WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація комплексного лікування хворих на хронічний генералізований пародонтит з використанням гінгівостеопластики та поліпептидних препаратів (авт - Реферат

Оптимізація комплексного лікування хворих на хронічний генералізований пародонтит з використанням гінгівостеопластики та поліпептидних препаратів (авт - Реферат

Запропоновано можливий підхід до цілеспрямованого формування даної якості особистості на матеріалі предметів економічного циклу.

У третьому розділі "Дослідно-експериментальна робота з визначення ефективності формування пізнавальної самостійності студентів економічного коледжу"  обґрунтовано та визначено критерії, показники та рівні сформованості пізнавальної самостійності студентів. Розроблено модель, яка відображає рівневу структуру розвитку пізнавальної самостійності та методику її діагностування. Відображено результати експериментальної перевірки методики формування пізнавальної самостійності студентів економічного коледжу.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми дозволив визначити як оптимальний для дослідження процесу формування пізнавальної самостійності студента метод педагогічного експерименту. Цей метод дозволяє не тільки виявити наявні рівні пізнавальної самостійності, що склалися в минулому досвіді студентів, а під час самого дослідження простежити динаміку розвитку рівнів та їх істотні закономірності, що дає можливість варіювати, перебудовувати методику формування пізнавальної самостійності в залежності від напрямів використання інформаційних технологій.

Таким чином, необхідно передбачити модель, яка б відображала структуру розвитку пізнавальної самостійності, враховуючи поділ на рівні кожного з компонентів. Це дасть можливість нам підійти не тільки до визначення типових ознак пізнавальної самостійності, її критеріїв, а й змінювати, в разі необхідності, акценти в методиці її формування. Зазначимо, що ми дотримуємось двохкомпонентної структури пізнавальної самостійності (змістовно-операційний та мотиваційний компоненти).

В основу даної моделі було покладено визначену Н.О. Половніковою технічну сторону пізнавальної самостійності, так звану прикладну самостійність, в якій умовно виокремлено рівні за ознакою зростання складності (творчого елементу) пізнавальної самостійної діяльності. Наступний етап розбудови моделі полягав у визначенні співвідношення пізнавальної діяльності та її мотивації. Розбудовуючи структурну модель пізнавальної самостійності, ми враховували і психологічні характеристики цих мотивів, які А.К. Маркова визначає як змістовні та динамічні. Співвідношення всіх сторін мотиваційної сфери проявляється для викладача у вигляді інтересів того, хто навчається. А.К. Маркова, С.Л. Рубінштейн, Г.І. Щукіна, Ф.К. Савіна та інші розглядають пізнавальний інтерес як найбільш вагомий мотив навчання. За даними Г.І. Щукіної, пізнавальний інтерес фігурує серед інших мотивів як центральний.

Все це дозволило нам покласти в основу визначення критеріїв пізнавальної самостійності прийоми мислення, знання як продукт їх застосування, вміння управляти розумовими процесами та пізнавальний інтерес як мотив здійснення пізнавальної діяльності. Таким чином, пізнавальна самостійність як властивість особистості, що реалізується в навчальній діяльності, визначається за такими критеріями: рівень розумового розвитку, ставлення даної особи до навчання, її прагнення опановувати різні способи пізнання, мобілізація вольових зусиль щодо подолання труднощів у навчанні та досягнення поставленої мети. Визначено показники прояву критеріїв пізнавальної самостійності: ступінь розвитку логічного мислення, ступінь сформованості загальнонавчальних умінь, ступінь сформованості системи провідних знань, ступінь розвитку пізнавального інтересу.

Вищеназвані критерії та показники дозволили виділити три рівні сформованості пізнавальної самостійності (низький, середній, високий).

Низький рівень. Студенти володіють мінімальним обсягом знань, потребують спонукання до здійснення пізнавальної діяльності та участі викладача у всіх етапах управління процесом самостійної пізнавальної діяльності.

Середній рівень. Студенти володіють достатнім обсягом знань, виявляють інтерес до додаткової інформації (прагнуть поглибити власні знання); контроль за самостійною пізнавальною діяльністю має частковий, навіть імпульсивний характер.

Високийрівень. Знання студентів мають системний характер; студенти прагнуть здійснювати пізнавальну діяльність незалежно від факторів стримування (високий рівень стійкості пізнавального інтересу); самоконтроль має випереджальний характер.

Т

1 складова

І рівня


2 складова

І рівня

3 складова

І рівня

Мотиваційний

компонент

Змістовно-операційний компонент

ІІІ рівень-високий

ІІ рівень – середній

І рівень – низький

1 складова

ІІ рівня

2 складова

ІІ рівня

3 складова

ІІ рівня

1 складова

ІІІ рівня

2 складова

ІІІ рівня

3 складова

ІІІ рівня

аким чином, визначивши критерії, показники та рівні сформованості пізнавальної самостійності, основні положення, які стосуються компонентів пізнавальної самостійності та окресливши напрями їх розвитку ми можемо формалізувати та деталізувати структуру даної якості у вигляді наступної моделі (рис. 1).

Рис. 1. Структурна модель розвитку пізнавальної самостійності студента

Дана модель дає можливість показати, що студенти з різним рівнем успішності утворюють групи, члени якої є далеко не однорідними за своїм складом. Кожна з них поділяється на підгрупи, які, у свою чергу мають, певний рівень мотивації до пізнавальної діяльної.

В основу методики діагностування нами покладено комбінацію спеціально підібраних ситуацій "вибору" та прийому "переносу", що виявляють: спрямованість інтересу студентів до різних сторін навчальної діяльності; рівень аналізу й синтезу того, що виокремлюється аналізом, та абстрагування і узагальнення, що є похідними від них. Засобом діагностики нами обрано пізнавальні завдання.

Використовуючи розроблену методику діагностування, на одному з етапів констатувального експерименту ми визначили рівні сформованості пізнавальної самостійності студентів економічного коледжу (табл. 1).

Таблиця 1

Рівні сформованості пізнавальної самостійності

студентів І курсу на початку експерименту

Рівень сформованості пізнавальної самостійності

Назви навчальних закладів

Вінницький кооперативний коледж економіки і права

Кіровоградський кооперативний коледж економіки і права ім. М.П. Сая

Львівський кооперативний коледж економіки і права

Херсонський кооперативний економіко-правовий коледж

Разом

Низький рівень

І складова

12

10

10

7

39

ІІ складова

9

4

15

11

39

ІІІ складова

4

1

6

3

14

Середній рівень

І складова

31

23

29

21

104

ІІ складова

24

15

17

16

72

ІІІ складова

17

5

15

6

43

Високий

рівень

І складова

25

19

27

20

91

ІІ складова

16

12

18

11

57

ІІІ складова

9

5

8

4

26

Разом

147

Loading...

 
 

Цікаве