WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-імунологічний перебіг бронхіальної астми у дітей залежно від рівня фізичного розвитку (автореферат) - Реферат

Клініко-імунологічний перебіг бронхіальної астми у дітей залежно від рівня фізичного розвитку (автореферат) - Реферат

Матеріал та методи патоморфологічних досліджень.Патоморфологічне дослідження проведено в двох напрямках: перший − морфологічне дослідження патологічно змінених кісткових та м'яких тканин, другий − гістоморфометрія спонгіози (ГМС) − комплекс методик кількісного морфологічного дослідження. Матеріалом морфологічного дослідження були патологічно змінені кісткові та м'які тканини, що утворювали несправжні суглоби кісток (біоптати від 26 хворих), розрощення патологічних тканин в осередках ураження опорно-рухового апарату з різною локалізацією (10 біоптатів) – всього від 36 хворих на НФ1.

Матеріалом ГМС послужили біоптати, одержані під час операцій шляхом відкритої біопсії клубової кістки та аналогічні за локалізацією фрагменти трупної кістки, одержані під час патологоанатомічних та судово-медичних розтинів. Весь матеріал ГМС розподілено на дві групи:

І група: особи, що загинули внаслідок гострої травми або померли від гострих нетривалих захворювань (кататравма, дорожна травма, механічна асфіксія, утоплення, гостре смертельне отруєння, гостра лейкемія з нетривалим перебігом, плевропневмонія, менінгоенцефаліт тощо: тобто „умовно нормальні" відносно стану кісткового апарату, 24 випадки).

ІІ група: особи, що мали клінічні ознаки НФ1 з певними локальними ураженнями опорно-рухового апарату та були оперовані за відповідними ортопедичними показаннями –10 випадків.

Гістоморфометрія спонгіози біоптатів або трупної тканини з клубової кістки включала визначення за стандартною системою ASBMR (США), (. Malluche H.H et al., 1982, Ревелл П.А.,1993) таких гістоморфометричних показників: кістковий об'єм BV/TV, у процентах, остеоїдна поверхня OS/BS, у процентах, товщина остеоїду O.Th., у мікрометрах (мкм), число багатоядерних остеокластів на одиницю площі вимірювання N.Oc/T.Ar (індекс остеокластів), в одиницях на кв. мм., відносна поверхня спонгіози BS/TV, кв. мм/куб. мм. Аналіз отриманих даних проведений з урахуванням віку та статі пацієнта.

Для морфологічного дослідження видалені тканини патологічних осередків фіксували у 10%-ному водному розчині формаліну, за наявності кісткової тканини – декальцинували. Для гістоморфометричного дослідження шматочки звичайно вирізали з цілих видалених фрагментів гребеня клубової кістки, далі не подрібнюючи. Проводили фіксацію формаліном, декальцинацію 5%-ною азотною кислотою, заливання шматочків у целоїдин, одержання зрізів товщиною 10 мкм, фарбування гематоксилін-еозином та гематоксилін-пікрофуксином за ван Гізоном. Дослідження проводилися на мікроскопах ЛЮМАМ-Р8 та МБС-2.

Ультразвукове та ЕМНГ дослідження.Враховуючи, що найбільш частою причиною смерті у хворих на НФ1 є саме малігнізація пухлин (Цимбалюк В.І та ін.,2003), сонографічно обстежено32 пацієнти з ортопедичними проявами захворювання. Шляхом скринінгу досліджувались наступні нерви верхніх та нижніх кінцівок: n.radialis, n.ulnaris, n.medianus, n.ischiadicus, n.tibialis,n.peroneus com.. Режим дослідження − Muskuloskeletal superfitial або інші Muskuloskeletal при частоті від 5 до 12 мГц. Встановлювалась "злоякісність" та масштаби пухлиноутворення, досліджувались клінічно безсимптомні нейрофіброми і шванноми, оцінювався їх розмір та топографічне розташування.

Поряд з УЗД дослідженням проводилася ЕНМГ. З'ясовувалась відповідь на наступне запитання: чи є порушення провідності по нервах верхніх і нижніх кінцівок та М-відповіді у хворих з ортопедичними проявами НФ1? Досліджували: швидкість проведення імпульсу (ШПІ) по руховим волокнам n.tibialis, n.peroneus com., n.medianus; потенціал дії мязів (М-відповідь) m. extensor dig. brevis (n.peroneus com.), m.abductor hallucis (n.tibialis) на стопі та m.abductor pollicis brevis (n.medianus) на кисті. ЕНМГ дослідження проводили на електроміографі "Neuroscreen" фірми Tonnies (Німеччина). Для відведення викликаних потенціалів м'язів (М-відповіді) застосовували поверхневі електроди, а для стимуляції нервів — стимулюючий електрод у вигляді містка. Поріг інтенсивності для току стимуляції – від 1 до 70 мА. Дослідження проводили при чутливості 2000 мкВ/под. Розташування електродів стандартне. В якості контролю використовували результати аналогічних досліджень 18 пацієнтів віком від 7 до 18 років, які обстежені з іншого приводу при патології ОРА, яка не впливає на дані показники ЕНМГ (умовно здорові діти) та показники контрлатеральної неушкодженої кінцівки.

