WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Розробка складу, технології та дослідження мазі для застосування на стадії репарації ран (автореферат) - Реферат

Розробка складу, технології та дослідження мазі для застосування на стадії репарації ран (автореферат) - Реферат

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

ХОЛОПОВ ЛЕОНІД СЕМЕНОВИЧ

УДК 616.132–008.64–036.12:[616.124.2+612.3]:615.3

Зміни апарата аортального клапана, структури та функції лівого шлуночка, гемодинамічних параметрів, їх медикаментозна корекція у хворих з хронічною аортальною недостатністю

14.01.12 – ревматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ДОНЕЦЬК – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професорДядик Олександр Іванович,Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, завідувач кафедри внутрішніх хвороб і загальної практики – сімейної медицини факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професорІлляш Марія Григорівна,Інститут кардіології ім.М.Д.Стражеска АМН України, м.Київ, завідувач відділу фармакотерапії і функціональної діагностики

доктор медичних наук, професорГринь Владислав КостянтиновичДонецький державний медичний університет ім. М. Горького, м. Донецьк, завідувач кафедри сімейної медицини,Інститут невідкладної та відновної хірургії ім.В.К.Гусака АМН України, м.Донецьк, директор

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія, кафедра госпітальної терапії №1 та профпатології МОЗ України

Захист дисертації відбудеться 16 грудня 2005 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 11.600.02 при Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий 16 листопада 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,доктор медичних наук, професор Г. А. Ігнатенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хронічна аортальна недостатність (ХАН) є однією з найбільш розповсюджених набутих вад серця. За даними великих епідеміологічних досліджень (Фремінгемське, Strong Heart Study), ХАН визначається у 10-13% чоловіків та 8,5-10% жінок у загальній популяції (Singh J. et al., 1999; Lebowitz N. et al., 2000).

Помірна і тяжка ХАН характеризується прогресуючими порушеннями внутрішньосерцевої і системної гемодинаміки, які обумовлюють несприятливий прогноз. Протягом 10 років після встановлення наявності тяжкої ХАН приблизно у половини хворих спостерігається розвиток клінічних проявів хронічної серцевої недостатності (ХСН) і/або ішемічної хвороби серця, які асоціюються з високою летальністю, сягаючою 25 % у осіб з тяжкою ХСН і/або тяжкою ішемічною хворобою серця (Dujardin K. et al., 1999).

Прогнозуванню перебігу ХАН на підставі вивчення особливостей структури і функції апарата аортального клапана (АК) і лівого шлуночка (ЛШ) серця присвячені численні дослідження, результати яких суперечливі. Не стандартизований диференційований підхід до використання методів напівкількісної і кількісної оцінки ступеня аортальної регургітації (АР) у хворих з ХАН. Неоднозначні точки зору на характер змін структури ЛШ та показників його систолічної і діастолічної функції, не встановлена їх прогностична значущість при ХАН. Недостатньо даних щодо доцільності використання різних режимів медикаментозної терапії в хворих з ХАН на доопераційних етапах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконувалася в рамках планової науково-дослідницької роботи кафедри терапії факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України "Вивчити особливості інтракардіальних порушень у хворих із клапанними вадами серця і кардіоміопатіями різного характеру, розробити оптимальні підходи до прогнозування і лікувальної тактики", № державної реєстрації 0103 U 0007866, шифр УН 04.02.24. Автор є співвиконавцем даної теми.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження з'явилося підвищення якості діагностики і прогнозування порушень структури і функції АК, ЛШ у хворих з ХАН і підвищення ефективності медикаментозної корекції гемодинамічних порушень на доопераційних етапах.

Для досягнення цієї мети було поставлено низку задач.У хворих з ХАН:

  1. За допомогою трансторакальної (ТТ) і трансезофагеальної (ТЕ) ехокардіографії (ЕхоКГ) вивчити особливості структури апарата АК, вихідного тракту ЛШ і кореня аорти і провести клініко-інструментальні зіставлення.

