WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Розробка системи медико-соціальної реабілітації інвалідів працездатного віку, які перенесли мозковий інсульт (автореферат) - Реферат

Розробка системи медико-соціальної реабілітації інвалідів працездатного віку, які перенесли мозковий інсульт (автореферат) - Реферат

Сигнал з виходу підсилювача струму надходив на каскад посилення, а далі – на однокаскадний активний фільтр низьких частот з програмованою частотою зрізу (0.5; 1; 2; 3 кГц). З виходу фільтру сигнал поступав на аналогово-цифровий перетворювач (АЦП), який через інтерфейс прямого доступу був підключений до пам'яті персональної ЕОМ. АЦП побудований на базі 12 біт, 4-х канального конвертера ADS7841 з послідовним синхронним інтерфейсом, програмованою точністю, знижуваною до 8 біт. Максимальна частота вибірки – 200 кГц. Інтерфейс прямого доступу до пам'яті, а також режим функціонування каналів реєстрації струмів (АЦП), частота, амплітуда і інші параметри керувалися з терміналу комп'ютера.

Розподіл експериментальних даних порівнювався з нормальним критерієм Колмогорова-Смірнова (пакет програм Statistica 5.0). При визначенні достовірності одержаних результатів ми проводили порівняння експериментальних даних "до аплікації" – "після аплікації" за допомогою t – критерію Стьюдента і W – критерію Вілкоксона.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

При вивченні впливу налоксона (в концентраціях 10-6; 10-5; 10-4 і 10-3 М) на електричну активність ідентифікованих нейронів ППа1, ППа2, і ППа7 виявлено, що його концентрація 10-5 М є пороговою. В концентрації налоксона 10-4 М амплітуда ПД у нейронів ППа1, ППа2, і ППа7 зменшилася на 81 мВ, 9,51,5 мВ і 51 мВ (тут і далі вказані середні значення і помилка середнього) відповідно, часові показники ПД збільшувалися у клітин ППа1 і ППа2 на 3,10,4 мс, і 1,50,1 мс відповідно, а у ППа7 даний показник не змінювався. При цьому тривалість слідової гиперполяризації у нейрона ППа1 збільшилася на 22020 мс, у ППа2 - на 77,55,5 мс і у ППа7 - на 653 мс. Оскільки дані нейрони мають різну силу кальцієвого струму і найменше його значення характерне для клітини ППа7 [Коваль Л.М., Кононенко М.I., 1992] і у неї вплив налоксона виявляється меншою мірою, в порівнянні з іншими клітинами; можна зробити висновок про те, що дія цього препарату на електричну активність нейронів залежить від сили кальцієвого струму, що протікає через їх мембрану.

Із збільшенням концентрації налоксона до 10-3 М у досліджених нейронів спостерігалося повне, але зворотне пригноблення імпульсної активності. Тривалість відновлення параметрів електричної активності нейронів знаходилася в залежності від величини використованої концентрації речовини. Так, наприклад, при концентрації налоксона 10-4 М час відновлення складав близько 20 хвилин, а при концентрації 10-3 М – 30 – 40 хвилин.

Дослідження впливу саліцилової кислоти, СК і СЦ на електричну активність неідентифікованих нейронів ВГ і клітин ППа1 і ППа2 проводилося в діапазоні концентрацій 10-5; 10-4; 10-3 і 10-2 М. Порогові концентрації цих сполук склали 10-4 М, при яких у досліджених нейронів спостерігалася тільки тенденція до збільшення часу наростання ПД.

Саліцилова кислота в концентрації 10-3 М у досліджених нейронів викликала збільшення тривалості ПД (від 2 до 4 мс) і зменшення в 1,2 – 1,5 рази частоти імпульсації. Крім того, у ППа1 і ППа2 достовірно збільшувалася тривалість слідової гіперполяризації (на 29,811,0 мс і 39,69,4 мс відповідно). Зміна цих параметрів ПД свідчить про зниження швидкості наростання іонних струмів, що забезпечують розвиток даних процесів. Слід зазначити, що початкові параметри електричної активності нейронів відновлювалися на 20 – 30 хв відмивання. Вплив саліцилової кислоти в концентрації 10-2 М полягав в наступному: на перших секундах експозиції спостерігалася деполяризація мембрани нейронів, яка змінялася гіперполяризацією. При чому, на фоні цих протилежно направлених змін МП відбувалося збільшення частоти імпульсації і поступове зниження їх амплітуди, аж до повного пригнічення. При відмиванні відновлювався початковий МП, а параметри ПД не досягали фонових значень.

При дослідженні впливу СК і СЦ знайдено, що ці саліцилати викликали збільшення частоти імпульсації, а у деяких нейронів дестабілізацію МП і перехід до генерації пачкової активності (рис.1), а якщо вона спостерігалася у фоні, то відбувалося її посилення. Крім того, у нейронів, що мовчать, ці саліцилати ініціювали імпульсну активність, яка могла мати пачковий характер. У зв'язку з одержаними результатами ми назвали вплив цих саліцилатів активаційно-модулюючим. Кількісні дані про особливості реакцій досліджених нейронів представлені у таблиці.

