WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація хірургічного лікування хворих на гастродуоденальну виразку (автореферат) - Реферат

Оптимізація хірургічного лікування хворих на гастродуоденальну виразку (автореферат) - Реферат

Кореляційний аналіз факторів ризику розвитку змін функціонального стану гепатобіліарної системи на фоні перинатальної патології показав, що найбільшу вагу має поєднана патологія гестаційного періоду (r=1,00, р<0,05), а саме, загроза переривання вагітності (r=0,72, р<0,05), анемія (r=0,60, р<0,05), ранні та пізні гестози (r=0,44, р<0,05), ХФПН (r=0,42, р<0,05). Суттєву роль відіграє ризик реалізації внутрішньоутробного інфікування (r=0,96, р<0,05), зумовлений наявністю в жінок кольпіту (r=0,53, р<0,05) та хронічного аднекситу (r=0,38, р<0,05). Серед соматичних захворювань матері значну роль відіграє хронічна патологія жовчного міхура (r=0,48, р<0,05). Факторами ризику порушень функціонального стану гепатобіліарної системи у дитини під час пологів є прогресуюча гіпоксія плода (r=0,61, р<0,05). Перебіг вагітності на фоні представлених факторів ризику може спричинити дисфункцію печінки у плода вже на внутрішньоутробному етапі розвитку, що створює умови для виникнення дисметаболічних порушень у новонародженої дитини. Причини цього слід шукати в основних механізмах загального адаптаційного синдрому за умов ОС та основних ланках патогенезу гіпоксичного ураження організму.

Результати проведеного клініко-статистичногоаналізу виявили, що тяжкість стану новонароджених на першому тижні життя була зумовлена: асфіксією середнього та тяжкого ступеня (22,3%); гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС на фоні ХВУГ плода (59,7%); гемолітичною хворобою новонароджених (7,7%); реалізацією внутрішньоутробного інфікування (4,9%), у тому числі, вродженою пневмонією (3,1%); вродженими вадами розвитку (1,3%) та пологовою травмою (1,0%). Із загальної кількості новонароджених діти, народжені "малими до терміну гестації", складали 29,5%. Серед транзиторних станів у дітей в 10,3% випадків відмічалася кон'югаційна жовтяниця.

Оцінка показників клінічної адаптації новонароджених за шкалою Апгар, відповідно до розвитку змін функціонального стану гепатобіліарної системи, показала зворотню кореляційну залежність: на 1 хвилині r=-0,60, р<0,05; на 5 хвилині r=-0,47, р<0,05. Позитивну кореляційну залежність мали ознаки гострої асфіксії (r=0,68, р<0,05), респіраторного дистресу (r=0,60, р<0,05), аспіраційного синдрому (r=0,41, р<0,05), ВЧК (r=0,40, р<0,05) та гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС на фоні ХВУГ плода (r=0,36, р<0,05). Суттєве значення мала контамінація носоглотки новонароджених УПМ (r=0,41, р<0,05).

Під впливом нових факторів зовнішнього середовища закономірно проходить адаптація новонародженої дитини, що реалізується як необхідна ланка індивідуальних функціональних особливостей організму. Цей стан межує між компенсаторно-пристосувальними реакціями та стресом. Біологічний сенс стресової реакції полягає у мобілізації головним чином тих функціональних систем, які забезпечують формування багатокомпонентної оптимальної ефекторної відповіді на зміну умов зовнішнього середовища. Значний та часто незворотній вплив на життєдіяльність плода і новонародженого має внутрішньоутробна гіпоксія, яка спричинює зниження резервів адаптації організму дитини при народженні. Поєднаний вплив негативних факторів у перинатальному періоді викликає у новонароджених тяжкі клінічні прояви дизадаптації, які важко піддаються корекції. За умов патологічного ОС це зумовлено, насамперед, порушенням балансу ланок регулюючих систем організму, що супроводжується дисметаболічними змінами, які є наслідком дисфункції провідних систем органів, що відповідають за гомеостаз, у тому числі гепатобіліарної системи.

