WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація хірургічного лікування хворих на гастродуоденальну виразку (автореферат) - Реферат

Оптимізація хірургічного лікування хворих на гастродуоденальну виразку (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки і практичні рекомендації дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на Всеукраїнській науково - практичній конференції "Актуальні питання перинатології" (Чернівці, 2001); регіональній науково-практичній конференції "Актуальні питання неонатології та дитячого харчування" (Вінниця, 2002); Конгресі педіатрів України "Актуальні проблеми і напрямки розвитку педіатрії на сучасному етапі" (Київ, 2003); науково-практичній конференції "Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим" (Київ, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Фармацевтична опіка в перинатології" (Харків, 2003); I-й науково-практичній школі-семінарі "Актуальні питання неонатології" (Київ, 2003); науково - практичній конференції для лікарів-педіатрів Західного регіону "Мікрофлора і пробіотики в житті людини" (Львів, 2003); Всеукраїнському симпозіумі педіатрів "Вплив екопатологічних чинників на стан здоров'я дітей" (Тернопіль, 2004); II Міжнародній науково-практичній конференції "Здорова дитина: здоровій дитині – здорове середовище" (Чернівці, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми морфологічної діагностики хвороб плода і дитини" (Чернівці, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми ведення тяжкохворих дітей у стаціонарі" (Чернівці, 2005); науково-практичній школі-семінарі "Сучасні принципи інтенсивної терапії та виходжування новонароджених" (Судак, 2005); 83-й, 84-й, 85-й, 86-й наукових конференціях співробітників Буковинського державного медичного університету (2002-2005).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано в 43 наукових працях, у тому числі, 27 статей - у журналах та збірниках (з них 20 наведено в авторефераті); решта праць - у матеріалах конгресів, конференцій та симпозіумів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 355 сторінках; складається зі вступу, огляду літератури, характеристики матеріалу і методів дослідження, 9 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Робота ілюстрована 36 таблицями та 14 рисунками, які розміщені на 13 сторінках. Перелік використаних джерел включає 496 найменувань та займає 33 сторінки. Додатки розташовані на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань проведено комплексне обстеження 390 дітей в ранньому неонатальному періоді. Основні клінічні групи спостереження склали: I групу - 173 доношених новонароджених, з яких у 121 дитини відмічалася значна тяжкість стану на фоні нозологічних форм захворювань (IА підгрупа) та 52 дитини, які при патології раннього неонатального періоду мали стан середньої тяжкості (IВ підгрупа); II групу - 115 дітей, народжених доношеними, але "малими до терміну гестації", з яких у 45 новонароджених була діагностована перинатальна патологія тяжкого ступеня (IIА підгрупа), у 70 дітей – нозологічні форми захворювань середнього ступеня тяжкості (IIВ підгрупа). До III групи увійшли 82 здорових новонароджених, параклінічні показники яких слугували контрольними для порівняння даних додаткового обстеження дітей основних груп спостереження. Проведено клініко-параклінічний аналіз, патоморфологічні та імуногістохімічні дослідження 20 новонароджених дітей, які померли внаслідок перинатальних причин (IV група).

Відповідність ознак морфо-функціональної зрілості гестаційному віку при народженні визначалася за шкалою Баллард та таблицями перцентилів [Н.П.Шабалов, 1995]. Для визначення стану здоров'я дітей проводилася оцінка за бальною шкалою Апгар на 1-й та 5-й хвилинах життя, вивчалися особливості перебігу ранньої неонатальної адаптації. Перелік захворювань включав клінічні діагнози згідно МКХ Х перегляду. Оскільки патологія раннього неонатального періоду була неоднорідною, для уникнення непослідовності у трактуванні результатів використано загальний методологічний підхід, який передбачав розподіл дітей в підгрупах не за нозологічними формами, а за ступенем тяжкості загального стану, який визначався за клінічними ознаками та, частково з використанням стандартизованої оцінки за ШГФН [D.K.Richardson, 1993] та БОСВН [Н.И.Мельникова, 2004].

Комплекс додаткових параклінічних методів обстеження був складений за діючими рекомендаціями [В.И.Кулаков,1999] та згідно Наказу МОЗ України № 620 від 29.12.2003р. "Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатальної допомоги в Україні". Обраний перелік мав мотивацію за результатами опублікованих експериментальних та власних клінічних досліджень, які підтверджували участь вказаних показників у формуванні патології гепатобіліарної системи [С.О.Бурмистров, 1997; В.Т.Ивашкин, 2000].

Для оцінки дисметаболічних змін, що свідчать про порушення основних функцій печінки, продукції та виділення жовчі, у новонароджених визначено рівень загального білка та альбумінів, загального білірубіну та його фракцій, рівень глюкози, сечовини, холестерину та гліцеридів; активність ферментів AлAT, AсAT, ЛДГ, ЛФ, ГГТ; концентрацію Ca, Fe, P. Біохімічні дослідження виконувалися з використанням аналізатору "ULTRA" фірми "Коnе" (Фінляндія) та апарату для електрофорезу "PARAGON" фірми "Bekman" (Австрія). Визначення рівня АФП проводилося за допомогою радіоімунного методу на газовому хроматографі "Гамма-12" (Чехія). Ультразвукове дослідження печінки та жовчовивідних шляхів здійснено на апараті УЗД "SA–600 № 01345".

