WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антропогенетичні фактори виникнення карієсу у практично здо-рових міських юнаків і дівчат подільського регіону України (автореферат) - Реферат

Антропогенетичні фактори виникнення карієсу у практично здо-рових міських юнаків і дівчат подільського регіону України (автореферат) - Реферат

9

ІАП

-

93,12  8,55

194,55  19,23

239,32  2,16

274,80  2,68

-

-

ІВП

-

0,194  0,017

0,299  0,029

0,326  0,028

0,366  0,025

-

-

Показники індивідуальної плодючості для ляща з Дністровського водосховища значно перевищують ті, які спостерігались у верхньому та середньому Дністрі до зарегулювання (Опалатенко, 1968).

Загальна біологічна характеристика плітки з Дністровського водосховища. Плітці з Дністровського водосховища притаманні наступні меристичні ознаки: D III – IV 9-11, A III – IV, 9-12, l.l. 40-46, Squ.1 7-10, Squ.2 3-5, Squ. pl. 5-12, sp.br. 7-15. В умовах Дністровського водосховища у порівнянні з верхньодністровською плітка має вищі відносні показники найбільшої та найменшої висоти тіла, вкорочення постдорсальної відстані та довжини хвостового стебла пов'язане з послабленням локомоторних властивостей тіла у зв'язку із зниженням швидкості течії. Слід зазначити, що стосовно плітки та ляща основні напрямки змін у зовнішній будові, пов'язані із зміною гідрологічних умов водойми, в цілому збігаються.

В останні роки в Дністровському водосховищі стрімко знизились середньопопуляційні довжина та маса плітки (рис.4).

Здрібніння середньо популяційних розмірів проходить на фоні значного розрідження популяції плітки – показник присутності даного виду в уловах контрольних сіток складав у 2002-2003 рр. близько трьох особин на усереднену сітку контрольного порядку (табл.3) проти приблизно 25-и у 1989 – 1990 роках. Середній вік особин плітки становив 3,9 років, а в 2003 – 4,4 роки проти 3,7 і 3,4 років у 1986–1990 роках відповідно(Кундиев и др.,1991).

В умовах Дністровського водосховища високий темп росту плітка зберігає до трьох років, починаючи з чотирирічного віку відбувається стрімке затухання ростових процесів, а в п'ятиліток і більш старших особин даний показник нижчий, ніж в середньому по Україні (Мовчан, Смірнов, 1981) і навіть для водойм, розташованих значно північніше (Бандура, 1984). В загальному за всіма віковими категоріями залежність середньо популяційної стандартної довжини тіла від віку описується кривою, рівняння якої містить відповідні коефіцієнти: Linf =40,9 см; K = 0,111 рік -1; t0 = -0,15 років (рис. 5). Встановлено, що в досліджуваній популяції самці набирають більшу масу тіла (без внутрішніх органів) на одиницю приросту довжини, ніж самиці (рис.6).

У Дністровському водосховищі найменший вік, при якому самиці плітки вперше йдуть на нерест, становить 3 роки (табл.6).

Таблиця 6

Усереднені значення ІАП та ІВП плодючості (тис. ікринок; тис. ікринок на грам відповідно) в різновікових групах розмірного ряду плітки

Розмірний ряд, см

17-18

19-20

21-22

23-24

25-26

27-28

Вік, роки

3

ІАП

37,20  2,30

-

-

-

-

-

ІВП

0,465  0,044

-

-

-

-

-

4

ІАП

24,62  2,54

64,32  5,58

-

-

-

-

ІВП

0,308  0,027

0,402  0,039

-

-

-

-

5

ІАП

-

51,60  5,18

61,30  5,72

71,51  6,14

98,56  9,95

-

ІВП

-

0,369  0,030

0,397  0,032

0,289  0,021

0,379  0,035

-

6

ІАП

-

63,68  5,89

43,67  3,64

63,42  6,36

69,19  6,79

-

ІВП

-

0,529  0,048

0,279  0,029

0,299  0,028

0,256  0,022

-

7

ІАП

52,56  7,38

-

39,46  3,47

69,31  6,54

-

136,76  12,85

ІВП

0,364  0,051

-

0,241  0,022

0,351  0,034

-

0,427  0,039

8

ІАП

-

-

59,20  6,05

81,30  7,32

-

124,63  12,59

ІВП

-

-

0,358  0,033

0,353  0,032

-

0,367  0,036

9

ІАП

-

-

-

-

113,88  10,65

-

ІВП

-

-

-

-

0,569  0,054

-

Порівнявши отримані нами результати з літературними даними, можна побачити, що показники індивідуальної плодючості для плітки з Дністровського водосховища дещо вищі, ніж середні по Україні (Мовчан, Смірнов, 1981) й значно перевищують ті, які спостерігались у верхньому та середньому Дністрі до зарегулювання (Опалатенко, 1969), що відображає загальну тенденцію до підвищення показників плодючості внаслідок уповільнення течії (Сухойван,1972).

Сучасний стан раритетної компоненти іхтіофауни Дністровського водосховища. На сьогоднішній день в Дністровському водосховищі за різними списками різних рівнів охороні підлягають від 3 до 18 видів риб. З цих видів 2 занесені до ЄЧС (Європейського Червоного списку), 11 – до Червоної книги МСОП (Міжнародний союз охорони природи), 3 – до ЧКУ (Червоної книги України), 15 видів охороняються Бернською конвенцією – всі вони занесені до додатку 3 цієї конвенції. Серед родин найбільш багатою на раритетні види є родина Cyprinidae – 10 видів, з родини Gobioidae охороняється 3 види, з Percidae – 2, а з родин Acipenseridae, Cobitidae, Siluridae – по 1 виду.

Проблема відтворення рибних запасів Дністровського водосховища.

У Дністровському водосховищі сформувалися сприятливі умови для нагулу молоді риб. Про це свідчать прирости довжин тіла цьоголіток. Станом на липень місяць плітка досягає в середньому 43,50 мм (lim 33,63–50,98), лящ – 44,43 мм (lim 39,96–48,28), окунь – 44,65 мм (lim 33,39–53,03). Незважаючи на це, угруповання молоді в умовах Дністровського водосховища характеризується низькою видовою різноманітністю та низькою концентрацією цьоголіток, яка в рідкісних випадках сягала 50 екземплярів на м2. Левову частку в цих угрупованнях складають малоцінні у промисловому відношенні види (рис.8). Причиною такого становища є несприятливі умови для проходження нересту більшості риб-фітофілів. Підвищення середньодобової температури води супроводжується безперервним зниженням висоти поверхневого рівня водосховища (10 см за добу) протягом другої половини квітня – першої половини червня. Внаслідок цього осушується більша частина нерестових площ. Перевагу в наявній ситуації отримали індиферентні, невибагливі до нерестового субстрату види. Це, в основному, непромислові та малоцінні в господарському відношенні риби.

Loading...

 
 

Цікаве