WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Післяпологовий мастит (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Післяпологовий мастит (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Крім того, матеріали дисертаційної роботи були висвітлені у доповідях та лекціях на регіональних конференціях дитячих ендокринологів у містах Сімферополь, Харків, Полтава, а також під час читання лекцій в 2000 – 2005 роках на кафедрі ендокринології та дитячої ендокринології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 49 наукових робіт, у тому числі: 22 статті у виданнях, рекомендованих ВАК України (7 самостійних), решта – в матеріалах з'їздів, симпозіумів, конференцій, 5 нововведень (2 самостійних), 1 Патент України.

Опубліковані матеріали в повній мірі відображають зміст проведених наукових досліджень.

        Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 310 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, 6 розділів власних досліджень, заключної частини, висновків, списку використаних джерел. Матеріал дисертації ілюстровано 61 таблицею, 47 рисунками. Список літератури (обсягом 38 сторінок) містить 372 джерела.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

        Матеріали та методи дослідження. Під наглядом знаходилось 220 хворих хлопців 10-17 років, у яких при клініко-лабораторному обстеженні було діагностовано ГСПП. У катамнезі протягом 2,5-3 років були проведені спостереження за 80 хворими.

У всіх обстежених вивчався анамнез життя та хвороби з урахуванням спадковості, наявності супутніх захворювань. Об'єктивне дослідження включало антропометрію з визначенням росту, маси тіла, обводу талії та стегон. Характер фізичного розвитку хворих визначався за лінійними діаграмами для оцінки фізичного розвитку школярів, розробленими в ІОЗДП АМНУ на підставі антропометричних вимірювань 3122 школярів м. Харкова (Даниленко Г.М. із співавт., 2002). Ступінь ожиріння та надлишкової маси тіла визначали за допомогою оціночних таблиць фізичного розвитку у дітей різного віку (Мостова Л.А. із співавт., 1982). Для оцінки типу ожиріння використовували індекс "обвід талії/ обвід стегон" (Беляков Н.А. із співавт., 2003). З метою адекватної оцінки маси тіла у підлітків, у яких були закриті зони епіфізарного росту за даними рентгенологічного дослідження, застосовувався індекс маси тіла (ІМТ).

Оцінка стадій статевого дозрівання (СТД) проводилась за класифікацією Таннер (Marshall W.A., Tanner J.M., 1970). Рівень СТД оцінювався за індексом маскулінізації (ІМ) (Демченко О.М. із співавт., 1978). При оцінці статевого розвитку хлопчиків використовувались нормативні показники, розроблені в ІОЗДП АМНУ (Плехова О.І. із співавт., 2004).

Хворі були оглянуті педіатром, неврологом, окулістом. Вимірювали артеріальний тиск (АТ) і визначали частоту серцевих скорочень у стандартних умовах. Використовували нормативні показники АТ для практично здорових дітей, розроблені в ІОЗДП АМНУ (Пономарьова Л.І., 2003). Вивчення стану серцево-судинної системи включало клініко-апаратні методи дослідження. Електрокардіографія проводилася на 6-канальному електрокардіографі 6-NEK-4CTD8 у 12 загальноприйнятих відведеннях. Було проведено ультразвукове дослідження серця і судин (ЕхоКГ). ЕхоКГ проводилася в "М" і "U" режимах із використанням датчика 3,5 Мгц на апараті "Sonoline SL-1" фірми "Siemens" (Німеччина) і "Logiс-400" фірми "General Еlесtrіс" (США) за стандартною методикою, рекомендованою Асоціацією фахівців з ехокардіографії.

Усім хворим проводили ультразвукове дослідження щитоподібної залози (ЩЗ) на апараті "Logic-400" фірми "General Еlectric" (США) датчиком 7,5 Мгц за методикою, запропонованою Інститутом ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України (1995).

Комплекс обстеження включав рентгенологічне дослідження черепа з метою діагностики ознак лікворної гіпертензії та патології гіпофізарної зони. Проводили визначення кісткового віку (КВ) хворих за допомогою рентгенологічного дослідження правої кисті. КВ визначали по таблицях, запропонованих Перепуст (1978), та порівнювали з нормативними показниками (Tanner J.M. et al. 2001).

З метою визначення структурно-функціонального стану кісткової тканини використовували метод ультразвукової денситометрії. Дослідження проводили за допомогою ультразвукового кісткового денситометра "Achilles+" (Lunar Corp., Madison, W.I.). Вимірювання та аналіз отриманих результатів було проведені під керівництвом професора В.В. Поворознюка.

