WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Розробка системи медико-соціальної реабілітації інвалідів працездатного віку, які перенесли мозковий інсульт (автореферат) - Реферат

Розробка системи медико-соціальної реабілітації інвалідів працездатного віку, які перенесли мозковий інсульт (автореферат) - Реферат

В наступній серії експериментів ми досліджували особливості впливу налоксона, саліцилової кислоти, СК, СЦ і нітропрусида натрію на лабільність синаптичної передачі між нервовими клітинами молюска, які були знайдені нами. Окрім зв'язку між нейроном ВГ і ППа1 через неможливість вимірювання латентного періоду (ЛП).

Дослідження впливу налоксона на синаптичну передачу показало, що цей препарат викликає достовірне збільшення ЛП синаптичної передачі між всіма нейронами, окрім однієї пари синаптично зв'язаних неідентифікованих нейронів ВГ. Спостережуване, під впливом налоксона, збільшення ЛП можна пояснити тим, що ця речовина пригнічує Са-струм [Осадчий О. Є., Покровський В.М., 2001]. Це веде до зменшення вивільнюваних квантів медіатора з пресинаптичної терміналі в синаптичну щілину, внаслідок чого і збільшується ЛП синаптичної передачі. Проте стає незрозумілим, чому ЛП відповіді одного постсинаптичного нейрона істотно не змінювався? Такий ефект нам представляється можливим пояснити, грунтуючись на особливості функціонування деяких клітин в нервовій системі виноградного равлика. Як указувалося вище, нейрон ППа7 містить значно меншу кількість Са2+ в порівнянні з багатьма іншими клітинами. І Са-струм бере набагато меншу участь у функціонуванні цієї клітини, іншими словами, нейрон ППа7 пристосований до нормальної життєдіяльності при значно більш низьких концентраціях Са2+ в порівнянні з іншими клітинами. Не виключено, що подібною особливістю володіє і зареєстрований неідентифікований пресинаптичний нейрон ВГ цієї пари. І, ймовірно, саме тому динаміка виділення медіатора з пресинаптичної кінцівки цієї клітини мало залежить від зменшення Са-струму. Проте зміни швидкості синаптичної передачі можуть бути зв'язані не тільки з безпосереднім впливом налоксона на нервові клітини, але і опосередковуватися через систему ендогенних морфінів. Це залежить від того, що налоксон блокує опіатні рецептори нервових клітин, а ендогенні морфіни здатні змінювати і в різному ступені модулювати функціональний стан постсинаптичних рецепторів. Тому при блокуванні їх впливу, природно, зміняться процеси синаптичної передачі і специфіка спостережуваних відповідей у постсинаптичних клітин.

Як і слід було чекати, саліцилова кислота (10-3 М) надала пригнічувального впливу на синаптичну передачу між всіма нервовими клітинами равлика. Ці дані повністю відповідають нашим результатам по впливу саліцилової кислоти на електричну активність нейронів равлика і підтверджують відомості інших авторів [Дейл М. М., Формен Дж., 1998; Машковський М.Д., 1987; Сігідін Я.А. та ін., 1988] про пригнічувальний вплив даного препарату на нервову систему тварин і людини. Таким чином, саліцилова кислота робить інгібуючий вплив не тільки на трансмембранні іонні струми, але і на транссинаптичні процеси і надає пригнічувального впливу на усі основні фізіологічні функції нервової клітини.

Зміни ЛП при дії СК і СЦ знаходилися в наступній залежності: в тому разі, якщо під їх впливом у постсинаптичної клітини не розвивалися коливання МП, спостерігалося зменшення ЛП, а за наявності таких флуктуацій, під впливом цих солей на фоні деполяризації спостерігалося зменшення ЛП, а при гіперполяризації, навпаки, його збільшення.

На підставі одержаних результатів можна казати про те, що для СК і СЦ характерний полегшуючий вплив на синаптичну передачу, який виражається в зменшенні ЛП відповідей постсинаптичних нейронів. Проте спостережуване, у нейронів з коливаннями МП або пачковим ритмом, різноспрямована зміна ЛП, на нашу думку, пов'язана з внутрішньоклітинними процесами, які запускаються або посилюються даними саліцилатами.

Не дивлячись на те, що при зростанні під впливом нітропрусида натрію концентрації цГМФ збільшуються трансмембранні іонні струми, вплив цього нуклеотида на синаптичну передачу виявився негативним.При збільшенні внутрішньоклітинної концентрації цГМФ спостерігалося уповільнення швидкості синаптичної передачі у всіх досліджених нейронів. Таким чином, на підставі одержаних результатів можна зробити висновок, що збільшена нітропрусидом натрію концентрації цГМФ безпосередньо впливає на ефективність синаптичної передачі за рахунок збільшення ЛП відповідей постсинаптичних клітин.

ВИСНОВКИ

  1. У дисертаційній роботі з'ясовано, що налоксон, саліцилова кислота, саліцилати кобальту і цинку, і активатор гуанілатциклази нітропрусид натрію суттєво впливають на електричну активність нейронів. Виявлено також наявність внутрішньо- і міжгангліонарних синаптичних зв'язків і досліджено вплив вищезазначених речовин на їх властивості.

  2. Налоксон в концентрації 10-4 М пригнічує електричну активність нейронів ППа1, ППа2 і ППа7, що виражається в уповільненні їх основних електричних процесів. В концентрації 10-3 М налоксон викликає зворотне пригноблення імпульсної активності досліджених клітин. Ефекти налоксона на нейрони виноградного равлика аналогічні його впливу на кардіоміоцити і зв'язані з тим, що він пригнічує трансмембранні Na-, К- і Са-струмів. З'ясовано, що вплив налоксона на електричну активність нейронів залежить від величини і функціонального значення в них кальцієвого струму. Виявлено, що налоксон (10-4 М) викликає зменшення лабільності синаптичної передачі.

