WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль умовно патогенних мікроорганізмів в розвитку запальних процесів слинних залоз (автореферат) - Реферат

Роль умовно патогенних мікроорганізмів в розвитку запальних процесів слинних залоз (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача. Формування мети та завдань експериментальних досліджень, інтерпретація та висновки обговорені з науковими керівниками проф. М.В. Макаренко та В.С. Лизогубом. Особливості методики проведення досліджень автором узгоджувалися у співпраці з доц. Черкаського національного університету к.б.н. Кравченко О.К. та к.б.н. Юхименко Л.І. Аналіз наукової літератури за проблемою дисертації, як і проведення обстежень, опис і узагальнення результатів та статистична обробка фактичного матеріалу здійснені автором самостійно.

Апробація роботи.Матеріали дисертації доповідались і обговорювались на XVI з'їзді Українського фізіологічного товариства (Вінниця, 2002); республіканській науковій конференції "Індивідуальні психофізіологічні особливості людини і професійна діяльність" (Київ-Черкаси, 2001); Всеукраїнській науковій конференції, присвяченій 160-річчю кафедри фізіології людини і тварин Київського національного університету ім. Т. Шевченка (Київ, 2002);. симпозіумі "Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі" (Київ-Черкаси, 2003);

Публікації.За результатами роботи опубліковано 9 наукових праць, в тому числі 5 у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи.Дисертація викладена на 154 сторінках машинописного тексту і складається з вступу і 6 розділів. Список літератури включає 274 найменувань. Робота містить 24 таблиці та ілюстрована 32 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень

Дослідження проведено на 86 практично здорових учнів, вік яких становить 9-10 років.

Функціональну рухливість та силу нервових процесівдосліджували за методикою М.В. Макаренка [1999] на комп'ютерному комплексі "Діагност". ФРНП та СНП досліджували в режимі "нав'язаного ритму" (постійно зростаюче навантаження). ФРНП визначали за показником найвищого темпу диференціювання позитивних та гальмівних подразників, які слідували один за одним. Кількісним показником ФРНП була максимальна швидкість пред'явлення подразників, на якій обстежуваний робив не більше 5-5,5% помилок. СНП визначалася за описаною вище методикою і оцінювалася загальною кількістю помилок (у відсотках), що були допущені впродовж виконання всього завдання. Менший відсоток помилок відповідав вищому рівню СНП.

Розумову працездатність досліджували після визначення ФРНП. Показник ФРНП вважався нами як максимальний темп пред'явлення навантаження. Від нього відраховували оптимальне (на 20% менше) та надмірне (на 20% вище) навантаження. Кожне навантаження виконувалося 5 хв. Окрім того четвертим видом навантаження було довготривале, яке здійснювалося в максимальному темпі, але протягом 30 хв.

У всіх видах навантаження розумова працездатність учнів оцінювалася за кількістю помилок у відсотках, які обстежувані допустили за час виконання тесту. З метою профілактики перевтоми у всіх учнів протягом дня проводили обстеження застосовуючи лише один із видів розумового навантаження.

Вивчення короткочасної зорової пам'яті проводилиза допомогою таблиць з 10 символами. Для запам'ятовування пропонували беззмістовні склади, двозначні числа, слова не пов'язані за змістом та геометричні фігури. Після 30-секундного запам'ятовування та такого ж періоду відставлення, обстежуваний повинен був відтворити матеріал у довільному порядку. Показник обсягу пам'яті був тим вищий, чим більше відтворено інформації.

Продуктивність, обсяг, переключення та розподіл увагидосліджували за коректурними таблицями Анфімова та Шульте. Показники функцій пам'яті та уваги визначали в стані спокою та після переробки інформації різного ступеня складності.

Дослідження вегетативної регуляції серцевого ритмупроводили методом кардіоінтервалографії [Р.М. Баєвський, 1984-2002]. Використовували статистичний, варіаційний та спектральний аналіз.

Успішність навчанняоцінювалася експертним шляхом за десятибальною шкалою.

Обробку даних проводили методами варіаційної статистики за пакетом програм Excel-97, а також кореляційним та факторним аналізом.

Результати досліджень та їх обговорення

Розумова працездатність за умов переробки інформації різного ступеня складності. Встановлено, що результативність виконання розумової роботи залежить від швидкості пред'явлення інформації. За 5 хв навантаження з максимальним темпом пред'явлення інформації учні допускали 7,770,38% помилок, а з оптимальним 2,410,24%. Виконання роботи з надмірним темпом супроводжувалося більшою кількістю помилок (16,061,02%). Із збільшенням тривалості навантаження до 30 хв з максимальним темпом (довготривале навантаження) спостерігалося достовірне збільшення помилок з 7,770,38% до 14,211,37% (Р<0,05).

Отже, підвищення навантаження від оптимального до максимального і далі до надмірного та збільшення тривалості роботи супроводжувалося зниженням якості розумової діяльності.

