WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль умовно патогенних мікроорганізмів в розвитку запальних процесів слинних залоз (автореферат) - Реферат

Роль умовно патогенних мікроорганізмів в розвитку запальних процесів слинних залоз (автореферат) - Реферат

Виконання роботи в надмірному темпі привело до погіршення розумової діяльності, що є доказом нездатності нервової системи адекватно реагувати на високі потоки інформації та ще і вірно переробляти її в дефіциті часу. При виконанні цього навантаження помітні були тенденції до зниження активації механізмів регуляції серцевого ритму. Особливо це проявилося у змінах показників варіаційної пульсометрії, які у співставленні з аналогічними на максимальному навантаженні зменшилися. Параметри серцевого ритму при виконанні розумової роботи з надмірним темпом змінювалися таким чином, що підвищувалися показники ЧСС, АМо, ІН, ІВР, ВПР, S0 та LF, а Mo і HF достовірно знижувалися (Р<0,05). Показник VLF залишався без змін (Р>0,05).

Схожа динаміка досліджуваних параметрів була виявлена і для функціональної системи розумової діяльності, яка формувалася при виконанні довготривалого навантаження. Робота на максимальній швидкості переробки інформації, тривалістю 30 хвилин, супроводжувалася зниженням працездатності головного мозку. Одночасно ми спостерігали розузгоджені зміни параметрів, які характеризують участь неспецифічних структурно-функціональних компонентів. Виявлена нами різноспрямована зміна параметрів серцевого ритму, а також показників працездатності головного мозку, психічних функцій може вказувати на існування дизрегуляції на внутрішньо- та міжсистемному рівні, що, очевидно, є наслідком розвитку втоми [Р.М. Баевский, 1997-2002; М.В. Антропова, 1998].

Отже, успішне виконання роботи (оптимальне навантаження) характеризувалося підвищенням активності специфічних структурно-функціональних компонентів і одночасовою помірною активацією неспецифічних її складових. В діапазоні розумових навантажень, коли необхідно було переробити більшу кількість інформації (максимальне навантаження), спостерігалася більша активація специфічних і неспецифічних структурно-функціональних компонентів, які її реалізують та забезпечують. У цьому випадку показники пам'яті, уваги і серцевого ритму змінювалися узгоджено та відповідно до складності виконуваного завдання. Коли розумове навантаження було надмірним або збільшувалась тривалість виконання завдання до 30 хвилин, для функціональної системи була характерна реципрокна взаємодія специфічних і неспецифічних структурно-функціональних компонентів. Надмірна активація специфічних структурно-функціональних компонентів викликала одночасну гіперреакцію або пригнічення систем та механізмів вегетативного забезпечення, що реалізують напружену розумову діяльність, надмірну активацію неспецифічних систем мозку та зниження активності, або дизкоординантну взаємодію між окремими її ланками, які регулюють серцевий ритм. Такий стан оцінюється як дизрегуляторний і може бути викликаний перенапругою пристосувальних механізмів [Р.М. Баевский, 1979-2002; В.М. Ільїн, 2003].

Психофізіологічні властивості за умов переробки зорової інформації різного рівня складності в залежності від індивідуально-типологічних властивостей ВНД. З метою виявлення зв'язку властивостей основних процесів з розумовою діяльністю ми провели кореляційний аналіз між ними. Достовірний зв'язок був наявний при виконанні розумової роботи будь-якого рівня складності. Причому, ці зв'язки були тим щільнішими, чим складнішою була робота з переробки зорової інформації. Так, при оптимальному навантаженні зв'язок становив 0,42 (Р<0,05). При збільшенні навантаження до максимального коефіцієнт кореляції становив 0,52 (Р<0,05). Подальше підвищення навантаження на 20%, до надмірного рівня, призвело до ще більшого зв'язку. Виконання роботи протягом 30 хв (довготривале навантаження) на максимальному рівні показало, що зв'язок становив - 0,60 (P<0,05). Поряд з цим ми провели обстеження і достовірності відмінностей середніх показників досліджуваних перемінних у груп обстежуваних з різними властивостями ФРНП. Для цього методом сигмальних відхилень обстежуваних за ФРНП поділили на 3 групи: з високим, середнім та низьким рівнем (рис. 2).

Рис. 2. Показники розумової діяльності осіб з ___ високим, ___ середнім та ___ низьким рівнем функціональної рухливості нервових процесів при виконанні розумового навантаження роботи різної складності; * - Р<0,05 з високим та середнім, & - середнім та низьким, # - високим та низьким рівнем функціональної рухливості нервових процесів

При оптимальному навантаженні учні з високим рівнем ФРНП допускали в середньому 1,40,1% помилок. Учні з середнім та низьким рівнем ФРНП допускали вже 2,00,1 та 3,50,2% помилок відповідно (Р<0,05). Із збільшенням навантаження до максимального розумова діяльність зменшувалася. Обстежувані з високим рівнем ФРНП допускали 4,90,2% помилок, з середнім - 6,10,5%, а з низьким - 11,40,6% (Р<0,05). Зростання навантаження до надмірного темпу відповідно призвело і до збільшення кількості помилок. При виконанні надмірного навантаження учні з високим рівнем ФРНП допустили в середньому 7,90,2% помилок, з середнім - 13,80,7% (Р<0,05). Учні, що вирізнялися низькими властивостями основних нервових процесів допустили найбільшу кількість помилок - 24,81,3% (Р<0,05). Виконання розумової роботи з максимальним темпом переробки інформації протягом 30 хв призводило до того, що учні з високим рівнем ФРНП робили 6,30,9%, з середнім 9,31,2% та з низьким 22,91,8% помилок, що свідчить про зниження розумової діяльності (Р<0,05).

