WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Гігієнічне значення особливостей токсикокінетики, ток-сикодинаміки і біотрансформації малих доз ртуті (автореферат) - Реферат

Гігієнічне значення особливостей токсикокінетики, ток-сикодинаміки і біотрансформації малих доз ртуті (автореферат) - Реферат

Високий відсоток виявлення хронічного тонзиліту у дітей основної групи і груп порівняння корелює з обтяженою спадковістю, харчовою і побутовою алергією, порушенням прохідності бронхів І-ІІ ступеня, ДЖВШ гіпертонічно-гіпокінетичного типу та виділенням стафілококу (частіше патогенного) в асоціації з патогенним стрептококом, що потребує необхідності санації хронічних вогнищ інфекції, які негативно впливають на перебіг основного захворювання. Формування ДЖВШ у дітей з хронічним тонзилітом починалося у більш ранньому віці.

Наявність у дітей основної групи, хворих на БА в поєднанні з позалегеневою патологією та у хворих груп порівняння такого загрозливого ускладнення, яким є гайморит, обумовлене в першу чергу носійством у носі та зіві патогенного стафілокока і його асоціації з патогенним стрептококом (за наявності хронічного тонзиліту), що сприяє затяжному, рецидивуючому та (або) хронічному перебігу основного захворювання. Крім того, протизапальна терапія із застосуванням антибіотикотерапії (при проведенні лікування гаймориту) призводить до більш тяжких проявів алергії у дітей. Було встановлено, що гайморит розвивається у дітей з обтяженою спадковістю по лінії матері (БА, АР), ранніми проявами ексудативно-катарального діатезу, наявністю харчової і побутової алергії, патологічним перебігом пологів (кесарський розтин) та супроводжується ваготонією, нормотонічною вегетативною реактивністю.

При оцінці функціонального стану організму останнім часом значну увагу приділяють вегетативному гомеостазу, його взаємозв'язку та впливові на ряд органів і систем. В нашому дослідженні вегетативний гомеостаз оцінювали за даними кардіоінтервалографії, запис якої здійснювали в стані спокою дитини, і за даними кліноортостатичної проби. Оцінюючи вихідний вегетативний тонус за даними КІГ згідно індексу Баєвського, було встановлено, що в основній групі відносне значення ейтонії (збалансований стан регуляторних систем) склало лише 31,4% і 40,0% - у дітей групи порівняння з АД. У дітей з АР і ДЖВШ ейтонія зустрічалась у однаковому відсотку випадків з основною групою (30,0%), тобто 2/3 обстежених дітей мали ті чи інші ознаки дисбалансу у вегетативному забезпеченні серцевого ритму. Ваготонія в основній групі і в групах порівняння складала 45,7%, 30,0%, 50,0% і 40,0% відповідно; симпатикотонія відповідно у 22,9%, 30,0%, 20,0% і 30,0%.

Аналізуючи вегетативну реактивність за даними КОП, було встановлено, що збалансований рівень регуляторних систем (вихідний вегетативний тонус – ейтонія, нормальна вегетативна реактивність) зустрічалась тільки у 9,6% дітей основної групи, хворих на БА з поєднаною патологією, що свідчить про напруження і перенапруження регуляторних систем і механізмів адаптації організму хворого з позалегеневою патологією. Для виявлення причин і механізмів розвитку напруження і перенапруження вегетативної реактивності у дітей, хворих на БА з поєднаною позалегеневою патологією, був проведений кореляційний аналіз, який виявив чітку множинну корелятивну залежність між вегетативною реактивністю, яка характеризує напруження механізмів адаптації і перенапруження регуляторних систем та обтяженою спадковістю (при БА з поєднаною патологією частіше за лінією матері), патологічним перебігом вагітності (загроза переривання – r = 0,76; токсикоз 1-ї половини – r = 0,73) та пологів (раннє відходження навколоплідних вод – r = 0,73), екстрагенітальною патологією (r = 0,71), наявністю алергічної реакції на харчові і побутові алергени (при проведенні скарифікаційних проб), наявністю хронічних вогнищ інфекції в носоглотці з виявленням S.aureus, медикаментозною алергією (r = 0,72), ексудативно-катаральним діатезом у віці до 1 року (r = 0,71) та вираженим порушенням вентиляційної функції легень за змішаним типом (r = 0,71). Необхідно відмітити, що кількість обтяжуючих та руйнуючих факторів, які підтримують перенапруження регуляторних систем організму, з віком збільшується.

