WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оптимізація хірургічного лікування хворих на гастродуоденальну виразку (автореферат) - Реферат

Оптимізація хірургічного лікування хворих на гастродуоденальну виразку (автореферат) - Реферат

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ГОДОВАНЕЦЬ ЮЛІЯ ДМИТРІВНА

УДК: 612.35+616.36/336]-053.31-07-08

Функціональний стан гепатобіліарної системи у новонароджених при перинатальній патології в період ранньої неонатальної адаптації (діагностика, профілактика та лікування)

14.01.10 – педіатрія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Буковинському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор

Шунько Єлизавета Євгенівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупіка МОЗ України, завідувач кафедри неонатології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Знаменська Тетяна Костянтинівна,Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач відділенням неонатології;

доктор медичних наук, професор

Клименко Тетяна Михайлівна, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри неонатології;

доктор медичних наук, професор

Вікторов Олексій Павлович, Інститут кардіології

ім.Д.І.Стражеско АМН України (м.Київ), завідувач відділом клінічної фармакології з лабораторією функціональної діагностики.

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра педіатрії інтернів та неонатології факультету післядипломної освіти.

Захист дисертації відбудеться " 25 " жовтня 2005 р. о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями "Педіатрія", "Акушерство та гінекологія" при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м.Київ, вул Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м.Київ, вул Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий " 24 " вересня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з пріоритетних напрямків неонатології, перинатології та педіатрії в Україні є забезпечення здоров'я та фізіологічного розвитку дітей від народження [О.М.Лук'янова, 2002; Р.А.Моісеєнко, 2004; Є.Є.Шунько, 2004]. Здоров'я дітей визначається багатьма факторами, серед яких провідне місце належить репродуктивному здоров'ю батьків, фізіологічному перебігу вагітності та пологів у матері, оптимальному догляду та вигодовуванню новонароджених, адекватному рівню надання спеціалізованої медичної допомоги [О.Г.Суліма, 2002; Т.М.Клименко, 2002; Н.Н.Володін, 2004]. Значна частина захворювань дитячого віку формується на різних етапах внутрішньоутробного розвитку та реалізується в ранньому неонатальному періоді. Перинатальні втрати мають безпосередній зв'язок з ускладненнями перебігу вагітності та пологів у матері. Причинами перинатальної смертності можуть бути сексуально- трансмісивні інфекції, пізні гестози, плацентарна недостатність, порушення кровообігу в плаценті, вроджені вади розвитку плода тощо. Профілактика базується на діагностиці та своєчасній корекції патології гестаційного періоду, що попереджує розвиток тяжких форм уражень плоду (новонародженого) і сприяє зниженню рівня перинатальної смертності [Г.К.Степанковская 2000; Т.К.Знаменська, 2001; В.М.Запорожан, 2002; В.І.Грищенко, 2002; R.Berger, 2000; L.Cornette, 2001].

Період новонародженості, особливо період ранньої неонатальної адаптації, є визначальним з погляду виживання та наступної якості життя. У цьому віці спостерігаються як транзиторні стани, зумовлені характером імунобіологічної адаптації організму до нових умов існування, так і суто патологічні синдроми, пов'язані з реалізацією негативного впливу факторів перинатального ризику. Основні проблеми адаптації новонароджених у ранньому неонатальному періоді спричинені внутрішньоутробною гіпоксією та асфіксією, розладами дихання, вродженими аномаліями розвитку, інфекціями перинатального періоду, сповільненим ростом та розвитом [Д.О.Добрянський, 2000; О.С.Третьякова, 2003; С.П.Кривопустов, 2004].

