WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Збудники інфекцій групи torch та їх асоціації при репродуктивних втратах (автореферат) - Реферат

Збудники інфекцій групи torch та їх асоціації при репродуктивних втратах (автореферат) - Реферат

- розроблений метод комплексного лікування вагітних із загрозою переривання, що включає методи корекції порушеного мікробіоценозу піхви системної і локальної дії;

- запропонований метод дозволяє диференційований підхід до призначення лікування залежно від характеру мікрофлори;

- запропонований метод дозволив скоротити або відмовитися від вживання медикаментозних гормональних препаратів.

Особистий внесок претендента.

Особистий внесок автора полягає в проведенні інформаційного патентного пошуку, курації, нагляді, лікуванні всіх хворих (клінічне і поглиблене дослідження, курація, ведення протягом всієї вагітності, пологів, родорозрішення). Автору належать розробка методів лікування, статистична обробка наукових аналізів, інтерпретація одержаних результатів, оформлення матеріалів для публікації, а також формулювання основних положень і висновків дисертації.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертації були представлені на Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання сучасного акушерства" (Тернопіль, 2003,2004), на науково-практичній конференції Одеського філіалу Асоціації акушерів-гінекологів України (Одеса, 2003), на науково-практичній конференції ГКБ № 2 і пологового будинку № 7, обласної клінічної лікарні (Одеса, 2002-2003).

Робота виконана на клінічній базі пологового об'єднання № 7 р. Одеси. Бактеріологічні дослідження виконані в ліцензованій бактеріологічній лабораторії санітарно-епідеміологічної станції залізничної лікарні м. Одеси.

Публікації.

За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових робіт, з них 5 - у виданнях, затверджених ВАК України. Одержано 4 патенти на винаходи.

Структура і обсяг дисертації.

Основний текст дисертаційної роботи викладений на 147 машинописних сторінках, ілюстрований 28 таблицями і 20 рисунками, складається з введення, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, аналізу і обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій. Бібліографічний покажчик літератури складається з 209 джерел, з яких 145 – вітчизняних та російськомовних і 64 - іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

Матеріали і методи дослідження.

Під наглядом знаходилося 160 вагітних жінок, середній вік яких склав 250,6 в основній групі, 240,8 - в групі порівняння і 250,7 років - в контрольній групі, в терміні гестації 6-32 тижня. У 140 вагітних діагностовано загрозу переривання вагітності в різні терміни гестації, яка супроводжується різними формами порушення мікробіоценозу піхви (бактеріальний вагіноз, вагініт, вагінальний кандидоз). Всі вагітні були розділені на 2 клінічні групи, зіставлені за основними характеристиками: основна (1 група) - 110 вагітних, з яких у 60 - був знайдений бактеріальний вагіноз, у 20 - вагінальний кандидоз і у 30 – вагініт; і група порівняння (2 група) - 30 вагітних, з яких у 15 виявлений бактеріальний вагіноз, у 6 - вагінальний кандидоз і у 9 - вагініт. Контрольна група - 20 здорових вагітних з фізіологічним перебігом вагітності, нормальним біоценозом і благополучним акушерським і гінекологічним анамнезом.

Всі вагітні жінки були обстежені із застосуванням загальноклінічних і спеціальних акушерських, мікроскопічних, бактеріологічних і імуноферментних (визначення рівня плацентарних гормонів), фізичних (ультразвукові з доплерометрією), цитологічних (гормональна кольпоцитологія) методів дослідження.

Як діагностичний матеріал для мікроскопічних бактеріологічних досліджень використовували вагінальний вміст (160 проб). Для з'ясування причин загрози переривання вагітності, що супроводжується порушеннями мікробіоценозу піхви патогенними мікроорганізмами, досліджені бактеріологічні виділення з піхви (140 проб).

Вивчення мікроекології піхви включало комплексну оцінку результатів культуральної діагностики і мікроскопії нативного матеріалу, вагінального відокремлюваного, забарвленого по Граму. При культуральному дослідженні визначали якісний і кількісний склад вагінального секрету, узятого із заднього зведення піхви. Вивчення і ідентифікація виділених мікроорганізмів ґрунтувалися на зіставленні морфологічних, культуральних і біохімічних властивостей. У всіх пацієнток виконувалися амінний тест і рН-метрія вагінальної рідини. Стан біоценозу піхви оцінювали за змістом лактобацил, наявністю патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів з кількісним визначенням, а також кількістю лейкоцитів і епітеліальних кліток.

