WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Розробка складу, технології та дослідження мазі для застосування на стадії репарації ран (автореферат) - Реферат

Розробка складу, технології та дослідження мазі для застосування на стадії репарації ран (автореферат) - Реферат

Для встановлення значущості клінічних і ехокардіографічних параметрів в оцінці прогресування ХАН проведено аналіз достовірності і сили зв'язку між вказаними параметрами з одного боку і розвитком в ході проспективного спостереження тяжкої АР (ФР > 50 % і/або Т < 200 мс), ексцентричної гіпертрофії ЛШ (ВТ ЗСЛШ < 0,45), систолічної дисфункції (ФВ  50 %) і діастолічної дисфункції по типу порушення розслаблення серед хворих без цих порушень при першому обстеженні в клініці з другого боку. Як залежні змінні використовувалися наявність чи відсутність розвитку перерахованих порушень, як незалежні змінні – дані на момент першого обстеження в клініці: вік, пульсовий артеріальний тиск (АТ), діастолічний АТ, індекс маси тіла, частота сердечних скорочень, тривалість Т, індекси КДР, КСР, КДО і КСО ЛШ, ММЛШ, товщини МЖП та ЗСЛШ, діаметри аорти та лівого передсердя, значення ФВ ЛШ, наявність ПСД, рівні раннього (Е) і пізнього (А) піків швидкості трансмітрального кровотоку, а також їх відношення Е/А.

Чинниками ризику прогресування ХАН з'явилися: вік старше 50 років, АР помірного та тяжкого ступеня, пульсовий АТ більше 60 мм рт.ст., діастолічний АТ менше 50 мм рт.ст., наявність ПСД, наявність гіпертрофії ЛШ, індекс КДО більше 80 мл/м2.

У 57 пацієнтів з ХАН без симптомів ХСН і нормальними показниками ФВ ЛШ, серед яких був 31 пацієнт з помірною і 26 пацієнтів з тяжкою АР, була оцінена динаміка ехокардіографічних параметрів на тлі тривалого (від 11 до 14 місяців, в середньому 12,8 1,2 мес) застосування інгібітору АПФ фозиноприла або блокатора кальцієвих каналів амлодипіна. Групи пацієнтів, що одержували медикаментозну терапію, істотно не розрізнялися за етіологією ХАН, статтю, віком, рівнями пульсового АТ, ступенем АР, показниками систолічної функції ЛШ. Ехокардіографічні параметри в кінці спостереження зіставлялися з аналогічними в контрольній групі хворих з ХАН (n=17), які не отримували вищезгадані препарати.

Статистично значущих відмінностей початкових клініко-інструментальних показників в групах пацієнтів з ХАН, яким згодом призначався фозиноприл або амлодипін, а також порівняно з групою контролю виявлено не було (всі р > 0,05), проте наприкінці періоду спостереження на тлі застосування як фозиноприлу, так і амлодипіну у пацієнтів з ХАН відмічено достовірне зниження середніх рівнів систолічного і пульсового АТ, індексу ММЛШ, ступеня АР (за показниками Т і ФР). Крім того, в групі фозиноприла достовірно збільшилися середні рівні ударного індексу і ФВ ЛШ. Параметри, що характеризують дилатацію ЛШ (індекси КДО і КСО), в обох групах істотно не змінилися, тоді як в контрольній групі пацієнтів наприкінці спостереження мало місце чітке заростання ступеня АР, а також погіршення показників, що характеризують геометрію і систолічну функцію ЛШ. Подібні дані про поліпшення деяких структурно-функціональних показників АК і ЛШ у пацієнтів з ХАН на тлі прийому інгібіторів АПФ і блокаторів кальцієвих каналів були одержані і іншими дослідницькими групами (Lin М. et al., 1994; Globits S. et al., 1996; Sondergaard L. et al., 2000).