Виникнення пачкового ритму під дією СК і СЦ у нейронів, що не мають його у фоні, визначалося наведенням або посиленням коливань МП. Отже, ці саліцилати в першу чергу зачіпають механізми, що викликають дестабілізацію МП. Слід зазначити, що час розвитку ПД при експозиції СК сповільнювався тільки у нейронів ППа2, а при аплікації СЦ пролонгація ПД спостерігалася як у нейронів ППа1, так і ППа2. З цього виходить, що СЦ володіє більш вираженим пригнічувальним впливом на іонні струми, які забезпечують генерацію ПД. На відміну від ідентифікованих нейронів ППаГ у клітин ВГ під впливом цих солей (в концентрації 10-3 М) достовірного збільшення тривалості ПД не спостерігалося. При відмиванні СК і СЦ параметри електричної активності у всіх досліджених нейронів відновлювалися до рівня фону.

Як і слід було чекати, при збільшенні концентрації СК і СЦ до 10-2 М зросла вираженість ефектів і були виявлені деякі нові особливості прояву дії цих речовин на досліджені нейрони. Так, у всіх досліджених нейронів ВГ СК викликав деполяризацію мембрани (на 13,82,8 мВ), збільшення частоти імпульсації в 1,5-3 рази, зниження амплітуди і зростання тривалості ПД. Ці ефекти зберігалися протягом всього часу експозиції речовини. При відмиванні початкові параметри електричної активності нейронів, як правило, не відновлювалися.

За характером ефектів, що виявляються у нейронів ВГ під час експозиції СЦ, ми розділили тестовані клітини на дві групи. До першої віднесенінейрони (див. табл.), реакції яких на дію СЦ і його відмивання у загальних рисах були схожими на ефекти СК.

В другу групувключені клітини (див. табл.), у яких (рис. 2) на другій хвилині експозиції речовини з'являлися коливання МП з яскраво вираженою деполяризаційною складовою, і нейрони переходили від мономодального типа генерації ПД до пачкового. На п'ятій хвилині експозиції СЦ амплітуда деполяризаційних коливань досягала 21,01,9 мВ, а їх тривалість – 12,32,8 з (мал. 2 Б). При цьому амплітуда ПД зменшувалася на 20,873,00 мВ, а його тривалість збільшувалася на 9,91,4 мс. Відмивання розчину СЦ у нейронів даної групи приводило до поступового, але повного відновлення початкових параметрів електричної активності.

Таблиця

Характеристики деяких електрофізіологічних параметрів нейронів виноградного равлика в нормальному розчині Рінгера (рР) і у присутності салицилатів кобальту (СК) і цинку (СЦ).

Нейрони

і їх кількість

Склад розчину, що омиває ганглій

Число пачкових

нейронів %

Число ПД в пачці

Амплітуда

ПД, мВ

Тривалість

ПД, мс

ннВГ

n=16

рР

СК 10-3 М

20

60

2

3

90,410,0

91,410,3

13,41,6

12,601,07

ППа1

n=14

рР

СК 10-3 М

42,8

87,5

2

6

92,44,3

93,04,2

10,401,08

12,002,20

ППа2

n=10

рР

СК 10-3 М

0

60

0

2

81,255,45

79,755,00

10,40,4

12,750,85*

ннВГ

n=14

рР

СЦ 10-3 М

28,5

57,0

2,5

3

80,07,9

66,012,6

11,51,8

15,02,3

ППа1

n=12

рР

СЦ 10-3 М

50

100

3,4

6,7

90,52,1

93,03,2

10,00,8

12,70,8**

ППа2

n=16

рР

СЦ 10-3 М

0

37,5

0

2

74,84,7

78,15,7

11,301,17

14,001,06*

ннВГ

n=12

рР

СК 10-2 М

25

50

3

4,5

82,58,3

53,811,7**

11,501,08 23,303,38**

ППа1

n=10

рР

СК 10-2 М

80

100

2

8

92,42,8

91,04,2

12,00,9

19,01,2**

ППа2

n=10

рР

СК 10-2 М

0

100

0

2,75

65,25,7

654,7

10,00,4

18,01,5**

ннВГ

1. група

n=5

2. група

n=8

рР

СЦ 10-2 М

рР

СЦ 10-2 М

20

20

25

100

3

5

3,5

48,3

66,46,5

31,89,9**

78,874,96

58,007,07**

9,40,8

24,04,9*

10,501,01

20,371,75**

ППа1

n=12

рР

СЦ 10-2 М

50

100

2

5

90,52,3

90,52,6

12,160,98 19,000,93**

ППа2

n=12

рР

СЦ 10-2 М

0

100

0

2,5

64,321,7

59,83,4

10,161,01

19,161,16**

Loading...

 
 

Цікаве