За нашими спостереженнями, клінічними симптомами, які свідчать про зміни з боку гепатобіліарної системи у новонароджених при перинатальній патології, є: збільшення розмірів печінки (до 64,3%), периферичні набряки (до 62,7%), геморагічні прояви (до 14,3%), анемія (до 19,0%), гіпоглікемія (до 60,3%) та здуття живота (до 64,3%). Рідше відмічаються ахолічні випорожнення, зумовлені холестазом (до 5,6%). Прояви ендотоксикозу та гепатолієнального синдрому характерні лише для дітей, які мають септичні ускладнення на фоні перинатальної патології. У новонароджених, "малих до терміну гестації", спектр клінічної симптоматики порушень функціонального стану гепатобіліарної системи мав той же самий перелік, як і в зрілих доношених дітей. Однак відмічено, що у новонароджених цієї групи, окрім збільшення розмірів печінки, вірогідно частіше зустрічалися такі ознаки, як жовтяниця, збільшення розмірів селезінки та анемія. Кореляційний аналіз клінічних проявів патології показав, що найбільше значення для виявлення дисфункції гепатобіліарної системи мають такі симптоми, як набряки (r=0,87, р<0,05), здуття живота (r=0,87, р<0,05), гіпоглікемія (r=0,85, р<0,05) збільшення розмірів печінки (r=0,55, р<0,05) та синдром едотоксикозу (r=0,41, р<0,05).

У розвитку компенсаторно-пристосувальних реакцій і формування якісно нового адаптаційного рівня функціонування систем органів у новонароджених за умов гіпоксії безпосередньо приймає участь система крові. Отримані результати показали, що клінічні прояви дизадаптації тяжкого ступеня супроводжувалися вірогідним зменшенням рівня еритроцитів та гемоглобіну, підвищенням кількості паличкоядерних нейтрофілів та моноцитів при зниженні рівня сегментоядерних, зростанні відсотку нормобластів та ретикулоцитів. У групі дітей, народжених "малими до терміну гестації", зміни показників загального аналізу крові були подібними до зрілих доношених новонароджених та мали вірогідну відмінність порівняно з контролем щодо рівня еритроцитів, гемоглобіну, відсотку паличкоядерних, сегментоядерних, моноцитів та лімфоцитів. Вивчення характеру кореляційних зв'язків показників загального аналізу крові у дітей показало їх суттєві відмінності залежно від тяжкості стану та відповідно до гестаційного віку. Виникнення нових кореляційних зв'язків та протилежність вектору свідчить про дизбаланс показників вродженого імунітету за умов патологічного пологового ОС, що характеризує зміну відповіді організму та визначає клінічні ознаки порушень адаптації у дітей за нових умов існування.

Дослідження показників біохімічного спектру крові у новонароджених показало суттєві відмінності в групах спостереження щодо тяжкості порушень функціонального стану гепатобіліарної системи. Поглиблення дисфункції супроводжувалося вірогідним зниженням рівня загального білка, альбумінів та глюкози, підвищенням рівня білірубіну, сечовини та сечової кислоти, активацією внутрішньоклітинних ферментів та ферментів цитолізу (табл.1).

За умов ХВУГ, крім гіпоксичного ураження ЦНС, у плода виникають суттєві метаболічні порушення, зумовлені дисфункцією печінки. Недостатність надходження кисню при ПН викликає активацію процесів анаеробного гліколізу. Порушується утилізація АТФ, у тканинах плода гальмується ліполіз; розвивається гіпоглікемія, гіпоінсулінемія, гіперглюкагонемія. Мабуть цим можна пояснити ті значні зміни біохімічних констант, які були виявлені в плазмі крові дітей, народжених "малими до терміну гестації". Порушення адаптації у новонароджених цієї групи супроводжувалися, порівняно зі зрілими доношеними дітьми, більш суттєвим зниженням рівня альбумінів, підвищенням активності ГГТ та зниженням рівня сечової кислоти.

