WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація хірургічного лікування хворих на гастродуоденальну виразку (автореферат) - Реферат

Оптимізація хірургічного лікування хворих на гастродуоденальну виразку (автореферат) - Реферат

9. Розробити диференційно-діагностичні критерії ступеня тяжкості порушень функціонального стану гепатобіліарної системи у новонароджених з використанням дискримінантного та багатофакторного кореляційного аналізу анамнестичних та клініко-параклінічних даних.

10. Обгрунтувати, розробити та впровадити в практику охорони здоров'я систему організаційних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності медичної допомоги новонародженим шляхом вдосконалення методів ранньої діагностики та лікування порушень функціонального стану печінки та жовчовивідних шляхів при патології раннього неонатального періоду.

Об'єкт дослідження – перебіг раннього неонатального періоду у доношених новонароджених та дітей, народжених "малими до терміну гестації".

Предмет дослідження – функціональний стан гепатобіліарної системи, біохімічний спектр сироватки крові, стан показників імунної системи, прооксидантної системи та антиоксидантної системи захисту організму, ультразвукове дослідження печінки та жовчовивідних шляхів, мікроекологічний стан товстого кишківника, патоморфологічні дослідження печінки дітей, які померли внаслідок перинатальних причин.

Методи дослідження: клінічні, епідеміологічні, анкетно-опитувальні, імуноферментні, біохімічні, імуногістохімічні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше шляхом комплексного клініко-параклінічного обстеження новонароджених визначені особливості функціонального стану гепатобіліарної системи за фізіологічних умов та при патології раннього неонатального періоду у зіставленні з показниками імунної системи, прооксидантної системи та антиоксидантної системи захисту організму.

Встановлено, що факторами ризику порушень функціонального стану гепатобіліарної системи у дітей на першому тижні життя є поєднана патологія гестаційного періоду у матері, а саме, загроза переривання вагітності, анемія, гестози, внутрішньоутробне інфікування та хронічна фетоплацентарна недостатність. Факторами ризику під час пологів є прогресуюча гіпоксія плода. Серед соматичних захворювань у жінок значну роль відіграє хронічна патологія жовчного міхура.

Визначені патологічні стани раннього неонатального періоду, при яких зростає ризик розвитку порушень функціонального стану печінки та жовчовивідних шляхів у новонароджених, а саме, гостра асфіксія, гіпоксично-ішемічне ураження організму і затримка внутрішньоутробного розвитку на фоні хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода, гемолітична хвороба, реалізація внутрішньоутробного інфікування.

Залежно від тяжкості стану новонароджених, встановлені клінічні симптоми, які характеризують зміни функціонального стану гепатобіліарної системи на фоні патології раннього неонатального періоду: збільшення розмірів печінки, геморагічні прояви, набряки, здуття живота, анемія, гіпоглікемія та синдром ендотоксикозу.

Вперше з урахуванням даних багатофакторного кореляційного аналізу обгрунтовано комплекс біохімічних показників сироватки крові, який визначає ступінь тяжкості порушень функціонального стану печінки та жовчовивідних шляхів у новонароджених на фоні патології раннього неонатального періоду. Виявлена значимість досліджень рівня АФП у пуповинній крові для прогнозування можливості розвитку дисфункції гепатобіліарної системи.

Доведена роль імунобіологічних механізмів, у тому числі, ланок імунної, прооксидантної та антиоксидантної систем в адаптації організму новонароджених до умов пологового оксидативного стресу, а також, у формуванні патологічних змін печінки і жовчовивідних шляхів внаслідок гіпоксичного впливу.

Встановлено наявність кореляційної залежності між змінами функціонального стану печінки та порушеннями формування мікробіоценозу товстого кишківника у новонароджених при перинатальній патології. Підтверджена роль мікрофлори в процесах фізіологічної адаптації організму при зміні умов зовнішнього середовища.

Вперше за допомогою імуногістохімічних методів дослідження визначені деякі механізми формування апоптозу гепатоцитів у новонароджених, які померли внаслідок перинатальних причин. Виявлена значна експресія проапоптотичного антигену Bax при відсутності експресії протиапоптотичного протеїну Bcl-2 в цитоплазмі гепатоцитів та епітелію жовчних ходів. Відмічена експресія антигену PCNA в ядрах гепатоцитів та клітин, які входили до вогнищ екстрамедулярного кровотворення, що свідчить про підсилення процесів проліферації гепатоцитів.

