WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Гігієнічне значення особливостей токсикокінетики, ток-сикодинаміки і біотрансформації малих доз ртуті (автореферат) - Реферат

Гігієнічне значення особливостей токсикокінетики, ток-сикодинаміки і біотрансформації малих доз ртуті (автореферат) - Реферат

На момент обстеження усі хворі на БА в поєднанні з алергічним ринітом, атопічним дерматитом, дискінезіями жовчовивідних шляхів знаходились в періоді загострення. Ступінь важкості перебігу захворювання у цих пацієнтів (у відповідності з Національною програмою "Бронхіальна астма у дітей. Стратегія лікування та профілактики" (1997) був розцінений як середньої тяжкості. Формування груп порівняння з алергічним ринітом, атопічним дерматитом, дискінезіями жовчовивідних шляхів – без БА проводилось з врахуванням МКБ-10.

При клінічному обстеженні кожного хворого ретельно з'ясовували скарги хворого, проводили збір анамнезу захворювання, об'єктивне обстеження пацієнта (оцінка загального стану, даних перкусії та аускультації легенів і серця, пальпації органів черевної порожнини). У всіх обстежених дітей проводились аналізи крові, сечі та калу. Хворі на БА з поєднаною позалегеневою патологією на момент обстеження скаржились на наявність нападів задухи, особливо в нічний час, задишки змішаного типу, приступоподібного кашлю. Крім того, у 59,6% хворих відмічалось порушення загального стану, пов'язане зі свербінням, печією в ділянці носа та наявністю ринореї. Прояви атопічного дерматиту (гіперемія, свербіння, кірочки, екскоріації шкіри різної локалізації, частіше у ділянці верхніх та нижніх кінцівок) мали місце у 57,6% обстежених. Астено-невротичний синдром зустрічався у 92,3% хворих. Діти скаржились на головний біль, загальну слабкість, тахікардію, підвищену пітливість.

Більше ніж у половини обстежених дітей хворих на БА з позалегеневою патологією (65,7%) перші симптоми захворювання були зареєстровані у віці до 3-х років, причому у 1/3 всіх дітей (33,8%) на першому році життя. При цьому, незважаючи на ранні прояви симптомів, у переважної більшості діагноз БА був верифікований у віці більше 3-х років: в дошкільному віці - у 53,9%, у молодшому шкільному віці – у 42,2%, у старшому шкільному віці – у 3,9% дітей. В середньому інтервал від появи перших симптомів захворювання до постановки діагнозу становив у більшості хворих від 3 до 7 років, що негативно відбивалося на перебігу захворювання, сприяючи хронізації запального процесу. Отримані дані співпадають з результатами досліджень інших авторів (И.И.Балаболкин, 1998; О.И.Ласица, Т.С.Ласица, 2001).

Вивчаючи фактори, які підвищують ризик виникнення алергії, ми особливу увагу звертали на наявність несприятливих факторів в антенатальному періоді, враховували патологію пери- і постнатального періоду та характер вигодовування дітей до 1 року. Аналіз перебігу антенатального періоду дозволив виявити фактори, які сприяють внутрішньоутробній сенсибілізації плода, а саме: 84,6% обстежених дітей, хворих на БА в поєднанні з позалегеневою патологією народилися від жінок з патологічним перебігом вагітності, більше 70% (73,1%) від патологічних пологів та кожна друга дитина - від матерів з екстрагенітальною патологією. Встановлена пряма корелятивна залежність між екстрагенітальною патологією матерів та ранньою маніфестацією захворювань, підтверджуючи тим самим дані про те, що резистентність дітей залежить від стану здоров'я батьків і в першу чергу від стану здоров'я матері (О.М.Лук'янова, 2002; Р.А.Моисеенко, Н.П.Дриневский, 2003).