  3. Визначено, що саліцилова кислота надає пригнічувального впливу на електричну активність нейронів равлика і уповільнює синаптичну передачу імпульсів. Це підтверджує результати, одержані на вищих тваринах, і дозволяє стверджувати про ідентичність впливу даного препарату на різні нервові системи.

  4. Саліцилати кобальту і цинку справляють активаційно-модулюючий вплив на електричну активність нейронів. В концентрації 10-3 М дані сполуки запускають імпульсну активність нейронів, що мовчать, викликають збільшення частоти імпульсації і, у частини нервових клітин, ініціюють пачковий ритм. З'ясовано, що СК і СЦ є екзогенними функціональними аналогами ініціюючого чинника і механізм їх дії на нейрони опосередкований через систему внутрішньоклітинних нуклеотидів.

  5. Показано, що в цілому СК і СЦ полегшують синаптичну передачу, проте спрямованість їх ефектів суттєво залежить і від функціонального стану нейронів. Так, якщо під впливом цих саліцилатів у постсинаптичної клітини з'являються коливання МП, то зміни латентного періоду (ЛП) відповідей постсинаптичних клітин знаходяться в класичній залежності від його величини: на фазі деполяризації мембрани спостерігається зменшення ЛП, а на гіперполяризації відбувається його значне збільшення.

  6. З'ясовано, що активація гуанілатциклази нітропрусидом натрію впливає на функціональний стан клітин і їх електричну активність. При цьому спостерігається збільшення амплітуди ПД і слідової гиперполяризації, а також у деяких нейронів, що мовчать, з'являється імпульсна активність. Окрім цього у деяких нервових клітин розвивається гиперполяризація мембрани. З'ясовано, що збільшення концентрації циклічного гуанозинмонофосфата (цГМФ) призводить до збільшення швидкості наростання вхідних і вихідних трансмембранних іонних струмів. Отже, підвищення концентрації цГМФ впливає на швидкі і повільні електричні процеси в нервовій клітині. Крім того, показано, що збільшення концентрації цГМФ уповільнює транссинаптичну передачу сигналів.

  7. З'ясовано, що пейсмекероподібна активність ППа1 і пейсмекерна ППа2 залежить від впливу інших клітин, котрі розташовані у ВГ. Також знайдено три пари синаптично зв'язаних неідентифікованих нейронів ВГ. Аналіз характеристик збудливих зв'язків показав, що найбільшим коефіцієнтом передачі сигналів характеризується зв'язок між клітиною ВГ і нейроном ППа2.

СПИСОК НАДРУКОВАНИХ РОБІТ

  1. Коренюк И.И., Кизилов А. Е., Хусаинов Д. Р. Изменение электрической активности идентифицированных нейронов при действии мебикара и налоксона. // Ученые записки. Серия "Биология, химия". – 2003. – Т. 16 (55), №1. – С. 41 – 45 (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини стосовно налоксону, а також статистичної обробці даних та сумісному із співавторами напису статті).

  2. Коренюк И.И., Хусаинов Д.Р., Дунаева Н.В. Организация связей между некоторыми нейронами висцерального ганглия и идентифицированными клетками правого париетального. // Таврический медико-биологический вестник. – 2004. – Т7, №1. – С. 143-146 (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені за допомогою співавторів експериментальної частини, а також статистичної обробці даних, а також у сумісній із співавторами підготовці публікації за означеною темою).

  3. Коренюк И. И., Хусаинов Д. Р., Шульгин В. Ф. Влияние салициловой кислоты и ее солей на электрическую активность нейронов виноградной улитки // Нейрофизиология / Neurophysiology.–2005.–Т. 37, № 2.–С. 140-151 (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичної обробці даних, а також у сумісній із співавторами підготовці публікації за означеною темою, та теоретичному обговоренні отриманих даних).

  4. Кизилов А. Е., Хусаинов Д. Р., Коренюк И.И. Нейрофизиологическое влияние мебикара и налоксона. // Материалы международной конференции посвященной памяти профессора Шостаковской И. В. – Львов. – 2002. – С. 99 (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини стосовно налоксону, а також статистичної обробці даних та теоретичному обговоренні отриманих даних та сумісному із співавторами напису тез).

  5. Хусаинов Д. Р., Коренюк И. И. Ответы нейронов виноградной улитки на присутствие в омывающем растворе салициловой кислоты и некоторых ее солей. // Материалы Всеукраинской конференции молодых ученых "Актуальные вопросы современного естествознания – 2003". – Симферополь. – 2003. – С. 91-92. (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, а також статистичної обробці даних, а також у сумісній із співавтором підготовці публікації за означеною темою).

  6. Коренюк И.И., Хусаинов Д.Р. Изменения параметров электрических потенциалов нейронов улитки при активации гуанилатциклазы нитропруссидом натрия // Материалы III конференции Украинского общества нейронаук. – Донецк, 2005 // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. – 2005. – Т.1, №1. – С. 55. (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичної обробці даних, а також у сумісній із співавторами підготовці публікації за означеною темою, та теоретичному обговоренні отриманих даних).

  7. Хусаинов Д.Р., Коренюк И.И. Влияние некоторых фармакологических препаратов на лабильность синаптической передачи в нервной системе моллюсков // Материалы всероссийской конференции молодых ученых "Физиология и медицина". – Санкт-Петербург. – 2005. – С. 132 (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, а також статистичної обробці даних, та теоретичному обговоренні отриманих даних).

Loading...

 
 

Цікаве