WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антропогенетичні фактори виникнення карієсу у практично здо-рових міських юнаків і дівчат подільського регіону України (автореферат) - Реферат

Антропогенетичні фактори виникнення карієсу у практично здо-рових міських юнаків і дівчат подільського регіону України (автореферат) - Реферат

Примітка: *– підкреслені дані характеризують ступінь унікальності іхтіофауни; в рамках – зони з подібним видовим складом.

Враховуючи, що вершина Дністровського водосховища залишається відкритою, зберігаючи таким чином зв'язок з верхів'ям, тоді як сполучення з гирлом було втрачено набагато раніше, остаточне перетворення іхтіофауни Дністровського водосховища, найімовірніше, викликане не спорудженням Дністровської ГЕС, а токсифікацією річки та інтродукцією далекосхідних видів риб. Прослідкувавши тенденцію до відтворення видової різноманітності після сольового забруднення у верхньому Дністрі, можна припустити, що ступінь подібності між видовим складом іхтіофауни з ділянок S2 й S5 з роками зростатиме.

Для частини Дністра, яка відповідала нинішньому Дністровському водосховищу, найбільш характерними видами були представники літореофільного комплексу. З риб в цій частині річки в найбільшій кількості ловилися підуст (близько 50% промислових уловів і за масою, і за кількістю). Значну частину уловів за масою становила також марена (до 24,5%) і головень (12,5%). Інша риба виловлювалась в меншій кількості. Звичайними видами були чоп великий і йорж-носач (Балабай, 1952). На сьогоднішній день співвідношення видів у даній ділянці ріки докорінно змінилося. Так, результати контрольних виловів засвідчили переважання фітофільних видів (табл. 3).

Таблиця 3

Відносна чисельність (%) та частота зустрічі (екземплярів на одну усереднену сітку контрольного порядку за добу) видів риб в контрольних виловах з середньої частини Дністровського водосховища

Вид

%

екз./сіткодоба

2002

2003

2002

2003

Salmo gairdneri irideus Gіbbons

0,03

-

0,004

-

Rutilus rutilus Lіnnaeus

24,47

49,11

3,268

3,028

Rutilus frisii ( Nordmann )

1,89

0,07

0,252

0,007

Leuciscus cephalus (Lіnnaeus)

1,46

0,09

0,195

0,008

Aspius aspius (Lіnnaeus)

0,17

-

0,023

-

Alburnus alburnus (Lіnnaeus)

7,29

0,31

0,973

0,028

Abramis brama (Lіnnaeus)

40,02

15,61

5,344

0,963

Abramis sapa ( Pallas )

2,47

-

0,330

-

Abramis ballerus (Lіnnaeus)

0,03

-

0,004

-

Vimba vimba (Lіnnaeus)

13,27

13,99

1,772

0,863

Carassius auratus gibelio Bloch

1,16

0,14

0,154

0,012

Cyprinus carpio (Lіnnaeus)

0,08

0,05

0,011

0,005

Hypophthalmichthys molitrix (Valencіennes)

0,08

0,007

Silurus glanis (Lіnnaeus)

0,32

0,70

0,043

0,062

Stizostedion lucioperca (Lіnnaeus)

4,16

0,91

0,555

0,081

Perca fluviatilis Lіnnaeus

2,87

18,94

0,383

1,687

Gymnocephalus cernua (Lіnnaeus)

0,02

-

0,003

-

міжвидові гібриди

0,30

-

0,040

-

Всього

100

100

13,354

8,907

Як видно з таблиці, сукупна частка фітофілів в уловах складає близько 70% від загальної кількості особин, тоді як літофілів – всього 15-20% залежно від року, решта 15 – 20% належить індиферентним по відношенню до нерестового субстрату видам. Для порівняння, до зарегулювання стоку на даній ділянці ріки сумарна частка видів літореофільного комплексу складала 66,3%, а лімнофільного (переважна більшість видів якого є фітофілами) – 33,7% (Иванчик и др., 1989).

Загальна характеристика рибного промислу на Дністровському водосховищі. У Дністровському водосховищі промислове освоєння рибних ресурсів розпочалось у 1991 році. Основними об'єктами рибного промислу у водоймі стали лящ та плітка, сукупна частка яких складає більше 60% від загальної вилученої іхтіомаси.

Початок ХХІ ст. порівняно з 90-ми роками ХХ ст. характеризується скороченням величини річних промислових уловів за окремими видами майже вдвічі. Істотно знизився показник уловистості усередненої сітки контрольного порядку (табл. 3). Як показав аналіз промислових уловів, в останні роки на Дністровському водосховищі зросла частка малорозмірного прилову в ставних сітках з розміром вічка, дозволеним для промислу (табл.4), що істотно знижує якість цих уловів.

Таблиця 4

Питома частка прилову маломірних особин промислових видів риб та раритетного компоненту станом на 2002 рік

Вид

Розмір вічка ставної сітки, мм

30

36

40

70

%, від загального вилову

%, від видового улову

%, від загального вилову

%, від видового улову

%, від загального вилову

%, від видового улову

%, від загального вилову

%, від видового улову

лящ

11,34

100,00

33,68

100,00

41,88

88,89

30,21

32,58

плітка

18,56

94,74

Loading...

 
 

Цікаве