WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація тактики ведення вагітності у жінок з ВІЛ-інфекцією (автореферат) - Реферат

Оптимізація тактики ведення вагітності у жінок з ВІЛ-інфекцією (автореферат) - Реферат

Дослідження коморбідної соматичної та неврологічної патології в обстежених хворих виявило певні відмінності. У пацієнтів літнього віку достовірно частіше спостерігались захворювання серцево-судинної системи (93,6% проти 40,0% у хворих середнього віку, р  0,001), кишково-шлункового тракту (42,1% проти 11,5%, р  0,001), легенів (33,6% проти 11,5%, р  0,05). Разом з цим частота органічних уражень ЦНС в порівнюваних групах практично не відрізнялась (40,0% та 39,9%). Таким чином, хворим літнього віку з органічним депресивним розладом притаманна більш значна соматична обтяженість, що необхідно враховувати при виборі терапевтичної тактики.

Вивчення характерологічних особливостей пацієнтів за шкалою Спілбергера (21-40 пункти шкали) визначило більш високі показники особистісної тривожності в групі літніх пацієнтів (42,3  2,7 проти 25,5  3,1 бала у хворих середнього віку, р  0,05). Крім того, у 38 (27,1%) літніх хворих відмічався високий рівень тривожності (більше 46 балів за шкалою Спілбергера), який в групі порівняння виявлявся лише у 6 (17,1%) пацієнтів (р  0,05).

При визначенні клінічного стану пацієнтів з депресивними розладами (особливо – літнього віку) дуже важливим є вивчення когнітивних функцій хворих та диференціація депресії з деменцією. Згідно з даними шкали MMSE, сума балів у пацієнтів основної групи коливалась від 22 до 26 (в середньому – 24,3  2,7), у групі порівняння – від 24 до 28 (26,2  2,1). Виходячи з критеріїв оцінки шкали, отримані результати були суттєво вищими за сумарний бал 16, який вказує на деменцію; тобто пацієнти, які були включені до дослідження, не мали ознак грубих порушень когнітивних функцій.

Порівняльний кількісний аналіз результатів обстеження хворих обох груп за шкалою HAM-D21 дозволив визначити особливості клінічної картини депресивного розладу в залежності від вікового фактору. У всіх пацієнтів до початку лікування спостерігалась депресивна симптоматика помірного (17-27 балів) чи тяжкого (більш 27 балів) ступеня вираженості. В основній групі помірний депресивний епізод діагностовано у 113 (80,7%) хворих, (в контрольній – 88,6%), тяжкий – у 27 (19,3%) і 4 (11,4%), середній сумарний бал за HAM-D21 складав 24,45 1,29 та 22,35 0,61 відповідно (р  0,05).

Математичний аналіз результатів обстеження хворих за шкалою HAM-D21 дозволив визначити особливості клінічних проявів депресивних розладів у віковому аспекті (табл.1). Статистично значимі вікові розбіжності (p<0,05) встановлено для 10 із 18 симптомів, причому всі вони характеризувалися більш високими значеннями у пацієнтів літнього віку: працездатності – на 31,1%, ставлення до захворювання – на 32,9%, загальносоматичні симптоми – на 47,0%, соматична тривога – на 51,9%, психічна тривога – на 52,5%, безсоння – на 64,6%, пригнічений настрій – на 65,2%, відчуття провини – на 71,9%, схильність до самогубства – на 80,2%, іпохондрія – на 84,7%. За іншими симптомами достовірних розбіжностей не визначено.

