WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Генетико-демографічні процеси як основа відтворення населення (автореферат) - Реферат

Генетико-демографічні процеси як основа відтворення населення (автореферат) - Реферат

Практичне значення роботи.

На основі експериментально встановлених порогів гострої і хронічної інгаляційної дії КА (за загальнотоксичними та лімітуючими показниками), науково обгрунтовано, запропоновано та затверджено гігієнічні нормативи КА в атмосферному повітрі населених місць (Постанова Головного державного санітарного лікаря України №97 від 10.08.1999 р., Наказ Міністерства охорони здоров'я України №30 від 23.02.2000 р.) на рівнях ГДКм.р. – 0,005 мг/м3, ГДКс.д. – 0,001 мг/м3.

Виявлені результати щодо особливостей токсичної дії КА як представника групи ненасичених альдегідів, використовуються в навчальному процесі на кафедрі гігієни та екології людини Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика та на кафедрі фармакології Луганського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача.

Автором самостійно проведені аналіз літературних джерел, експериментальні дослідження, статистична обробка й аналіз результатів, розробка основних положень та висновків роботи. Морфологічні дослідження легень та печінки виконані за консультативної допомоги к.б.н. Н.М. Недопитанської; консультації та допомогу з питань вивчення показників системи крові надавала к.б.н. В.Г. Шуляк, за що висловлюємо їм щиру подяку.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на IV Конгресі з гігієни, епідеміології, мікробіології та паразитології Pеспубліки Молдова (1997 р.), I З'їзді токсикологів Росії (м. Москва, 1998 р.), конференції молодих вчених "Сучасні проблеми медицини праці в Україні", присвяченій 70-річчю Інституту медицини праці АМН України (м. Київ, 1998 р.), I З'їзді токсикологів України (м. Київ, 2001 р.), науково-практичній конференції "Організація токсикологічної допомоги в Україні" (м. Київ, 2002 р.), VI Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (м. Тернопіль, 2002 р.), III Міжнародній медичній конференції студентів і молодих учених "Medicine-Health-XXI century" (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), 40 Конгресі європейських товариств токсикологів EUROTOX 2002 (м. Будапешт, Угорщина, 2002 р.), V Всеукраїнській науковій конференції молодих учених гігієністів, токсикологів, хіміків-аналітиків "Сучасні проблеми гігієни, токсикології та аналітичної хімії" (м. Київ, 2003 р.), II З'їзді токсикологів України (м. Київ, 2004 р.)

Публікації.

За матеріалами дисертації опубліковано 15 робіт, e тому числі 5 статей у профільних фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг роботи.

Основний текст дисертаційної роботи викладено на 145 сторінках машинопису і складається зі вступу, огляду літератури, 3-х розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, списку використаних джерел (123 вітчизняних (кирилицею) та 90 іноземних (латиною)). Робота ілюстрована 37 таблицями та 34 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведено на 426 щурах лінії Вістар масою 120-180 г та 46 білих мишах (20-22 г).

Моделювання інгаляційної дії парів КА на організм щурів проводили в газопарових камерах Б.А.Курляндського об'ємом 200 л. В камерах забезпечувався 3-ох разовий обмін повітря, підтримувалися нормальні умови мікроклімату. Визначення вмісту КА в повітрі проводили газохроматографічним методом, розробленим в Інституті екогігієни і токсикології ім.Л.І.Медведя.

У гострому експерименті при експозиції 4 години одноразово визначали середньосмертельну концентрацію (ЛК50) КА для щурів та мишей за методом В.Б. Прозоровского (1978).

Для встановлення порогів шкідливої і подразнюючої дії КА, тварин піддавали одноразовому (експозиція 4 години) інгаляційному впливу парами речовини в концентраціях 130,012,6; 87,010,2; 5,00,85 і 1,00,18 мг/м3, вибір яких ґрунтувався на параметрах гострої токсичності та подразнюючого ефекту КА. Дослідження впливу препарату на тварин проводили в динаміці: через 1 год., 3 і 7 діб після надходження препарату.

В умовах субхронічного дослідження (1 місяць) застосовувалася концентрація КА 1,2 мг/м3 (на рівні Limir у гострому досліді). Показники, що характеризують функціональний стан основних життєвоважливих органів і систем організму, досліджували через 0,5 і 1 місяць після початку затравки.

В хронічному експерименті дослідження проводили при дії КА в концентраціях 5,180,83; 0,560,09 і 0,140,04 мг/м3 (експозиція 4 год. на день, 5 діб на тиждень), а також у концентраціях 0,0110,003 і 0,00580,0001 мг/м3 (цілодобова експозиція, 5 діб на тиждень) через 0,5, 1, 2 і 4 місяця. Вибір досліджуваних концентрацій базувався на тому, що ГДК КА в повітрі робочої зони раніше запропонована на рівні 0,5 мг/м3 (Н.В. Лазарев, 1976). Тому були використані концентрації, які відповідають 10 ГДК, 1 ГДК та 0,2 ГДК. Для цілодобового експерименту концентрації становили 1 та 0,5 значення орієнтовно безпечного рівня дії в атмосферному повітрі, який затвердженний раніше (0,01 мг/м3, Н.В. Лазарев, 1976).

