WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичне лікування урогенітальних мікоплазмозів у жінок репродуктивного віку (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичне лікування урогенітальних мікоплазмозів у жінок репродуктивного віку (автореферат) - Реферат

Таким чином, встановлено, що більшість хворих мали потребу в заходах медичної, професійної та соціальної реабілітації, що обумовлено перевагою в контингенті інвалідів осіб працездатного віку з тяжкими групами інвалідності.

У кардологчному вддленн клнки нституту було обстежено 270 хворих та нвалдв внаслдок ГХ вком вд 30 до 60 рокв. Обстежен були подлен на 3 групи: група – хворі на АГ І стадії (80 осб); група - хвор на ГХ ІІ стадії (100 осіб); група – хворі на ГХ ІІІ стадії (90 осб). Середнй вк осб групи - 38,311,0; групи – 46,80,6; група - 48,411,11

Спостереження за клнчним станом виявило цлу низку загальних рис перебгу хвороби для усх дослджуваних груп. Поряд з цим, виявлен вдмнност, притаманн кожнй груп, що суттво впливають на прогноз хворих та стан х життдяльност.

При ГХ один з найважливших органв мшеней - серце. ГЛШ основною структурною змною серцевого м'язу при ГХ. Пд час аналзу структурно перебудови мокарда ЛШ за даними ЕхоКГ в ІІ та ІІІ групах виявлен вірогідн змни таких показникв: потовщення МШП, збльшення ММ ЛШ, ММ ЛШ, що свдчить про формування значно ГЛШ у хворих ІІ та ІІІ груп (табл.1).

На пдстав результатв добового монторування АТ нами були видлен специфчн дагностичн прогностичн особливост перебгу ГХ у дослджуваних групах. Добовий профль АТ у бльш як половини дослджуваних по групам характеризувався переважанням стйко дастолчно гпертенз протягом нчного пероду.

Таблиця 1

Ехокардографчн параметри ЛШ у нвалдв та хворих на гпертончну хворобу, (Мm)

Показники

группа

І группа

ІІI група

ММЛШ

218,32,06

224,02,09***

226,92,01***

ІММЛШ

109,61,35

113,61,72***

113,91,31***

ТМЗСд

1,090,974

1,891,052

1,975,269

Діастолічна товщина міжшлуночкової перетинки,см

1,050,050

1,840,070

1,940,072

Примтка. Різниця показників достовірна порівняно з такими у хворих 1 групи:

* - р < 0,001, ** - р < 0,01, *** - р < 0,05.

У майже половини хворих та груп порушення циркадних ритмв АТ. Ступінь порушення циркадних ритмв АТ тльки певною мрою залежав вд тяжкост ГХ: ознаки вказаних змн виявлен у однаково клькост хворих як , так стадй ГХ, що свдчить про несприятливий вплив таких порушень добового профлю АТ на можливост прогресуючого ураження органв-мшеней навть при ГХ стад.

Церебральне кровонаповнення, за даними РЕГ, у хворих , , III груп було у межах норми. Артеральний гпертонус зустрчався в усх групах дослдження майже однакового ступеня вираження. У частини хворих усх груп вдзначалося зниження компенсаторно-адаптацйних можливостей (за даними ортопроби) , найбльш суттв у хворих ІІ та ІІІ груп. За даними РВГ нижнх кнцвок, величина пульсового кровонаповнення у бльшост дослджуваних була у межах норми., суттве зниження спостергалося лише у хворих та нвалдв внаслдок ГХ. Визначення показникв блкового обмну у хворих на ГХ виявило деяке пдвищення концентрац загальних блкв плазми, найбльш суттве у хворих групи (74,821,678 г/л; р<0,05). Помрна гперпротеїнемя, мабуть, залежить вд зменшення об'му плазми при нормальнй продукц сивороткових блкв. Протеїнограма залишаться майже нормальною в усх дослджених групах.

За отриманими нами даними, цльового рвня Хс не було в жодній з груп. Помрно пдвищений рвень Хс був у хворих І та груп (6,530,166; 6,960,304ммоль/л відповідно; р<0,001). Наявнсть пдвищеного рвня Хс в усх групах необхдно враховувати при складанні базових програм реаблтац для цього контингенту. Рвень Хс також необхдно враховувати при оцнц реаблтацйного потенцалу та прогнозу цього контингенту хворих, оскільки епдемологчними дослдженнями доведено, що частота випадкв М збльшуться вдвч з пдвищенням рвня Хс вд 5,2 до 6,5 ммоль/л та втрич - при рвн Хс 7,8 ммоль/л і вище.