При патологічних пологах у обстежених хворих основної групи мала місце асфіксія І-ІІ ступеня, тобто 2/3 дітей вже внутрішньоутробно зазнавали впливу хронічної гіпоксії. Вищевикладене стало причиною пізнього прикладання дітей до грудей, що сприяло в подальшому порушенню мікроекології травного тракту та в деякій мірі пояснює більш часте виникнення патології неонатального періоду. Ускладнення в пологах у обстежених матерів корелювали з патологічним перебігом вагітності, оскільки, як правило, ускладнений перебіг вагітності призводить і до порушення пологової діяльності.

Зміни анте- і постнатального онтогенезу не могли не вплинути на розвиток плода та новонародженого і його адаптацію до оточуючого середовища. Крім того, виявлені порушення в онтогенезі не могли не відбитися на резистентності дітей, сприяючи підвищенню їх захворюваності як на 1-му році життя, так і в наступні роки. Підтвердженням є те, що усі діти, які знаходились під спостереженням, почали хворіти до 1 року життя (М.Є.Фесенко, 1998; С.Ю.Каганов, Ю.Л.Мизерницкий, Н.Н.Родинова и др., 2000). Таким чином, захворювання, перенесені в ранньому дитячому віці, є одним із факторів, які в подальшому сприяють затяжному і хронічному процесу в бронхолегеневій системі на фоні обтяжуючих преморбідних станів.

В зв'язку з тим, що штучне і раннє змішане вигодовування, як і несприятливий акушерський анамнез, є причиною більш тяжкого перебігу захворювання, нами був проведений аналіз характеру вигодовування обстежених дітей, який показав, що серед дітей основної групи, хворих на БА з позалегеневою патологією та груп порівняння з алергічним ринітом, атопічним дерматитом, дискінезіями жовчовивідних шляхів без БА вірогідно більшим був відсоток дітей, які знаходились на ранньому змішаному ("доповнене вигодовування" згідно даних ВОЗ) та штучному вигодовуванні (71,2%, 75,0%, 62,5% та 68,7% відповідно), що корелює з наявністю у цих хворих харчової сенсибілізації і розвитком ексудативно-катарального діатезу.

З метою вивчення впливу різних генетичних факторів на виникнення і розвиток алергії ми у всіх обстежених дітей (основної групи і груп порівняння) оцінювали особистий і сімейний алергологічний анамнез. Встановлено, що випадки алергічних захворювань мали місце у 96,1% сімей дітей, хворих на БА з поєднаною позалегеневою патологією. Вірогідно більш високою була кількість випадків поєднаного алергологічного анамнезу. Найбільш значущою лінією в успадкуванні алергічних захворювань серед обстежених дітей, хворих на БА з поєднаною позалегеневою патологією була лінія матері (57,7%), в той час як спадкова обтяженість за лінією батька спостерігалась лише у 28,8% випадків. За лінією бабусі та дідуся зустрічаємість сімейної спадковості була однаковою (9,6%). У дітей з АД була наявна аналогічна закономірність, в той час як серед дітей з АР обтяжена спадковість була більш значущою за лінією батька, ніж за лінією матері.

Аналіз характеру алергічної патології показав, що у 68,9% родичів обстежених дітей реєструвалися алергічні прояви у вигляді БА, екземи, полінозу та полівалентної алергії. Ризик розвитку БА зростає зі збільшенням ступеня успадкування.

Визначалась роль різних алергенів у формуванні БА у дітей різного віку. Полівалентна сенсибілізація дітей до алергенів зовнішнього середовища була виявлена практично у всіх обстежених дітей. Найбільшу питому вагу мала побутова алергія: на домашній пил у 78,7%, шерсть собак (46,1%), кішок (36,5%), вівці (32,7%), пилок рослин (48,1%), бур'ян, мед, м'ясо (25.0%), цитрусові (23,1%), пір'я подушки (19,2%), сою (17,5%), яйця, молоко, буряк, вівсянку (15,4%), гречку (13,3%).