Таким чином, аналіз вегетативної реактивності у обстежених дітей показав високу адаптаційну напруженість регуляторних систем організму. Проведені дослідження виявили клініко-патогенетичні форми вегетативних дисфункцій (симпатозалежні з гіпер- або симпатикотонією, а також парасимпатикозалежні), пов'язані з порушенням вегетативної регуляції внутрішніх органів, обумовлених великою кількістю обтяжуючих і руйнуючих факторів, які мають місце у обстежених нами хворих на БА з позалегеневою патологією.

Значне місце в роботі займало вивчення ефективності лікування БА у дітей з поєднаною позалегеневою патологією. Вивчення цього питання проводилось серед 52 обстежених дітей. Хворі були розділені на 2 групи: основну групу склали 32 дитини, які крім базисної "ступеневої" терапії (наказ МОЗ України № 311 від 30.12.99)отримували також лікування поєднаної патології.Хворі контрольної групи (20) отримували тільки базисну "ступеневу" терапію. Лікування БА з позалегеневою патологією включало такі основні моменти, як корекцію змін з боку травного тракту: дієтотерапію, ферменти, біопрепарати та проведення антистафілококової терапії (при виявленні стафілокока в зіві) з одночасним призначенням вітамінів антиоксидантної дії (аєвіт) та кальцію глюконат.

Ефективність терапії БА у дітей з поєднаною позалегеневою патологією при одночасному проведенні лікування поєднаної патології оцінювали (в катамнезі) при об'єктивному обстеженні з врахуванням загального стану хворих, частоти і тяжкості денних та нічних нападів задухи. Катамнестичні дослідження (протягом одного року) проводили шляхом огляду хворих, вивчення амбулаторних карт дітей, а також проведення бесід з батьками. Спостерігаючи за дітьми, крім оцінки загального стану, реєстрували число і тяжкість денних та нічних нападів задухи. До початку дослідження обидві групи вірогідно не відрізнялися за критеріями, що оцінювались. При аналізі показників (в динаміці), що вивчалися, було виявлено покращення загального стану, поліпшення апетиту, зменшення болей в правому підребер'ї, зникнення нудоти, гіркоти у роті у всіх обстежених дітей основної групи. Кількість денних нападів у дітей основної групи вірогідно зменшилася (з 3,31+0,11 до 1,56+0,18, нічних – з 3,25+0,16 до 1,67+0,14) (p<0,05) в порівнянні з показниками контрольної групи (з 3,37+0,32 до 2,78+0,26 та з 3,26+0,26 до 2,87+0,29) відповідно (p>0,05). Отримані дані є об'єктивними критеріями ефективності проведеної базисної терапії з одночасним застосуванням комплексного лікування поєднаної патології.

Таким чином, застосування базисної "ступеневої" терапії одночасно з призначенням лікування позалегеневої патології (АР, АД, ДЖВШ) з малосимптомним клінічним перебігом у дітей, хворих на бронхіальну астму, сприяє зниженню тяжкості перебігу БА.

Проведення експериментальних досліджень в дослідах на білих щурах лінії Вістар (з позицій доказової медицини) було обумовлено одночасним розвитком у кожної другої дитини хворої на бронхіальну астму респіраторних і гепатобіліарних порушень, що можна розцінювати як можливу спільність механізмів виникнення змін в легенях і органах травлення, а також перебуванням дітей в стані "гіподинамічного стресу" внаслідок порушення режиму дня і харчування, що потребує розробки патогенетичного обґрунтування розвитку позалегеневої патології з врахуванням клініко-морфологічних особливостей її перебігу. Крім того, питання взаємозв'язку стану тканини легень і бронхів при БА з супутніми захворюваннями можливо глибоко проаналізувати лише шляхом експериментального моделювання хронічного патологічного процесу з одночасним вивченням при цьому стану інших органів та систем (СОШ, наднирників).

В експерименті з відтворенням хронічного запального процесу були виявлені однонаправлені морфологічні зміни як в легеневій тканині, так і в слизовій оболонці шлунка і наднирниках.

В легенях було виявлено підвищення тонусу судин, потовщення м'язової стінки бронхів, розвиток фокальних дис- і ателектазів та емфіземи легень. Отримані результати узгоджуються з даними інших авторів, які при мікроскопічному дослідженні біоптатів слизової бронхів у дітей з БА середнім і тяжким перебігом визначали злущування і деформацію циліндричного епітелію, потовщення базальної мембрани, гіперплазію слизових залоз, клітинну інфільтрацію, фіброзування власної пластинки слизової оболонки і підлеглих тканин.

Loading...

 
 

Цікаве