WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Післяпологовий мастит (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Післяпологовий мастит (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

1,4

Щитоподібна залоза

- відсутність зоба

-3,68

0,70

- зоб І ступеня

3,59

0,58

- зоб ІІ ступеня

2,34

0,69

1,4

    Рівень АТ

    - нормальний

    0,29

    0,10

    - транзиторно підвищений

    1,84

    0,46

    стійко підвищений

    - 4,18

    0,62

1,2

Судини ока

-норма

4,76

0,56

- ангіопатія

- 1,33

0,15

0,7

Рівень тестостерону в крові, нмоль/л *

- знижений

7,98

1,92

- нормальний

- 2,30

0,17

- підвищений

- 4,06

0,67

2,8

Індекс НОМА IR *

- нормальний

3,19

0,69

- підвищений

- 5,56

1,21

1,9

Рівень екскреції мелатоніну, моль/добу *

- знижений

- 0,97

0,04

- нормальний

- 2,22

0,20

- підвищений

6,02

0,82

1,1

Рівень тригліцеридів, ммоль/л *

- нормальний

1,9

0,24

- підвищений

- 2,68

0,34

0,6

Примітка. * - у порівнянні з віковими нормами

Прогностично негативними ознаками для хлопців старше 14 років щодо перебігу ГСПП, як і в молодшій віковій групі, слід вважати наявність артеріальної гіпертензії (ПК = - 5,08), ожиріння III – IV ступеня (ПК = - 3,72), прискорені темпи СТД (ПК= -1,54), підвищені рівні індексу інсулінорезистентності НОМА (ПК= -5,56), серотоніну (ПК = - 1,32) та ТГ (ПК = - 1,73).

На відміну від хлопчиків молодшої групи, в підлітковому віці несприятливими ознаками є: ожиріння ІІ ступеня (ПК = - 6,42), високий рівень К (ПК= - 4,24), НА (ПК= - 2,44) та знижений рівень Т (ПК= - 2,83).

Основним методом лікування підлітків, хворих на ГСПП із ожирінням, як і при інших формах ожиріння як в дитячому, так і в дорослому віці, вважається призначення дієтотерапії, яка спрямована на зниження маси тіла та нормалізацію вуглеводного та ліпідного обмінів (Набухотний Т.К. із співавт., 2004; Гінзбург М.М. із співавт., 2002). Між тим, однією із проблем лікування дітей, хворих на ГСПП, є наявність у них підвищеного апетиту, який обумовлено інсулінорезистентністю та порушеною дією Л як регулюючого апетит фактора (Paolisso G. et al., 1998; Болотова Н.В. із співавт.,2000), а існуючі зараз схеми лікування цього захворювання залишаються недостатньо ефективними.

Підліткам, хворим на ГСПП, у яких після проведеної традиційної терапії (гіпокалорійна дієта, лікувальна фізкультура, вітамінотерапія, діуретики з групи антагоністів альдостерону, препарати, які покращують судинний тонус, ноотропні засоби) не відмічалось вираженої позитивної клініко-лабораторної динаміки, був призначений метформін ("Сіофор") у дозі 500 мг два рази на добу, переважно після обіду та ввечері, протягом двох місяців. У цілому усі хворі вже через два тижні після прийому препарату відзначали покращання самопочуття, зниження апетиту, особливо ввечері. Переносність препарату усіма хворими була задовільна, побічних явищ не зареєстровано. Через два місяці після призначеного лікування у 62,50 % хлопців спостерігали зниження маси тіла в середньому на (6,8  2,2) кг, у 45,83 % хворих, переважно із транзиторною АГ, відмічалася нормалізація АТ. В цілому в групі обстежених виявлено вірогідне зниження рівня ІРІ – з (209,0  12,58) до (168,38  10,13) пмоль/л (рu < 0,01) та індексу НОМА – з (8,30  0,51) до (6,53  0,45), (рu < ,5). Таким чином, препарат метформін може бути рекомендований як патогенетичний засіб для лікування хлопців, хворих на ГСПП, при наявності у них інсулінорезистентності, абдомінального ожиріння, артеріальної гіпертензії. Застосування метформіну знижує прояви інсулінорезистентності і, в цілому, покращує як загальний стан хворих, так і нормалізує лабораторні показники. Представлений метод лікування захищено Патентом України № 3282, А61К31/155 від 15.11.2004 р.

