WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Розробка складу, технології та дослідження мазі для застосування на стадії репарації ран (автореферат) - Реферат

Розробка складу, технології та дослідження мазі для застосування на стадії репарації ран (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедр терапії факультету післядипломної освіти, пропедевтичної терапії і клінічної кардіології Донецького державного медичного університету ім.М.Горького та відділу функціональних досліджень Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання (січень 2005). Основні положення дисертації повідомлені на обласних, республіканських і міжнародних науково-практичних конференціях і з'їздах: III Національному Конгресі ревматологів України (Дніпропетровськ, 2001); XV з'їзді терапевтів України (Київ, 2004); XIV Європейському конгресі з гіпертензії (Париж, Франція, 2004); республіканських науково-практичних конференціях (Донецьк–Слов'яногірськ, 2002; Донецьк, 2004; Київ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових праць: 7 статей у виданнях, визнаних ВАК України (у тому числі 3 моностатті), 1 глава в монографії, 7 тез у матеріалах конференцій і з'їздів, 2 патенти на винаходи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 147 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, 5 розділів (в тому числі огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, 3 розділів власних досліджень), аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, котрий містить 174 найменувань (35 кирилицею і 139 латиницею). Роботу ілюстровано 27 таблицями та 8 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. У період з 2000 по 2004 роки було обстежено 147 пацієнтів з ХАН, серед яких було 69 чоловіків і 78 жінок у віці від 19 до 74 років. Терміни проспективного спостереження склали від 12 до 52 місяців, у середньому – 29,6 9,1 міс.

У всіх пацієнтів разом із загальноклінічними дослідженнями виконувалися електрокардіографія і ТТ ЕхоКГ. 39 пацієнтам виконана ТЕ ЕхоКГ, 34 – стресова ЕхоКГ із черезстравохідною стимуляцією передсердь. 73 хворим ТТ ЕхоКГ виконувалася від 2 до 4 разів в ході проспективного спостереження. Для встановлення значущості клінічних і ехокардіографічних параметрів в оцінці прогресування ХАН, проведено аналіз достовірності і сили зв'язку між цими параметрами з одного боку і термінами розвитку в ході проспективного спостереження ексцентричної гіпертрофії ЛШ, систолічної дисфункції, діастолічної дисфункції за типом порушення розслаблення і тяжкої АР серед хворих без цих порушень при першому обстеженні в клініці – з другого боку.

Діагностику ревматизма здійснювали на підставі критеріїв Американської Кардіологічної Асоціації (1992) і Всесвітньої Організації Охорони здоров'я (2003). Наявність ХСН, її стадію і функціональний клас (ФК), а також наявність і ступінь артеріальної гіпертензії визначали відповідно до класифікації Українського наукового товариства кардіологів. ФК стенокардії напруги встановлювали відповідно до Функціональної Класифікації Стенокардії Канадського Кардіоваскулярного товариства (Коваленко В. М., Лутай М. І., 2002; Narula J. et al., 1999; Report of a WHO Expert Consultation, 2004).

ТТ ЕхоКГ проводилася на апаратах "Ultramark-9" (ATL, США) і "HDI-5000" (Philips, Німеччина) з використанням ультразвукових датчиків з частотою 2,25 МГц і 2,0 – 4,0 МГц відповідно, і включала одно- і двовимірну ЕхоКГ, доплерографічне дослідження в імпульсному і безперервно-хвильовому режимах, а також кольорове доплерівське картування потоків і тканинну доплерографію. При цьому визначали зміни структури АК – стовщення, ущільнення стулок і кільця АК, вихідного тракту ЛШ; вимірювали діаметр аорти, кінцево-діастолічний та кінцево-систолічний розміри (КДР і КСР відповідно) ЛШ, товщини задньої стінки ЛШ (ЗСЛШ) і міжшлуночкової перетинки; оцінювали параметри трансмітрального кровотока – піки швидкості Е і А наповнення ЛШ, їх співвідношення E/A, вимірювали час уповільнення потоку швидкого наповнення ЛШ, а при тканинній доплерографії – піки Е' і А' швидкості руху стінки ЛШ в області мітрального кільця, їх співвідношення Е'/А', а також співвідношення піків Е/Е'; крім того, розраховували масу міокарда ЛШ (ММЛШ), відносну товщину (ВТ) ЗСЛШ, кінцево-діастолічний і кінцево-систолічний об'єми (КДО і КСО відповідно) ЛШ, ударний об'єм і фракцію викиду (ФВ) ЛШ.

