WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Генетико-демографічні процеси як основа відтворення населення (автореферат) - Реферат

Генетико-демографічні процеси як основа відтворення населення (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ

ХІЛЬКЕВИЧ Тетяна Валеріївна

УДК 615.9:615.2/3.099

Токсикологічна характеристика кротонового альдегіду – одоранту природного газу – при його інгаляційному надходженні

(експериментальне дослідження)

14.03.06 - токсикологія

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ-2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя Міністерства охорони здоров'я України

Науковий керівник

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Кокшарева Наталія Володимирівна, Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя, керівник лабораторії нейротоксикології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Овсяннікова Людмила Михайлівна, Інститут клінічної радіології НЦРМ АМН України, провідний науковий співробітник лабораторії молекулярної біології

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Лук'янчук Віктор Дмитрович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри фармакології

Провідна установа

Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України

Захист відбудеться " 18 " травня 2005 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.550.01 при Інституті фармакології та токсикології АМН України (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 14).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фармакології та токсикології АМН України (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 14).

Автореферат розісланий " 15 " квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Д 26.550.01,

кандидат біологічних наук

Данова І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Природний газ на сьогодні є приоритетним енергоресурсом та найбільш екологічно чистим видом палива (Е.В. Крейнин и соавт., 2003). В загальному балансі використання первинних ресурсів України його частка становить 41-43%. Споживання природного газу в 2001 р. cтановило 70,5 млрд.куб.метрів (www.naftogaz.com, 2004).

Оскільки природний газ є легкозаймистою, вибухонебезпечною, токсичною речовиною і не має власного запаху, то з метою контролю його витікання і накопичення небезпечних концентрацій у приміщеннях використовують одоранти – речовини, які мають сильні специфічні запахи (А.Н. Янович и соавт., 1978). Найчастіше в якості одорантів використовують меркаптани (етилмеркаптан, третбутилмеркаптан, ізопропілмеркаптан, пропілмеркаптан), сульфіди (диметилсульфід, диетилсульфід), тіофан, їх суміші та інші (Т.А. Бухтиарова, 1999, S.T. Roberson, 1988, Л.Е. Гаврилов, 1971).

Донедавна в Україні було відсутнє виробництво одорантів природного газу. Тому ці речовини імпортувалися переважно з Російської Федерації. Найпоширенішим одорантом, що використовується в Україні, є суміш природних меркаптанів (СПМ) із родовищ Оренбурзької області. Основним компонентом СПМ є етилмеркаптан (С2Н5SH).

У зв'язку зі шкідливим впливом високих концентрацій етилмеркаптану на організм людини, ГОСТ 5542-87 обмежує вміст меркаптанової сірки в паливних газах для побутово-комунального призначення в кількості 36 мг/м3 (70 мг/м3 у перерахунку на етилмеркаптан). Нормативне значення концентрації одоранта в газі становить 16 мг/м3 (А.А.Данилов и соавт., 1997).

У зв'язку з тим, що сполуки сірки викликають корозію трубопроводів і арматури, а також утворюють токсичні окисли при згоранні, використання сірковмісних одорантів є небезпечним для здоров'я людини і потребує обмеження.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що проблема виробництва вітчизняних одорантів в Україні є актуальною, АТ "Укргазпром" розробив і запропонував новий одорант природного газу – кротоновий альдегід (КА) (Патент на винахід № 17963 А від 17.06.1997р.).

Аналіз літератури (Н.В. Лазарев, 1976) свідчить про те, що КА належить до хімічних речовин, яким властивий різко виражений подразнюючий ефект на слизові оболонки очей і дихальних шляхів. Згідно з ГОСТ 12.1.007-76, за показниками гострої пероральної токсичності КА відноситься до 2-го класу небезпеки.

Механізм подразнюючої дії КА не вивчено. Не досліджено і його вплив на різні органи і системи організму (нервову, дихальну, серцево-судинну, функціональний стан печінки, нирок, морфологічний склад периферичної крові).

Ще у 60-ті роки було запропоновано розрахункову гранично-допустиму концентрацію (ГДК) КА в повітрі робочої зони. Але у робітників, які на виробництві контактували з КА в концентраціях на рівні ГДК (0,5 мг/м3) або незначно вищих, спостерігалися такі прояви інтоксикації, як сухість слизових оболонок носа, носова кровотеча, риніти, вегето-судинна дистонія, головний біль, швидка втома, свербіж шкіри (Т.Н. Левис и соавт., 1969). Це свідчить про те, що раніше запропонований рівень ГДК в повітрі робочої зони не відповідає вимогам безпеки праці.

