WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Стирилціаніни для флуоресцентної детекції нуклеїнових кислот за одно- та двофотонного збудження (автореферат) - Реферат

Стирилціаніни для флуоресцентної детекції нуклеїнових кислот за одно- та двофотонного збудження (автореферат) - Реферат

3

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

ГУК-ЛЕШНЕВСЬКА ЗОРЯНА ОРЕСТІВНА

УДК 616.36-002.2-06:616.441-092:612.015.39-07

Діагностичне значення показників метаболізму ліпідів і білків у пацієнтів з хронічними ураженнями печінки та щитоподібної залози

14.01.02 – внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті

імені Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Панчишин Марія Володимирівна,

Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького МОЗ України,

завідувач кафедри факультетської терапії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Бабиніна Лідія Яківна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,

професор кафедри сімейної медицини,

доктор медичних наук, професор Стародуб Євген Михайлович, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України,

завідувач кафедри терапії та сімейної медицини факультету післядипломної освіти

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

м. Київ

Захист відбудеться „7" червня 2005 р. о 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.06 у Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.)

Автореферат розісланий „6" травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.мед.н., доцент Бенца Т.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Причиною зростання хронічних захворювань печінки (ХЗП) в Україні є широке надуживання алкоголю, вплив токсичних чинників довкілля та виробництва, широке і часто неконтрольоване вживання ліків, висока інфікованість вірусами гепатитів (Голубчиков М.В., 2000; Харченко Н.В., 2004).

Ураження печінки часто є причиною розвитку патології інших внутрішніх органів (Сторожаков Г.И. и др., 1998). У випадку HBV- та HCV-інфекції це пов'язано зі здатністю вірусів проникати у позапечінкові клітини (Sene D. et al., 2004; Han S.H., 2004), при дії токсичних факторів – з пошкодженням клітин інших органів цими чинниками та їх метаболітами (Bloor J.H., 2001).

Певні біохімічні показники можуть інформувати про етіологічний чинник ураження печінки. Так, інфікування гепатоцитів HCV і HBV веде до порушення регуляції синтезу ліпідів печінкою (Barba G. et al., 1997). Алкоголь індукує перекисне окислення ліпідів у гепатоцитах і асоціюється з гіпертригліцеридемією (гіперТГ) та гіперхолестеринемією (гіперХС) (Hampl K., 2003).

Пошук маркерів гепатитів серед ліпідів є виправданим і завдяки наявності зв'язку між медіаторами запалення та ліпідним обміном (Kaul D., 2001). Всі білки гострої фази, бактеріальні полісахариди, ендотоксини транспортуються ліпопротеїнами низької (ЛНГ) чи високої густини (ЛВГ), змінюючи їх структуру та функції. В умовах in vitro показано, що прозапальні цитокіни (ПЦ) активують експресію на гепатоцитах рецепторів до ЛНГ (Dinarello C.A., 1996; Gierens H. et al., 2000), стимулюючи поглинання часточок ЛНГ клітиною.

Діагностичні можливості змін у метаболізмі ліпідів для етіологічної діагностики алкогольної хвороби печінки (АХП), хронічних вірусних гепатитів (ХВГ), хронічних неалкогольних і невірусних активних гепатитів (ХНАГ) залишаються практично не вивченими.

Важливим і мало вивченим є зв'язок патології щитоподібної залози (ЩЗ) із станом печінки. Печінка бере участь у метаболізмі тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3), в перетворенні Т4 у Т3 (Балаболкін М.І , 1998; Malik R. et al., 2002). Дисфункція ЩЗ може впливати на роботу печінки, а патологія печінки може стимулювати порушення у метаболізмі гормонів ЩЗ (Inoue K. et al., 1999). Участь печінки в трансформації гормонів ЩЗ, синтезі гормонотранспортних білків при ушкодженнях печінки може сприяти гіпердіагностиці тироїдитів. Серед хворих із автоімунними тироїдитами (АІТ) можуть бути пацієнти, які хворіють на ХВГ, оскільки віруси мають здатність інфікувати тироцити і лімфоцити (Ganne-Carrie N. et al., 2000). Частота інфікування HCV-інфекцією хворих з патологією ЩЗ в Україні залишається невідомою. Серед пацієнтів з алкогольним ураженням печінки також можливе ушкодження ЩЗ (Sher L., 2002).