Бактеріологічне дослідження проводили якісним методом з використанням набору селективних диференціально-діагностичних живильних середовищ. По кількості всіх видів бактерій в 1 мл виділень визначали кількість колоній, що виросли, з урахуванням ступеня розведення посіяного матеріалу і представляли у вигляді колоніутворюючих одиниць на 1 мл (КУО/мл). Матеріал одержували до початку антибактеріальної терапії. Матеріал для посіву при визначенні чутливості брали із заднього зведення піхви з дотриманням правил асептики, з їх подальшим введенням у відповідний набір живильних середовищ з метою виділення чистих культур різних видів мікроорганізмів. Ідентифікація флори аероба проводилася мірно, за методом Голда - на відповідні середовища: на середовище Ендо, на кров'яний агар 5%, на жовточносольовий агар, на середовище Сабуро, на сироватковий агар, на кров'яно-телуровий агар. Дослідження анаеробів проводили в тіогликолевому середовищі, твином 80, збагаченому вітаміном К, тіогликолевому середовищу з навіграмоном (налідіксиновою кислотою), тіогликолевому середовищу з канаміцином і жовчю. Облік, підрахунок і виведення кількості концентрації мікробів колоніутворюючих одиниць в 1 мл проводили по таблиці (наказ МОЗ СРСР № 535 від 22.04.1985 р. "Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико - диагностических лабораториях лечебно - профилактических учреждений"). Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків проводилося методом дифузії в агар із застосуванням дисків (наказ МОЗ СРСР № 250 від 13.03.1975 р. "Об унификации методов определения чувствительности микроорганизмов к химиотерапевтическим препаратам"). Кольпоцитологічним критерієм загрози переривання вагітності вважали підвищення каріопікнотичного індексу до 30% і більш при терміні вагітності до 12 тижнів і відповідно до 15% і більш - при терміні 13-28 тижнів (Травянко Т.Д., Сольский Я.П., 1989; Земляна, 1993). Визначення рівня гормонів - плацентарного лактогену, естрадіолу і прогестерону - здійснювалося методом імуноферментного аналізу (програма "Магеллан" на апараті "Текан" (Австрія) в МЧП "Панамія" при пологовому будинку № 1 м. Одеси (ліцензія № 327607 від 13.05.2002 р.). При цьому використовувалися реактиви фірм DSL (США); і "Human" (Німеччина). Дослідження кровотоку в маткових артеріях і артерії пуповини проводилися на ультразвуковому апараті "Dornier-JU800(Німеччина), забезпеченому доплерівським датчиком.

Основне лікування полягало у вживанні загальноприйнятого лікування в поєднанні з системною антибактеріальною терапією (ампіцилін, оксацилін) і місцевою інтравагінальною, антисептичною дією (еубіотики - біокефір, лазерне опромінювання, далацин), диференційованого залежно від характеру мікрофлори. Для процедур лазерного лікування використовувався лазерний апарат Стрежень ІІ, контактна дія низькоїнтенсивного лазерного випромінювання, оптичної насадки (ОН-3) (Київ, Україна).

Статистичну обробку одержаних даних проводили за допомогою комп'ютера ІВМ РС АІ 481 і пакету стандартних програм "Statgraph" і "Foxgraph", а також за допомогою мікрокалькулятора "Casgo scientific calculator fx-312" (Каминский Л.С., 1964; Новиков Е.А., 1995).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

У спостережуваних вагітних із загрозою переривання вагітності в анамнезі вагітність протікала на фоні запальних захворювань шийки матки - 53%, анемії - 74,5%, багатоводдя - 10%, маловоддя - 7,2%, ізосенсібілізації по АВО - 6,7%, ОРВІ - 3,6%, ангіни - 3,3%, обтяженого акушерсько-гінекологічного анамнезу - 80,0%. Вивчення менструальної функції показало настання менархе приблизно в однаковому віці: 12,80,2 років в 1-й групі; 12,80,2 - в 2-й групі і 13,60,5 - в 3-й групі. В 3-й групі не було знайдено жінок з пізнім менархе (після 15 років), тоді як в 1-й групі воно було виявлено в 3 випадках (2,7%) ; і в 2-й групі - у 2 (6,7%). Звертає на себе увагу той факт, що першовагітних в контрольній групі було 18 (90,0%), в основній групі - 78 (71,0%) і 24 (80,0%) - в групі порівняння. Повторновагітних було 2 (10%) в контрольній групі, 32 (29,1%) - в основній, 6 (20,0%) - в групі порівняння. У вагітних контрольної групи не було виявлено запальних захворювань і обтяженого акушерського анамнезу. Частота виникнення загрози переривання вагітності виникала в ранньому терміну вагітності у 50% випадків.

При цитологічному дослідженні було визначено вірогідне підвищення відсоткового вмісту клітин поверхневих шарів епітелію, що свідчило про підвищення секреції естрогену. Каріопікнотичний індекс склав 15-25% (р0,05).

При бактеріоскопічному і бактеріологічному дослідженні вміст, узятий із заднього зведення піхви вагітних контрольної групи, мав наступну характеристику: нормальний видовий склад мікрофлори піхви виявлений у 20 (100%) вагітних, чистота вагінальних мазків відповідала ІІ ступеню, показник рН-метрії в межах норми (4,50,05). Кількісний склад резидентної флори був представлений в основному лактобацилами, які висіялися у 100% вагітних в кількості 105-106 КУО/мл.

У жінок з загрозою переривання вагітності в порівнянні з контрольною групою виявили істотне (р<0,05) зниження лактобацил <105 КУО/мл, чистота вагінальних мазків відповідала III-IV ступеню обсіменіння, показник рН-метрії склав 5,61,4%. Чим більшою була кількість лактобацил у вагінальному пейзажі, тим вище ступінь захисної функції. Зниження або відсутність вагінальних лактобацил викликає порушення мікробіоценозу піхви. При вивченні складу мікроорганізмів піхви було ідентифіковано 132 строго анаеробних і 112 аеротолерантних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів аеробів. Структура мікробіоценозу піхви всіх вагітних наведена в табл. 1.

Істотних відмінностей в спектрі цих мікроорганізмів у обстежених вагітних не виявлено. Проте їх співвідношення було різним залежно від типу мікробіоценозу піхви. В контрольній групі з нормоценозом у вагітних основної і групи порівняння з вагінальним кандидозом цей показник склав 1,3:1, тоді як у вагітних основної і групи порівняння з вагінітом і бактерійним вагінозом в мікрофлорі піхви переважав анаеробний компонент - 2,6:1,3 (р<0,05).

Таблиця 1

Loading...

 
 

Цікаве