WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Генетико-демографічні процеси як основа відтворення населення (автореферат) - Реферат

Генетико-демографічні процеси як основа відтворення населення (автореферат) - Реферат

Отримані результати досліджень статистично оброблені за допомогою програмного продукту "STATISTICA 4.5 for Windows". Оцінку вірогідності відмінностей проводили з використанням t- критерію Ст'юдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Визначення параметрів гострої токсичності КА.

Величина ЛК50 КА за умов гострої інгаляційної дії становила для щурів: 160,0  35,0 мг/м3, для мишей – 295,0  65,0 мг/м3, що відповідає 1 класу небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76.

Клінічна картина інтоксикації у щурів при впливі КА (концентрації від 160 мг/м3 до 1065 мг/м3) характеризувалася ознаками подразнюючої дії. Спочатку відзначалося занепокоєння тварин, тертя мордочки, заплющування очей. Надалі реєстрували зволоження навколо носа та очей, часте поверхневе дихання, пінисті виділення з рота, сукровичні виділення з носа, сльозотеча. Тварини гинули від задухи внаслідок розвитку набряку легень, що підтверджувалося результатами розтину. Переважним впливом КА на центральну нервову систему є симптоми наркотичної дії – загальмованість, адинамія, бокове положення, втрата реакції на больові подразники.

У мишей показники подразнюючої дії не відрізнялися від ознак впливу речовини в дослідах на щурах.

Коефіцієнт видової чутливості – 1,83 (щури, миші). Видова чутливість до препарату не виражена.

Вплив КА на організм щурів за умов гострого інгаляційного надходженя.

При дії КА в усіх досліджених концентраціях на організм щурів протягом всього терміну спостереження загибелі тварин не відбувалося. Було зареєстровано зниження маси тіла протягом 7 днів експерименту (130 і 87 мг/м3, р≤0,05). Клінічні симптоми інтоксикації відзначалися тільки при надходженні препарату в організм щурів у найвищій концентрації 130 мг/м3.

При дослідженні функціональних змін дихальної системи встановлено зниження ЧД при одноразовому впливі КА в концентрації 130 мг/м3 (контроль – 107,04,0; дослід: 1 година – 82,37,9, через 3 доби – 90,34,2; р≤0,05) і тенденція до зниження цього показника в менших концентраціях, що є наслідком подразнюючої дії препарату. Зміни, що спостерігаються, як правило, призводять до розвитку дихальної гіпоксії при надходженні КА у високих концентраціях (130 мг/м3 та вище).

Дослідження функціонального стану легень і їх резервних можливостей за допомогою навантажувальної проби парами фенолу показали, що у контрольних тварин ЧД збільшується на 30%, а у дослідних тварин – у значно меншому ступені (від 3% до 18%). Зміна показника ХОД мала аналогічне спрямування.

Отримані результати свідчать, що КА пригнічує функцію рецепторів дихальної системи. Ступінь і стійкість виявлених змін знаходиться в прямій залежності від концентрації речовини.

При вивченні подразнюючої дії КА шляхом дослідження ССЛ встановлено вірогідне збільшення ПН сурфактанта легень протягом всього експерименту і при використанні речовини у всіх концентраціях, що може свідчити про застійні явища в легенях. При цьому зареєстровано підвищення як максимального, так і мінімального ПН, виразність котрих визначається терміном дослідження і концентрацією речовини (рис.1). Таке різке підвищення мінімального і максимального ПН може бути обумовлено руйнуванням сурфактанта легень, що може призводити до синдрому дихальної недостатності.

Рис. 1. Зміни показників ССЛ при гострому впливі КА.

* р 0,05 відносно контролю.

При дослідженні лаважа легень при гострому впливі КА в концентраціях від 130 до 5 мг/м3 спостерігається значне зниження кількості альвеолярних макрофагів, що свідчить про різку подразнюючу дію препарату. Водночас концентрація 1 мг/м3, навпаки, викликала підвищення кількості макрофагів, що вказує на реалізацію адаптаційних механізмів (рис. 2).

Рис. 2. Зміни кількості макрофагів в лаважі при гострому впливі КА.

* р 0,05 відносно контролю.

Отримані дані свідчать, що дія КА на ССЛ є типовою для речовин, які мають виражену подразнюючу дію і здатні викликати набряк легень. Це твердженя в повній мірі узгоджується з результатами А.А. Биркун і співавт. (1981).

Макроскопічні дослідження легень показали, що з підвищенням концентрації препарату з'являються елементи "мармурового" забарвлення легень. Також спостерігалося "вузликове" ущільнення тканини легень на сьому добу при дії КА в високих концентраціях (130 і 87 мг/м3). При мікроскопічних дослідженнях легень відзначалися стовщення міжальвеолярних перетинок, повнокрів'я капілярів та судин (130 мг/м3).