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках комплексної НДР кафедри факультетської терапії Львівського національного медичного університету (ЛНМУ) ім. Данила Галицького "Клінічний перебіг, якість життя і особливості метаболізму ліпідів і системи зсідання крові у пацієнтів з внутрішньою патологією на фоні гіпохолестеролемії" (№ державної реєстрації 0101U009234).

Мета роботи: запропонувати діагностичні критерії для оцінки стану пацієнта на основі вивчення метаболізму ліпідів і білків при ХЗП та тироїдитах.

Завдання дослідження:

  1. Вивчити та виділити клінічні особливості ХВГ, АХП, ХНАГ і частоту ураження при них позапечінкових органів.

  2. Вивчити клініку тироїдиту та частоту ураження печінки при ньому, оцінити діагностичні можливості вивчення вмісту гормонів ЩЗ у хворих з хронічною патологією печінки.

  3. Визначити основні відхилення у метаболізмі ліпідів та вивчити їх при різних клінічних проявах хвороби печінки, дослідити взаємозв'язки між показниками метаболізму ліпідів і білоксинтезуючою функцією печінки.

  4. Оцінити показники метаболізму ліпідів при наявності морфологічних змін у біоптатах печінки пацієнтів з мінімальними клінічними проявами її ураження.

  5. Обґрунтувати і сформулювати критерії обстеження хворих на ХВГ, АХП і ХНАГ та АІТ.

Об'єкт дослідження: хворі на ХВГ, АХП, ХНАГ і АІТ.

Предмет дослідження: клініка ХЗП, їх позапечінкові прояви, клініка АІТ, основні показники метаболізму ліпідів і білків, функціональний стан печінки, гормони ЩЗ, морфологічні зміни печінки при її невірусних ураженнях.

Методи дослідження. Загальноклінічні, біохімічні, імуноферментні (ІФА), інструментальні, морфологічні; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Показано, що при ХВГ, АХП і ХНАГ метаболізм холестерину (ХС), ХС-ЛВГ і тригліцеридів (ТГ) пов'язані з білоксинтезуючою функцією печінки і продукцією гаммаглобулінів. Доведено, що клінічний перебіг ХЗП різної етіології при гіполіпідемії важчий, ніж при нормо- і гіперліпідемії. Підтверджено, що гіпохолестеринемія (гіпоХС) є ознакою ХВГ, а тироїдит – їх позапечінковим проявом. Описано морфологічні зміни у біоптатах печінки та відхилення у метаболізмі ліпідів у хворих з мінімальними клінічними ознаками ушкодження печінки. Обґрунтовано необхідність проведення підтверджуючих тестів – імуноблотингу та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у хворих на АХП і ХНАГ з гіпоХС для діагностики інфікування HCV і HBV. Сформульовано критерії надуживання алкоголю хворими на ХВГ та ХНАГ.

Практичне значення отриманих результатів. Виявлення гіпоХС і низького рівня ТГ в крові хворих з ознаками ураження печінки дає можливість з великою імовірністю допускати ХВГ.

ГіпоХС асоціюється з високою частотою гіпоальбумінемії, гіпергаммаглобу-лінемії та анемії. При низькому рівні ХС крові і відсутності скринінгових маркерів інфікування HBV та HCV для виключення вірусної етіології таким хворим слід провести підтверджуючі тести (імуноблотинг та ПЛР).

Поєднання гіперХС та гіпоальбумінемії, гіперХС та гіперТГ, гіперХС та індексу Рітіса (ІР) понад 1 у хворих на хронічні вірусні та токсичні гепатити вказують на надуживання алкоголю.

Серед хворих на АХП та ХНАГ інфікування HBV і особливо HCV може не виявлятись скринінговими методами. Критеріями відбору до проведення імуноблотингу та ПЛР у таких хворих є гіпоХС, гіпоальбумінемія, анемія та ІР до 1.

Основні результати дисертаційної роботи використовуються у практичній роботі терапевтичної клініки 1120 ЦВКГ, 1 МКЛ, ЛОЕД; у навчальному процесі на кафедрах нормальної фізіології, факультетської терапії, ендокринології ЛНМУ.

Loading...

 
 

Цікаве