WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антропогенетичні фактори виникнення карієсу у практично здо-рових міських юнаків і дівчат подільського регіону України (автореферат) - Реферат

Антропогенетичні фактори виникнення карієсу у практично здо-рових міських юнаків і дівчат подільського регіону України (автореферат) - Реферат

2,08

54,55

13,09

89,29

рибець

21,65

100,00

8,68

96,15

2,09

80,00

судак

8,25

100,00

12,85

100,00

15,71

96,77

5,21

71,43

вирезуб

9,28

100,00

9,72

100,00

5,76

100,00

сом

2,06

100,00

0,69

100,00

1,05

100,00

короп

0,52

100,00

Всього

71,13

67,71

80,10

35,42

Згідно „Правил промислового рибальства..." частка прилову не повинна перевищувати 20% від загальної кількості виловлених особин. Як видно з таблиць, дозволені дрібновічкові сітки не забезпечують виконання даної норми, а тому повинні бути заборонені для використання.

Загальна біологічна характеристика ляща з Дністровського водосховища. Лящ з Дністровського водосховища характеризується наступними меристичними ознаками: D III 9-10, A III 24-29, l.l. 51-59, Squ.1 11-14, Squ.2 6-7, Squ. pl. 6-10, sp.br. 18-24. Порівнявши зазначені показники з такими ж у представників верхньої ділянки (Опалатенко, 1968) можна помітити, що із зарегулюванням стоку в ляща достовірно збільшилась кількість розгалужених променів як в спинному, так і в анальному плавцях, а також збільшилась кількість лусок в бічній лінії. Кількість же зябрових тичинок на першій зябровій дузі, навпаки, зменшилась, що може свідчити про укрупнення харчового об'єкту. Аналіз формули глоткових зубів виявив наступний розподіл варіант: d.f. 5-5 – у 60% особин; 6-5 – у 40% досліджених особин. За даними Л.К. Опалатенко (1968) в риб з верхнього Дністра розподіл варіант зубної формули дещо інший: 5-5 – 89,36%, 5-6 і 5-4 – по 4,26% особин; 4-4 – у 2,13% особин. Порівняльний аналіз пластичних ознак ляща з Дністровського водосховища та верхнього Дністра дозволив виявити основні напрямки змін у зовнішній будові даного виду в зв'язку із зарегулюванням. Так, зниження швидкості течії спричинило збільшення максимальної висоти тіла, а також вкорочення постдорсальної відстані та довжини хвостового стебла, що пов'язане з послабленням локомоторних властивостей тіла (Митрофанов, 1977). Поряд з цим цікавим видається факт збільшення висоти спинного та анального плавців у порівнянні з верхньодністровським лящем, оскільки, як відомо, збільшення висоти спинного та анального плавців пов'язують з посиленням їх ролі як стабілізаторів та рулів повороту. Поясненням такого протиріччя може бути теорія про те, що роль непарних плавців (спинного та анального зокрема), полягає в сприянні поворотам риби вгору-вниз, а тому їх висота прямо корелює з глибиною водойми (Никольский, 1974). Лящі з Дністровського водосховища мають більш видовжену голову з дещо вкороченим рилом. Такий ефект спостерігався і в інших річкових системах як наслідок зарегульовування стоку (Мовчан, Смірнов, 1983).

До створення Дністровського водосховища лящ у даній ділянці ріки був малочисельним видом (Вайнштейн, 1961). Зміна гідробіологічного режиму внаслідок зарегулювання стоку позитивно вплинула на чисельність виду в зазначеній частині течії Дністра. Так, в середині 80-х років лящ в уловах однієї сітки контрольного порядку складав в середньому близько 10% за кількістю особин та 23% за масою (Кундиев и др.,1991), а вже в другій половині 90-х - на початку 2000-х років в промислових уловах на долю ляща припадало більше 50% від загальної маси (Худий, Когутяк, 2000).