На основі багатофакторного кореляційного аналізу встановлені можливі механізми патогенезу порушень функціонального стану гепатобіліарної системи у дітей в ранньому неонатальному періоді, показана неспецифічність реакцій вказаної системи органів при перинатальній патології.

Вперше на підставі комплексного клініко-лабораторного обстеження, у тому числі, біохімічного спектру крові, імунологічних показників, показників прооксидантної системи та антиоксидантної системи захисту визначені диференційно-діагностичні критерії ступеня тяжкості порушень функціонального стану гепатобіліарної системи у новонароджених дітей.

Вперше розроблено та обгрунтовано диференційований комплекс терапевтичної корекції метаболічних порушень у дітей, які мають нозологічні форми захворювань в ранньому неонатальному періоді, з урахуванням особливостей функціонального стану гепатобіліарної системи та показників регулюючих систем (імунної та антиоксидантної), що надало змогу покращити резерви адаптації організму на першому тижні життя.

Практичне значення одержаних результатів. Завдяки проведеним дослідженням розроблена система лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на діагностику та корекцію порушень функціонального стану гепатобіліарної системи у новонароджених при патології раннього неонатального періоду, яка включає програму математичного прогнозування розвитку і диференційно - діагностичний алгоритм постановки діагнозу, що дає змогу формування груп ризику, своєчасного проведення попереджувальних та терапевтичних заходів у дітей, починаючи від народження.

Запропоновано та впроваджено в практику роботи лікувальних закладів практичної охорони здоров'я тактику прогнозування, діагностики і лікування порушень функціонального стану гепатобіліарної системи у новонароджених на фоні нозологічних форм патології раннього неонатального періоду, що передбачає включення до програми обстеження додаткового комплексу біохімічного спектру крові, імунологічних показників, показників прооксидантної системи, системи антиоксидантного захисту та методу ультразвукової діагностики. Обгрунтовано диференційований підхід до формування груп догляду та лікування новонароджених відповідно до загального стану та ступеня тяжкості дисфункції печінки та жовчовивідних шляхів.

Для підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим при нозологічній патології в ранньому неонатальному періоді з урахуванням ступеня тяжкості порушень функціонального стану гепатобіліарної системи, у комплексі терапевтичної корекції запропоновано використання засобів метаболічної корекції.

Впровадження результатів дослідження. За матеріалами дисертаційної роботи отримано Деклараційний патент на винахід "Спосіб прогнозування порушень функціонального стану гепатобіліарної системи у новонароджених дітей" (2001); введено до Реєстру галузевих нововведень МОЗ України "Спосіб прогнозування порушень функціонального стану гепатобіліарної системи у новонароджених дітей" (2004); складено та запропоновано до впровадження в практику охорони здоров'я 7 інформаційних листів (2003-2005).

Наукові розробки і матеріали дисертації використовуються у педагогічному процесі на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету; кафедрі акушерства і гінекології №1 Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця; кафедрі акушерства, охорони материнства і дитинства післядипломної освіти Ужгородського національного університету. Результати досліджень впроваджені у практичну роботу лікувальних закладів міст Чернівці, Київ, Харків, Вінниця, Черкаси, Суми, а також Чернівецької, Хмельницької та Тернопільської областей України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним науковим дослідженням, виконаним на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету МОЗ України. Автор самостійно вибрав тему наукової роботи, опрацював дані літератури, визначив мету і завдання, розробив дизайн дослідження, забезпечив організацію і проведення набору матеріалу; брав участь у виконанні спеціальних методів дослідження. Дисертант оцінив ефективність запропонованого підходу до лікування дітей, відповідно до загального стану після народження та ступеня тяжкості порушень функціонального стану гепатобіліарної системи на фоні патології раннього неонатального періоду, а також ефективність вперше використаних засобів метаболічної корекції. Дисертантом особисто проведено аналіз, статистичну обробку, систематизацію та інтерпретацію отриманих даних; написані всі розділи дисертації, сформульовані основні її положення і висновки, науково обгрунтовані практичні рекомендації; самостійно підготовлені та направлені до друку наукові праці, підготовлені виступи на конференціях.

Loading...

 
 

Цікаве