При лікуванні метаболічних порушень у хлопців, хворих на ГСПП, спектр фармацевтичних засобів терапії ДЛП досить обмежений. Тому нашу увагу привернув препарат -ліпоєвої кислоти, який знайшов широке застосування у педіатричній практиці (Касаткина Е.П. із співавт., 2000). -ліпоєва кислота, беручи участь у окисному декарбоксилюванні пірувату та -кетокислот, запобігає утворенню кінцевих продуктів глікірування, має антиоксидантні властивості і сприяє засвоєнню глюкози. Додатковою перевагою -ліпоєвої кислоти є її гіпоглікемічна, гіполіпідемічна, енергетична і нейротропна дія. -ліпоєва кислота також пригнічує процеси вивільнення жирних кислот із жирової тканини та зменшує утворення холестерину і його атерогенних фракцій.

Використання препарату "Еспа-ліпон" у дозі 600 мг один раз на добу у хворих протягом двох місяців після курсу традиційної терапії у 80 % призводило до зниження вмісту в крові атерогених фракцій холестерину і нормалізації показників ліпідного обміну. Застосування -ліпоєвой кислоти у підлітків, хворих на ГСПП, свідчить про досить високу ефективність препарату і може бути запропоновано для корекції порушень ліпідного обміну.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі представлено нове рішення проблеми щодо попередження формування та прогресування гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у осіб чоловічої статі на підставі визначення факторів ризику виникнення захворювання, клінічних особливостей його перебігу та механізмів розвитку. Науково обґрунтовано алгоритм обстеження хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром, із визначенням клінічного варіанта і прогнозу перебігу захворювання. Доведено необхідність застосування вже в дитячому віці препаратів, спрямованих на нормалізацію вуглеводного і ліпідного обмінів.

2. Гіпоталамічний синдром пубертатного періоду у осіб чоловічої статі може перебігати за чотирма клінічними варіантами: перший варіант (типова форма) характеризується максимальними проявами усіх провідних клінічних ознак; другий варіант ГСПП – з провідним симптомом ожиріння; третій – з провідним симптомом артеріальної гіпертензії; четвертий – стерта форма.

3. До факторів ризику виникнення гіпоталамічного синдрому відносяться такі негативні чинники: патологічний перебіг вагітності (сумісні гестози I і II половини вагітності, нефропатія), ускладнений перебіг пологів, закриті черепно-мозкові травми, хронічні тонзиліти і бронхіти. Досліджено наявність у хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром, родинного накопичення щодо гіпертонічної хвороби, ожиріння, цукрового діабету 2 типу.

4. Для осіб чоловічої статі, хворих на гіпоталамічний синдром, характерні певні особливості статевого дозрівання. Лише у 50,58 % хлопців термін появи та формування ознак статевого розвитку відповідає віковим нормативам, у 41,85 % реєструються прискорені темпи статевого розвитку, у 7,57 % – уповільнені темпи пубертату, у тому числі лише у 4,26 % було діагностовано затримку статевого дозрівання.

На всіх етапах статевого дозрівання у хворих на ГСПП реєструються відхилення від нормативних показників вмісту гонадотропних і статевих гормонів. У хворих молодшого віку у 71,4 % визначається підвищений рівень ФСГ та у 57,5% - ЛГ при високих показниках тестостерону. У підлітковому віці підвищені рівні гонадотропінів реєструються лише у 21,1 % хлопців, проте знижені показники визначаються більш ніж у половини хворих (59,2%), перш за все ФСГ.

5. Підвищений рівень кортизолу визначається лише у 37,1 % хворих на ГСПП незалежно від віку та клінічного варіанта захворювання. Проте виявлено гіперактивацію андрогенної функції надниркових залоз вже на початкових стадіях захворювання: рівень екскреції 17-КС та їх фракцій у хлопців випереджає паспортний вік і відповідає рівню статевого дозрівання хворих. У підлітковому віці поряд з високим рівнем продукції андрогенів тестикулярної природи вміст надниркових андрогенів залишається також високим, що свідчить про тривалу стійку гіперактивацію андрогенної функції надниркових залоз.

Loading...

 
 

Цікаве