WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вилучення U(VI) та Co(ІІ) з використанням поліетиленіміну та етилендиамінтетраоцтової кислоти з об’єктів навколишнього середовища (автореферат) - Реферат

Вилучення U(VI) та Co(ІІ) з використанням поліетиленіміну та етилендиамінтетраоцтової кислоти з об’єктів навколишнього середовища (автореферат) - Реферат

В умовах виробничого досліду показана здатність азоспірил сприяти підвищенню врожаю листя гібридних 12-тирічних насаджень шовковиці на 24% (табл. 7).

Таблиця 7.

Вплив торф'яного препарату ризобразіну на врожай листя дванадцятирічних рослин шовковиці (виробничий дослід, Миргородський гренажний завод, Полтавська обл.), (2004).

Варіанти досліда

Площа, га

Врожай листя з одного куща, кг

Контроль (без інокуляції)

0,4

1,780,03

Інокуляція A. brasilense 54

0,4

2,210,04

З метою дослідження впливу ризобразіну на якість листової продукції шовковиці визначали вміст в листі рослин макро- і мікроелементів, органічних речовин і пігментів. Обробка торф'яним препаратом ризобразіном рослин шовковиці через 4 місяця забезпечила підвищення вмісту цинка в листі на 15, заліза – на 65%. Через 16 місяців після інтродукції біоагента препарату в кореневу зону насаджень шовковиці в листі даної культури прибавка вмісту кальцію складала – 20, марганцю – 55, цинку – 23, міді – 50 і заліза – 46%. Підвищення вмісту в листі шовковиці мікроелементів позитивно впливає на активність процесу фотосинтезу.

Одним з основних показників активності фотосинтетичного апарату є вміст хлорофілу в листі рослин. Обробка рослин шовковиці торф'яним препаратом ризобразіном сприяла достовірному підвищенню в листі хлорофілу а та хлорофілу в через 4 місяці на 15 і 19% відповідно, а через 16 місяців – на 12 і 33% (табл. 8). Показано достовірне підвищення каротину в листі шовковиці через 4 місяці після внесення ризобразіну в кореневу зону насаджень шовковиці на 46% і через 16 місяців – на 67%.

Таблиця 8

Вплив торф'яного препарату ризобразіну на вміст фотосинтетичних пігментів в листі шовковиці (мг/100г сирої речовини), (2004 р.)

Варіанти досліду

Рік внесення препарату

Строк після інокуляції

Хлорофіл а

Хлорофіл в

а/в

Каротин с

Контроль (без інокуляції)

-

-

188,32

60,64

3,10

9,60

Інокуляція

A. brasilense 54

2003

16 місяців

210,88

80,80

2,61

16,0

Інокуляція

A. brasilense 54

2004

4 місяця

215,68

72,32

2,98

14,0

НІР05

-

-

2,24

2,40

1,20

Примітка: достовірне підвищення показників виділено жирним шрифтом.

Обробка рослин торф'яним препаратом ризобразіном на основі бактерій A. brasilense 54 сприяла збільшенню вмісту розчинних цукрів (глюкози, фруктози и сахарози) в 2,25 рази (табл. 9), що можна пояснити підсиленням активності фотосинтетичного апарату рослин в результаті інтродукції азоспірил в кореневу зону насаджень шовковиці. Через 4 місяці після обробки рослин біопрепаратом прибавка вмісту ліпідів складала 47, а через 16 місяців – 7%. Однак, обидві ці прибавки виявились достовірними в порівняні з контролем.

Таблиця 9.

Післядія препарату ризобразіну на біохімічний склад листя гібридних насаджень шовковиці (в абсолютно сухій речовині, %) (2003 р.)

Варіанти досліду

Рік внесення препарату

Строк після інокуляції

Моно- і дисахариди

Ліпіди

Білок

Контроль (без інокуляції)

-

-

6,0

3,42

13,74

Інокуляція A. brasilense 54

2002

16 місяців

13,5

3,67

14,54

Інокуляція A. brasilense 54

2003

4 місяця

9,0

5,03

12,12

НІР05

-

-

0,13

0,13

0,74

Примітка: достовірне підвищення показників виділено жирним шрифтом.

Як було показано раніше, штам А. brаsilense 54 активно фіксує азот в чистій культурі, тому вивчали вміст білку в листі шовковиці. Обробка насаджень шовковиці торф'яним препаратом ризбразіном через 4 місяці не забезпечила підвищення вмісту білку. Однак через 16 місяців після інокуляції прибавка вмісту білку в листі в порівнянні з контролем складала 6%.

ВИСНОВКИ

1. Вперше вивчено якісний і чисельний склад та нітрогеназну активність азотфіксуючих бактерій кореневої зони шовковиці. З ризосферного грунту, ризоплани та гістосфери даної культури виділено 87 штамів діазотрофів, представників родів Azotobacter, Bacillus, Enterobacter, Azospirillum, Pseudomonas,які характеризуються високою нітрогеназною активністю.

2. Розроблено методику одержання штамоспецифічної антисироватки, що включає модифіковану схему імунізації кролів клітинами бактерій Azospіrіllum brasіlense 54.

3. За допомогою стрептоміцин стійких мутантів, а також імунологічних та імунохімічних методів показана здатність азоспірил проникати у внутрішні тканини коренів рослин шовковиці і зберігати там життєдіяльність протягом 16 місяців після інокуляції.

4. Встановлена можливість штучного індукування утворення парабульбочок на коренях рослин шовковиці за допомогою абіогенного фактора нодуляції – 2,4-діхлорофеноксіацетата. Сумісне застосування 2,4-Д та інокуляції A. brasіlense 54 сприяло підвищенню нітрогеназної активності парабульбочок – в 17 разів і маси кореневої системи рослин – в 2,6 разів.

