WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Післяпологовий мастит (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Післяпологовий мастит (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Отже, обраний напрямок роботи, присвячений визначенню клінічних проявів ГСПП на етапах статевого дозрівання, ролі спадковості у виникненні захворювання, поглибленню уявлень щодо нейрогормональних і метаболічних особливостей його розвитку, удосконаленню прогнозу формування ГСПП та розробці нових патогенетично обумовлених схем терапії, є своєчасним і перспективним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в Інституті охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України (ІОЗДП АМНУ) відповідно до планів комплексних науково-дослідних робіт: "Визначити фактори ризику формування та механізми прогресування гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду в хлопців" (номер державної реєстрації 0101U000155, шифр АМН02/01, 2001-2003 рр.), "Реабілітація підлітків із первинною артеріальною гіпертензією, профілактика її ускладнень" (номер державної реєстрації 0100U001127, шифр ВН.0025.49.2000, 2000 - 2003 рр.), "Розробити нові методи лікування гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у хлопців з урахуванням механізмів прогресування захворювання" (номер державної реєстрації 0104U004251, шифр ДНТП 7199.4, 2004 – 2006 рр.).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - розробка алгоритму діагностики, прогнозу перебігу захворювання і обґрунтування підходів до лікування на підставі вивчення клінічних особливостей та механізмів розвитку гіпоталамічного синдрому в осіб чоловічої статі на етапах статевого дозрівання.

Реалізація поставленої мети здійснювалася шляхом вирішення наступних завдань:

  1. Дати характеристику клінічних проявів гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду (ГСПП) у хлопців.

  2. Провести аналіз родоводів хворих та виділити найбільш інформативні спадкові фактори та фактори середовища щодо ризику виникнення ГСПП.

  3. Вивчити патогенетичні механізми маніфестації та прогресування ГСПП з урахуванням перебігу та клінічних особливостей захворювання:

а) дослідити функціональний стан гіпофізарно-гонадної, надниркової, гіпофізарно-тиреоїдної систем у хлопців;

б) проаналізувати характер обміну катехоламінів та серотоніну у хлопців із ГСПП;

в) проаналізувати епіфізарно-гіпофізарні взаємовідносини та оцінити їх роль в патогенезі ГСПП у хлопців з урахуванням сезонів року, стадій статевого дозрівання та варіантів перебігу захворювання;

г) вивчити роль лептину в патогенезі ГСПП у хлопців з урахуванням клінічних особливостей захворювання та стадій статевого дозрівання;

д) встановити характер метаболічних розладів у хворих на різні клінічні варіанти ГСПП.

  1. Розробити алгоритм діагностики і прогноз перебігу ГСПП у хлопців.

  2. Обґрунтувати нові підходи до лікування ГСПП у хлопців.

Об'єкт дослідження – гіпоталамічний синдром пубертатного періоду у хлопців.

Предмет дослідження – параметри фізичного і статевого розвитку хлопців, клінічні, генеалогічні, нейрогормональні, метаболічні показники перебігу ГСПП.

Методи дослідження - клінічні, рентгенологічні, ультразвукові, імуноферментні, радіоімунологічні, біохімічні, клініко-генеалогічні, статистичні (параметричні і непараметричні, факторний, дискримінантний, дисперсійний, регресійний аналізи).

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі проведення комплексного дослідження визначено ключові механізми формування гіпоталамічного синдрому в осіб чоловічої статі в періоді статевого дозрівання, які зумовлюють клінічні прояви і характер перебігу захворювання. Ґрунтуючись на вивченні клінічних особливостей захворювання, характері гормонально- метаболічних порушень розроблено прогноз перебігу ГСПП.

Вперше визначено родинне накопичення гіпертонічної хвороби, ожиріння, ЦД 2 типу у хлопців, хворих на ГСПП, та встановлено, що до факторів ризику формування гіпоталамічного синдрому в осіб чоловічої статі в пубертатному періоді належать гестози першої і другої половини вагітності, патологія пологів, закриті черепно-мозкові травми, хронічні тонзиліти, обтяжена спадковість щодо ожиріння, артеріальної гіпертензії і ЦД 2 типу.

Розроблено математичні моделі гормонально-метаболічних перетворень з урахуванням віку обстежених та клінічного варіанта захворювання.

