WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація хірургічного лікування хворих на гастродуоденальну виразку (автореферат) - Реферат

Оптимізація хірургічного лікування хворих на гастродуоденальну виразку (автореферат) - Реферат

Yst = 0,42.f1 + 0,34.f2 + 0,57.f3 + 0,26.f4 + 0,43.f5 - 0,12.f6.

Багатофакторний кореляційний аналіз показав з долею ймовірності 77,0% шість основних факторів, за якими можна визначити деякі ланки патогенезу порушень функціонального стану гепатобіліарної системи на фоні нозологічної патології раннього неонатального періоду: I фактор (r=0,42) – комплекс біохімічних змін сироватки крові, а саме, - підвищення активності AсAT (r=0,75) та ЛДГ (r=0,82) при одночасному зростанні рівня сечовини (r=0,78), зменшенні рівня глюкози (r=-0,49) та рівня Са2+ (r=- 0,51); II фактор (r=0,34) – підвищення рівня загального білірубіну (r=0,84) та його фракцій – непрямого білірубіну (r=0,81) та прямого білірубіну (r=0,65) при одночасному підвищенні в сироватці крові рівня фосфору (r=0,62); III фактор (r=0,57) – поєднані зміни регулюючих систем організму – імунної та антиоксидантної, а саме, підвищення активності каталази (r=0,89) та зниження рівня SH-груп у плазмі крові при одночасному підвищенні відносного рівня CD2+-асоційованих Т- та NK-лімфоцитів (r=0,49), CD15+-асоційованих нейтрофілів (r=0,52); IV фактор (r=0,26) – поєднані зміни показників всіх трьох систем, використаних для факторного аналізу: зниження рівня альбуміну сироватки крові (r=-0,62), зменшення рівня Са2+ (r=-0,50), зростання ступеня ОМБ (r=0,49) при підвищенні відносного рівня CD15+- асоційованих нейтрофілів (r=0,85) та зниженні відносного рівня CD54+- асоційованих клітин ІСАМ-1 (r=-0,44); V фактор (r=0,43) – підвищення активності AлAT при одночасному збільшенні відносного рівня CD2+- асоційованих Т- та NK-лімфоцитів (r=0,65), відносного рівня CD54+- асоційованих клітин ІСАМ-1 (r=0,62); VI фактор (r=-0,12) - поєднання ступеня ОМБ (r= - 0,56), відносного рівня СD19+-асоційованих В-лімфоцитів (r=-0,69) та рівня IL6 (r=0,79). Більш суттєвий вклад у пояснення механізмів порушень функціонального стану гепатобіліарної системи вносять I, III, та V фактори, оскільки вони мають високі коефіцієнти кореляцій до величини "Yst". Найменше значення за абсолютною величиною має VI фактор. Це, мабуть пояснює той факт, що ознаки, які увійшли до нього, є неспецифічними і характеризують загальну відповідь організму за умов гіпоксії при перинатальній патології.

Таким чином, основними патогенетичними синдромами дисфункції гепатобіліарної системи є: синдром цитолізу (підвищення активності AлAT, AсAT та ЛДГ), синдром холестазу (підвищення активності ЛФ та ГГТ, вмісту холестерину, білірубіну) та синдром мезенхімально-запальної реакції (зменшення рівня загального білка, альбумінів, у важких випадках і холестерину). Найбільш тяжкий перебіг захворювань супроводжується синдромом печінково-клітинної недостатності. Основними патологічними процесами, які формують клінічні діагностичні ознаки порушень функціонального стану гепатобіліарної системи, є: підвищення проникливості мембран гепатоцитів, зниження процесів синтезу, зниження дезактивації токсичних метаболітів, активація мезенхімальної тканини, збільшення розмірів гепатоцитів та порушення екскреції жовчі. Зміни функціонального стану печінки та жовчовивідних шляхів у новонароджених на фоні пологового ОС зумовлені поєднаним дизбалансом ланок регулюючих систем організму, у тому числі імунної та антиоксидантної системи захисту (рис. 1.).

Для визначення диференційної діагностики ступеня тяжкості порушень функціонального стану гепатобіліарної системи при перинатальній патології проведено кореляційний, дискримінантний та багатофакторний кореляційний аналіз результатів комплексного клініко-параклінічного обстеження новонароджених дітей.

За даними дискримінантного аналізу складена математична модель, за допомогою якої можна провести диференційну діагностику клінічних ознак ступеня тяжкості порушень функціонального стану гепатобіліарної системи. Загальні формули основних функцій моделі мають вигляд:

F1=-11,5+0,69х2+2,75х3+0,85х4-0,50х5+0,36х6+1,06х7-0,39х8;

F2=1,61-0,19х2-1,33х3+0,25х4-0,08х5+0,73х6+1,35х7-0,18х8.

Для кожної дитини, яка мала клінічні прояви дисфункції гепатобіліарної системи, була складена індивідуальна математична модель з урахуванням значень показників факторів. Враховуючи координати центроїдів, для новона-роджених, у яких відмічалися порушення функціонального стану гепатобіліарної системи, значення основних функцій - F1=9,23; F2=0,48; при змінах середньої тяжкості - F1=-1,79; F2=-1,43; при відсутності змін - F1=7,44; F2=0,95. Точність діагностики ступеня тяжкості дисфункції гепатобіліарної системи при використанні формул моделі дискримінантного аналізу - від 90,0% до 100,0%.