Досліджуючи пам'ять, увагу та характеристики вегетативного реагування, ми виявили значні індивідуальні відмінності у результатах обстежуваних, які відрізнялися між собою за рівнем ФРНП.

В стані спокою особи з високим рівнем ФРНП характеризувалися достовірно вищими показниками пам'яті та уваги, ніж обстежувані з низьким рівнем типологічних властивостей ВНД (Р<0,05). Зосередження та вибіркова спрямованість, яка лежить в основі досліджуваних психічних властивостей, забезпечується локальною активацією певних ділянок кори головного мозку і одночасовим гальмуванням інших структур [Н.В. Дубровінська, 1985-2000]. Імовірно, що в основі формування вибіркових нейронних мереж лежить їх схожість з функціональними елементами, які визначають і функціональну рухливість нервових процесів. Це дає нам підстави думати про те, що в основі досліджуваних психічних властивостей та функціональної рухливості лежать одні і ті ж нейрофізіологічні механізми. Тому ми маємо підстави говорити про зв'язок між цими параметрами.

Виконання роботи по переробці інформації в оптимальному темпі показало, що також у осіб з високим рівнем ФРНП показники пам'яті та уваги були достовірно вищими, ніж у групі обстежуваних з низькими градаціями досліджуваних типологічних властивостей (Р<0,05).

Виконання розумової роботи з диференціювання позитивних і гальмівних подразників в максимальному темпі показало, що як і показники пам'яті, уваги та серцевого ритму при цьому знаходилися в залежності від індивідуально-типологічних властивостей ВНД. Учні з високим рівнем ФРНП після виконання розумової роботи в максимальному темпі мали достовірно вищі показники пам'яті на фігури, а параметри пам'яті на слова, числа і склади знижувалися (Р<0,05), в той час, як у осіб з низьким рівнем ФРНП спостерігалося більш виразне зниження параметрів пам'яті на числа, слова і склади.

Що стосується вегетативного компоненту, то ми виявили більш високий рівень функціонування серцево-судинної системи та більш виражену активацію механізмів регуляції у осіб з високим рівнем ФРНП, ніж у обстежуваних з низькими градаціями даної властивості. Так, при виконанні роботи в максимальному темпі у обстежуваних з високим рівнем ФРНП частота серцевих скорочень достовірно підвищилася по відношенню до фонових значень та величин, що були виявлені у групі осіб з низькими властивостями нервової системи (Р<0,05). Таке підвищення рівня функціонування серцево-судинної системи у осіб з високим рівнем ФРНП при виконанні розумової роботи супроводжувалося достовірним підвищенням рівня активації механізмів регуляції серцевого ритму. Це підтверджується достовірним підвищенням параметрів АМо, ІН, ІВР, ВПР, S0, LF та одночасовим зниженням показників Мо, HF на відміну від обстежуваних з низькими властивостями ВНД (Р<0,05).

В разі збільшення навантаження подачі подразників до надмірного, розумова діяльність також перебувала в залежності від індивідуально-типологічних властивостей ВНД.

При виконанні роботи в максимальному темпі упродовж 30 хвилин особи з високим та середнім рівнем ФРНП характеризувалися достовірно вищими показниками пам'яті та уваги (Р<0,05) (рис. 3).

Рис. 3. Зміна показників уваги, пам'яті, статистичних, варіаційних та спектральних величин ритму серця з ___ - високим та ___ - низьким рівнем функціональної рухливості нервових процесів при виконанні розумової роботи тривалістю 30 хв з максимальним навантаженням; * - достовірність різниць (Р<0,05) між особами з високим та низьким рівнями функціональної рухливості нервових процесів.

Вегетативна реактивність у осіб з високим та низьким рівнем ФРНП при довготривалому навантаженні вказує на участь у забезпеченні такої роботи неоднорідних реакцій регуляторних систем. Особи з високим рівнем ФРНП характеризувалися високою активацією як центральних, так і автономних механізмів регуляції серцевого ритму. Для обстежуваних з низьким рівнем ФРНП у функціонуванні серцево-судинної системи характерним було більш значне напруження автономних механізмів регуляції і пригнічення центральних, що є ознакою дизрегуляції у механізмах, що забезпечують серцевий ритм. Даний факт, на нашу думку, можна пояснити низькопороговою збудливістю симпатичного відділу вегетативної нервової системи у осіб з низьким рівнем ФРНП та меншою стійкістю і витривалістю нервової системи у тому числі і вегетативної [В.В. Сиротський, 1980; В.С. Лизогуб, 1995-2001; М.В. Макаренко, 1999].

Loading...

 
 

Цікаве