WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антропогенетичні фактори виникнення карієсу у практично здо-рових міських юнаків і дівчат подільського регіону України (автореферат) - Реферат

Антропогенетичні фактори виникнення карієсу у практично здо-рових міських юнаків і дівчат подільського регіону України (автореферат) - Реферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГІДРОБІОЛОГІЇ

Худий Олексій Ігорович

УДК 597(282. 247. 314)

Стан іхтіофауни дністровського водосховища за дії факторів антропогенної природи

03.00.10 – іхтіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі екологічної фізіології водяних тварин та іхтіології Інституту гідробіології НАН України м. Київ

Науковий керівник - член-кореспондент НАН України,

доктор біологічних наук, професор

Євтушенко Микола Юрійович,

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри водних біоресурсів та аквакультури

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук

Гандзюра Володимир Петрович,

Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка,

професор кафедри зоології

кандидат біологічних наук

Ткаченко Валерій Олексійович,

Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена,

старший науковий співробітник

відділу еволюційно-генетичних

основ систематики

Провідна установа: Дніпропетровський національний університет, кафедра іхтіології, рибництва та екології

Захист відбудеться " 23 " червня 2005 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.213.01. при Інституті гідробіології НАН України (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 12).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту гідробіології НАН України за адресою: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 12

Автореферат розісланий "18" травня 2005р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.І. Гончаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Наслідком крупномасштабного гідробудівництва, яке активно розпочалося в Україні у XX столітті, стало зарегулювання стоку всіх головних рік країни. Більше того, велика кількість приток першого та, навіть, другого порядку теж видозмінена гідротехнічними спорудами. Безпосереднє проведення різноманітних робіт у басейнах природних водойм, яке супроводилось зарегулюванням стоку річок, утворенням великих і малих водосховищ, ставів, водойм охолоджувачів ТЕС і АЕС, зрошувальних і осушувальних каналів, перетворило їх у природно-технічні водойми, що викликало інтенсифікацію процесів трансформації природних типів водойм та їх екосистем (Щербуха, 2004). Не стала виключенням і гідроекосистема ріки Дністер.

Дністер є другою за розмірами рікою України і головною водною артерією Молдови. Рівень антропогенного навантаження на екосистему річки від витоків до гирла надзвичайно високий, оскільки Дністер протікає через густо заселену територію з великими промисловими підприємствами та інтенсивним сільським господарством (Шевцова и др., 1998). Однак, найбільшого впливу екосистема Дністра зазнала через розпочате у 50-их роках ХХ століття гідротехнічне будівництво.

Одним з найважливіших розділів екологічної оцінки гідротехнічного будівництва є біопродукційний аспект, який включає й питання рибопродуктивності. Склад іхтіофауни, стан популяцій промислових видів риб, питома рибопродуктивність водойм та водотоків, а також загальна величина рибної продукції, що вилучається, можуть слугувати індикаторами благополуччя або неблагополуччя гідроекосистеми і визначають рибогосподарське значення водного об'єкту (Романенко и др., 1990).

Зниження рибопродуктивності Дністровського водосховища, зменшення об'ємів промислових уловів та погіршення їх якісного складу зумовили необхідність комплексного вивчення й аналізу стану популяцій основних промислових видів риб, а також наукового обґрунтування шляхів збереження природних популяцій риб і подальшого раціонального рибогосподарського використання вказаної водойми. Актуальність роботи в даному напрямку зростає також і внаслідок того, що в останні роки на Дністровському водосховищі ґрунтовні наукові дослідження проводились епізодично. Це не сприяло створенню цілісної картини нагальних проблем та окресленню чітких шляхів їх вирішення. За цих умов важливою є правильна оцінка сучасного стану іхтіофауни водойми, чого можна досягти лише при застосуванні комплексного підходу з використанням ряду різнопланових показників, які б дозволили охарактеризувати іхтіокомплекс з різних боків.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Робота виконувалась протягом 1999 – 2004 років на базі кафедри зоології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та відділу іхтіології Інституту гідробіології НАН України і є частиною наукових тематик „Вивчення закономірностей компенсаторно-адаптаційних реакцій окремих видів гідробіонтів та наземних тварин в умовах виникнення екологічно небезпечних регіонів Чернівецької області: моделювання дії антропогенних факторів та їх корекція", № держреєстрації 0198U002759; „Моніторинг та теоретичні засади збереження фауністичного різноманіття природних і антропогенно трансформованих біогеоценозів Карпатського регіону та прилеглих до нього територій", № держреєстрації 0103U001970.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала у з'ясуванні особливостей структурно-функціональної організації іхтіоценозу Дністровського водосховища за умов комплексного господарського використання даної водойми.