Дослідження регіонального кровообігу проведене у 17 хворих на НФ1 з патологією кісток гомілки та деформацією гомілковостопного суглоба: у 2 з них додатково вивчався кровообіг у ділянці пігментного невусу, що локалізований на спині, ще у 2 – зони плексимормної нейрофіброми внутрішньої поверхні гомілковостопних суглобів. Дуплексне УЗД виконували за допомогою апарату НDІ-3500 (США), фазованим лінійним датчиком 5 - 10 мГц. Вивчався кровообіг в наступних судинах: a. femoralis communis, a. poplitea, a. tibialis posterior, a. tibialis anterior. a. dorsalis pedis. Проводили якісну та кількісну оцінку. Визначали пікову систолічну швидкість кровообігу (ПСШ) пікову швидкість ретроградного кровообігу (ПШР); напівкількісні − індекс пульсації (PI), при наявності в спектрі позитивної діастоли – індекс циркуляторного опору (RI). Результати досліджень порівнювались з аналогічними при обстеженні контлатеральної (здорової) кінцівки.

Імунологічне обстеження. Враховуючи потенційну можливу присутність значного пухлинного потенціалу при НФ1 у 27 хворих з ортопедичними проявами захворювання проведено обстеження імунологічного статусу. Абсолютний вміст лімфоцитів, моноцитів, Т-лімфоцитів (Е-РУК), активних Т-лімфоцитів (Еа-РУК) за методом спонтанного розеткоутворення. Аналіз субпопуляцій Т-лимфоцитів: ЕтфсРУК (теофілін стійких) та ЕтфчРУК-теофілін чутливих (Т-хелперів та Т-супресорів) проводили за методом спонтанного розеткоутворення, що модифікований за допомогою теофіліну. Вміст імуноглобулінів класів А, М, G визначали методом простої радіальної імунодифузії в агарі. Рівень циркулюючих імунних комплексів встановлювали за методом преципітації у поліетиленгліколі.

Методика психоневрологічного обстеження. Можливеутворювання пухлин з боку ЦНС та ускладнення перебігу основного захворювання склало підставу до проведення психоневрологічного обстеження хворих з ортопедичними проявами НФ1. Методика психоневрологічного обстеження включала огляд хворого неврологом за встановленою схемою з оцінкою загальномозкової, вогнищевої, рефлекторної та рухової сфери, проведенняя експериментально-психологічного аналізу (Булахова Л.А, 1968). При необхідності виконувалась комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія (23 хворих).

Результати досліджень та їх аналіз. Враховуючи "зацікавленість" у патологічному процесі багатьох систем та поліорганність уражень при хворобі Реклінгаузена, на ортопедичному контингенті хворих встановлювалась частота виникнення та інформативність діагностичних ознак НФ1, особливості клініко-рентгенологічних проявів захворювання, масштаби пухлинного ураження та провідність по нервах верхніх і нижніх кінцівок, регіональний кровообіг та стан гемодинаміки кінцівок як одне з можливих складових першопричини ортопедичної патології, що відрізняє дане дослідження від відомостей стосовно НФ1 взагалі.

Так, встановлена наступна частота виникнення та інформативність діагностичних ознак НФ1: пігментні плями на шкірі кольору „кави з молоком" відмічались у 143 (91,6%), веснянки – 78 (50,0%), спадковість шкірних проявів — 61 (39,1%) із 156 хворих з ортопедичними проявами хвороби Реклінгаузена. Нейрофіброми (шванноми) виявлені у 36 (23,07%) хворих. У 35 з 36 хворих нейрофіброми (шванноми) локалізувалися в шкірі, носили поодинокий характер у 20, множинний — у 9 та плексиформний − у 5 хворих; в одного хворого діагностована шваннома сідничного нерва значних розмірів. Пухлини ЦНС та черепно-мозкових нервів виявлені у 6 (3,84%) (гліома зорового нерва – 5, пухлина стовбурового відділу мозку – один) із 156 ортопедичних хворих. У 71 (45,5%) пігментні плями на шкірі спостерігалися з моменту народження і протягом значного проміжку часу були єдиною ознакою хвороби Реклінгаузена. Пік ортопедичних проявів НФ1 у 58,9% хворих припадав на вік від 3 до 5 років, що свідчить про відставання ортопедичних проявів хвороби від шкірних. Частота розповсюдженості гліоми зорового нерва, як діагностичної ознаки НФ1, у ортопедичних хворих становила менше, ніж 3,1% при розповсюдженості гліом у загальній популяції НФ1 від 5 до 25% (Inowe I. et al., 1997). Типові радіологічні прояви захворювання з боку головного мозку −„яскраві об'єкти"− констатовані нами у 3 (13% ) з 23 пацієнтів з ортопедичними проявами НФ1 при розповсюдженості даного симптому на TW2 зваженому зображенні в загальній популяції хворих з НФ1 до 50-75% (Ferner R.E. et al., 1993).

Loading...

 
 

Цікаве