Мікроальбумінурія до 30 мг/добу визначалася у хворих ІІ та ІІІ груп у 3 та 11% відповідно.

Вестибулярна дисфункція виявлена у хворих І, ІІ та ІІІ груп у 3,7, 19,2 та 33,4% хворих відповідно.

Вивчення психологічних особливостей хворих та інвалідів внаслідок гіпертонічної хвороби показало, що загальним для хворих на ГХ є наявність деструктивного рівня особистісної тривожності, що відображають показники тесту СБДО, яка сприяє виникненню емоційно-вольових та поведінкових розладів, а також соціальній дезадаптації. Згідно з вищевикладеним, можна зробити висновки про те, що особливості виникнення, проявів та перебігу ГХ безпосередньо пов'язані з деструктивним рівнем особистісної тривожності, ступенем вираженості емоційно-вольових та поведінкових розладів, а також із рівнем соціальної дезадаптації хворих.

Високий рівень особистісної тривожності в поєднанні з формуванням та фіксацією неадекватної нестійкої самооцінки сприяє пригніченню відчуття відповідальності, побудові неконструктивних міжособистісних відносин і підвищує вірогідність виникнення дезадаптивних форм поведінки у хворих на ГХ.

Отже, клініко-функціональне та психологічне дослідження виявило, що у хворих та інвалідів внаслідок ГХ відзначаються порушення таких функцій організму: кровообігу, статодинамічної функції, психічних та сенсорних функцій та порушення функцій виділення. Наведені порушення призводять до обмеження таких видів життєдіяльності: здатності до самообслуговування, самостійного пересування, здатності до трудової діяльності та навчання. Названі обмеження обумовлюють соціальну недостатність внаслідок фізичної незалежності, мобільності й неможливості виконувати звичайну для людини роль у соціальному житті.

Наявність ознак соціальної недостатності, в свою чергу, визначає ознаки інвалідності, зумовлює необхідність соціальної допомоги й захисту, проведення реабілітаційних заходів.

При визначенні ступеня вираженості функціональних порушень та обмеження життєдіяльності при ГХ необхідно враховувати ряд факторів: комплекс загальноклінічних показників, що характеризують вираженість симптомів та синдромів, ступінь функціональних порушень; комплекс об'єктивних інструментальних показників функції органів та систем, в тому числі, комплекс показників інструментального дослідження, що дозволяють судити про наявність ураження органів-мішеней; дані лабораторних, рентгенологічних, ультразвукових методів дослідження та інш.

Показники, що характеризують вираженість клінічної симптоматики й важкість перебігу захворювання, повинні бути пріоритетними при визначенні наявності й ступеня обмеження життєдіяльності хворих на ГХ. Клініко-інструментальні й клініко-лабораторні показники функціональних порушень є додатковими об'єктивними критеріями наявності й ступеня вираженості обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальна експертиза і реабілітація хворих та інвалідів, що страждають на гіпертонічну хворобу. Дотримуючись загальних принципів і логіки формування медико-соціального експертного висновку щодо встановлення інвалідності, нами розроблено алгоритм проведення МСЕ у хворих на ГХ, що включає: формування клініко-експертного діагнозу; визначення виду обмеження життєдіяльності; обгрунтування експертного висновку про встановлення інвалідності; встановлення причин інвалідності; встановлення терміну інвалідності та строку переогляду інваліда у МСЕК.

Клініко-експертна діагностика містить визначення: клінічних (нозологічних) форм основного та супутнього захворювання, стадії патологічного процесу, характеру перебігу захворювання, виду порушень функцій організму, ступеня функціональних порушень, клінічного прогнозу.

При цьому очевидна необхідність застосування конкретних фізіологічних показників, що характеризують різні функції органів та систем, які за результатом проведення різноманітних реабілітаційних заходів можуть повністю або частково відновитися.

Встановлено, що у хворих та інвалідів внаслідок ГХ спостерігаються обмеження таких видів життєдіяльності: здатності до самообслуговування, самостійного пересування, здатності до трудової діяльності та навчання. Названі види життєдіяльності обумовлюють соціальну недостатність внаслідок порушення фізичної та економічної незалежності, мобільності і неможливості виконувати звичайну для людини роль в соціальному житті. Наявність ознак соціальної недостатності, в свою чергу, обумовлює ознаки інвалідності, необхідність соціального захисту, проведення реабілітаційних заходів.

Loading...

 
 

Цікаве