Задля досягнення поставленої мети передбачалось вирішення наступних завдань:

  • дослідити особливості трансформації іхтіоценозу Дністровського водосховища за умов дії надпотужних чинників антропогенного походження та встановити його сучасну структуру;

  • охарактеризувати вплив рибного промислу на іхтіоценоз водосховища;

  • проаналізувати напрямок змін у зовнішній будові риб (на прикладі ляща та плітки) у зв'язку із зарегулюванням;

  • дослідити структуру популяцій основних промислових видів риб (на прикладі ляща і плітки) та оцінити їх стан;

  • охарактеризувати раритетний компонент іхтіофауни Дністровського водосховища;

  • визначити врожайність молоді риб в умовах Дністровського водосховища.

Об'єкт дослідження – іхтіофауна Дністровського водосховища.

Предмет дослідження – стан та структура популяцій основних промислових видів риб Дністровського водосховища.

Методи дослідження – методи збору іхтіологічного матеріалу, гідрологічні методи, методи морфометричного аналізу, світлова мікроскопія, ваговий метод; методи статистичного аналізу, в тому числі методи апроксимації даних.

Новизна роботи.Вперше вивчено особливості трансформації іхтіофауни різних ділянок ріки Дністер за дії гідротехнічного будівництва, сольового забруднення та інтродукції.

В результаті проведених досліджень уточнено видовий склад іхтіофауни верхнього та середнього Дністра (до греблі Дністровської ГЕС). Виявлено два нових для регіону види – Pseudorasbora parva (Schlegel) і Gasterosteus aculeatus Lіnnaeus, раніше незареєстровані вище греблі в м. Новодністровськ.

Вперше досліджена морфологічна мінливість ляща, плітки та інших масових видів риб, спричинена зарегулюванням стоку в умовах гідроекосистеми передгірської ділянки течії Дністра.

Вперше створено моделі лінійного та вагового росту ляща та плітки з Дністровського водосховища.

Практичне значення одержаних результатів.Встановлена розмірно-вікова структура популяцій основних промислових видів риб може стати підґрунтям для розробки заходів щодо оптимізації й раціонального використання рибних запасів Дністровського водосховища.

Одержані дані використовуються для складання річних прогнозів вилову і можуть бути використані з метою оптимальної комплексної експлуатації сировинних ресурсів водосховища, скерованого формування іхтіофауни, покращення відтворювальної здатності популяцій промислово цінних риб.

Результати роботи та їх узагальнення доповнюють і поглиблюють існуючі уявлення в сфері популяційної екології риб.

Отримані результати досліджень використовуються при викладанні спецкурсу „Іхтіологія", проведенні спецпрактикуму та навчально-виробничої практики для студентів спеціалізації „Зоологія" в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень роботи, проведено аналіз літературних джерел. Дисертант оволодів методами іхтіологічних досліджень, самостійно провів відбір та камеральну обробку іхтіологічного матеріалу, проаналізував одержані результати з використанням статистичних методів.

Офіційні дані щодо багаторічної динаміки промислового вилучення рибних ресурсів з Дністровського водосховища надані Чернівецькою обласною державною інспекцією охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.

Аналіз, обговорення та підготовка до друку матеріалів, що відображають основні результати дисертації, проведено спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи були викладені на міжнародному форумі „Global Biodiversity Forum. 1-st Regional Session for Europe" (Кишинів, Молдова, 23-25 квітня 2003р.), міжнародних конференціях „Интегрированное управление природными ресурсами трансграничного бассейна Днестра" (Кишинів, Молдова, 16-17 вересня 2004 р.), „Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки. Перспективи формування Пан'європейської Екологічної мережі" (Чернівці, 21-22 квітня 2004 року), „Водные биоресурсы и пути их рационального использования" (Київ, 31 січня – 1 лютого 2000 р.), „Трофические связи в водных сообществах и экосистемах" (Борок, Росія, 28—31 жовтня 2003 р.).

Loading...

 
 

Цікаве