WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антропогенетичні фактори виникнення карієсу у практично здо-рових міських юнаків і дівчат подільського регіону України (автореферат) - Реферат

Антропогенетичні фактори виникнення карієсу у практично здо-рових міських юнаків і дівчат подільського регіону України (автореферат) - Реферат

Публікації. За матеріалами виконаної роботи опубліковано 8 статей та 5 тез доповідей конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури (6 підрозділів), опису матеріалів та методів досліджень, результатів досліджень та їх обговорення (6 підрозділів), узагальнення, висновків та списку використаних джерел (246 найменувань). Робота викладена на 161 сторінці машинописного тексту, проілюстрована 28 таблицями і 27 рисунками, містить 2 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Огляд літератури. В огляді літератури висвітлюються наслідки впливу антропогенної трансформації гідроекосистем на іхтіокомплекси різних водойм України, зокрема ріки Дністер, протягом 20-го століття. Наведено фізико-географічну характеристику Дністра та його основних приток. Згідно літературних даних визначено межі верхньої, середньої та нижньої ділянки ріки.

Критично розглянуто сучасний екологічний стан середнього Дністра, в тому числі охарактеризовані наслідки сольового забруднення. Подано загальний огляд гідробіологічного режиму Дністровського водосховища. Проаналізовано застосування морфологічних та популяційних показників в якості індикаторів благополуччя існування угруповань окремих видів риб в окремих гідроекосистемах.

Розділ 2. Матеріали і методи. Вивчення видового складу проводили на Дністровському водосховищі й частково в річковій ділянці середньої течії Дністра, яка розташована вище водоймища, протягом 1999-2004рр. Видові списки іхтіофауни складали як за результатами власних спостережень, так і за літературними даними. Склад іхтіофауни на різних ділянках Дністра порівнювали за допомогою таксономічного аналізу (Смирнов, 1969).

Латинські назви та систематичне положення визначених видів подано здебільшого за Ешмайєром (Eschmeyer, 1998), також використані дані по систематиці рибоподібних та риб Росії (Аннотированный каталог..., 1998).

Матеріали для популяційних досліджень збирали під час проведення контрольних ловів у квітні-липні 2002-2003 років, також аналізували промислові улови. Контрольний вилов риби проводили за загально прийнятою в іхтіології методикою (Озінковська та ін., 1998). В кожному улові визначався видовий склад і масова частка кожного виду. У кожної виловленої риби визначалась стандартна довжина тіла (від початку рила до кінця лускового покриву), після чого необхідні екземпляри відбирались для проведення біологічного аналізу. Для аналізу морфометричної мінливості риб було проміряно за стандартною методикою (Правдин, 1966). Вік визначали за лускою згідно загально прийнятих методик (Чугунова, 1959). З метою визначення розмірно-вікової структури популяцій користувались методом Морозова-Майорової (Чугунова, 1959). Для математичного опису росту особин у популяції використовували рівняння степеневої функції та модель Берталанфі (Bertalanffy, 1951), параметри якої визначали за методом, запропонованим Фрозом і Біноланом (Froese, Binohlan, 2000). Вгодованість риб розраховували за Фультоном та Кларк (Морозов, Дубровская, 1951). Для визначення швидкоростучих та тугорослих форм ляща використовували значення лускового індексу (Гончаренко, 1999).

Спостереження за ходом нересту проводили згідно рекомендацій А.Ф. Коблицкої (1963) та Н.О. Ланге, Е.Н. Дмитрієвої (1981). Дослідження репродуктивного потенціалу популяцій проводили шляхом визначення різних показників індивідуальної плодючості ваговим методом, для чого матеріал збирали згідно загальноприйнятих методик (Озінковська та ін, 1998; Петлина, 1987). Врожайність молоді досліджували в кінці серпня –на початку вересня шляхом облову мілководь 9 м тканкою (Озінковська та ін, 1998). Видову приналежність цьоголіток визначали за А.Ф. Коблицкою (1981).

Статистичну обробку проводили за загально прийнятими в біометрії методиками (Sokal, Rohlf,1995). Оцінка істотності відмінностей при порівнянні двох незалежних вибірок проводилась за допомогою M.Diff. (Правдин, 1966). Вірогідність різниці оцінювали з використанням критерію Стьюдента (Лакин, 1980). Рівень варіабельності ознак виражали за допомогою коефіцієнта варіації (Майр, 1971). Розрахунки виконані за допомогою комп'ютерної системи аналізу даних MS Exel 2002.

Розділ 3. Результати та їх обговорення. Видовий склад іхтіофауни Дністровського водосховища. За літературними даними станом на 1989 рік у Дністровському водосховищі зареєстровано 42 види риб (Крыжановский и др., 1992). В ході проведених нами власних досліджень у водосховищі виявлено 33 види риб, які належать до 9 родин, що відносяться до 7 рядів: Acipenseriformes (1 вид), Salmoniformes (1 вид), Esociformes (1 вид), Cypriniformes (21 вид), Siluriformes (1 вид), Gasterosteiformes (1 вид), Perciformes – єдиний ряд представлений у водоймі трьома родинами, – Percidae (4 види), Gobioidae (2 види), Eleotridae (1 вид), – всі інші ряди представлені однією (типовою) родиною.

