WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Застосування високотонової терапії в комплексному санаторно-курортному лікуванні хворих на дисциркуляторну енцефалопатію і та її стадій (автореферат) - Реферат

Застосування високотонової терапії в комплексному санаторно-курортному лікуванні хворих на дисциркуляторну енцефалопатію і та її стадій (автореферат) - Реферат

Практичне значенняодержаних результатів. Автор визначила частоти і ризик розвитку Е при різних формах спадкової патології (ФКУ, ГФА, гамартози, МАХ), розробила фенотипові портрети хворих із Е і нормальним каріотипом, і симптоматичною Е із МАХ, які можуть бути використані в практичній діяльності лікарів-генетиків та фахівців різних спеціальностей. Автор показала, що майже 50% хворих із Е потребують цитогенетичного дослідження, розробила діагностичні критерії Е, які сполучаються із порушенням хромосом. Довела високу інформативність сучасних методів діагностики – цитогенетичної, біохімічної (газова хроматографія, мас-спектрометрія, ВЕРХ), молекулярної (ПЛР та ПДРФ-аналіз) в діагностиці різних форм Е. Ставлення до Е, що сполучаються із МАХ, як до "хвороб гетерохроматину" змінює напрямок прогнозування, лікування і реабілітації. Використання сучасних математичних методів статистичного аналізу, доступних для широкого застосування, підтвердило інформативне значення отриманих діагностичних критеріїв.

Результати дослідження впроваджені в ХСМГЦ, у відділенні нейрогенетики Інституту неврології, психіатрії і наркології АМНУ, м. Харкова; Вінницькому, Львівському, Криворізькому, Полтавському, Київському медико-генетичних центрах, використовуються в учбовому процесі на кафедрах медичної генетики ХДМУ, ХМАПО і Харківському національному університеті.

Особистий внесок дисертанта. Дисертант обґрунтувала актуальність, необхідність і доцільність вибраної теми, здійснила пошук літературних джерел, визначила мету і задачі роботи, обсяг і методи дослідження хворих, провела клінічне обстеження хворих із Е, а також контрольної групи. Для визначення частот різних форм Е дисертант зібрала і проаналізувала данні про хворих із ФКУ, ГФА, гамартозами, ХН, ХП і САХ. Розробила алгоритм, провела обстеження хворих із Е і їхніх сімей, внесла інформацію в комп'ютерну базу даних, виконала сомато-генетичне дослідження, провела аналіз родоводів. Підготувала зразки для молекулярних і біохімічних досліджень і дала їм відповідну оцінку при проведенні диференційної діагностики. Провела нейросонографію, прийняла участь у променевих і електрофізіологічних дослідженнях. Опанувала і застосувала комп'ютерні методи статистичного аналізу. Дисертант проаналізувала і резюмувала отримані дані. Математико-статистичний аналіз проведений разом із І.Г. Гольдфарбом, пам'яті якого автор низько вклоняється.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були представлені на Українській конференції з клінічної генетики (Тернопіль, 1995); І-му конгресі Української асоціації спеціалістів ультразвукової діагностики в перинатології, генетиці та гінекології (Харків, 1997); IV-му Українсько-Баварському симпозіумі "Медико-соціальна реабілітація дітей з органічним ураженням нервової системи" (Одеса, 1999); конференції невропатологів, психіатрів і наркологів України (Харків, 1999); II-му Конгресі Української асоціації спеціалістів з ультразвукової діагностики в перинатології, генетиці і гінекології "Плід як частина родини" (Харків, 2000); I-й Міжнародній студентській конференції з медичної генетики (Харків, 2001); II-му Національному конгресі неврологів, психіатрів і наркологів України "Психоневрологія ХХI століття" (Харків, 2002); 8-ому Міжнародному Азіатсько-Європейському Конгресі з вроджених дефектів метаболізму (Вільнюс, 8-13 вересня, 2002); III-му з'їзді медичних генетиків України (Львів, 2-4-жовтня, 2003); I-му Конгресі з клінічної генетики за міжнародною участю "Метаболічні спадкові хвороби" (Харків, 1-4 жовтня, 2003); конференції з лабораторних методів дослідження спадкової патології (Київ, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 28 наукових праць, з них 6 статей у виданнях, затверджених ВАК України, 19 тез, 3 розділи в монографіях.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертацію викладено на 145 сторінках машинописного тексту, вона складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел. Робота ілюстрована 34 таблицями, 18 рисунками. Список використаних літературних джерел включає 259 робіт, із них 111 - кирилицею, 148 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення мети і вирішення поставлених задач була розроблена програма дослідження, яка включала: а) вивчення клініко-генетичних особливостей і частоти Е серед 739 хворих із різними формами спадкової патології, взятих на облік у 1986-2002рр. в ХСМГЦ; б) аналіз каріотипів 10467 хворих, обстежених в 1992-2002рр.; в) проведення безвибіркового клініко-генетичного обстеження 108 пробандів і їх сімей, із яких 60 склали контрольну групу – КГ (здорові індивіди з нормальним каріотипом, без Е) і 48 хворих на Е (основна група - ОГ), серед них 26 мали нормальний каріотип (I ОГ), а 22 – аномальний каріотип (II ОГ). В ІІ ОГ виявлені МАХ: у 50,1% хворих Е була асоційована із ХН, у 40,9% - з ХП, і у 9% - із САХ. При проведенні обстеження пробандів використані стандартизовані класифікації клінічних, морфологічних, антропометричних та інших характеристик. Електроенцефалографію (ЕЕГ) і реоенцефалографію (РЕГ) проведено 108 обстеженим. Візуалізацію (рентгенографія черепа, КТ, ЯМРТ) проведено за показаннями (15 пацієнтам основної групи і 11 – контрольної). Цитогенетичне дослідження проведено 108 обстеженим методом культивування лімфоцитів периферійної крові з використанням рутинного і диференційного фарбування (G- і С-методи). Препарати метафазних хромосом аналізувались за допомогою комп'ютерних діагностичних систем CIRES і Metasystem з програмним забезпеченням ICAROS (Carl Zeizz, Germany). Біохімічне дослідженняпроведено 108 пацієнтам обох груп і включало визначення вільних амінокислот за допомогою тонкошарової хроматографії і високоефективної рідинної хроматографії (Waters, HPLC). Для комплексного аналізу органічних кислот (ОК), використовувалась газова хроматографія, мас-спектрометрія (GS/МS) (метаболічний Центр м. Фрайбург (Німеччина)). Бібліотека спектрів була адаптована для метаболічного скринінгу і містила інформацію більш ніж про 500 специфічних органічних кислот. Молекулярне дослідження проведено 62 пацієнтам у лабораторії ДНК-діагностики Московського Центру молекулярної генетики та в Інституті біохімії та генетики Уфимського наукового Центру РАН та ХСМГЦ за допомогою метода ПЛР у сполученні з ПДРФ-аналізом.