Таким чином, особливістю токсичної дії КА на дихальну систему при одноразовому інгаляційному надходженні в організм щурів є порушення стану ССЛ (зміна поверхневого натягу сурфактанта легень, гістеорезисних показників, кількості макрофагів у лаважі), функції рецепторів дихальної системи, зміни частоти дихання та морфологічної структури легень, що призводить до розвитку дихальної гіпоксії.

При дослідженні токсикологічних властивостей КА в гострому експерименті зміни функціонального стану інших органів і систем (нервової, серцево-судинної, функціональний стан печінки, нирок, морфологічний склад периферичної крові) були неістотними (р>0,05).

Так, КА суттєво не впливає на функціональний стан периферичної нервової системи (за показниками швидкості поширення збудження по n. caudalis та величиною амплітуди викликаних потенціалів дії m. lateralis) та деякі гемодинамічні показники (ЧСС, ХОК). Препарат не має вираженої кардіо- та нефротоксичної дії.

Однак виявлено, що при дії КА в максимальній концентрації (130 мг/м3) спостерігається брадикардія через 1 годину після затравки (на 7%, р0,05) з подальшою компенсацією, збільшення тривалості інтервалу QRSТ та систолічного показника в усі терміни дослідження. Також мало місце збільшення амплітуди зубців R (1 год., 3 доби) та Т (1 год., 3 та 7 діб) (р0,05).

Виявлені зміни свідчать, що КА в даній концентрації порушує шлункову провідність. Ці зміни можуть бути обумовлені розвитком гіпоксії в організмі щурів під впливом високих концентрацій КА.

При дії КА в досліджуваних концентраціях не спостерігаються токсичні ураження печінки, про що свідчить відсутність достовірних змін активності АЛТ, АСТ, ЛФ. Водночас, виявлено значне підвищення рівня загального білка і загального холестерину в ранній термін після впливу КА при концентрації 130 мг/м3, а також тригліцеридів і глюкози в більш пізні строки (рис. 3). Ці зміни не носять стабільного характеру і не є лімітуючими показниками.

Рис.3. Динаміка змін біохімічних показників при дії КА в концентрації 130 мг/м3.

* р 0,05

відносно контролю.

Дослідження детоксикаційної функції печінки при надходженні КА в максимальній концентрації показало, що препарат знижує вміст парамагнітної форми цитохрому Р-450 (на 7 добу на 17%, р0,05) і вірогідно не впливає на процес N-деметилювання амідопірину.

Таким чином, КА в максимальній концентрації не має істотного впливу на систему мікросомальних монооксигеназ печінки.

При впливі КА в концентрації 130 мг/м3 було виявлено фазовий характер зміни активності АльДГ в печінці (підвищення активності на 3 добу – на 71% і зниження на 7 добу – на 54%, р0,05). Отримані дані дозволяють зробити припущення, що метаболізм КА, як і інших представників групи ненасичених альдегідів, проходить з участю цього ферменту.

Результати гематологічних досліджень вказують на те, що КА в різних концентраціях при гострому інгаляційному отруєнні не викликає стійких односпрямованих змін показників периферичної крові щурів. Виявлені фазові коливання можуть бути пов'язані з особливостями адаптаційних процесів в організмі тварин при дії КА.

Водночас, КА у високих концентраціях (130 і 87 мг/м3) чинить токсичну дію на клітини білої крові: переважно підвищує кількість лімфоцитів з атиповою структурою ядра.

На основі проведених експериментальних досліджень встановлено лімітуючі показники токсичної дії КА, що лягло в основу визначення порогів його гострої токсичної дії для щурів за загальнотоксичними показниках – 87 мг/м3, поріг подразнюючої дії – 1 мг/м3.

Вплив КА на організм щурів за умов хронічного інгаляційного надходження.

При дії КА в усіх концентраціях (5,18; 0,56 і 0,14 мг/м3) протягом всього терміну дослідження (4 міс.) загибелі тварин не спостерігалося. Поведінка, зовнішній вигляд щурів, споживання їжі і води в дослідних групах суттєво не відрізнялися від таких у контрольних тварин. КА в найбільшій концентрації (5,18 мг/м3) при тривалому надходженні викликає стійке, але не досить виражене зниження маси тіла тварин (на 8-11%, р0,05).

Результати оцінки функціонального стану легень і їх резервних можливостей (навантаження парами фенолу) свідчать про зміни ЧД і показника ХОД, що підтверджує тезу про пригнічення функції рецепторів дихальної системи. Так, у щурів піддослідних груп при дії КА в концентраціях 5,18 і 0,56 мг/м3 спостерігалося зниження ЧД після фенолової проби в початковий термін експерименту.


 
 

Цікаве

Загрузка...