WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Розробка системи медико-соціальної реабілітації інвалідів працездатного віку, які перенесли мозковий інсульт (автореферат) - Реферат

Розробка системи медико-соціальної реабілітації інвалідів працездатного віку, які перенесли мозковий інсульт (автореферат) - Реферат

Предмет дослідження – ефекти впливу деяких фармакологічних препаратів і їх похідних на функціональний стан нейронів і процеси синаптичної передачі.

Методи дослідження – внутрішньоклітинне відведення біопотенціалів (одноелектродне та із застосуванням стимулюючого і відвідного електродів, при дослідженні синаптичних взаємостосунків), специфіка впливу досліджуваних сполук з'ясовувалася за допомогою використання блокаторів іонних струмів (CdCl2) і метаботропних речовин (нітропрусид натрію і імідазол). Застосовувалася також методика ізоляції нейронів і аналіз характеристик першої похідної ПД.

Наукова новизна отриманих результатів

  • Вперше з'ясовано, що дія налоксона на електричні процеси в нейронах залежить від наявності і сили кальцієвого струму у конкретної нервової клітини.

  • Визначено, що саліцилова кислота в концентрації 10-3 М надає зворотний пригнічувальний вплив на імпульсну активність нейронів, а в концентрації 10-2 М викликає гіперполяризацію їх мембрани і редукцію ПД.

  • Вперше встановлено, що саліцилати кобальту і цинку надають активаційно-модулюючий вплив на імпульсну активність нейронів, який виражається у запуску або почастішанні импульсації, а також в ініціації (у окремих клітин) пачкового ритму генерації імпульсів і запуску імпульсної активності у нейронів, що мовчать.

  • Показано, що СК і СЦ у нейронів виноградного равлика викликають ефекти аналогічні таким, які спостерігаються під впливом ініціюючого чинника (ІЧ). У зв'язку з цим дані саліцилати можна назвати екзогенними функціональними аналогами ІЧ. Із застосуванням імідазолу та нітропрусида натріюбуло з'ясовано, що механізм дії цих саліцилатів пов'язаний із системою внутрішньоклітинних циклічних нуклеотидів.

  • Застосування нітропрусида натрію як активатора гуанілатциклази, показало, що збільшення внутрішньоклітинної концентрації циклічного ганозинмонофосфату (цГМФ) викликає збільшення швидкості наростання і сили трансмембранних іонних струмів і у деяких нейронів призводить до гіперполяризації мембрани.

  • Вперше виявлено опосередкований гальмівний вплив клітини ВГ на нейрон ППа1 і знайдено моносинаптичний збудливий вхід до пейсмекерного нейрона ППа2 від неідентифікованої клітини ВГ. Знайдено і охарактеризовано одиничні збудливі зв'язки між нейронами ВГ.

  • Вперше виявлено і охарактерезовано вплив налоксона, саліцилової кислоти, саліцилатів і активатора гуанілатциклази нітропрусида натрію на процеси синаптичної передачі між нейронами в центральній нервовій системі (ЦНС) молюска.

Теоретичне і практичне значення роботи.Теоретична цінність одержаних результатів полягає у тому, що вони є внеском у розвиток уявлень про механізми впливу різних хімічних сполук на електричну активність нейронів молюска, розширюють відомості про функціональну значимість цГМФ, а також поглиблюють знання про синаптичні зв'язки і механізми контролю ритмічної активності нервових клітин.

Практичне значення результатів роботи полягає в тому, що досліджена специфіка впливу як фармакологічних препаратів, що широко використовуються (налоксон, саліцилова кислота), так і нових сполук (СК і СЦ) на нервові клітини. Ці відомості розкривають деякі особливості впливу на нервову систему лікарських засобів і їх похідних і можуть сприяти направленій розробці лікарських препаратів і оптимізації їх властивостей. З'ясовані аспекти фізіологічного значення підвищення внутрішньоклітинної концентрації цГМФ і особливостей міжклітинної регуляції функціонування нервових клітин молюска можуть бути використані для пояснення внутрішньоклітинних процесів і розуміння механізмів інтеграції не тільки в мозку безхребетних, але, можливо, і ссавців. Крім того, результати даного дослідження сприятимуть з'ясуванню причин різних порушень функціонування нервової системи тварин і людини. А також вони використовуються при підготовці курсу лекцій з різних фізіологічних і суміжних дисциплін на кафедрі фізіології людини і тварин та біофізики Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано аналіз літературного матеріалу і проведено всі електрофізіологічні експерименти, які виконувалися в ході даної роботи, здійснено статистичну обробку і інтерпретацію отриманих результатів. В розробці напрямків і концепцій досліджень, а також в обговоренні результатів брали участь співавтори опублікованих робіт і безпосередньо науковий керівник.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були представлені на Міжнародній конференції присвяченої пам'яті професора Шостаковської І. В. (Львів, 2002); Всеукраїнській конференції молодих вчених "Актуальні питання сучасного природознавства – 2003" (Сімферополь, 2003); Міжнародній III конференції Українського товариства нейронаук (Донецьк, 2005); Всеросійській конференції молодих вчених "Фізіологія і медицина" (Санкт-Петербург, 2005); Професорсько-викладацьких конференціях "Дні науки ТНУ" (Сімферополь, 2001-2005).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 7 робіт (3 статті та 4 тези докладів)

