WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Післяпологовий мастит (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Післяпологовий мастит (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ЕНДОКРИННОЇ ПАТОЛОГІЇ

ім. В.Я.ДАНИЛЕВСЬКОГО АМН УКРАЇНИ

ХИЖНЯК Оксана Олегівна

УДК [612.661-071-092+616.692]-053.5/7

Клініко-патогенетичні особливості перебігу гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у підлітків чоловічої статі

14.01.14 – ендокринологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України

Науковий консультант:

доктор медичних наук, професор Плехова Олена Ігорівна,

Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук Бондаренко Володимир Олександрович,

Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського АМН України,

відділення патології статевих залоз, завідувач

доктор медичних наук, професор Лучицький Євген Васильович,

Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України,

відділення клінічної андрології, завідувач

доктор медичних наук Маньковський Борис Микитович,

Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин,

відділ профілактики та лікування цукрового діабету, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу

Провідна установа:

Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, кафедра ендокринології, м. Львів

Захист відбудеться "08" грудня 2005 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.564.01 при Інституті проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України (61002, м. Харків, вул. Артема, 10).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України (61002, м. Харків, вул. Артема, 10).

Автореферат розісланий "07" листопада 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Т.М. Тихонова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. У сучасному світі все більшу актуальність набуває проблема здоров'я підлітків, показники якого з кожним роком погіршуються. Це зумовлено підвищеною чутливістю організму в пубертатному періоді до впливу несприятливих чинників, що викликають напруження адаптаційних механізмів, розвиток нейроендокринних порушень, а за умов спадкової обтяженості, формування захворювань. Вважають, що дисфункція гіпоталамо-гіпофізарної системи на тлі вікової нейроендокринної перебудови організму, що розвивається, є основою формування гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду (ГСПП) – однієї з найбільш поширених ендокринопатій підліткового віку (Терещенко І.В., 1991; Панфілова А.В. із співавт., 2001; Бельгов А.Ю. 2001; Строєв Ю.І. із співавт., 2003). Соціальна значущість ГСПП визначається молодим віком хворих та прогресуючим перебігом захворювання, для якого характерні численні клінічні симптоми, гормональні та метаболічні порушення. ГСПП призводить до зниження якості життя, а у певної кількості хворих – і до зниження працездатності (Кузнецова І.В. із співавт., 1996; Коколіна В.Ф. із співавт., 1996, 1997).

Дотепер не існує єдиної думки щодо причин виникнення і подальшого перебігу захворювання. Наявність різних поглядів на дану патологію знаходить своє відображення у великій кількості назв, термінів, що застосовуються для позначення одного й того ж хворобливого стану. У літературі часто зустрічається назва "пубертатно-юнацький диспітуітаризм", "юнацький базофілізм", "юнацький гіперкортицизм", в останні роки використовується термін "ожиріння з рожевими стріями", "транзиторний ювенільний діенцефальний синдром" (Baracchini A., 1993; Строєв Ю. І. із співавт., 2003). Існують спроби визначити біохімічні та деякі гормональні зміни, що реєструються у хворих на ГСПП як "метаболічний синдром" (МС) (Міняйлова Н.Н. із співавт., 2002). Таке різноманіття термінології вказує на великий спектр клінічних, біохімічних, гормональних зрушень при ГСПП, на різні, досить неоднозначні уявлення щодо етіології захворювання, особливостей його перебігу, причин прогресування та виникнення ускладнень (Каюшева І.В. 1987; Калкун В.Р. 1986; Лящук П.М. із співавт., 1995; Строєв Ю.І. із співавт., 2003). Все це зумовлює актуальність вивчення даного захворювання.

ГСПП зазвичай дебютує у ранньому пубертатному періоді на тлі статевого дозрівання підлітків. Але якими є механізми запуску патологічних порушень? Чому саме в пубертаті маніфестує захворювання? Чому все-таки не у всіх підлітків, що перебувають в однакових умовах напруження нейроендокринної регуляції, формуються ознаки ГСПП? Ці та багато інших питань потребують свого вирішення, а тому вимагають глибоких наукових досліджень не тільки в галузі нейроендокринології, а і неврології, генетики, нейрофізіології.

Вважається, що ГСПП є поліетіологічним захворюванням. Є свідчення, що у формуванні ГСПП мають значення часті ангіни, хронічний тонзиліт (особливо декомпенсований), аденоїдити, черепно-мозкові травми, хронічні соматичні захворювання, гострі вірусні інфекції (Калкун В.Р., 1986; Бутрова С.А., 1996), а також патологічний перебіг пренатального періоду розвитку дитини та патологія вагітності матерів, зокрема хронічна фетоплацентарна недостатність (Бельгов А.Ю., 2001).

Обговорюється питання відносно спадкової схильності до даного захворювання (Строєв Ю.І. із співавт., 2003), однак у літературі воно висвітлено недостатньо. Дослідження проводилися переважно у осіб із конституційними варіантами ожиріння. Отримані ж дані у багатьох випадках суперечливі. Сімейна поширеність ожиріння не може бути надійним показником спадкової схильності, бо частково зумовлюється сімейними звичками харчування. Це обумовлює необхідність глибокого наукового вивчення зазначених проблемних питань.