Аналіз складу промислових уловів протягом 1999-2003 років, а також вивчення структури популяції дозволили виявити певні негативні тенденції – середньопопуляційні довжина та маса зменшились майже вдвічі (рис.1).

Вікова структура популяції ляща в Дністровському водосховищі представлена дев'ятьма віковими групами, тоді як у 1998 та 1999 рр. кількість вікових груп сягала 14 та 11 відповідно. Середній вік особин у контрольних уловах 2002 р. становив 3,5 років, а в 2003 р – 3,6 років проти 4,5 – 5,3 у 1986-1990 рр. (Кундиев и др.,1991). Ядро сучасної популяції представлено 3- та 4-річними особинами, на яких припадає близько 60% загальної кількості риб. В кінці 80-х на початку 90-х рр. ХХ ст. переважна кількість особин ляща в Дністровському водосховищі сягала 4- та 5-річного віку (Кундиев и др.,1991). Омолодження ядра популяції на тлі скорочення кількості вікових груп є свідченням селективного впливу крупновічкових знарядь лову, які широко використовувались на Дністровському водосховищі протягом 90-х років минулого століття. Мала чисельність поколінь 2- та 3-літок, очевидно, є наслідком слабкого поповнення стада в попередні роки. Доказом цього твердження також є зниження абсолютної кількості ляща в уловах усередненої сітки контрольного порядку (табл.3). Детальний розгляд розмірно-вікової структури промислового стада ляща засвідчив наявність тенденцій до здрібніння вікових категорій та омолодження розмірних рядів.

Показники темпу лінійного росту ляща з Дністровського водосховища у 80-х – 90-х роках ХХ ст. відповідали показникам для даного виду з нижнього Дністра (Сербинова и др.,1999). Станом на 2002-2003 рр. середні показники лінійного росту ляща в водосховищі знизились, особливо сильно зменшилась довжина середніх та старших вікових груп, в молодому ж віці лящ зберіг доволі високий темп приросту довжини. В загальному за всіма віковими категоріями залежність стандартної довжини тіла від віку описується кривою експоненційної функції, рівняння якої містить відповідні коефіцієнти: Linf =49,9 см; K = 0,18; t0 = -0,00234 років (рис. 2).

Теоретично розраховані за рівнянням росту Берталанфі величини стандартної довжини тіла тісно корелюють з усередненими емпіричними довжинами для відповідних вікових категорій (r = 0,9958, p ≤ 0,001). Самиці набирають більшу масу тіла без внутрішніх органів на одиницю довжини (рис.3). Лящ у Дністровському водосховищі має сприятливі умови нагулу, свідченням чого є показники вгодованості – 2,1%  0,045 за Фультоном і 1,8%  0,025 за Кларк, що є близьким до показників ляща з Дністровського лиману (Крыжановский, Кундиев, 1985).

Найменший вік, при якому самиці ляща вперше йдуть на нерест, в умовах Дністровського водосховища становить 5 років. (табл.5).

Таблиця 5

Усереднені значення індивідуальної абсолютної (ІАП) та індивідуальної відносної (ІВП) плодючості (тис. ікринок; тис. ікринок на грам відповідно) в різновікових групах розмірного ряду ляща

Розмірний ряд, см

28-29

30-31

32-33

34-35

36-37

38-39

40-41

Вік, роки

5

ІАП

80,80  7,13

-

-

-

-

-

-

ІВП

0,192  0,019

-

-

-

-

-

6

ІАП

-

-

-

175,38  14,32

-

-

-

ІВП

-

-

-

0,25  0,020

-

-

-

7

ІАП

-

111,00  12,14

150,80  13,81

-

195,58  17,36

-

-

ІВП

-

0,232  0,021

0,228  0,020

-

0,241  0,024

-

-

8

ІАП

-

123,40  11,92

-

142,21  14,69

-

195,89  20,6

242,80  23,8

ІВП

-

0,224  0,023

-

0,204  0,017

-

0,181  0,017

0,196  0,020

Loading...

 
 

Цікаве