Клініко-генетичне обстеження включало проведення аналізу родоводів хворих на ГСПП та синдромологічного аналізу. Для встановлення факту спадкової схильності до ГСПП у пробандів було проведено аналіз 90 родоводів. Групою порівняння були родоводи 47 сімей хлопців-однолітків, учнів загальноосвітніх шкіл, у яких не було виявлено ознак ГСПП. Збирання генеалогічного матеріалу проводилося за П. Харпер (1989). Соматогенетичне дослідження виконувалося за схемою, розробленою на кафедрі клінічної генетики та ультразвукової діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти (Гречаніна О.Я. із співавт., 1992). Фенотип хворого оцінювався на основі описових малих аномалій розвитку з використанням прийнятих в тератології термінів і понять (Молодан Л.В. із співавт., 1998; Фогель Ф., Мотульски А., 1989).

При заборі крові і сечі для дослідження хворі протягом 3 діб не одержували ніяких фармакологічних препаратів і знаходилися на звичайній дієті. Забір крові в пацієнтів для дослідження проводився в ранковий час (у 8.00) натще з вени ліктьового згину.

Оцінка гормонального статусу проводилася на підставі визначення рівнів: лютропіну (ЛГ), фолітропіну (ФСГ), тиреотропіну (ТТГ), загального тироксину (Т4), загального трийодтироніну (Т3), лептину (Л) в сироватці крові методом імуноферментного аналізу на фотометрі "Humareader" (Німеччина) за допомогою стандартних комерційних наборів фірми "Human" (Німеччина). Вміст тестостерону (Т), естрадіолу (Е2), кортизолу (К), пролактину (ПРЛ) визначався в сироватці крові та імунореактивного інсуліну (ІРІ), альдостерону та реніну плазми радіоімунологічним методом із застосуванням стандартних наборів фірми "ХОПІБОХ" (Білорусь) та Immunotech" (Чехія). Дослідження проводили на приладі Гамма-800 "Наркотест".

Дослідження екскреції сумарних 17-КС з сечею було проведено за допомогою колориметричного методу М.А. Крехової в модифікації Н.В. Самосудової та Ж.Ж.Басс. Дослідження фракційного складу 17-КС виконано в лабораторії Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України за методом М.А. Крехової із застосуванням одномірної тонкошарової хроматографії (Колб В.Г., Камишніков В.С., 1976).

У добовій сечі визначали вміст ДОФА, дофаміну (ДА), норадреналіну (НА) і адреналіну (А) за методом Е.Ш. Матліной із співавторами (1965). Визначення серотоніну (С) у цільній крові виконано флюориметричним методом Кулинського В.І і Костюковської Л.С. (1969). У добовій сечі визначали вміст основного метаболіту серотоніну 5-оксиіндолоцтової кислоти (5-ОІОК) колориметричним методом по реакції з -нітро--нафтолом (Колб В.Г., Камишников В.С., 1976) та вміст гормону епіфіза мелатоніну (М) за методом Друекса в модифікації Г.В. Зубкова (1974).

Нормативні показники гормонів і біологічно активних речовин отримано в лабораторіях Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України при обстеженні здорових школярів м. Харкова.

Стан вуглеводного обміну оцінювали за рівнем глікемії. Рівень глюкози крові визначали глюкозооксидантним методом, нормальними значеннями вважали 3,3 -5,5 ммоль/л. Усім хворим був проведений стандартний тест толерантності до глюкози (СТТГ). Для оцінки чутливості до інсуліну розраховували модифікований індекс інсулінорезистентності НОМА (homeostasis model assessment) (Maffies C. еt al., 2002).

Ферментативним методом визначали вміст у крові загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХСЛПВЩ) з використанням наборів фірми "Cormay Multi" (Польща). За стандартною методикою проводили розрахунок вмісту в крові холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХСЛПНЩ), холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності (ХСЛПДНЩ), індексу атерогенності (ІА) (Клімов А.Н., Нікулічева Н.Г., 1999).

Про стан катаболізму колагену та еластину судили за активністю колагенази, еластази та її інгібіторів. Визначення колагенолітичної активності плазми крові було засновано на інкубації її з колагеном і наступним визначенням продуктів розпаду цього білка за оксипроліном (Шараєв П.Н. із співавт., 1987). Активність еластази оцінювали шляхом вимірювання кількості п-нітроаніліну, що звільняється з нітроанілідного субстрату (сукциніл-(аланін)3-паранітроаніліду) під дією ферменту, що міститься в сироватці (Веремеєнко К.Н. із співавт., 1992). Рівень інгібіторів еластази визначали за різницею між кількістю взятої на пробу еластази та еластази, що залишилася після інкубації із сироваткою (Веремеєнко К.Н. із співавт., 1992).

Loading...

 
 

Цікаве