WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Гігієнічне значення особливостей токсикокінетики, ток-сикодинаміки і біотрансформації малих доз ртуті (автореферат) - Реферат

Гігієнічне значення особливостей токсикокінетики, ток-сикодинаміки і біотрансформації малих доз ртуті (автореферат) - Реферат

В слизовій оболонці шлунка спостерігались пошкодження поверхневого епітелію і мукоцитів, синтезуючих шлунковий слиз, на фоні розладів регуляції паріетальних і головних клітин шлунка. Виражена еозинофільно-клітинна інфільтрація СОШ вкладається в уявлення про імунне запалення з алергічним компонентом, що проявляється у вигляді накопичення в тучних клітинах гранул секрету, їх поверхня стає не гладенькою, а шорсткою, дрібнозернистою, як показник високого ступеня активності.

Відтворення експериментального хронічного запального процесу характеризувалося активацією гіпоталамо-гіпофізарного-наднирникової системи та симпато-адреналової ланки регуляції, що патогномонічно для стресових ситуацій. Так, у мозковій речовині наднирників спостерігались значні, атрофічного характеру зміни за рахунок застійного повнокрів'я паренхіми залози. Крім того, атрофічні зміни в наднирниках сприяють розвитку наднирникової недостатності і формуванню гіперреактивності бронхів, що співпадає з даними інших авторів, отриманими при вивченні змін в бронхах і наднирниках померлих хворих (з БА) та в експерименті на морських свинках (В.А.Доровских, 1996).

Проведені дослідження свідчать про наявність параметрів, характерних для алергічних механізмів запалення в органах дихання і шлунково-кишкового тракту. Односпрямованість виявлених змін в слизовій оболонці бронхів та шлунку свідчить про спільність механізмів розвитку патологічного процесу.

Експериментальні дослідження в умовах гіпокінезії показали, що "гіпокінетичний стрес" призводить до значних морфологічних змін у тварин як в легеневій тканині, так і в слизовій оболонці шлунка і наднирниках (набряк, повнокрів'я, збільшення кількості лімфоцитів і еозинофілів, порушення мікроциркуляції) та може свідчити про те, що одним з провідних аспектів в ґенезі хронічного запального процесу є дисфункція нервової системи – "гіпокінетичний стрес", який сприяє виникненню і підтримці односпрямованих патологічних змін в органах дихання і шлунково-кишковому тракті. Отримані дані підтверджують гіпотезу про те, що "гіпокінетичний стрес", в якому знаходяться діти шкільного віку внаслідок порушення режиму дня і харчування, є одним з найголовніших руйнуючих факторів, які сприяють одночасному односпрямованому розвитку та підтриманню запального процесу в органах дихання та шлунково-кишкового тракту, що мало місце у обстежених нами дітей. Доказом вищевикладеного є результати, отримані іншими авторами при проведенні морфологічних досліджень біоптатів слизової оболонки бронхів і СОШ у дітей, хворих на бронхіальну астму в поєднанні з супутньою патологією (М.І.Борисенко, Ю.Б.Чайковський, 2003).

Поєднаний вплив хронічного запального процесу та гіпокінезії характеризується більш глибоким пошкодженням легенів, наднирників і поверхневого епітелію СОШ (злущування клітин), підвищеною секрецією та скопиченням великої його кількості між складками, у порівнянні з окремим їх впливом.

Наявність еозинофільної інфільтрації в слизовій оболонці шлунка та множинних поверхневих пошкоджень власної сполучнотканинної оболонки свідчить про присутність алергічного компонента, який бере участь в ураженні слизової шлунка.

В легенях даної групи тварин спостерігались зміни, перш за все, в мікроциркуляторному руслі у вигляді спазму дрібних артерій, ішемії їхньої стінки, від чого вона погано конфігурувалась за шарами, була вогнищево гомогенною. При цьому відмічалась плазморагія з розвитком периваскулярного набряку. Поряд з розладами кровообігу відмічались дифузні дрібновогнищеві фокуси спадіння легеневої тканини, сітчастий фіброз та інтенсивна круглоклітинна інфільтрація у вигляді еозинофілів, лейкоцитів, поліморфноядерних лімфоцитів, визначення яких утруднювалося. Слизова дрібних бронхів була набрячна з накопиченням слизу, конфігурація ацинусів мала різні контури та ступінь повітряності.

Наявність дисфункції та вогнищевої атрофії частини клітинних елементів мозкового шару наднирників можна розцінювати як перехід в стадію виснаження загального адаптаційного синдрому. В клініці це проявляється зниженням загальної резистентності організму, зміною функціонального стану імунної системи.

Таким чином, в експериментальній моделі з відтворенням хронічного запального процесу і гіпокінезії було встановлено однонаправлене виявлення патологічних змін в слизовій оболонці бронхів, шлунка та наднирниках (набряк, повнокрів'я, скопичення слизу з великою кількістю еозинофілів), що свідчить про спільність механізмів їхнього розвитку.

ВИСНОВКИ

В дисертації, яка є клініко-експериментальним дослідженням, наведено узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в підвищенні ефективності лікування бронхіальної астми в поєднанні з алергічним ринітом, атопічним дерматитом, дискінезіями жовчовивідних шляхів доповненням базисної "ступеневої" терапії патогенетично обґрунтованим лікуванням поєднаної позалегеневої патології.