Статистична обробка результатів дослідження проведена за допомогою сучасних методів математичного аналізу з метою отримання параметрів, які мають достовірну різницю. В усіх статистичних розрахунках величина рівня значення р була менше 0,05. Зрівняння сукупності номінальних величин проводилось методом кутового перетворення Фішера. Для розробки статистично обґрунтованихмедичнихрекомендацій був застосований метод послідовного аналізу Вальда. Для всіх ознак була обчислена міра інформативності Кульбака, яка розраховувалась після отримання діагностичних коефіцієнтів. Для побудови складної прогнозуючої моделі на підставі характеристик ознак, які вивчались, використаний дискримінантний аналіз. Статистичні розрахунки проведені за допомогою програми SPSS 8.0 for Windows (DFARS252.227-7013; 48CFR52.227-19) (Німеччина).

Результати досліджень. У результаті дослідження встановлені частоти Е серед різних видів спадкової патології, які визначені на підставі аналізу генетичних карт 739 сімей із гамартозами, ФКУ, ГФА і МАХ. Серед 61 сім'ї з ФКУ було 12 (19,67%) пробандів з Е, частота 197:1000; серед 77 пробандів з гамартозами Е знайдена у 28 (36,4%), (частота 364:1000). Серед 360 пробандів із ХН було виявлено Е у 15 хворих (4,17%) (частота 42:1000). Аналіз 194 історій пробандів з ХП дозволив знайти 5 (2,58%) хворих з Е, частота 26:1000. Серед 47 пробандів САХ у 2 виявлені судороги (4,3%), частота 43:1000. Визначений статистично значущий ризик розвитку судорог у пробандів представлених груп був вище популяційного і складав для гамартозів – 81,0, для ФКУ і ГФА - 34,7, при підвищенні рівня ХН - 6,2, при ХП- 3,8, при САХ - 6,3.

Проаналізовані результати каріотипування 10467 пробандів, обстежених в 1992-2002 рр. Відмічена тенденція до зростання числа мозаїчних анеуплоїдій і ХП. Цитогенетичне обстеження проводилось усім хворим із судорогами: у 50,1% хворих з Е мала місце ХН, у 40,9% - ХП, а у 9% - САХ (рис. 1). Встановлена динаміка питомої ваги ХП серед аномальних каріотипів. Так, у 1993 р. серед 41 аномального каріотипу варіанти хромосом зустрілись у 2 випадках (4,9%), у 1995р. – 4,34%, у 1996р. – 8,65%, у 1997р. – 4,91%, у 1998р. – 17,53%, у 1999р. – 17,64%, у 2000р. – 46,09%, у 2001р. – 44,68%, у 2002р. – 44,6%. Таке зростання в одній популяції серед сімей із обтяженим генетичним анамнезом кількості пробандів із варіантами полі-морфізмів, на жаль, ще не можна пояснити. Але, вважаючи, що конститутивний ГХ відіграє важливу роль у біологічних функціях клітини, забезпечує неспецифічні ефекти хромосомних аномалій, впливаючи на поділ клітин та їхню функціональну активність, такі зміни питомої ваги ХП можуть бути пов'язаними, можливо, із зростанням генетичного вантажу та з необхідністю адаптації людини до нових умов.

Loading...

 
 

Цікаве