WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація хірургічного лікування хворих на гастродуоденальну виразку (автореферат) - Реферат

Оптимізація хірургічного лікування хворих на гастродуоденальну виразку (автореферат) - Реферат

Кореляційна залежність між представленими показниками системи імунітету показала при задовільному стані у дітей в ранньому неонатальному періоді найбільшу кількість кореляційних зв'язків. Напруження процесів адаптації з порушеннями функціонального стану гепатобіліарної системи помірного ступеня супроводжувалися змінами коефіцієнтів кореляції та їх вектору. При зростанні тяжкості дисфункції печінки відмічалося зникнення кореляційних зв'язків, формуванням нових та від'ємне значення деяких з них, що спричиняло імунний дисбаланс, зменшуючи регулюючу здатність імунної системи на загальні адаптаційні процеси організму.

Таким чином, доношена новонароджена дитина має особливий, який відрізняється від дорослих, біологічно зумовлений стан імунної системи, що може визначати як розвиток фізіологічної адаптації, так і за певних обставин, надмірні реакції системного запалення, автоімунних процесів та деструкції тканин. При порушеннях функціонального стану гепатобіліарної системи відбуваються як зміни імунного гомеостазу, так і захисних реакцій у самій печінці при включенні у загальний патогенез захворювань. Одним з доказів участі ланок імунної системи у механізмах розвитку дисфункції гепатобіліарної системи є виявлений нами зв'язок між ступенем імунологічних розладів та тяжкістю клінічних та біохімічних симптомів, а також нормалізація імунних показників при зникненні проявів патології. Імунні механізми, задіяні як у деструктивних, так і в регенераторних процесах печінки, можуть сприяти як зниженню, так і відновленню її функцій.

Отримані дані показників прооксидантної та антиоксидантної систем на фоні ОС свідчать, що у доношених новонароджених, які мали клінічні прояви нозологічної патології з помірними порушеннями функціонального стану гепатобіліарної системи, порівняно з контролем, зменшений ступінь ОМБ (відповідно 65,11,78Е/1г білка та 73,42,86Е/1г білка, р<0,05), поглиблення дисфункції супроводжувалося підвищенням рівня ОМБ (79,01,28 Е/1г білка). За даними літератури [С.О.Бурмистров, 1997; І.Ф.Мещишен,1999], оскільки на ступінь ОМБ, крім рівня загального білка, впливає активність білок - вмісних ферментів, цей показник у новонароджених може бути з різним вектором реакції - як підвищеним, так і пониженим, що характеризує індивідуальні особливості ланок прооксидантної системи в організмі за умов ОС.

У дітей, відповідно до зростання тяжкості порушень функціонального стану гепатобіліарної системи, спостерігався початковий високий рівень ЦП з подальшим суттєвим зниженням показника - відповідно 63,25,02 Е/1г білка та 35,30,25 Е/1г білка, у порівнянні з контролем - 43,63,64 Е/1г білка (р<0,05). Підвищення рівня ЦП у плазмі крові свідчить про адекватність реакції даної ланки АОСЗ на зростання вмісту в організмі продуктів ВРО; зниження рівня характеризує недостатність його продукції у випадках значної дисфункції печінки на фоні патологічного пологового ОС.

Підвищення активності каталази в плазмі крові дітей щодо поглиблення порушень функціонального стану гепатобіліарної системи мало однонаправлений характер та характеризувалося показниками 3,20,46 Е/хв.1г білка та 4,40,04 Е/хв.1г білка у порівнянні з контролем 1,50,17 Е/хв.1г білка (р<0,05). Каталаза інгібує передачу сигналу від первинних посередників у ланках ОС, її роль зумовлена перериванням розвитку каскаду ПОЛ шляхом руйнування пероксиду водня до води та молекулярного кисню. Зростання активності каталази, відповідно до поглиблення дисфункції печінки, свідчить про достатній рівень активності цього ферменту у новонароджених за умов перинатальної патології.

Суттєвими змінами супроводжувалося зростання тяжкості порушень функціонального стану гепатобіліарної системи щодо рівня SH-груп в еритроцитах і плазмі крові. При цьому, помірна тяжкість характеризувалася зменшенням, порівняно з контрольними показниками, їх рівня в еритроцитах - відповідно 0,70,02 МкМSH/1мл ер.маси та 0,90,07 МкМSH/1мл ер.маси (р>0,05) і зниженням його рівня у плазмі крові - 1,70,22 мкмоль/1г білка та 1,90,13 мкмоль/1г білка (р>0,05); поглиблення дисфункції печінки характеризувалося зниженням показника у плазмі крові - 1,20,06 мкмоль/1г білка при підвищенні його рівня в еритроцитах - 0,90,11 МкМSH/1мл ер.маси. Важливою є функція SH-груп щодо прояву каталітичної та рецепторної активності білків, функціонування мембранних структур та взаємодії клітин із зовнішнім середовищем, активного транспорту, діяльності цитоскелету та поділу клітин. Значна небезпека при його зниженні проявляється у пригніченні активності ферментів. Особливо це стосується каталітичних функцій цитохрому Р450, який є кінцевою ланкою у групі мікросомально-окислювальних ферментів, що переважно присутні у гепатоцитах.