Таблиця 1

Порівняльна оцінка вираженості клінічних проявів органічного депресивного розладу у пацієнтів літнього та середнього віку

за шкалою HAM-D21

Симптоми

Групи хворих

основна група

n=140

група порівняння

n=35

P

пригнічений настрій

2,71 0,25

1,64 0,23

<0,01

відчуття провини

1,41 0,15

0,82 0,11

<0,01

суїцидальні тенденції

1,28 0,12

0,71 0,08

<0,01

труднощі при засинанні

1,15 0,14

1,11 0,09

>0,05

безсоння

1,63 0,15

0,99 0,07

<0,01

раннє пробудження

1,05 0,21

1,14 0,12

>0,05

працездатність

2,95 0,23

2,25 0,21

<0,05

загальмованість

2,08 0,23

1,92 0,15

>0,05

ажитація

1,50 0,17

1,42 0,33

>0,05

психічна тривога

1,77 0,18

1,16 0,09

<0,01

соматична тривога

1,55 0,26

1,02 0,17

<0,01

шлунково-кишкові порушення

0,92 0,16

0,86 0,18

>0,05

загальносоматичні симптоми

1,25 0,16

0,85 0,08

<0,05

статеві порушення

1,19 0,22

0,84 0,21

>0,05

іпохондрія

1,57 0,28

0,85 0,12

<0,05

втрата ваги

1,02 0,25

0,98 0,22

>0,05

ставлення до захворювання

1,05 0,09

0,79 0,07

<0,05

добові коливання стану

1,25 0,25

1,56 0,31

>0,05

деперсоналізація, дереалізація

0

0

параноїдні симптоми

0

0

нав'язливість

0

0

Сумарний бал

24,45 1,29

22,35 0,61

<0,05

Таким чином, порівняльний аналіз вираженості симптомів за шкалою HAM-D21 свідчить, з одного боку, про їх подібну психопатологічну структуру у пацієнтів різного віку, з іншого – про більший ступінь вираженості окремих ознак в осіб літнього віку.

Хворим порівнюваних груп (35 чоловіків в кожній) проводилось обстеження за шкалою самооцінки депресії Зунга. Отримані дані визначили, що для пацієнтів як літнього, так і середнього віку притаманна помірно виражена депресія (60-69 балів), при цьому в основній групі середній бал за

шкалою достовірно (р  0,05) перевершував такий самий показник групи порівняння (приблизно на 10%). Також у 8 (22,8%) хворих літнього віку діагностувалась виражена депресія (понад 70 балів за шкалою Зунга), в той же час у хворих середнього віку такий ступінь депресії відзначався у 4 (11,4%) пацієнтів.

Порівняння результатів обстеження за шкалами Зунга та HAM-D21 показало наявність прямого сильного взаємозв'язку між ними в обох досліджуваних групах (в основній групі r = 0,72, в групі порівняння r = 0,81). Це свідчить про те, що використання шкали Зунга підвищує ефективність діагностики депресивних розладів у пацієнтів різних вікових груп.

На наступному етапі математичного аналізу були розраховані коефіцієнти інформативності для пунктів шкали HAM-D21. Найбільш інформативними виявилися наступні: психічна тривога (31,7 у осіб середнього і 42,3 – літнього віку), працездатність (27,1 і 36,8 відповідно), загальмованість (25,4 і 31,8 відповідно), пригнічений настрій (22,5 і 35,0 відповідно). Необхідно відзначити, що всі коефіцієнти мали вищі значення у пацієнтів основної групи – перевищення від 0,3 до 3,7 разів.

Результати багатофакторного кореляційно-регресивного аналізу визначили різний ступінь і характер кореляційної залежності окремих пунктів HAM-D21 з віком хворих. Сильний кореляційний зв'язок виявлено із симптомом безсоння (r = 0,74), значний зв'язок (r = 0,5-0,7) встановлено для симптомів пригніченого настрою і соматичної тривоги. Слабкий зворотній кореляційний зв'язок існує із симптомами раннього пробудження і добовими коливаннями стану.

Підтвердженням суттєвого впливу віку на вираженість клінічних проявів депресивних розладів є загальний (множинний) коефіцієнт кореляції, який становить 0,79, що за відповідним коефіцієнтом детермінації в цілому визначає значимість вікового чинника на рівні 62,4%.

Loading...

 
 

Цікаве