Вперше обґрунтовано концепцію щодо ролі гормону епіфіза мелатоніну у формуванні дисліпопротеїдемій (ДЛП) у хворих на ГСПП. Визначено роль порушень вуглеводного обміну та інсулінорезистентності у прогресуванні захворювання. Встановлено, що у певної кількості хлопців, хворих на ГСПП (52,7%), реєструються клініко-лабораторні ознаки - абдомінальне ожиріння, артеріальна гіпертензія, атерогенні ДЛП, інсулінорезистентність, які є головними проявами МС у дорослих. Це дозволяє розглядати підлітків, хворих на ГСПП, як групу високого ризику щодо виникнення ГХ, атеросклерозу, ЦД 2 типу.

Встановлено, що розвиток ГСПП супроводжується підвищенням активності протеолітичних ферментів – колагенази та еластази, що впливає на характер перебігу захворювання.

Вперше доведено значне підвищення вмісту лептину у хлопців, хворих на ГСПП, яке не залежить від віку і характеру статевого дозрівання хворих, встановлено порушення зворотних зв'язків у регуляції харчової поведінки хворих.

Поглиблення існуючих уявлень щодо патогенезу ГСПП дозволило науково обґрунтувати застосування у комплексному лікуванні хворих препаратів, спроможних усунути метаболічні порушення.

Практичне значення одержаних результатів. Описано чотири клінічні варіанти ГСПП і запропоновано спосіб їх диференціальної діагностики. На підставі вивчення клінічних проявів, механізмів формування і прогресування гіпоталамічного синдрому у дітей та підлітків запропоновано алгоритм обстеження цих хворих.

Визначено найбільш інформативні критерії щодо прогнозу перебігу захворювання у пубертатному періоді, складено прогностичні таблиці, які дозволяють розрахувати індивідуальний прогноз.

Обґрунтовано доцільність використання у хворих на ГСПП при порушеннях вуглеводного, ліпідного обмінів, формуванні інсулінорезистентності препаратів метформіну та альфа – ліпоєвої кислоти, які дозволяють усунути ці метаболічні порушення у переважної більшості хворих.

За результатами роботи отримано Патент України № 3282, А61К31/155 від 15.11.2004 р.

Нові способи діагностики та лікування ГСПП у хлопців впроваджено в ендокринологічних відділеннях: Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України (ІОЗДП АМНУ) (м. Харків), Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України (м. Харків), Республіканської дитячої клінічної лікарні АР Крим (м. Сімферополь), обласних дитячих клінічних лікарень міст Харкова, Запоріжжя, Вінниці, Чернігова, Полтави, Сум, Львова.

Особистий внесок здобувача. Автору належить визначення мети, завдань дослідження, методологічних основ виконання роботи, здійснено планування і організацію наукової роботи, аналіз даних вітчизняної та зарубіжної літератури за останні 25 років. Особисто дисертант виконала клінічне обстеження хворих на ГСПП та хлопців із групи порівняння, спостереження за хворими в катамнезі, аналізувала отримані лабораторні показники, проводила вибір осіб для запропонованих методів терапії, здійснювала клінічний нагляд за хворими в ході лікування. Автором самостійно сформовано комп'ютерну базу даних, підготовлено матеріали до математичних розрахунків, проведено статистичну обробку результатів, інтерпретацію та теоретичне обґрунтування результатів дослідження, розроблено алгоритм діагностики клінічних варіантів захворювання на підставі створення дискримінантної статистичної моделі, розроблено критерії прогнозу формування патології, проведено апробацію отриманих результатів. При використанні багатомірного статистичного аналізу автором створено факторні моделі взаємозв'язків гормональних та метаболічних показників при ГСПП, проведено впровадження результатів дослідження в практику в узгодженні з основними положеннями і висновками дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи було викладено на VІ з'їзді ендокринологів України (м. Київ, 2001), III з'їзді медичних генетиків України (м. Львів, 2002), на Першому Українському конгресі з клінічної генетики з міжнародною участю "Проблеми клінічної генетики" (м. Харків, 2003), на ІІ з'їзді радіологів України (м. Черкаси, 2004), на науково – практичних конференціях: присвяченій 150-річчю В.Я. Данилевського, (Харків, 2002), "Стан репродуктивного здоров'я в Україні та шляхи його покращання" (м. Київ, 2002), 46-й щорічній науково-практичній конференції (м.Харків, 2002), "Сучасні напрямки розвитку ендокринології" (другі Данилевські читання) (м.Харків, 2003), "Сучасні проблеми ендокринологічної допомоги дітям" (м.Харків, 2003), на науковому симпозіумі „Нейроендокринне ожиріння у дитячому віці" (м.Харків, 2004), на науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні питання порушення статевого розвитку у дітей" (м. Київ, 2005).

Loading...

 
 

Цікаве