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і досягнуто рішення наукової задачі – у хворих з ХАН на основі співставлення клінічних даних та результатів ТТ, ТЕ і стресової ЕхоКГ встановлені особливості порушень структури і функції апарату АК і ЛШ, оцінена ефективність пролонгованого застосування препаратів, що зменшують постнавантаження ЛШ, визначені чинники ризику прогресування ХАН.

1. Порушення структури апарату АК при атеросклеротичній ХАН були представлені переважно дилатацією кільця АК і його ущільненням (53,0 % і 54,5 % випадків відповідно), тоді як при ревматичній ХАН – потовщенням стулок АК (100,0% хворих), їх деформацією (64,2 % хворих), а також спаянням стулок (54,3 % хворих). Незалежно від етіології ХАН частота виявлення структурних змін апарату АК була найбільшою у хворих з тяжкою АР.

2. Як при атеросклеротичній, так і при ревматичній ХАН потік АР широко варіював за ступенем і був центрально-спрямованим у 75,8 % і 66,7 % і ексцентрично-спрямованим – у 24,2 % і 33,3 % хворих відповідно, при цьому кількісний метод проксимальної конвергенції потоку мав перевагу в оцінці помірної і тяжкої АР при центральній спрямованості її потоку.

3. У 83,3 % пацієнтів з атеросклеротичною і у 90,1 % – з ревматичною ХАН виявлялися порушення геометрії ЛШ різного характеру. У пацієнтів з мінімальною АР спектр порушень геометрії ЛШ широко варіював, у пацієнтів з помірною та тяжкою АР спостерігалася переважно ексцентрична гіпертрофія (73,9 % і 100,0 % випадків відповідно).

4. Систолічна дисфункція ЛШ у спокої виявлена у 27,3 % хворих з атеросклеротичною і у 28,4 % – з ревматичною ХАН, серед яких були тільки пацієнти з помірною та тяжкою ХАН (21,5 % і 77,1 % пацієнтів відповідно). Прихована систолічна дисфункція ЛШ в ході навантажувального тесту констатована у 35,3 % пацієнтів з помірною і тяжкою АР та нормальними значеннями ФВ у спокої. Діастолічна дисфункція ЛШ мала місце у 59,1 % хворих з атеросклеротичною і у 71,6 % – з ревматичною ХАН і була представлена в більшості випадків порушенням розслаблення ЛШ (48,5 % і 60,5 % пацієнтів відповідно), вказаний варіант спостерігався переважно серед хворих з помірною та тяжкою ХАН (70,8 % і 91,4 % пацієнтів відповідно).

5. За даними логістичного регресійного аналізу, чинниками ризику прогресування ХАН з'явилися: вік більше 50 років, помірна та тяжка АР, пульсовий АТ більше 60 мм рт.ст., діастолічний АТ менше 50 мм рт.ст., наявність ПСД ЛШ, що виявляється в ході стресової ЕхоКГ, наявність гіпертрофії ЛШ, індекс КДО більше 80 мл/м2.

6. У хворих з помірною і тяжкою АР на тлі прийому як фозиноприла так і амлодипіна спостерігалося зниження ММЛШ, зменшення об'ємів ЛШ і параметрів АР, а у хворих, що приймали фозиноприл, – також поліпшення систолічної функції ЛШ на відміну від контрольної групи, де мало місце прогресування АР, дилатації ЛШ і систолічної його дисфункції.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. У роботі ревматологічних, кардіологічних, терапевтичних відділень, відділів і кабінетів функціональної діагностики з метою підвищення якості діагностики, прогнозування і оптимізації лікувальних підходів у пацієнтів з ХАН рекомендовано проведення ТТ, ТЕ і стресової ЕхоКГ з поглибленим вивченням структурно-функціональних порушень апарату АК і ЛШ для використання запропонованих критеріїв прогнозування перебігу ХАН.