В динаміці досліджували інтегральні показники токсичної дії – клінічні симптоми інтоксикації, поведінку, споживання їжі і води, масу тіла тварин. Токсикодинаміку КА оцінювали за рядом інформативних фізіологічних, гематологічних, біохімічних і морфологічних показників.

Кардіотоксичну дію КА вивчали за зміною біоелектричної активності серця (ЕКГ) за відомою методикою. Для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи і її регуляторних механізмів застосовували метод математичного аналізу серцевого ритму (метод варіаційної пульсометрії).

Хвилинний об'єм крові (ХОК), частоту дихання (ЧД), хвилинний об'єм дихання (ХОД) вивчали реографічним методом. Реограми реєстрували на восьмиканальному поліграфі П8Ч-01.

Для оцінки резервних можливостей функції легень тварин застосовували функціональне навантаження парами фенолу упродовж 20 секунд. Після припинення вдихання парів реєструвалися показники ЧД, ХОД, ХОК і частота серцевих скорочень (ЧСС) (Г.Е. Верич, 1988).

Поверхнево-активні властивості сурфактанту вивчали за методом сталагмометрії лаважа і обліку деяких гістеорезисних показників сурфактантної системи легень (ССЛ) – поверхневий натяг (ПН) сурфактанта легенів, поверхневий натяг максимальний (ПНмакс) і мінімальний (ПНмiн). Кількість макрофагів визначали за методом мікроскопії (А.А. Биркун и соавт., 1981).

Функціональний стан периферичної нервової системи щурів визначали за допомогою електрофізіологічного методу (С.Д. Ковтун и соавт., 1980) за такими показниками, як швидкість поширення збудження по нерву, зміна величини амплітуди викликаних потенціалів дії латерального м'яза, лабільність міоневральної передачі.

Поведінкові реакції оцінювали за методом "відкритого поля" Холла за латентним періодом – початком руху у "відкритому полі" (ЛП) в секундах, кількості пересічених квадратів (горизонтальна активність – ГА) і вертикальних стійок (вертикальна активність – ВА) (Я. Буреш и соавт., 1991).

Гематологічні дослідження виконували за допомогою уніфікованих методів (И.А. Кассирский и соавт., 1970). При цьому підраховували кількість еритроцитів, лейкоцитів, ретикулоцитів, тромбоцитів, визначали концентрацію гемоглобіну, аналізували гемограму та порушення морфології клітин. Підраховували середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті.

Функціональний стан печінки оцінювали за показниками активності аланін- і аспартатамінотрансфераз (за методом Райтмана і Френкеля) і вмісту сечовини в сироватці крові. В умовах гострого експерименту також визначали кількість загального білка за допомогою біуретового методу (В.В. Меньшиков и др., 1987), активність лужної фосфатази (ЛФ) в сироватці крові (V.Bodansky, 1953), інтенсивність процесів деметилювання амідопіріну в постмітохондріальній фракції печінки (T.Nash, 1953). В тканинах печінки визначали кількість малонового диальдегіду, яка утворилася при спонтанному перекисному окисленні гомогенату печінки (И.Д. Стальная и соавт., 1977). Активність альдегіддегідрогенази (АльДГ) в печінці визначали спектрометричним методом (Б.М. Кершенгольц и соавт., 1989). З метою вивчення стану ліпідного і вуглеводного обміну при дії КА визначали вміст загального холестерину в сироватці крові за методом Ілька, вміст загальних ліпідів крові та тригліцеридів за допомогою стандартного набору Біотест-Лахема, глюкози в крові - ортотолуідиновим методом (В.Г. Колб и соавт., 1976).

Визначення цитохрому Р-450 в печінці за допомогою методу електронно-парамагнітного резонансу (ЕПР) проводили на радіоспектрометрі "Varian E-109" за наступних умов: потужність СВЧ – 5 мВт; магнітне поле 0,25-0,35 Тл; частота СВЧ 9,5-9,6 ГГц; частота модуляції 100 кГц; амплітуда модуляції 0,8 мТл.

Видільну і фільтраційну функцію нирок оцінювали за добовим діурезом, відносною густиною і рН сечі, вмістом білка, сечовини та хлоридів в сечі. Вміст білка в сечі визначали в пробі з сульфосаліциловою кислотою (В.В.Меньшиков, 1987), сечовини – за допомогою стандартного набору реактивів "Біотест-Лахема" (Ф.И. Комаров и соавт., 1981), концентрацію хлоридів – титрометричним методом.

Вивчення морфологічних змін у легенях та печінці щурів, що виникали під впливом гострої інгаляційної дії КА, проводили на сьому добу досліджень; при тривалому надходженні препарату – через 2 тижні (концентрація 5,18 мг/м3 ) та 4 місяці (концентрації 5,18 мг/м3 та 0,56 мг/м3 ). Фіксацію тканин легень та печінки проводили 10% нейтральним формаліном,заключали їх в парафін, робили тонкі зрізи, виготовляли препарати, фарбували їх гематоксилін-еозином і вивчали за допомогою мікроскопії.

Loading...

 
 

Цікаве