WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вилучення U(VI) та Co(ІІ) з використанням поліетиленіміну та етилендиамінтетраоцтової кислоти з об’єктів навколишнього середовища (автореферат) - Реферат

Вилучення U(VI) та Co(ІІ) з використанням поліетиленіміну та етилендиамінтетраоцтової кислоти з об’єктів навколишнього середовища (автореферат) - Реферат

Таблиця 1

Нітрогеназна активність чистих культур діазотрофів, виділених з кореневої зони і бульбочкоподібних структур шовковиці, що відрізнялась гігантизмом

Штами

Джерело виділення

нмоль С2Н4/посудина за 24 години

Azotobacter sp. 12М

Ризосфера

139,5

Azotobacter sp. 14М

Ризосфера

116,5

Azotobacter sp. 15М

Ризосфера

112,5

Bacillus sp. 5Ч

Ризосфера

36,5

Bacillus sp. 9Ч

Ризосфера

26,5

Azospirillum sp. 11М

Ризоплана

10,0

Azospirillum sp. 2Ч

Ризосфера

46,0

Enterobacter sp. 2М

Ризосфера

98,0

Enterobacter sp. 3М

Ризосфера

72,0

Enterobacter sp. 17М

Ризосфера

94,5

Pseudomonas sp. 4М

Ризоплана

112,0

Pseudomonas sp. 6М

Ризосфера

12,9

A. brasilense 53

Бульбочкоподібні структури

91,50

A. brasilense 54

Бульбочкоподібні структури

206,50

A. brasilense 61

Бульбочкоподібні структури

278,00

A. radiobacter 51

Бульбочкоподібні структури

0,40

A. radiobacter C7

Бульбочкоподібні структури

6,15

НСР05

-

33,0

Нітрогеназна активність азоспірилл, виділених з ризосферного грунту і різоплани шовковиці була в 6 – 9 раз нижче, ніж у штамів даного роду, виділених з бульбочкоподібних структур шовковиці.

Визначали вплив інокуляції шовковиці активними штамами діазотрофів. Показано, що азоспірили на відміну від інших азотфіксуючих бактерій здатні здійснювати пролонговану дію на продуктивність насаджень шовковиці.

Інтродукція бактерій роду Azospirillum в кореневу зону шовковиці забезпечила через 4 місяці прибавку урожаю листя – 30-48%, а через 16 місяців – 50-53% (табл. 2, 3).

Таблиця 2

Вплив азоспірил на врожай листя гібридних насаджень шовковиці (польові досліди, чорноземний грунт, 2001-2002 рр.)

Варіанти досліду

Вік дерев

Рік внесення препарата і обліку врожаю

Врожай листя з одного дерева, кг

Прибавка врожаю

кг

%

Контроль (без обробки)

Інокуляція

А. brаsilense 53

Інокуляція

А. brаsilense 54

3 роки

Не вносили

0,510,10

-

-

2001

0,700,10

0,19

40,00

0,730,20

0,22

43,14

Контроль (без обробки)

Інокуляція

A. brasilense 53

Інокуляція

А. brаsilense 54

4 роки

Не вносили

0,790,04

-

-

2002

1,170,09

0,38

48,10

1,090,10

0,30

30,38

Примітка: достовірне підвищення показників виділено жирним шрифтом.

Таблиця 3

Пролонгований вплив азоспірил на врожай листя гібридних насаджень шовковиці (польовий дослід, чорноземний грунт, 2001-2002 рр.)

Варіанти досліду

Вік дерев

Рік внесення препарата

Врожай листя з одного дерева, кг (2002 р)

Прибавка врожаю

кг

%

Контроль (без обробки)

Інокуляція А. brаsilense 53

ІнокуляціяА. brаsilense 54

4 роки

Не вносили

0,790,04

-

-

2001

1,190,14

0,40

50,63

1,210,13

0,42

53,16

Примітка: достовірне підвищення показників виділено жирним шрифтом.