Кореляційний аналіз показав суттєві зміни взаємозв'язків між біохімічними показниками крові новонароджених відповідно до тяжкості стану та ступеня зрілості, що вказує на відмінності якісних характеристик та вносить суттєвий вклад у пояснення механізмів порушень гомеостазу при перинатальній патології. Результати проведених досліджень свідчать, що дані біохімічного спектру крові слід ширше використовувати як критерії дисметаболічних змін, починаючи від діагностики субклінічних форм порушень функціонального стану гепатобіліарної системи, що надасть змогу своєчасного попередження розвитку значних змін гомеостазу в організмі за умов гіпоксії.

Для визначення можливостей прогнозування патології гепатобіліарної системи у новонароджених було проведено вивчення рівня АФП у пуповинній крові, якій внутрішньоутробно продукується клітинами ембріональної печінки [І.Ф.Мещишен, 2003]. Отримані дані свідчать, що в групі ризику його рівень був значно вищим, ніж у здорових дітей – відповідно 461,515,36 МЕ/мл та 381,630,71 МЕ/мл (р<0,05), що супроводжувалося розвитком нозологічних форм захворювань зі значними змінами функціонального стану печінки на першому тижні життя. У п'яти випадках клінічні прояви патології були зумовлені гострою асфіксією, у двох - гемолітичною хворобою та у двох випадках - гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС тяжкого ступеня. Для визначення пропорційного ризику розвитку в дітей порушень функціонального стану гепатобіліарної системи, відповідно до прогностичного рівня АФП у пуповинній крові, був розрахований відносний та абсолютний ризик, співвідношення шансів і такі параметри якості, як чутливість та специфічність ознаки. Відношення шансів розвитку патології складало 5,91; відносний ризик – 3,18%; абсолютний ризик - 0,37%. Величина 2 - 5,83 (p<0,05). Чутливість запропонованої ознаки показала 86,7%, специфічність – 47,6%. На нашу думку, визначення рівня АФП у пуповинній крові, як критерію прогнозування порушень функціонального стану гепатобіліарної системи на фоні патології раннього неонатального періоду, має актуальність та певні підстави для подальших досліджень, враховуючи той факт, що до теперішнього часу невирішеними залишаються питання шляхів його метаболізму, чим пояснюється як широкий спектр меж показника, так і його відносна діагностична цінність.

Отримані дані показали наявність відхилень формування мікробіоценозу кишківника у дітей, які мають зміни процесів адаптації після народження, а саме, збільшення кількості колоній УПМ при недостатній кількості біфідофлори - до 4,710,13 lg КУО/г при нормі у контролі 5,280,29 lg КУО/г (р<0,05). Виявлені зміни становлення мікробіоценозу кишківника свідчать про необхідність своєчасної діагностики, профілактики та лікування дисбіотичних порушень у новонароджених, які мають тяжку нозологічну патологію з порушеннями функціонального стану гепатобіліарної системи на першому тижні життя. Недостатнє врахування цього факту сприяє підвищенню функціонального навантаження на печінку, може спричинити розвиток тяжких форм дисбіозу кишківника у дітей раннього віку.

У новонароджених, які мали тяжкі нозологічні форми захворювань, нами виявлені суттєві відхилення показників реактивності. Імунна система визначає характер відповіді організму при зміні умов зовнішнього середовища, відповідно зумовлюючи фізіологію адаптації або порушення функціонального стану з боку основних систем органів. Функції її розглядаються як розмноження і диференціювання лімфоцитів, що пов'язано з продукцією ними медіаторів міжклітинної взаємодії та контактним сполученням за участю молекул адгезії. Медіатори імунної відповіді здатні проникати через непошкоджений гемато- енцефалічний бар'єр та змінювати функціональну активність системи "гіпоталамус - гіпофіз - кора наднирників", що має безпосередній вплив на процеси саногенезу та патогенезу в організмі дитини за умов пологового ОС [Р.М.Хаитов, 2001; В.В.Никонов, 2002].

Loading...

 
 

Цікаве