Проведений аналіз ступеня ОМБ та показників АОСЗ у дітей, народжених "малими до терміну гестації" показав, що за значних клінічних проявів патології у цій групі відмічалося зниження ступеня ОМБ (72,22,07 Е/1г білка), низькі значення рівня ЦП (30,90,49 Е/1г білка), SH-груп плазми крові (1,10,07 мкмоль/1г білка) та більш високий рівень активності каталази (5,20,11 Е/хв.1г білка). На нашу думку, отримані дані свідчать про значну напругу АОСЗ при перинатальній гіпоксії у дітей, народжених "малими до терміну гестації" порівняно зі зрілими доношеними новонародженими.

Аналіз кореляційних зв'язків ступеня ОМБ та показників АОСЗ у новонароджених груп спостереження показав значні відмінності, враховуючи тяжкість порушень функціонального стану гепатобіліарної системи та ступінь морфо-функціональної зрілості дитини. Поглиблення дисфункції супроводжувалося зникненням або зміною вектору кореляційних зв'язків, характерних для здорових дітей та виникненням нових, що суттєво відрізнялися, відповідно до поглиблення тяжкості дисфункції гепатобіліарної системи. У дітей, які мали значні зміни, відмічено повний розрив кореляційних зв'язків між показниками ВРО та АОСЗ. Це свідчить про зміни регуляції ланок АОСЗ на фоні гіпоксії, що є одним з факторів розвитку порушень функціонального стану гепатобіліарної системи.

У ході роботи проведений комплекс патоморфологічних досліджень печінки та жовчовивідних шляхів у 20 новонароджених, які померли внаслідок перинатальних причин. Основним клінічним діагнозом у 35,0% дітей була асфіксія тяжкого ступеня; у 60,0% дітей - реалізація ВУІ, сепсис; у 5,0% - множинні вроджені вади розвитку. Причиною смерті у 60,0% новонароджених була поліорганна недостатність, у 40,0% - гостра серцево-легенева недостатність.

За даними макроскопічної характеристики при розтині спостерігалося збільшення лінійних розмірів печінки, блискучість та темно-коричневий або темно-червоний колір поверхні розрізу, щільна консистенція; суттєвих змін жовчного міхура не відмічалося. За результатами мікроскопічних досліджень гістологічних зрізів відмічено поєднання зернистої і гідропічної дистрофії гепатоцитів, розширення та повнокров'я синусоїдів та центральних вен, стаз крові та вогнища екстрамедулярного кровотворення; у деяких випадках – нерівномірне розширення просторів Діссе та дискомплексація печінкових балок.

Імуногістохімічне дослідження печінкової тканини з визначенням антигенів Bcl-2, Bax та PCNA показало певні специфічні характеристики розвитку апоптозу клітин печінки. Відмічена відмінність експресії антигену Bax, який має проапоптотичну активність, залежно від наявності чи відсутності дистрофічного процесу в клітинах печінки. Значна експресія антигену Bax знайдена у цитоплазмі епітеліоцитів жовчних протоків портальних трактів, що може бути однією з причин внутрішньопечінкового холестазу. Відзначено відсутність експресії протеїну Bcl-2 у цитоплазмі гепатоцитів та епітелію жовчних ходів, що за значної експресії антигену Bax наводить на думку про переважання у печінці новонароджених, які померли внаслідок перинатальних причин, "проапоптотичних механізмів" при недостатності "протиапоптотичних механізмів". Виявлена експресія антигену PCNA в ядрах гепатоцитів та ядрах клітин, які входили до складу вогнищ екстрамедулярного кровотворення. Оскільки рівень експресії антигену PCNA в ядрах гепатоцитів вірогідно не відрізнявся за середніми показниками від експресії антигену PCNA в ядрах клітин вогнищ екстрамедулярного кровотворення, мабуть можна думати, що більша частота ядер гепатоцитів з експресією антигену PCNA вказує на підсилення процесів проліферації гепатоцитів. Залежності імуногістохімічних особливостей формування апоптозу клітин печінки та жовчовивідних шляхів від нозологічної патології у новонароджених в ранньому неонатальному періоді не виявлено.

За результатами багатофакторного кореляційного аналізу складена математична модель, яка до певної міри пояснює механізми формування розвитку порушень функціонального стану гепатобіліарної системи у новонароджених на фоні перинатальной патології:

Loading...

 
 

Цікаве