Впродовж останніх років в Україні спостерігається зростання рівня гастроентерологічної патології серед дітей та підлітків. Значна увага приділяється питанням дитячої гепатології [А.В.Єпішин, 1991; В.Г.Майданник, 1999, Н.И.Урсова, 2002, Ю.С.Коржинський, 2002]. Багатьма вітчизняними та зарубіжними авторами наголошується на ролі імунних механізмів та окислювального стресу у формуванні патології гепатобіліарної системи [В.Т.Ивашкин, 2000; О.М.Лук'янова, 2001; S.Ahmed, 2000; E.Broide, 2001; V.S.Tanner, 2002]. Незважаючи на збільшення об'єму знань щодо етіології захворювань, недостатньою є кількість наукових розробок з питань епідеміології, невирішеними залишаються аспекти виникнення та прогресування патології, проблеми клітинних та молекулярних механізмів запалення печінки, клінічної фармакології та лікувального харчування. Відсутні дані щодо особливостей функціонального стану гепатобіліарної системи у дітей в періоді новонародженості. Одним з пріоритетних напрямків гепатології є пошук засобів полімодальної дії, спрямованих на нормалізацію функцій адаптаційних регуляторних механізмів, які забезпечують гомеостаз [Л.В.Садовникова, 1998]. Перспективи розвитку на наступні роки плануються з подальшою розробкою уявлень про регуляцію апоптозу при захворюваннях печінки, що повинно відкрити додаткові перспективи медикаментозної корекції при загибелі гепатоцитів [С.Н.Маммаев, 2001; M.L.Mitchell, 2001; N.A.Maianski, 2002].

Таким чином, дослідження, спрямовані на вивчення функціонального стану гепатобіліарної системи при перинатальній патології з урахуванням особливостей імунобіологічної адаптації організму при зміні умов зовнішнього середовища є напрямком удосконалення лікувально-профілактичної допомоги дітям, народженим на фоні гіпоксії при реалізації негативного впливу факторів перинатального ризику.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету на тему: "Репродуктивне здоров'я. Профілактика структурно-функціональних уражень фетоплацентарного комплексу при порушеному періоді гестації, прогнозування і корекція перинатальних наслідків адаптації новонароджених" (№ держреєстрації 01.01.U 005242).

Мета дослідження. Підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з перинатальною патологією шляхом розробки та впровадження заходів прогнозування, діагностики та лікування порушень функціонального стану гепатобіліарної системи на підставі вивчення особливостей метаболізму, імунологічної реактивності та антиоксидантного захисту організму при пологовому оксидативному стресі.

Завдання дослідження:

1. Вивчити особливості адаптації доношених новонароджених, у тому числі дітей "малих до терміну гестації", на першому тижні життя у зіставленні з клініко - анамнестичними даними, особливостями перебігу вагітності та пологів у матері.

2. Провести аналіз клінічних ознак порушень функціонального стану печінки та жовчовивідних шляхів у новонароджених при патології раннього неонатального періоду.

3. Дослідити параклінічні особливості функціонального стану гепатобіліарної системи у дітей шляхом вивчення показників загального аналізу крові, біохімічного спектру крові та результатів ультразвукового дослідження при нозологічних формах захворювань на першому тижні життя.

4. Вивчити характер формування мікробіоценозу кишківника у дітей в динаміці на першому місяці життя за умов фізіологічного та патологічного перебігу неонатального періоду для визначення ролі мікрофлори в процесах адаптації організму до факторів зовнішнього середовища.

5. Визначити показники рівня IL1, IL6, абсолютної та відносної кількості CD2+-асоційованих Т та NK-лімфоцитів, CD14+-асоційованих моноцитів, CD15+- асоційованих нейтрофілів, CD19+-асоційованих В-лімфоцитів та CD54+– асоційованих клітин ІСАМ-1, оцінити їх роль у процесах імунобіологічної адаптації новонароджених, залежно від тяжкості порушень функціонального стану печінки та жовчовивідних шляхів на фоні перинатальної патології.

6. Визначити характер реакцій прооксидантної та антиоксидантної системи захисту організму новонароджених за умов оксидативного стресу (ступінь окислювальної модифікації білків, рівень церулоплазміну, SH – груп еритроцитів і плазми крові, активність каталази), враховуючи особливості функціонального стану гепатобіліарної системи.

7. Вивчити клітинні механізми формування апоптозу гепатоцитів за допомогою даних комплексного патоморфологічного та імуногістохімічного дослідження печінки дітей, які померли внаслідок перинатальних причин.

8. Визначити можливі патогенетичні механізми порушень функціонального стану печінки і жовчовивідних шляхів у новонароджених при патології раннього неонатального періоду шляхом проведення багатофакторного кореляційного аналізу даних комплексного клініко-параклінічного дослідження.

Loading...

 
 

Цікаве