Таким чином, прибавка урожаю листя через 16 місяців після інтродукції штамів А. brаsilense 53 і А. brаsilense 54 перевищувала аналогічну прибавку, отриману в рік інтродукції даних штамів в кореневу зону рослин шовковиці, що свідчить про можливу здатність діазотрофів А. brаsilense 53 та А. brаsilense 54 проникати у внутрішні тканини кореня і, тим самим, здійснювати пролонговану позитивну дію на рослину протягом декількох вегетаційних періодів, що забезпечує не тільки більш тривале існування ефективної асоціації мікро- та макроорганізма, але й більш тісну їх взаємодію, а тому і більш інтенсивний обмін метаболітами.

Одним з показників виділення мікроорганізмами біологічно активних речовин є збільшення кореневої поверхні рослин. В результаті інокуляції насіння штамами A. brasilensе 53 и A. brasilensе 54 довжина кореневої системи рослин шовковиці підвищувалась в 2, а маса – в 3 рази. Таке значне підвищення параметрів кореневої системи рослин шовковиці пояснюється виділенням азоспіриллами біологічно активних речовин. Як наслідок ми спостерігали достовірне підвищення вмісту в листі шовковиці вітамінів на 8-16% через 16 місяців після інокуляції.

Таким чином, пролонгована позитивна дія азоспірил на урожай листя шовковиці та підвищення вмісту в ньому вітамінів, свідчить на користь можливості досліджуваних бактерій проникати у внутрішні тканини кореня рослин шовковиці, розмножуватись там і зберігати життєздатність протягом двох вегетаційних періодів після інокуляції.

Розділ 4. Вивчення здатності A. brasilense вступати в ендоризосферні асоціації з рослинами шовковиці

Характер взаємодії Azospіrіllum brasіlense з рослинами шовковиці при утворенні ефективних асоціацій вивчали з перших етапів розвитку мікробно-рослинних взаємовідносин.

Вивчення зміни морфології кореневих волосків під впливом інокуляції проростків шовковиці штамами азоспірил показало, що дані бактерії здатні викликати деформації кореневих волосків. Ми спостерігали прямі кореневі волоски в контролі (без інокуляції) (рис. 1) і деформовані: скручені у вигляді спіралі, гачковидно зігнуті та булавовидні кореневі волоски (рис. 2, 3) в результаті інокуляції проростків азоспірилами, що свідчить про здатність бактерій викликати зворотну реакцію рослин шовковиці [Егоренкова И.В., 2000, Федоненко Ю.П., 2001].

Визначали вплив інокуляції азоспірилами насіння шовковиці на кількість деформацій кореневих волосків проростків даної культури. Штами A. brasіlense 53, A. brasіlense 54 и A. brasіlense 61 забезпечили достовірне підвищення кількості морфологічних змін кореневих волосків в порівнянні з контролем в 6,6 – 7,8 разів.

Рис. 1. Недеформовані кореневі волоски контрольних рослин

Рис. 2. Гачковидні та спіралевидні кореневі волоски при інокуляції проростків шовковиці A. brasіlense 54.

Рис. 3. Булавовидні кореневі волоски при інокуляції проростків шовковиці A. brasіlense 54.

З метою визначення здатності азоспірил проникати у внутрішні тканини кореня шовковиці було отримано стрептоміцинстійкий штам A. brasіlense 54, який не відрізнявся від вихідного штаму по культурально-морфологічним і фізіологічним ознакам і належав до S-типу. Не змінилась також нітрогеназна активність мутантної культури та її здатність позитивно впливати на продуктивність сіянців шовковиці.

Через 60 діб після інокуляції з поверхнево стерилізованого коріння були виділені реізоляти стрептоміцинстійких мутантів, що доводить здатність азоспірил проникати у внутрішні тканини рослин шовковиці.

Loading...

 
 

Цікаве