороби Гіршпрунга не був підтверджений гістологічно.

За період з січня 2002 по квітень 2004 року було проведено патогістологічне дослідження прямої та сигмовидної кишки на вміст нервових гангліїв у 80 паціентів. У 21 з них біоптат був забраний за власною методикою до радикальної операції з метою верифікації діагнозу хвороби Гіршпрунга. Методика полягала в висіканні біоптату слизової та підслизової прямої кишки, розміром 1х1,5см, по задній її стінці з наступним дослідженням препарату на вміст нервових гангліїв підслизового шару при забарвленні гематоксиліном та еозином. Для підтвердження достовірності методу препарати були також імпрегновані сріблом за Футом в десяти випадках.

З 80 хворих цієї групи 60 були оперовані з приводу хвороби Гіршпрунга, 20 – з приводу інших патологій. Завдяки впровадженню нового методу виявлення інтрамуральних гангліїв у 47 (59%) паціентів нам вдалося підтвердити та у 33 (41%) з 80 паціентів уточнити діагноз. У всіх 20 дітей, оперованих не з приводу агангліозу, були знайдені нервові ганглії, що підтверджує високу інформативність обраної методики. Серед 60 паціентів, оперованих з приводу хвороби Гіршпрунга, діагноз підтверджено гістологічно у 32 (53%). У 28 (47%) з 60 паціентів діагноз хвороби Гіршпрунга гістологічно не підтверджено, оскільки ганглії були знайдені в препаратах видаленного кишечника. Такі результати ми можемо пояснити тим, що 28 (47%) з 60 паціентів були оперовані з приводу будь-якої іншої патології, що викликала симптоми низької кишкової непрохідності, але не з приводу хвороби Гіршпрунга. Про це також свідчить висока кількість паціентів з ректальною формою хвороби Гіршпрунга в нашому дослідженні (58%), тоді як за даними літератури ректосигмоїдна форма має складати більше 60% серед випадків хвороби Гіршпрунга. На користь такого висновку також свідчить те, що серед 28 дітей, у яких нервові ганглії були знайдені, у 5 вперше виявлений гіпогангліоз кишечника – вада, клінічні, манометричні та рентгенологічні симптоми якої співпадають з такими при хворобі Гіршпрунга, але при гістологічному дослідженні виявляються поодинокі нервові ганглії. Іншою вірогідною причиною розходження доопераційного та гістологічного післяопераційного діагнозу ми припускаємо неякісний забор матеріалу для дослідження. На перших етапах роботи, як і завжди, на дослдіження відсилалася повністю вся видалена кишка і лаборант, згідно з існуючими інструкціями, міг вибрати для аналізу випадковий участок кишки, а не найбільш дистальний. Отже, ми дійшли до висновку, що в патогістологічну лабораторію необхідно відсилати лише ті участки кишки, які будуть найбільш показовими для хвороби Гіршпрунга, тобто:

    1. найдистальніший участок слизової та підслизової прямої кишки, та

    2. найпроксимальніший повностінний участок резектованої товстої кишки.

При цьому обидва препарати кишечника, що відсилаються до патогістологічної лабораторії, розміром не менше 1,5х1,5 см, мають бути розпластані на картоні для запобігання утруднення просторової інтерпретації результатів, поміщені в розчин формаліну та маркіровані ідентично супроводжуючому документу, з вказанням сегмента кишки, з якого вони були видалені. Наголошуємо, що для якісного дослідження та отримання достовірних даних необхідно використовувати не менш ніж 30 серійних зрізів препаратів, оскільки рутинна методика дослідження 2-3 зрізів "через один" неадекватна для виявлення гангліїв нервових сплетінь кишечника.

Ми порівняли діагностичну цінність двох гістологічних методик діагностики хвороби Гіршпрунга. В нашому досвіді дослідження на активність ацетілхолінестерази слизової прямої кишки було інформативним в 2 (18%) випадках з 11. Дослідження на вміст нервових гангліїв при забарвленні гематоксиліном та еозином було інформативним в 57 (71%) випадках з 80.

Метод оптимізації хірургічного лікування дітей з хворобою Гіршпрунга. В період з грудня 1997 по квітень 2004 року у відділенні торако-абдомінальної хірургії вроджених вад розвитку УДСЛ "ОХМАТДИТ" та в НДІ ПАГ 113 дітям було проведено одноетапне радикальне хірургічне лікування – черевно-промежинна резекція товстої кишки в нашій модифікації з накладанням первинного колоректального анастомозу апаратом СПТУ. Новий метод оперативного лікування хвороби Гіршпрунга відрізняється від відомого способу Соаве-Болея тим, що анастомоз між слизовою оболонкою прямої кишки та зведеною ободовою кишкою провадять зшивальним апаратом для кругових анастомозів (СПТУ – сшивающий пищеварительный тракт универсальный) після попереднього введення його в анальний канал та висікання клиноподібного фрагменту кільця внутрішнього анального сфінктера і серозно-м'язового футляру розміром 0,5-1,0 см. Спосіб захищений Патентом України № 99063456.

Наводимо основні етапи накладання колоректального анастомозу багаторазовим степлером СПТУ.

Серозно-м'язовий футляр Нисхідна кишка зведена Накладені два кисетні шви:

прямої кишки виділений. на промежину на зведену кишку та

інвагінаційним способом на слизову прямої кишки.

Зведена кишка та слизова Механічний анастомоз Механічний колоанальний

прямої кишки фіксовані успішно накладений анастомоз нормального

на апараті СПТУ. апаратом СПТУ. діаметру.

Ми провели детальне дослідження групи хворих, що були радикально оперовані в один етап в УДСЛ "ОХМАТДИТ" (n=67), оскільки автор дисертації приймав безпосередню участь в дослідженні та лікуванні цих хворих. З 67 дітей досліджуваної групи на момент радикальної одноетапної операції 2 паціенти були молодші за 1 рік, 14 паціентів - від 1 до 3 років, 13 - від 3 до 5 років, 17 – від 5 до 10 років, 21 паціентів від 10 до 16 років. В досліджуваній групі було 50 хлопців та 17 дівчат.

Анальна форма була діагностована у 7 паціентів (10,5%), ректальна форма – у 39 (58,2%), ректо-сигмоїдна – у 18 (26,8%) та субтотальна – у 3 (4,5%) паціентів.

Об'єм резекції становив: пряма та нижня третина сигмовидної кишки – у 5 (7,5%) дітей, пряма та сигмовидна кишка – у 49 (73,1%) дітей, пряма, сигмовидна та нижня третина нисхідної – у 2 ( 3%) дітей, пряма, сигмовидна та нисхідна – у 4 (6%) дітей, лівобічна геміколектомія – у 7 (10,4%) дітей.

Ми порівняли кількість ускладнень в ранньому та пізньому післяопераційному періоді у паціентів досліджуваної групи (113 дітей) та у дітей, яким анастомоз був накладений вручну (210 дітей). Ці 210 дітей не були включені до загального числа паціентів дисертації, однак ці дані опубліковані в статті, співавтором якої є пошукач. (табл.2).

Таблиця 2

Порівняння частоти ускладнень

колоректального анастомозу в післяопераційному періоді

при використанні степлера СПТУ та вручну

Частота ускладнень

та періоди

Метод

анастомозу

Частота ускладнень

Ранній період

Віддалений період

Анастомоз вручну

Loading...

 
 

Цікаве