Таким чином, значна кількість несприятливих факторів, виявлених у обстежених дітей, таких як патологічний перебіг вагітності й пологів, сімейно-спадкова обтяженість за алергічним фоном, штучне та раннє змішане вигодовування, високий інфекційний індекс в ранньому дитячому віці на фоні обтяжуючих преморбідних станів, сприяє залученню в патологічний процес суміжних органів і систем та формуванню рецидивуючого і хронічного перебігу захворювань. В зв'язку з цим було проведене комплексне обстеження дітей основної групи та груп порівняння з метою виявлення у них поєднаної патології.

Було встановлено, що жодного випадку захворювання на БА без поєднаної позалегеневої патології серед обстежених нами дітей не було виявлено. У всіх дітей, хворих на БА, перебіг даної патології обтяжувався супутніми захворюваннями (від 2 до 5). В структурі поєднаної патології найбільш частими захворюваннями серед дітей з БА були: АР у 59,6%, АД у 57,6%, хронічний тонзиліт у 51,9%, гайморит у 21,1%, ДЖВШ у 84,6%. Аналогічна закономірність спостерігалась у дітей в групах порівняння.

Великий відсоток виявленої поєднаної позалегеневої патології у обстежених дітей з БА знаходиться в прямій корелятивній залежності від обтяженої спадковості, несприятливого перебігу анте-, пери- і постнатального періодів, раннього переведення на штучне вигодовування, полівалентної харчової алергії, ексудативно-катарального діатезу у віці до 1 року (r = 1,0).

Встановлено, що полівалентна харчова алергія, яка мала місце у всіх обстежених нами дітей, обумовлена раннім переведенням на штучне вигодовування і була основним первинним патогенетичним фактором дискінетичних порушень біліарного тракту (r = 0,81). Наявність аномалій будови (деформації, перегини у нижній третині) жовчного міхура у дітей з БА в поєднанні з АР та АД разом з виявленими дискінетичними розладами можуть створювати умови для виникнення запального процесу в гепатобіліарній системі з рецидивуючим перебігом захворювання. Несвоєчасна діагностика і нераціональна терапія обумовлюють їх прогресування з включенням до патологічного процесу інших органів травлення і розвитком ускладнень.

Необхідно відзначити, що клінічні прояви функціональних розладів гастродуоденальної зони у обстежених нами дітей основної групи, такі як болі в животі, зниження апетиту, нудота, здуття живота, гіркота в роті, нестійкі випорожнення мали місце лише у 61,5% випадків, тоді як при додатковому обстеженні (УЗД черевної порожнини) зміни були виявлені у 84,6% обстежених у вигляді ДЖВШ, серед яких у 88,5% хворих дискінезії жовчовивідних шляхів були гіпертонічного-гіпокінетичного типу (у 16% на фоні деформації і перегину жовчного міхура). Аналогічні результати отримані у дітей груп порівняння з АР (87,4%). У дітей з АД дана патологія визначалась у 81,3% випадків. Наші дані узгоджуються з наявними в літературі вказівками на малу вираженість клінічних проявів супутньої гастроінтенстинальної патології у хворих на БА, стертий і малосимптомний її перебіг (С.И.Эрдес, 2002). Виявлені зміни з боку гепатобіліарної системи співпадають з літературними даними, що гастроінтестинальні прояви алергії у дітей, старше 3-х років, частіше мають характер більш окресленої гастроентерологічної патології: дискінезія жовчовивідних шляхів, хронічний гастрит і гастродуоденіт, хронічний езофагіт. Аналіз термінів появи ознак гастроінтестинальної патології показав, що її клінічні симптоми більш ніж у половини обстежених дітей (59,6%) виникли на фоні захворювання на БА, АР, АД, що відповідає даним, встановленим вітчизняними і зарубіжними авторами. У інших обстежених хворих мало місце співпадання часу початку респіраторних і гепатобіліарних проявів (40,4%) (М.Ф.Денисов, В.А.Шкурупий, Л.Ф.Казначеев и др., 2001; D.A.Drossman, 1994). Отримані дані можуть опосередковано вказувати на можливу загальність механізмів розвитку змін в легенях і шлунково-кишковому тракті при БА з поєднаною патологією.

Loading...

 
 

Цікаве