Факторний аналіз показав, що найбільш значимим при розумовому навантаженні на оптимальній і, особливо, на максимальній швидкості пред'явлення навантаження є фактор індивідуально-типологічних властивостей ВНД, вага якого досягала значення 42-47% загальної дисперсії. Тільки при дуже великій швидкості (надмірне інформаційне навантаження) і збільшенні тривалості навантаження до 30 хв, коли більшість обстежуваних не могла ефективно виконувати роботу (зростає кількість помилок, знижується працездатність головного мозку), вклад фактору ВНД в загальну дисперсію знижується до 22%.

Фактор вегетативного забезпечення здійснює менш помітний вплив на загальну дисперсію при оптимальних і максимальних навантаженнях до 15-17% і дещо збільшує свій вплив при надмірних і довготривалих навантаженнях до 19-22%. Фактор психічних функцій (пам'яті та уваги) визначає невелику частину загальної дисперсії при оптимальних і максимальних навантаженнях до 8% і відіграє провідну роль (36-41%) при значних за складністю розумових навантаженнях (надмірних та довготривалих).

Зміна параметрів психофізіологічних функцій при виконанні розумової роботи різної складності. З наших даних (рис. 1) видно, що за умов виконання розумової роботи з оптимальним темпом навантаження показники швидкості, продуктивності та переключення уваги підвищувалися, а пам'яті на числа, слова та склади не змінювалися (Р>0,05). Параметри пам'яті на фігури після виконання роботи підвищувалися (Р<0,05).

Імовірно, для виконання розумової роботи різної складності в учнів буде формуватися функціональна система з специфічними та неспецифічними структурно-функціональними компонентами. До специфічних структурно-функціональних компонентів необхідно віднести елементи та механізми, що реалізують цілеспрямовану діяльність, а до неспецифічних, які забезпечують її [П.К. Анохін, 1980; К.В. Судаков, 1995; Г.М. Зараковський, 2000]. Думаємо, що показники працездатності (кількість помилок), параметри пам'яті та уваги необхідно розглядати як специфічні психофізіологічні структурно-функціональні компоненти, які реалізують розумову діяльність учнів, а статистичні, варіаційні та спектральні характеристики серцевого ритму як неспецифічні складові, що її забезпечують.

Рис. 1. Зміна показників уваги (А) та пам'яті (Б) при виконанні розумової короткотривалої з ___ - оптимальним, ___ - максимальним, ___ - надмірним темпом подачі навантаження та довготривалої роботи ___; * - достовірність різниць (Р<0,05) між показниками у фоні та розумовим навантаженням

Для неспецифічних структурно-функціональних компонентів при виконанні учнями розумової роботи з оптимальним темпом переробки інформації характерним було підвищення рівня функціонування серцево-судинної системи за рахунок помірної активації механізмів регуляції серцевого ритму. Параметри варіабельності серцевого ритму АМо, ІН, ІВР, ВПР, S0, та LF достовірно підвищилися, а показники Мо та HF знизилися (Р<0,05).

При виконанні розумової роботи з максимальним темпом пред'явлення інформації виявлено більш значне підвищення показників продуктивності і переключення уваги та зниження пам'яті на числа, слова і склади у порівнянні з оптимальним навантаженням (Р<0,05). Одночасово при виконанні такої роботи спостерігали максимальну активацію механізмів регуляції серця, що підтверджується достовірними змінами статистичних, варіаційних і спектральних характеристик ВСР. Виявили, що ЧСС, АМо, ІН, ВПР, ІВР, S0, LF підвищувалися, а Мо і HF знижувалися (Р<0,05). Імовірно, що для збереження високої розумової працездатності при такому темпі пред'явлення подразників функціональна система більш активно залучає і неспецифічні структурно-функціональні компоненти. Це видно по значному підвищенні частоти серцевих скорочень та найбільш виражених змінах параметрів серцевого ритму, що вказує на значну участь симпато-адреналової системи та підкіркових центрів в регуляції вегетативних функцій [Р.М. Баевский, 1984-2002]. Енергетична вартість такої роботи зростає, а її ефективність зберігається на близькому до оптимального рівні.

Розумове навантаження високої складності, яке досягалося надмірним темпом пред'явлення подразників, формувало функціональну систему, для якої було характерне значне зниження розумової працездатності. Обстежувані робили велику кількість помилок (16,11,08%). У порівнянні з максимальним навантаженням при надмірному темпі пред'явлення навантаження був помітний недостатній рівень функціонування як специфічних, так і неспецифічних структурно-функціональних компонентів. Показники уваги, а також пам'яті на фігури достовірно збільшилися, але були нижчими, ніж при максимальному навантаженні (Р<0,05), тоді як параметри пам'яті на склади, числа і слова залишалися без змін (Р>0,05). Недостатність в переробці і оцінці пред'явленої інформації компенсується емоційною активацією [П.В. Симонов, 1981]. Бачимо, що під час розумової роботи з надмірним темпом пред'явлення подразників показники пам'яті знижувалися, що, імовірно, було обумовлено підвищенням емоційної напруженості та посилення участі підкіркових структур мозку.

Loading...

 
 

Цікаве