1. Встановлено, що в структурі поєднаної позалегеневої патології у хворих на бронхіальну астму найбільш частими захворюваннями були алергічний риніт (59,6%), атопічний дерматит (57,6%), хронічний тонзиліт (51,9%), гайморит (21,1%). Дискінезії жовчовивідних шляхів мали місце у 84,6%. Збалансований рівень регуляторних систем (вихідний вегетативний тонус – ейтонія, нормальна вегетативна реактивність) зустрічались тільки у 9,6% обстежених дітей, що свідчить про напруження і перенапруження регуляторних систем та механізмів адаптації організму хворих на бронхіальну астму з позалегеневою патологією.

2. Головними факторами, які сприяли виникненню бронхіальної астми з поєднаною патологією, є обтяжена спадковість, гіпоксія в анте-, пери- та постнатальному періодах (екстрагенітальна патологія вагітних, патологічний перебіг вагітності й пологів), штучне вигодовування, харчова алергія.

3. З використанням експериментальних моделей на тваринах доказана висока можливість одночасного і односпрямованого розвитку імунопатологічного запалення в легеневій тканині, слизовій оболонцішлунка, наднирниках при хронічній бронхолегеневій патології в умовах гіпокінезії та дано патофізіологічне обґрунтування доцільності діагностики і лікування позалегеневих захворювань (алергічний риніт, атопічний дерматит, тонзиліт, дискінезія жовчовивідних шляхів) у дітей, хворих на бронхіальну астму.

4. Харчова алергія була основним первинним патогенетичним фактором формування у дітей бронхіальної астми в поєднанні з алергічним ринітом, атопічним дерматитом, дискінезіями жовчовивідних шляхів.

5. Встановлено, що перебіг бронхіальної астми у дітей з позалегеневою патологією характеризується наступними варіантами вегетативних дисфункцій: симпатозалежними з гіпер- або асимпатикотонією, а також парасимпатикозалежними, що є істотним при виборі препаратів швидкого і стабільного бронходилатаційного ефекту.

6. Доказано, що застосування базисної "ступеневої" терапії одночасно з призначенням лікування позалегеневої патології з малосимптомним клінічним перебігом у дітей, хворих на бронхіальну астму сприяє зниженню тяжкості перебігу бронхіальної астми.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для діагностики поєднаної позалегеневої патології у дітей, хворих на бронхіальну астму при її малосимптомному клінічному перебігу, необхідно використовувати додаткові інструментальні методи (УЗД черевної порожнини, за показаннями – фіброгастроскопію).

2. Хворим на бронхіальну астму з поєднаною позалегеневою патологією (алергічний риніт, атопічний дерматит, дискінезії жовчовивідних шляхів), з метою зменшення тяжкості перебігу даного захворювання, необхідно проводити доповнення базисної "ступеневої" терапії патогенетично обґрунтованим лікуванням позалегеневої патології, з її малосимптомним клінічним перебігом, шляхом призначення (2 рази на рік) наступного комплексу препаратів: бактісубтіл по 1 капсулі 3 рази на день за годину перед їжею, 1 місяць; хілак-форте по 40 крапель 3 рази на день під час їжі, 1 місяць; мезим-форте по 1 таблетці 3 рази на день перед їжею, 1 місяць; аєвіт по 1 капсулі 3 рази день, 1 місяць; кальцію глюконат по 1 таблетці 3 рази на день, 1 місяць; стафілококовий бактеріофаг по 10 мл 3 рази на день, 10 днів. Лікування проводити на основі забезпечення фізіологічно збалансованого харчування з вилученням або обмеженням в раціоні хворих провокуючих загострення продуктів.

Наявність клініко-патогенетичних форм вегетативних дисфункцій (симпатозалежних та парасимпатозалежних варіантів) у дітей, хворих на БА в поєднанні з АР, АД, ДЖВШ є прогностичним моментом індивідуального підходу до призначення лікарських препаратів (симпатоміметиків та препаратів з холінолітичною дією). Симпатозалежні варіанти БА в поєднанні з проявами гіпер- або асимпатикотонії і парасимпатикозалежні являються основою для патогенетично обґрунтованого застосування симпатоміметиків (бета-агоністів – беротек, сальбутамол та ін.) та препаратів з холінолітичною дією (атровент та ін.), а також з поєднаним вегетативним ефектом (беродуал та ін.), в комплексі з седативними препаратами, що дозволить отримати позитивний ефект від терапії, що проводиться.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Фесенко М.Є., Халед І С Абохоуса. Супутня патологія при бронхіаль-ній астмі у дітей // Проблеми екології та медицини. – 2002. – Т.6. – № 3-4. – С. 37.

2. Халед І С Абохоуса. Наявність супутньої патології з боку шлунково-кишкового тракту у дітей з бронхіальною астмою // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2003. – Т.3, Вип.1 (5). – С. 40-43.

3. Фесенко М.Є., Халед І С Абохоуса. Морфологічні зміни в слизовій обо-лонці шлунка, наднирниках та легенях тварин (білих щурів) в умовах гіподинамії // Проблеми екології та медицини. – 2003. – Т.7. – № 5-6. – С.22-24.

Loading...

 
 

Цікаве