5. Встановлено, що внутрішня структура парабульбочок шовковиці відповідає "кореневому" типу і найбільш схожа зі структурою бульбочок дерев'янистих рослин, що утворюються при інфікуванні рослин мікроорганізмами роду Frankia.

6. Вперше показана пролонгована позитивна дія бактерій А. brаsilense 54 на врожай листя шовковиці та вміст в них вітамінів. Так, через 16 місяців після інокуляції урожай листя шовковиці підвищився на 53,2%, вміст в них вітамінів В1 и В2 – на 8, вітаміна РР – на 11 і вітаміна Е – на 16%.

7. На основі азотфіксуючих бактерій роду Azospirillum створено новий біопрепарат ризобразін. Розроблені, експериментально перевірені та захищені патентом України способи інокуляції рослин шовковиці різного віку бактеріальним препаратом ризобразіном.

8. Показано, що застосування ризобразіну на гібридних і сортових насадженнях шовковиці сприяло істотному підвищенню врожаю листя шовковиці на 23-67% та поліпшенню їх якості: вміст макро- и мікроелементів підвищився на 20-55, органічних речовин – на 6-123, фотосинтетичних пігментів – на 12-67%.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. *Булатова Ю.О., Надкернична О.В., Ушакова М.А., Олексійченко Н.О. Вплив азотфіксуючих бактерій на біометричні показники сіянців і гібридних насаджень шовковиці // Агроекологічний журнал. – 2003. - №1. – С. 57–59. (Здобувачем самостійно проведено експериментальні дослідження по вивченню впливу діазотрофів на біометричні показники сіянців і дорослих рослин шовковиці).

  1. Гончар Ю.А., Алексейченко Н.А. Увеличение продуктивности растений шелковицы в результате интродукции штаммов азоспирилл в корневую зону // Аграрний вісник причорномор'я: Зб. наук. пр. – Одеса, 2004. – Вип. 26, Ч. 2. – С. 18–22. (Здобувачем особисто проведені експериментальні дослідження по вивченню здатності азоспірил індукувати морфологічні зміни кореневих волосків проростків шовковиці, здійснено аналіз отриманих результатів).

  2. Alekseychenko N.A., Galanova A.V., Ananyev P.P., Nadkernichnaya E.V., Gonchar Y.A. The increase of productivity of mulberry plantations as a result of using bacterial fertilizers // Sericologia. – 2004. – Vol. 44, №3. – P. 387–392. (Здобувач брала участь у проведенні польових дослідів, аналізі одержаних результатів та написанні статті).

  3. Пат. 48835 Україна, A01G29/00. Спосіб підвищення урожайності листової маси шовковиці; Надкернична О.В., Олексійченко Н.О., Ушакова М.А., *Булатова Ю.О. – Заявл. 19.12.01; Опубл. 15.08.02., Бюл. № 8. – 3 с. (Здобувач особисто приймала участь у розробці способу інокуляції насаджень шовковиці).

  4. Застосування бактеріальних препаратів на основі азоспірил для підвищення продуктивності шовковиці. Методичні рекомендації / О.В. Надкернична, Ю.О. Гончар, М.А. Ушакова та інш. – Чернігів: ІСГМ УААН, 2004. – 16 с. (Здобувач безпосередньо брала участь у проведенні польових дослідів по вивченню впливу азоспірил на продуктивність шовковиці та у підготовці методичних рекомендацій до друку).

  5. Гончар Ю.А., Надкерничная Е.В., Алексейченко Н.А. Влияние азоспирилл на качество листовой продукции растений шелковицы // Живлення рослин: теорія і практика: Зб. наук. пр. – К.: Логос, 2005. – 294–305. (Здобувач провів аналіз та інтерпретацію одержаних даних).

  6. Гончар Ю.А. Структура азотфиксирующего микробного комплекса корневой зоны шелковицы // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб. наук. пр. – Умань, 2003. – С. 298–302.

  7. *Булатова Ю.А. Влияние диазотрофов, выделенных из клубеньков шелковицы, на всхожесть, дружность и скорость прорастания семян этой культуры // Сталий розвиток агроекосистем. Матеріали міжнародної конференції 17-20 вересня 2002 р. – Вінниця, 2002. – С. 115–117.

  8. *Булатова Ю.А., Надкерничная Е.В., Ушакова М.А. Влияние азотфиксирующих бактерий на биометрические показатели растений шелковицы // Нетрадиционное растениеводство. Эниология. Экология и здоровье. Материалы IX Международного симпозиума. 9-16 июня 2002 г. – Симферополь, 2002. – С. 577–579. (Здобувачем самостійно розроблено схему досліду).

  9. Надкернична О.В., Гончар Ю.О., Волкова І.В. Імунологічні методи дослідження взаємодії азоспірил з рослинами шовковиці // Х з'їзд Товариства мікробіологів України: Тези доповідей. – Одеса: Астропринт, 2004. – С. 245. (Здобувач безпосередньо брала участь у розробці схеми імунізації кролів азоспіриллами, самостійно здійснила аналіз отриманих результатів).

  10. Гончар Ю.А. Влияние эндофитных бактерий рода Azospirillum на биохимический состав листа шелковицы // Актуальні проблеми фізіології, генетики та біотехнології рослин і ґрунтових мікроорганізмів: Тези доповідей ІХ конференції молодих дослідників. – Київ, 2005. – С. 79.

Loading...

 
 

Цікаве