  2. У безсимптомних пацієнтів з ХАН у віці 50 років і старше, з помірною чи тяжкою АР, пульсовим АТ більше 60 мм рт.ст., наявністю ПСД, що виявляється в ході стресової ЕхоКГ, діастолічним АТ менше 50 мм рт.ст., наявністю гіпертрофії ЛШ, індексом КДО більше 80 мл/м2, що асоціюється з високим ризиком прогресування ХАН, потрібне проведення регулярної ЕхоКГ 1 раз на півріччя і сумісне спостереження ревматолога і кардіохірурга для вибору оптимальних термінів оперативного втручання. У разі виникнення у таких пацієнтів стенокардії, задишки слід в ургентному порядку розглядати питання про необхідність оперативної корекції вади.

  3. На етапах до оперативного лікування ХАН хворим з помірною і тяжкою АР рекомендується призначення медикаментозної терапії, що включає препарати, які зменшують постнавантаження, а саме – інгібітор АПФ фозиноприл або дигідропіридиновий блокатор кальцієвих каналів III покоління амлодипін.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Дядык А.И., Багрий А.Э., Лебедь И.А., Левитан А.М., Самойлова О.В., Гришин Д.В., Онищенко А.В., Холопов Л.С. Стресс-эхокардиография: современные возможности и перспективы развития (часть 1) // Укр. кардіол. журн. – 2001. – №6. – С.94-99 (автор забезпечив виконання стресової ехокардіографії, аналіз отриманих результатів дослідження).

  2. Дядык А.И., Багрий А.Э., Лебедь И.А., Холопов Л.С., Самойлова О.В., Гайдуков В.О. Патофизиология хронической аортальной недостаточности // Експ. клін. мед. – 2002. – №2. – С.43-47 (автор забезпечив аналіз літературних джерел, літературне оформлення статті).

  3. Холопов Л.С. Особенности структуры и функции левого желудочка у больных с аортальной регургитацией // Вісн. невідклад. відновн. мед. – 2002. – Т.3, №3. – С.451-453 (роботу виконано самостійно).

  4. Дядык А.И., Багрий А.Э., Холопов Л.С., Самойлова О.В., Левитан А.М., Гайдуков В.О., Шпилевая Н.И. Стрессовое эхокардиографическое исследование в оценке систолической функции левого желудочка у пациентов с хронической аортальной регургитацией // Вісн. невідклад. відновн. мед. – 2003. – Т.4, №4. – С.581-584 (автор забезпечив аналіз літературних джерел, обстеження хворих, літературне оформлення статті)

  5. Холопов Л.С. Влияние фозиноприла и амлодипина на структурно-функциональные параметры левого желудочка у пациентов с хронической аортальной регургитацией ревматического генеза // Тавр. мед.-биол. вестн. – 2004. – Т.7, №2. – С.161-163 (роботу виконано самостійно).

  6. Холопов Л.С. Трансэзофагеальное эхокардиографическое исследование в оценке структурных и функциональных особенностей аортального клапана и левого желудочка у больных с аортальной регургитацией // Вісн. невідклад. відновн. мед. – 2005. – Т.6, №1. – С. 70-74 (роботу виконано самостійно).

  7. Дядык А.И., Багрий А.Э., Самойлова О.В., Холопов Л.С., Онищенко А.В., Зборовский С.Р. Сердечная недостаточность у больных с приобретенными пороками сердца // Дядык А.И., Багрий А.Э. Хроническая сердечная недостаточность в современной клинической практике. – Донецк: "Регион", 2005. – С.348-378 (автор забезпечив обстеження хворих, статистичну обробку матеріалу, відбір літературних джерел).

  8. Дядик О.І., Багрій А.Е., Левітан А.М., Гайдуков В.О., Онищенко О.В., Холопов Л.С. Патент 64663А Україна, 7 А61N1/362, A61H31/00 №2003119986 „Пристрій для проведення черезстравохідної електрокардіостимуляції". – Заявл. 05.11.2003; Опубл. 16.02.2004. Бюл. №2 (автор забезпечив формулювання опису винаходу).

