WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація тактики ведення вагітності у жінок з ВІЛ-інфекцією (автореферат) - Реферат

Оптимізація тактики ведення вагітності у жінок з ВІЛ-інфекцією (автореферат) - Реферат

Статистична обробка отриманих даних містила в собі встановлення характеру їх розподілу, середніх величин (M), помилок середніх величин (m), t-критерія Ст'юдента для визначення вірогідності розбіжностей між групами. Для встановлення характеру зв'язків між показниками різних оціночних шкал використовували кореляційний аналіз, для визначення коефіцієнтів інформативності діагностичних симптомів і ознак шкали HAM-D21 – вірогідносний аналіз Вальда (Б.Дюран, П.Оделл, 1977). Обчислювання проводили з використанням програм "Statistica for Windows. Release 4.3" та електронних таблиць Excel 7.0 (С.Н.Лапач и др., 2000).

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі на підставі комплексного дослідження з використанням стандартних оціночних шкал отримано нові дані про клінічний поліморфізм та психопатологічні особливості органічного депресивного розладу у чоловіків літнього віку в порівнянні з хворими середнього віку. Вперше на засадах доказової медицини встановлено вплив вікового фактору на клініко-динамічні прояви органічного депресивного розладу, показано діагностичну інформативність шкали HAM-D21 та її кластерів, визначено кореляційні зв'язки між шкалами HAM-D21 та GDS15 у чоловіків літнього віку з даною патологією.

Отримано нові дані щодо особливостей терапевтичної дії та спектру психофармакологічної активності антидепресантів різних класів у хворих літнього віку з органічним депресивним розладом. Вперше виявлено клініко-динамічні особливості перебігу органічного депресивного розладу на різних етапах проведення антидепресивної терапії. Вперше встановлено розбіжності побічної дії антидепресантів різних класів, вдосконалено диференційовані показання до їх використання при органічному депресивному розладі в осіб літнього віку.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані у ході дисертаційного дослідження дані щодо діагностичних можливостей стандартних оціночних шкал дозволяють вдосконалити діагностику та об'єктивізувати оцінку ефективності лікування хворих літнього віку з органічним депресивним розладом.

Наукове та клінічне обґрунтування диференційованих показань до психофармакотерапії органічного депресивного розладу із врахуванням можливих небажаних ефектів антидепресантів різних класів сприяють оптимізації лікувально-діагностичного процесу у хворих літнього віку з органічним депресивним розладом, підвищенню ефективності антидепресивної терапії зі зменшенням побічної дії лікарських засобів та проявів терапевтичної резистентності.

За результатами дослідження до "Реєстру галузевих нововведень" (2003 р., вип.18-19) внесено пропозицію для практичного застосування  "Геріатрична шкала депресій" (№ 200/19/03). Основні положення дисертації застосовані в навчальній програмі курсів інформації і стажування "Діагностика та терапія афективних і коморбідних розладів у загально-медичній практиці" Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології, а також в педагогічному та лікувально-діагностичному процесі на кафедрі психіатрії Харківської медичної академії післядипломної освіти та на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава). Результати роботи впроваджено в клінічну практику Київського обласного спеціалізованого психоневрологічного медичного об'єднання, Київської міської психоневрологічної лікарні №1 та Київської міської психоневрологічної лікарні №2.

Особистий внесок здобувача. Усі положення, що викладені у роботі, розроблені автором особисто. Дисертантом визначені мета та задачі дослідження, проведено аналіз вітчизняної та іноземної наукової літератури з обраної теми. Здобувачем за період з 2000 по 2004 рр. самостійно виконано клініко-психопатологічне, клініко-фармакологічне та психодіагностичне обстеження 175 хворих (140 – літнього та 35 – середнього віку) з органічним депресивним розладом. Дисертант самостійно сформував базу даних, виконав їх статистичну обробку, провів інтерпретацію та аналіз отриманих результатів, оформив таблиці та ілюстративний матеріал, виконав написання всіх розділів дисертації. Здобувачем особисто розроблені основні практичні і теоретичні положення роботи, сформульовано висновки і практичні рекомендації.