Використовуючи для підтвердження глибини порушень функцій печінки та жовчовивідних шляхів формулу багатофакторного кореляційного аналізу, необхідно для кожної дитини скласти математичну модель, враховуючи коефіцієнти кореляцій факторів, вектор та абсолютні величини показників. За сумою балів для кожної дитини, значення величини "Yst" в групі новонароджених, які мають у ранньому неонатальному періоді порушення функціонального стану гепатобіліарної системи середнього ступеня тяжкості, відповідають величині у межах "-1+1"; значення "Yst>+1" характерно для групи дітей, які мають суттєві зміни; значення "Yst<-1" - для новонароджених, у яких має місце задовільний функціональний стан печінки та жовчовивідних шляхів.

Отримані в ході дослідження дані щодо клініко-параклінічних особливостей функціонального стану гепатобіліарної системи у новонароджених за фізіологічних умов та при патології раннього неонатального періоду надають змогу говорити про доцільність введення в неонатології поняття "порушення функціонального стану гепатобіліарної системи", клінічних діагнозів "рання гепатопатія новонароджених" та "печінкова недостатність". Це сприятиме уточненню механізмів розвитку гомеостатичних змін в організмі при перинатальній патології, удосконаленню тактики діагностики та лікування.

Результати проведених досліджень стали науковим підґрунтям впровадженого комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей, які мають порушення функціонального стану гепатобіліарної системи на фоні перинатальної патології. Для підвищення ефективності надання допомоги новонародженим, з урахуванням особливостей імунобіологічної адаптації організму, функціонального стану печінки та жовчовивідних шляхів, запропоновані 4 диференційовані групи догляду та лікування. Перша група - фізіологічно здорові діти, у яких оцінка за шкалою Апгар при народженні складає 8 - 10 балів, антропометричні та морфо-функціональні ознаки відповідають гестаційному віку; друга група - новонароджені, які мають оцінку за шкалою Апгар 6 - 7 балів, що зумовлено помірними порушеннями адаптації внаслідок несприятливого впливу інтранатальних причин або тим, що вони мали відхилення внутрішньоутробного розвитку; третя група – діти, народжені з оцінкою стану за шкалою Апгар 4 - 5 балів, які мають нозологічні форми захворювань з дисфункцією гепатобіліарної системи середнього ступеня тяжкості; четверта група - діти з оцінкою за шкалою Апгар 0 - 3 бали, які народжені з ознаками тяжкої перинатальної патології, у яких відмічаються значні порушення функціонального стану печінки та жовчовивідних шляхів.

Основними вразливими ланками в патогенезі порушень функціонального стану гепатобіліарної системи у дітей на фоні перинатальної патології є недостатність антиоксидантного захисту та транзиторний імунодефіцит, що потребує відповідної корекції стандартних схем фармакотерапії. Для підсилення антиоксидантного захисту у новонароджених другої групи запропонований до використання АГТП "Traumeel S". У дітей третьої групи, крім загальноприйнятої терапії, був застосований комплексний препарат "Протефлазид" або поєднання засобів антигомотоксичної дії - "Traumeel S" та "Hepar compositum". При значних змінах функціонального стану печінки на фоні перинатальної патології, наявності ознак цитолізу та мезенхімально-запальної реакції у дітей третьої та четвертої груп, крім загальноприйнятої терапії, був рекомендований для використання гепатопротекторний препарат "Ліолів".

Комплексний механізм дії "Протефлазиду" зумовлений імунокорекцією, пов'язаною зі збільшенням продукції - та -інтерферонів, антиоксидантною дією, яка дозволяє підвищувати стійкість клітин до вільнорадикального стресу. Суттєвою перевагою цього препарату є позитивний вплив на динаміку відновлення функцій печінки, здатність зменшувати прояви дискінезії жовчовивідних шляхів та шлунково-кишкового тракту [В.В.Бережной, 2003; Е.И.Юлиш, 2005]. Рекомендована доза "Протефлазиду" для новонароджених дітей складає 0,005 мг/кг (1 крапля - 0,0135 мг біофлавоноїдів) у розведенні на 2,0 мл 0,9% розчину натрію хлориду перорально 1 раз на добу.

Препарат "Ліолів" має детоксикаційний ефект, зменшує прояви цитолітичного, мезенхімально-запального та холестатичного синдромів; нормалізує показники протеїнограми, рівень холестерину та білірубіну, активність трансаміназ крові, нормалізуючи структурно-функціональний стан печінки. Препарат інгібує процеси ВРО у крові та тканинах, підтримує активність антиоксидантної системи організму, має мембранопротекторний та протизапальний ефект [В.Н. Коваленко, 2004]. Рекомендована доза препарату "Ліолів" для новонароджених дітей складає 0,004 г/кг у розведенні на 1,0 мл 0,9% розчину натрію хлориду внутрішньовенно 1- 2 рази на добу.

Loading...

 
 

Цікаве