І досі ГДК КА в атмосферному повітрі населених місць не розроблено.

КА виробляється в Україні Сєверодонецьким ДПП "Об'єднання "Азот", згідно з ТУ У 6-04687873.021-95. АТ "Укргазпром" планує широко застосовувати його в Україні в якості одоранта природного газу.

У зв'язку з цим актуальним є поглиблене вивчення токсичної дії КА і визначення його безпечних рівнів впливу на людину, що дозволить науково обгрунтувати профілактичні заходи для протидії цієї речовини у разі виникнення екстремальних ситуацій, зокрема аварій, при яких стається витікання газу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексних досліджень, які проводились Інститутом екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя МОЗ України на замовлення АТ "Укргазпром": "Вивчення токсичних властивостей і мутагенної активності нового типу одоранту природного газу" (№ держреєстрації 0194U018711); "Вивчення деяких віддалених наслідків дії кротонового альдегіду і його гігієнічна регламентація в атмосферному повітрі населених місць" (№ держреєстрації 0196U009923).

Мета і задачі дослідження.

Мета дослідження полягає у визначенні в експерименті токсичної дії кротонового альдегіду при його інгаляційному надходженні, а також обгрунтуванні безпечних для людини рівнів за лімітуючими і загальнотоксичними показниками.

Відповідно до поставленої мети були сформульовані такі задачі:

1. Встановити параметри гострої інгаляційної токсичності КА (ЛК50) для лабораторних тварин (миші, щури).

2. Вивчити токсикодинаміку КА в умовах одноразового надходження в організм щурів за деякими показниками функціонального стану нервової, дихальної та серцево-судинної систем, печінки, нирок, а також периферичної крові.

3. Дослідити особливості впливу КА на різні органи і системи щурів в умовах субхронічної (28 діб) та хронічної дії (4 місяці, експозиція – 4 години).

4. Вивчити токсикодинаміку КА в умовах цілодобового хронічного інгаляційного надходження в організм щурів (4 місяці).

5. Дослідити активність альдегіддегідрогенази та N-деметилази, вміст парамагнітної форми цитохрому Р-450 та показники спонтанного перекисного окислення ліпідів у печінці щурів при інгаляційному отруєнні КА за різних термінів надходження препарату.

6. Встановити пороги гострої та хронічної інгаляційної дії КА для лабораторних тварин.

7. Науково обґрунтувати гігієнічні регламенти КА в повітрі робочої зони та атмосферному повітрі населенних місць для безпечного застосування препарату в якості одоранту природного газу.

Об'єкт дослідження – миші та щури з експериментальним інгаляційним отруєнням КА.

Предмет дослідження – токсикодинамика КА при одноразовому та тривалому надходженні до організму щурів.

Методи дослідження – токсикологічні, фізіологічні, біохімічні, біофізичні, морфологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше визначено, що:

  1. особливістю токсичної дії КА на дихальну систему при різних режимах його інгаляційного надходження в організм щурів (одноразове, субхронічне, хронічне) є порушення стану сурфактантної системи легень, функції рецепторів дихальної системи та морфологічної структури легень;

  2. КА спричиняє токсичну дію на лімфоцити периферичної крові та викликає їх морфологічні порушення;

  3. КА в токсичних концентраціях викликає індукцію ферменту альдегіддегідрогенази та зниження вмісту парамагнітної форми цитохрому Р-450 у печінці щурів. При цьому інтенсивність перекисного окислення ліпідів та реакції деметиліювання амідопірину вірогідно не змінюються.

Поріг гострої токсичної дії КА для щурів становить 87 мг/м3 (за загальнотоксичними показниками), поріг подразнюючої дії – 1 мг/м3. Поріг хронічної дії препарату при інгаляційному шляху надходження в організм (експозиція 4 години) – 0,56 мг/м3, при цілодобовій експозиції – 0,011 мг/м3 (за загальтоксичними показниками та подразнюючою дією).

Loading...

 
 

Цікаве