Внесок здобувача до наукових публікацій у виданнях, затверджених ВАК України, написаних у співавторстві, полягав у наступному: у статті № 3 (згідно зі списком праць, опублікованих за темою дисертації, який наведено наприкінці автореферату) автором встановлені особливості діагностики та терапії органічного депресивного розладу у чоловіків літнього віку; у статті № 4 – досліджено міжнародний досвід щодо лікування афективних розладів у літніх пацієнтів; у статті № 5 здобувачем описано нейробіологічні механізми формування депресій; у статті № 6 – проаналізовано популяційні дослідження щодо депресивних розладів в осіб похилого віку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і були обговорені на II Національному Конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України (Харків, 2002); науково-практичній конференції "Сучасні проблеми психіатрії" (Київ, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції психіатрів з міжнародною участю "Нова психофармакологія і прогрес в психіатрії" (Львів, 2004); на засіданні апробаційної ради УНДІ ССПН (протокол № 3 від 30.06.2004 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, у тому числі 6 статей у наукових спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України, із них 2 – самостійних; оформлено 1 нововведення.

Структура і обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертації становить 179 сторінок машинописного тексту. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих результатів, практичних рекомендацій і додатків. Список використаних літературних джерел містить 309 джерел, з них 153 – україномовних і російськомовних авторів, 156 – зарубіжних авторів. Роботу ілюстровано 17 таблицями та 30 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Під спостереженням знаходилось 175 хворих чоловічої статі, які протягом 2000-2004 рр. перебували на стаціонарному лікуванні з приводу депресивних розладів у Київській міській клінічній психоневрологічній лікарні № 1. Клінічна симптоматика пацієнтів відповідала діагностичним критеріям МКХ-10 F 06.32 – органічний депресивний розлад. Органічний ґенез депресивного розладу було підтверджено результатами неврологічного та електрофізіологічного обстеження.

Відповідно до мети дослідження всі хворі були розділені на дві групи в залежності від віку: літнього (понад 60 років) та середнього (до 60 років). Першу (основну) групу склали 140 хворих у віці від 60 до 84 років (у середньому – 74,7  10,4 років), другу (групу порівняння) – 35 пацієнтів у віці від 35 до 58 років (50,3  6,2 роки).

При оцінці основних соціо-демографічних показників в обстежених хворих встановлено, що більшість пацієнтів як основної групи (63,6%), так і групи порівняння (60,0%) здобули вищу або середню спеціальну освіту. Серед пацієнтів основної групи 105 (75,0%) мали інвалідність I (24,3%), II (48,5%), III (2,2%) груп; 10 пацієнтів (7,1%) продовжували працювати незважаючи на пенсійний вік. У групі порівняння працювали 11 (31,3%) хворих, 17 – мали інвалідність I (2,8%), II (25,7%) та III (20,0%) груп. За сімейним станом хворі обох груп розподілились наступним чином: одружені – 60,0% та 57,1% відповідно, одинокі – 14,3% та 25,7%, знаходились на утриманні своїх сімей – 25,7% та 17,2%.

59 (42,1%) хворих літнього віку поступали на лікування вперше (пацієнтів середнього віку – 17 чоловіків, 48,6%); 81 (57,9%) – вдруге (18 хворих, 51,4%). Середній вік початку захворювання складав в основній групі 64,7  3,7 року, а тривалість хвороби на час обстеження – 7,93  6,34; в групі порівняння – 44,7  4,9 та 4,87  2,13 року відповідно.

Аналіз даних про спадкову обтяженість психічними захворюваннями в порівнюваних групах виявів, що серед пацієнтів літнього віку цей показник складав 18,5%, середнього віку – 22,8% (р  0,05), тобто істотних відмінностей не відзначалось. Отримані результати свідчать про наявність певної спадкової схильності до виникнення органічного депресивного розладу у чоловіків незалежно від вікового фактору.

Loading...

 
 

Цікаве