Ступінь АР оцінювали напівкількісним методом з використанням імпульсного доплерівського режиму за тривалістю періода напівспаду градієнта діастолічного тиску між аортою і ЛШ (Т), (при цьому АР вважали мінімальною при Т > 400 мс, помірною – при Т 200–400 мс і тяжкою – при Т < 200 мс) (Абдулаев Р.Я. і ін., 1998; Фейгенбаум Х., 1999; Marchi S. et al., 1999; Chen M. et al., 2003), а також кількісним методом проксимальної конвергенції потоку з використанням кольорового доплерівського картування потоків. При цьому розраховували об'єм і фракцію регургітації (ОР і ФР відповідно), площу ефективного регургітаціонного отвору. АР вважали мінімальною при значеннях ФР < 30%, помірною – при ФР 30-50% і тяжкою – при ФР > 50% (Абдулаев Р.Я. і ін., 1998; Gottdiener J., 2002; Enriques-Sarano M., Tajik A., 2004).

Розрізняли наступні варіанти порушень геометрії ЛШ: концентричне ремоделювання – при відсутності гіпертрофії ЛШ і значеннях ВТ ЗСЛШ ≥ 0,45); концентрична гіпертрофія – при ВТ ЗСЛШ ≥ 0,45; і ексцентрична гіпертрофія – при ВТ ЗСЛШ < 0,45 (E.Rosa et al., 2001).

Систолічну функцію ЛШ оцінювали за значеннями ФВ ЛШ, яка обчислювалась як відношення ударного об'єму і КДО. При рівнях ФВ ЛШ > 50 % систолічну функцію ЛШ вважали нормальною, при рівнях 40 – 50 %, 30 – 39 % і < 30 % констатували відповідно граничну, помірну і тяжку систолічну дисфункцію ЛШ (McGovan J., Cleland J., 2003; Chin C. et al., 2003).

Діастолічну функцію ЛШ оцінювали за показниками трансмітрального кровотока з використанням імпульсно-хвильової доплерографії і вважали її нормальною при тривалості періоду уповільнення швидкого наповнення ЛШ (DT) у межах 140-240 мс і рівнях відношення Е/А від 1,0 до 2,0. Зниження рівнів піка Е, збільшення рівнів піка А, відношення Е/А менш 1,0, значення DT більш 240 мс вважали характерним для діастолічної дисфункції з порушенням розслаблення ЛШ. Діастолічну дисфункцію псевдонормального типу встановлювали при E/A у межах 1,0 – 2,0 і DT 140 – 240 мс, якщо в ході проби Вальсальви спостерігалося зменшення E/A менш 1,0 і збільшення DT більш 240 мс. Діастолічну дисфункцію рестріктивного типу констатували при E/A > 2,0 і DT < 140 мс (Vignon P. et al., 1998; Appleton C. et al., 2000; Naqvi T., 2003).

У 82 пацієнтів з ХАН проводили тканинну доплерографію, вимірюючи піки Е' і А' швидкості руху стінки ЛШ в області мітрального кільця, обчислювали їхнє співвідношення Е'/А', а також співвідношення піків Е/Е' (Onose Y. et al., 1999; Dagdelen S. et al., 2001; Thomas J., 2002; Tekten T. et al., 2003).

ТЕ ЕхоКГ виконували на апараті "EnVisor C" (Philips, Німеччина) з використанням мультипланового черезстравохідного датчика з частотою 5 МГц відповідно до рекомендацій Робочої Групи з ЕхоКГ Європейського Суспільства Кардіологів (Flachskampf F. et al., 2001).

Стресову ЕхоКГ проводили з використанням черезстравохідної електростимуляції передсердь (електрокардіостимулятор ЕКСП-Д; стравохідний електрод ПЕДСП-2). При зростанні значень ФВ ЛШ у процесі стимуляції констатували відсутність його ПСД; при відсутності зростання або при зниженні рівнів ФВ ЛШ на тлі стимуляції встановлювали наявність ПСД (Decena B.F., Tischler M.D., 1999; Wahi S. et al., 2000).

Під проспективним динамічним спостереженням знаходилися 73 пацієнта з ХАН. Повторні ЕхоКГ виконували з кратністю від 2 до 4 разів: 54 пацієнтам проведено 2 обстеження, у 10 випадках проведено 3, у 9 – 4 обстеження. Терміни між першим і останнім дослідженням склали від 12 до 52 місяців, у середньому – 29,6 9,1 мес.

З метою об'єктивізації даних динамічного спостереження за досліджуваним контингентом пацієнтів було розроблено формалізовану історію хвороби і створено комп'ютерний банк даних хворих з ХАН, при цьому використовували персональний комп'ютер на базі процесора Intel Celeron 1000. Для встановлення прогностично значущих факторів застосовували логістичний регресійний аналіз з використанням перевірки значимості чинників з допомогою статистики Уальда (Юнкеров В.І., Григор'єв С.Г., 2002; Зайцев В.М. і ін., 2003).

Loading...

 
 

Цікаве