Із 33 знайдених нами у водосховищі видів 20 (лящ, плітка, короп, карась сріблястий, рибець, клепець, судак, окунь, сом, товстолоб білий та строкатий, щука, підуст, марена звичайна, синець, краснопірка, головень, ялець, білизна, форель райдужна) є промисловими, 9 видів (колючка триголкова, йорж звичайний, йорж-носач, верховодка, пічкур звичайний та білоплавцевий, гірчак звичайний, бичок-гонець та бичок-пісочник) – такими, промисел яких не ведеться, 2 – червонокнижних (вирезуб та стерлядь), 2 види є небажаними інтродуцентами (головешка глена, чебачок амурський). Із згаданих вище промислових видів промислове значення в даному регіоні мають лише перші десять.

Зміна гідрологічних умов, викликана зарегулюванням стоку, забруднення та інтродукція нових видів є потужними модифікуючими чинниками, що можуть спричиняти значні перетворення в структурі біоценозів річок.

Проведена кількісна оцінка впливу на іхтіофауну вищевказаних чинників на прикладі річки Дністер – від витоків до греблі Дубоссарської ГЕС.

В межах басейну Дністра виділено три сучасних ділянки: верхній Дністер (S1) – від витоків до гирла Бистриці; Дністровське водосховище (S2) – від с. Рухотин до греблі Дністровської ГЕС; Дубоссарське водосховище (S3) – між греблями буферного водосховища Дністровського комплексного каскаду ГЕС і ГАЕС (біля с. Наславча) та Дубоссарської ГЕС. Усі ділянки розглядаються в трьох часових розрізах: сучасному, після побудови Дністровської ГЕС (після 1981 р); до зарегулювання русла дністровською, але після – дубоссарською греблями (1954-1981 рр.); до спорудження Дубоссарської ГЕС (до 1954 р.). Таким чином, порівнюється видовий склад іхтіофауни дев'яти ділянок – трьох вищезазначених сучасних і шести вже неіснуючих (табл. 1).

Таблиця 1

Умовні позначення ділянок Дністра в різних часових розрізах

Сучасна ділянка

Періоди

після 1981 р.

1954-1981 рр.

до 1954 р.

Верхній Дністер

S1

S4

S7

Дністровське водоймище

S2

S5

S8

Дубоссарське водоймище

S3

S6

S9

На підставі літературних джерел (Крыжановский и др., 1992) і власних спостережень для кожної ділянки річки нами були складені фауністичні списки, що відповідають певному періоду.

У межах акваторій, що відповідають як Дністровському, так і Дубоссарському водосховищам, відбувалася поступова, через низку послідовних, лінійно споріднених між собою стадій, трансформація видового складу рибного населення, кінцевим результатом якої стала втрата подібності між вихідною та кінцевою іхтіофаунами (табл. 2). Так, незважаючи на вилучення з видового складу середнього Дністра кількох видів прохідних риб (чорноморсько-азовського оселедця, білуги та інших осетрових) внаслідок спорудження Дубоссарської ГЕС та інтродукцію в створене водосховище нових видів (далекосхідних риб та сибірського осетра), таксономічне відношення між фауністичними комплексами риб (S6 і S9), описаними для даної акваторії в два послідовних періоди, залишалось позитивним, хоча ступінь подібності став мінімальним (+0,03). Позитивне значення свідчить про дещо сильніший вплив верхньої ділянки течії ріки, ніж гирла на формування видової різноманітності іхтіофауни середнього Дністра. Побудова Дністровського гідровузла знівелювала цей вплив на сучасному етапі, спричинивши відмінність між складом нинішньої та первісної іхтіофауни Дубоссарського водосховища. Очевидно, що з часом ця відмінність поглиблюватиметься за рахунок елімінації популяцій літофілів – сповільнення течії призвело до замулення та заростання кам'янистих ділянок дна, що погіршило умови їх нересту, а прихід нових особин з верхнього та нижнього Дністра унеможливлений греблями.

Таблиця 2

Таксономічні відношення між видовим складом іхтіофауни в різних ділянках р. Дністер у різні періоди часу *

Ділянки

S1

S4

S7

S2

S5

S8

S3

S6

S9

S1

1,14

0,50

0,43

-0,13

-0,28

-0,34

-0,44

-0,38

-0,50

S4

0,50

0,82

0,59

-0,50

-0,19

-0,14

-0,47

-0,41

-0,18

S7

0,43

0,59

1,04

-0,58

-0,27

-0,22

-0,58

-0,38

-0,16

S2

-0,13

-0,50

-0,58

1,63

0,18

-0,24

0,13

0,04

-0,52

S5

-0,28

-0,19

-0,27

0,18

0,64

0,22

-0,07

0,00

-0,21

S8

-0,34

-0,14

-0,22

-0,24

0,22

0,88

-0,33

-0,27

0,45

S3

-0,44

-0,47

-0,58

0,13

-0,33

-0,33

1,01

0,65

-0,03

S6

-0,38

-0,41

-0,38

0,04

0,00

-0,27

0,65

0,72

0,03

S9

-0,50

-0,18

-0,16

-0,52

-0,21

-0,03

-0,03

0,03

1,13

Loading...

 
 

Цікаве