  2. З використанням сучасних ехокардіографічних засобів встановити особливості потоку АР, оцінити її ступінь напівкількісними та кількісними методами.

  3. Вивчити варіанти порушення геометрії ЛШ у досліджуваних хворих.

  4. Оцінити показники систолічної і діастолічної функції ЛШ у спокої і при проведенні стресової ЕхоКГ.

  5. Виявити фактори ризику прогресування ХАН.

  6. Встановити особливості змін ступеня АР, показників геометрії і функції ЛШ на тлі пролонгованого застосування інгібітора ангіотензинперетворюючого фермента (АПФ) фозиноприла і блокатора кальцієвих каналів амлодипіна.

Об'єкт дослідження: хворі з хронічною аортальною недостатністю.

Предмет дослідження: клінічні і ехокардіографічні особливості хронічної аортальної недостатності, динаміка ехокардіографічних показників при проведенні стресової ЕхоКГ з черезстравохідною стимуляцією передсердь, а також на тлі медикаментозної терапії з використанням фозиноприла й амлодипіна.

Методи дослідження: загальноклінічні, інструментальні (ТТ і ТЕ ЕхоКГ, стресова ЕхоКГ з черезстравохідною стимуляцією передсердь), статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. У хворих з ХАН на підставі даних ТТ і ТЕ ЕхоКГ встановлені особливості структурно-функціональних порушень апарата АК і ЛШ. Вперше при проведенні стресової ЕхоКГ встановлено наявність прихованої систолічної дисфункції (ПСД) ЛШ у частини безсимптомних пацієнтів з ХАН. У процесі проспективного спостереження вперше визначені динамічні зміни ступеня АР, показників структури і функції ЛШ на тлі пролонгованого застосування інгібітора АПФ фозиноприла і блокатора кальцієвих каналів амлодипіна. Уперше розроблені критерії прогнозування прогресування структурно-функціональних порушень апарата АК і ЛШ у хворих з ХАН.

Практична значущість отриманих результатів. У хворих з ХАН розроблений диференційований підхід до оцінки ступеня АР з використанням напівкількісного (за періодом напівспаду градієнта тиску між аортою і ЛШ у діастолу – Т) і кількісного (за допомогою методу проксимальної конвергенції потоку) методів. Встановлено фактори ризику прогресування структурно-функціональних порушень апарата АК і ЛШ у пацієнтів з ХАН.

Отримані результати використовуються в роботі кардіологічного і терапевтичного відділень центральної міської клінічної лікарні №1 м. Донецька, ревматологічного відділення міської лікарні № 5 м. Донецька, Кримського Республіканського кардіологічного клінічного диспансеру, кардіологічного відділення Запорізької обласної клінічної лікарні, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Наведені в роботі наукові матеріали є особистим внеском здобувача в розроблювану тему. Особистий внесок здобувача є основним і полягає в проведенні патентно-інформаційного пошуку, аналізі літературних даних, підборі, обстеженні і проспективному спостереженні хворих з ХАН. Автором особисто проводилися ехокардіографічні дослідження, що включають ТТ і ТЕ ЕхоКГ. Автором самостійно була розроблена формалізована карта пацієнтів, сформована і статистично оброблена комп'ютерна база даних. Здобувачем проведений аналіз отриманих даних, сформульовані основні положення дисертації, висновки і практичні рекомендації, а також здійснено впровадження отриманих результатів у практику. Автором самостійно оформлені дисертаційна робота й автореферат, здійснена підготовка публікацій до друку. У публікаціях, що виконані в співавторстві (3 статті, 1 глава в монографії, 2 патенти на винаходи і 6 тез), автор забезпечив відбір і обстеження пацієнтів, брав участь у проведенні інструментальних досліджень, проводив статистичну обробку отриманих результатів, а також брав участь у літературному оформленні статей. Дисертантом не були використані результати й ідеї співавторів публікацій.

Loading...

 
 

Цікаве