  9. Дядик О.І., Гайдуков В.О., Багрій А.Е., Левітан А.М., Онищенко О.В., Холопов Л.С., Хрістуленко А.Л., Гайдуков Є.В. Патент 2694 Україна, 7 А61B8/12 №2004021093 „Спосіб черезстравохідної ехокардіографії". – Заявл. 16.02.2004; Опубл. 15.07.2004. Бюл. №7 (автор забезпечив тестування способу черезстравохідної ехокардіографії).

  10. Холопов Л.С. Особенности геометрии и функции левого желудочка у пациентов с хронической аортальной регургитацией различной степени выраженности // Пит. експ. клін. мед.: Зб. статей Донецьк. мед. ун-ту. – Вип.7, Т.1. – Донецьк: ДонДМУ, 2003. – С.65-70 (роботу виконано самостійно).

  11. Багрий А.Э., Самойлова О.В., Холопов Л.С., Севастьянова Н.Е., Щукина Е.В. Гипертрофия и диастолическая дисфункция левого желудочка при хронической аортальной недостаточности // Матер. III Нац. Конгр. ревматол. України: Тез.наук.доп. – Дніпропетровськ, 2001. – Укр. ревматол. журн. – 2001. – Додаток. – С.11 (автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, літературне оформлення тез).

  12. Холопов Л.С. Особенности гипертрофии и функции левого желудочка при хронической аортальной регургитации по данным эхокардиографии // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт асоціації радіологів України. – Матер. наук.-практ. конф. "Діагностична та інтервенційна радіологія". – Донецьк–Слов'яногірськ – К., 2002. – Вип.13. – С.181-182 (роботу виконано самостійно).

  13. Холопов Л.С., Дядык А.И., Багрий А.Э., Самойлова О.В., Левитан А.М., Гайдуков В.О., Шпилевая Н.И. Прогнозирование систолической дисфункции левого желудочка у пациентов с хронической ревматической аортальной регургитацией методом стрессовой эхокардиографии с чреспищеводной стимуляцией // Матер. XV з'їзду терапевтів України. – К.: СПД Коляда О.П., 2004. – С.101 (автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, літературне оформлення тез).

  14. Холопов Л.С., Дядык А.И., Багрий А.Э., Самойлова О.В. Антигипертензивная терапия фозиноприлом у пациентов с хронической аортальной регургитацией // Матер. Укр.наук.-практ.конф. „Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні" / За ред. В.М.Коваленка, Г.В.Дзяка, М.І.Лутая та ін. – К.: СПД Коляда О.П., 2004. – С.185-186 (автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, літературне оформлення тез).

  15. Дядык А.И., Багрий А.Э., Холопов Л.С., Самойлова О.В., Гайдуков В.О. Количественная эхокардиографическая оценка тяжести аортальной регургитации // Матер. наук.-практ. конф. „Актуальні питання діагностики, лікування і профілактики серцево-судинних захворювань". – Донецьк, 2004. – С.33-34 (автор забезпечив обґрунтування актуальності роботи, формулювання висновків).

  16. Kholopov L., Bagriy A., Dyadyk O., Samoilova O., Tsiba I., Turkyan K. Antihypertensive treatment of patients with aortic regurgitation: the role of amlodipine // XIV Eur.meet.Hypertens.: Abstr. – J.Hypertension. – 2004. – Vol.22 (Suppl.2). – P.S310 (автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, літературне оформлення тез).

  17. Холопов Л.С., Самойлова О.В., Гайдуков В.О., Онищенко А.В. Оценка тяжести аортальной регургитации при проведении трансэзофагеальной эхокардиографии // Матер. наук.-практ. конф. „Актуальні питання діагностики, лікування та профілактики системних захворювань сполучної тканини". – Донецьк, 2004. – С.72 (автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків).


 
 

Цікаве

Загрузка...