Визнано, що одним із ключових механізмів розвитку ГСПП є порушення синтезу і метаболізму моноамінів, перш за все катехоламінів (КА) і серотоніну та нейропептидів (Лучицький Є.В., 1990; Губернаторов Е.Е., Герасимов Г.А., 1994), що призводить до гіперактивації гіпофізарно-надниркової системи (Лучицький Є.В., 1990) і формування порушень статевої функції (Панфілова А.В. із співавт., 2001). Проте дані літератури щодо порушень обміну моноамінів нечисленні, в більшості своїй стосуються осіб жіночої статі і не враховують стадій статевого розвитку, варіантів клінічного перебігу ГСПП. Залишається невивченою причетність гормону епіфіза мелатоніну (М) до формування ГСПП у підлітків чоловічої статі, в той час як його участь у функціонуванні наднирниркових залоз, статевої та тиреоїдної систем не викликає сумнівів (Gupta D., 1986; Плехова О.І., 1989, 2002; Reiter R.J., 1994; Бондаренко Л.О., 2004).

В останні роки приділяється велика увага гіперінсулінемії, яка, на думку провідних дослідників в цій галузі, відіграє важливу роль у формуванні ожиріння та артеріальної гіпертензії. Гіперінсулінемія спричиняє порушення вуглеводного обміну, посилення ліпогенезу, анаболічних процесів, що призводить до нарощування жирової та білкової маси тіла (Бутрова С.А., 1996; Болотова Н.В. із співавт., 2003). Роботами останнього часу встановлено взаємозв'язок між гіперінсулінемією та артеріальною гіпертензією (Caprio S. et al., 1996; Сергієнко О.О., 1998; Аметов А.С. 2002; Міняйлова Н.Н. із співавт., 2002; Варваріна Г.Н. із співавт., 2003; Маньковський Б.М., 2004). Вважається, що гіперінсулінемія викликає затримку натрію і води, впливаючи на дистальні відділи нефрону, дозозалежно стимулює симпатичну нервову систему, збільшуючи вміст катехоламінів у крові. Враховуючи, що одним із провідних і прогностичних клінічних симптомів ГСПП є артеріальна гіпертензія (АГ) та ожиріння, доцільним є вивчення цієї ланки патогенезу.

Відкриття гормону адипоцитів – лептину, який відіграє значну роль у регуляції енергетичного балансу організму і впливає на відчуття голоду, в значній мірі розширило існуючі уявлення щодо механізмів виникнення ожиріння (Considine R.V. et al., 1997; Diamond F.B.J. et al., 1999). Лептин є і маркером критичної кількості жирової тканини, необхідної для ініціації пубертату (Casanueva F.F. et al., 1999; Roemmich J.N. et al., 1999; Pankov I.A.. 1999; Faloia E. et al., 2000). Існують роботи, що показують підвищений вміст лептину в осіб з ожирінням (Lonnqvist F. et al., 1999; Солнцева А.В., 2000; Farooqi I.S. et al., 2000). Однак нам не вдалося знайти в доступній літературі робіт, які б відображали роль лептину в патогенезі ГСПП, в зв'язку з чим дослідження вмісту цього гормону у хворих на ГСПП є пріоритетним науковим напрямком.

Вивчення еволюції ГСПП, особливостей його перебігу, а також довгострокове прогнозування мають велике медичне і соціальне значення, бо дозволяють своєчасно вибрати адекватну тактику лікування та запобігти формуванню ускладнень. Несприятливий характер еволюції захворювання в періоді пубертату може призводити в дорослому віці до формування гіпертонічної хвороби (ГХ) з її фатальними ускладненнями, цукрового діабету (ЦД) 2 типу, і, таким чином, до ранньої інвалідизації хворих на ГСПП і зниження якості життя.

Запобігти цьому можна шляхом визначення прогностично несприятливих критеріїв прогресування ГСПП, які дозволять вже на ранніх етапах захворювання призначити, можливо, більш адекватну патогенетичну терапію. Незважаючи на достатню кількість досліджень по проблемам терапії ГСПП (Терещенко І.В., 1991, 2001; Fendri S. еt al., 1993; Paolisso G.et al., 1998; Строєв Ю.І. із співавт., 2003), залишаються досить маловивченими питання патогенетичного лікування захворювання у залежності від стадій статевого дозрівання в осіб із обтяженою спадковістю, аліментарним ожирінням та інш. Сучасні методи лікування не завжди дозволяють досягнути стійку корекцію гормонально-метаболічних порушень і стабільного зниження маси тіла, особливо на ранніх стадіях маніфестації захворювання. Тому актуальність даного дослідження обумовлена і необхідністю пошуку нових комплексних схем терапії з урахуванням особливостей патогенезу ГСПП.

Loading...

 
 

Цікаве