Структура і об'єм дисертації. Змістдисертації викладено на 129 сторінках машинописного тексту і включає в себе вступ, огляд літератури, матеріали та методи досліджень, результати і їх обговорення, закінчення, висновки та список літератури з наведеними 154 джерелами. Дисертація має 25 рисунків і 2 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність вибраної теми досліджень, сформульовано мету і задачі роботи, визначаються новизна, а також теоретичне і практичне значення отриманих результатів, наведено загальну структуру дисертаційної роботи.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В цьому розділі описуються дані про біологічний вплив речовин, що досліджувались в дисертаційній роботі. Розкриваються особливості функціонування і взаємодії нейронів виноградного равлика. Наголошується на фрагментарності і суперечності відомостей, що є в літературі.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Експерименти були проведені на нейронах дорзальної поверхні підглоткового комплексу гангліїв равлика HelixalbescensRosm. Вплив різних хімічних сполук був вивчений на 445ідентифікованих і неідентифікованих нейронах молюска. На наявність синаптичних зв'язків з нейроном ППа1 і ППа2 протестовано по 128 клітин ВГ і 100 пар нейронів цього ганглія перевірялися на присутність синаптичних контактів один з одним. Також, під впливом саліцилатів, досліджено активність 18 ізольованих нейронів ППа1.

У процесі макропрепарування навкологлоткового нервового кільця ми використовували загальноприйняті способи. Після витягання навкологлоткового нервового кільця з тіла равлика його фіксували за нерви за допомогою вольфрамових голок в експериментальній камері, дно якої було вкрито силіконовою гумою. Зовнішні оболонки ганглія відрізалися механічним шляхом, без вживання обробки ферментом.

Стандартний розчин Рінгера для безхребетних, яким омивалося навкологлоткове нервове кільце, мав наступний склад (в мМ): NaCl 100, KCl 4, CaCl2 10, MgCl2 4, ТРИС-HCl 10; рН 7.5. В роботі застосовували скляні мікроелектроди з опором 10–30 МОм, заповнені 2.5 М розчином KCl. Об'єм експериментальної камери складав 0.5 мл, швидкість зміни розчинів – 20 – 25 мл/год.

Всі використані в роботі хімічні сполуки розчинялися і розводилися стандартним розчином Рінгера до потрібних концентрацій. Аплікація хімічних речовин виконувалася шляхом перфузії даної речовини в експериментальну камеру.

При ізоляції нейронів ППа1 спочатку для точної їх ідентифікації реєстрували фонову електричну активність, а потім з клітини витягували мікроелектрод і перерізували коннективу між правим парієнтальним і вісцеральним гангліями, куди направлені головні відростки клітини ППа1. Після цього знову вводили мікроелектрод в клітину і, безперервно реєструючи її електричну активність, за допомогою мікроманіпулятора механічно витягували сому нейрона з ганглія. Мікропрепарування, введення мікроелектродів і ізоляція нейронів здійснювалися під контролем мікроскопа стереоскопічного панкратичного МСПЕ – 1 з оптоволоконним освітлювачем ОВС – 1.

Для з'ясування синаптичних взаємостосунків використовувалося два мікроелектроди. Реєструючий мікроелектрод мав вихід до підсилювача і використовувався для внутрішньоклітинного відведення активності від нейронів, а стимулюючий за допомогою ізолюючого пристрою був приєднаний до стимулятора ЕСУ-2 і слугував для внутрішньоклітинної електричної стимуляції клітин деполяризуючим струмом. При реєстрації електричної активності в досліджувані нейрони вводили мікроелектрод, який був пов'язаний з вхідним передпідсилювачем, з'єднаним з підсилювачем нейронної активності електрофізіологічного комплексу УФУ-БК. За електричною активністю нейронів спостерігали з екрану осцилографа УФУ-БКН і з монітора комп'ютера, а також здійснювався аудіоконтроль імпульсної активності за допомогою динаміка, з'єднаного з виходом осцилографа. Як індиферентний електрод використовували вихід від стимулятора ЕСЛ-2 з діодним містком 1 Ом – 1 кОм. Черезіндиферентний електрод подавався калібруючий сигнал амплітудою 75 мВ і тривалістю 100 мс. Мікроелектроди були пов'язані з електричною частиною установки через сольовий місток і Ag-AgCl електрод.

Loading...

 
 

Цікаве