Дослідження рівня IL1 та IL6 проведено методом імунофлуоресценції "Клоноспектр" з використанням реактивів ООО "ProCon". Визначення абсолютної та відносної кількості СD2+- асоційованих Т та NK-лімфоцитів, СD14+-асоційованих моноцитів, СD15+-асоційованих нейтрофілів, СD19+-асоційованих В-лімфоцитів та СD54+-асоційованих клітин ІСАМ-1 здійснено методом імунофлуоресценції "Статус" із застосуванням "Набору моноклональних і поліклональних антитіл" ООО "Сорбент".

Оцінку ступеня ОМБ проводили за принципом взаємодії амінокислотних залишків білків з 2,4-динітрофенілгідразином з утворенням похідних [Є.Є. Дубініна, С.О. Бурмістров, 1995] у модифікації [І.Ф. Мещишен, 1998]. Вміст SH-груп у крові визначали за допомогою реактиву Еллмана [І.Ф. Мещишен, Н.Г. Григор'єва, 2002]. Рівень церулоплазміну вимірювали за здатністю окислювати р-фенілендіамін [В.Г. Колб, В.С. Кавишніков, 1982]. Визначення активності каталази проводили з використанням молібдату амонію [М.А. Королюк, 1988].

Аналіз на мікробіоценоз вмісту порожнини товстого кишківника виконувався за загальноприйнятими мікробіологічними методиками [М.Э.Микельсаар, 1990].

Для досліження можливих механізмів апоптозу гепатоцитів використано імуногістохімічне дослідження протеїнів Bax і Bcl-2. Для вивчення процесів проліферації імуногістохімічним методом вивчали експресію протеїну PCNA – кофактора ДНК-пролімерази-дельта. Використовувалися первинні антитіла до зазначених антигенів та систему стрептавідин-біотинової візуалізації LSAB2 (DakoCytomation, Denmark). Цифрові копії зображення аналізували за допомогою ліцензійної копії комп'ютерної програми "ВидеоТест – Размер 5,0" (ООО "Видеотест"). З оглядовою метою виконували забарвлення гістологічних зрізів гематоксиліном і еозином. Для оцінки інтенсивності процесів апоптозу підраховували на площі 22100 мкм кількість структур, ідентифікованих як апоптозні тільця та ядер з маргінацією хроматину печінкової тканини.

Статистична обробка отриманих даних проведена із застосуванням пакету прикладних програм для проведення медико-біологічних досліджень "STATGRAPHICS" [1992, 2001] на персональному комп'ютері Pentium MMX CPU та методів клінічної епідеміології [R.N.Fletcher, 1996]. Надійність (ймовірність "нульової гіпотези") при даній величині "t" та числі ступенів свободи обраховувалися згідно методу Стьюдента при двобічному тесті; сила (згідно альтернативної гіпотези) визначалася за однобічним тестом. Для ствердження вірогідності різниці враховувалася загальноприйнята в медико-біологічних дослідженнях величина ймовірності (р) – р<0,05. Визначення вірогідності відмінностей між відносними величинами проведено методом кутового перетворення Фішера "". Для побудови математичної моделі прогнозування та визначення диференційно-діагностичних критеріїв ступеня тяжкості порушень функціонального стану гепатобіліарної системи у новонароджених застосовано дискримінантний та багатофакторний кореляційний аналізи.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Ретроспективий аналіз соматичної патології, особливостей перебігу вагітності та пологів у матерів надав змогу виділити групи ризику розвитку порушень адаптації у дітей після народження. Порівняльна характеристика частоти соматичної патології у жінок свідчить, що найбільший відсоток серед захворювань мали: анемія (37,7%); патологія щитовидної залози (20,0%); нейроциркуляторна дистонія (18,7%); хронічний холецистит (18,2%) та хронічний пієлонефрит (13,8%). Звертає на себе увагу відсоток ГРВІ (8,5%) та колонізації організму жінок УПМ (36,5%). Перелік гінекологічних захворювань характеризувався перенесеним в анамнезі кольпітом (10,8%) та хронічним аднекситом (7,4%). Ускладнення гестаційного періоду були спричинені ХФПН та ХВУГ плода (34,6%); загрозою переривання вагітності у різні терміни (25,6%); прееклампсією (10,3%) та гестозами (10,3%). Загалом обтяжений акушерський анамнез мали 13,3% жінок груп спостереження. При цьому виявлена патологія значно частіше зустрічалася у випадках суттєвих порушень адаптації новонароджених у ранньому неонатальному періоді.

Loading...

 
 

Цікаве