WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Динаміка генетико-демографічної структури луганської популяції та обтяженість вродженою та спадковою патологією (автореферат) - Реферат

Динаміка генетико-демографічної структури луганської популяції та обтяженість вродженою та спадковою патологією (автореферат) - Реферат

Особливістю триваючої кровотечі за даними ендоскопічного дослідження у пацієнтів з хронічними медикаментозними виразками є те, що в усіх вона була паренхіматозною: паренхіматозна кровотеча з поодиноких джерел виявлена у 23 (37,71%) хворих, з кількох джерел у кратері виразкового субстрату – у 31 (50,81%), артеріальна кровотеча – у 7 (11,48%). Загроза виникнення раннього рецидиву кровотечі з поодиноких джерел відзначена у 39 (33,91%) хворих, з кількох джерел у дні виразки – у 68 (59,13%), з тромбованних судин – у 8 (6,96%). У зв'язку з особливістю кровотечі з хронічних медикаментозних виразок стандартні методи ендоскопічного гемостазу недостатньо ефективні, ми застосовувалися їх рідко, зокрема, діатермокоагуляція здійснена 6 (4,54%) хворим, оброблення джерела кровотечі лікарськими препаратами – 8 (4,54%), обколювання виразки судиннозвужувальними препаратами – 14 (7,95%), лазерна коагуляція – 2 (1,14%), ендокліпування – 3 (1,70%), аплікація плівкоутворювальних полімерів – 8 (4,55%), ізольована кріокоагуляція – 14 (7,95%). Ефективність цих методів ендоскопічного гемостазу різна і недостатня у пацієнтів з хронічними медикаментозними виразками. Ранній рецидив ГШКК виник у 19 хворих. З метою остаточної зупинки кровотечі у хворих з хронічними медикаментозними виразками нами опрацьований і впроваджений метод комбінованого ендоскопічного гемостазу (кріокоагуляція, діатермокоагуляція та аплікація плівкоутворювальних полімерів). Метод успішно застосований у 121 (68,75%) хворого. Ускладнень не спостерігали. Аплікацію проводили щодня (протягом 5 діб), оскільки плівка полімерів фрагментувалася протягом доби, після чого дефект оголювався. Ендоскопічний гемостаз з використанням зазначених засобів був остаточним або дозволяв отримати час, щоб краще підготувати пацієнта до операції. Майже у 40% пацієнтів через 4–24 год контролювали ефективність місцевого гемостазу або проводили повторні ендоскопічні маніпуляції. Так само протягом 2–4 діб здійснювали динамічну ГДФС. За наявності умов уже під час першого ендоскопічного дослідження виконували біопсію країв виразки. Проведення динамічної ГДФС показане: 1) якщо під час ендоскопії джерело кровотечі не виявлене; 2) за невідповідності даних анамнезу, клінічних ознак і результатів ендоскопічного дослідження; 3) якщо ендоскопічне дослідження не проводили перед операцією; 4) якщо джерелом кровотечі є поверхневі дефекти слизової оболонки.

Поряд з ГДФС у невідкладному порядку застосовували інструментальне і лабораторне дослідження хворих (біопсію виразкового субстрату для виявлення H. pylori і проведення морфологічного дослідження, клінічні, біохімічні й імунологічні дослідження крові). Дослідження для виявлення H. pylori проведене у 1276 (85,58%) пацієнтів з ВХ, ускладненою ГШКК, в тому числі у 1009 (79,08%) – з пептичною виразкою шлунка і ДПК, ускладненою ГШКК та – 267 (20,92%) – з хронічними медикаментозними виразками гастродуоденальної зони, ускладненими ГШКК. Швидкий тест з уреазою проведений у 177 (58,80%) хворих з пептической виразкою, гістологічний метод застосований у 832 (85,33%), H. pylori виявлений у 702 (69,57%) пацієнтів з пептичною виразкою шлунка і ДПК, зокрема, у 119 (58,91%) з 202 з виразкою шлунка і 583 (72,24%) з 807 – з виразкою ДПК. За даними швидкого тесту з уреазою H. pylori виявлений у 170 (96,05%) хворих з пептичною виразкою шлунка і ДПК, за даними гістологічного дослідження – у 532 (63,94%). Обсіменіння H. pylori у хворих з пептичною виразкою, ускладненою ГШКК була в основному середнього (++) і високого (+++) ступеня, причому, за тяжкої та вкрай тяжкої крововтрати воно було більш виражене, ніж за ГШКК легкої і середньої тяжкості.

Швидкий тест з уреазою проведений у 124 (46,44%), гістологічне дослідження – у 143 (53,56%) хворих з хронічними медикаментозними виразками. H. pylori виявлений у 81 (30,34%) хворих, в тому числі у 22 (20,18%) – з виразками шлунка і 59 (37,34%) – з виразками ДПК виразками. За даними швидкого тесту з уреазою гелікобактеріоз діагностований у 64 (51,61%) хворих, за даними гістологічного дослідження – у 17 (11,89%). Обсіменіння H. pylori у хворих з медикаментозними виразками гастродуоденальної зони, ускладненими ГШКК, була в основному слабого (+) і середнього (++) ступеня. Відзначено, що за відсутності гелікобактерної інфекції перебіг хронічних медикаментозних виразок більш тяжкий, ніж за її наявності.

Нами вивчені основні показники гуморального і клітинного імунітету у 272 (54,62%) хворих з пептичною виразкою та у 226 (84,64%) – з хронічними медикаментозними виразками. До контрольної групи включені 45 добровольців. Отримані дані свідчили про значне зниження всіх показників імунного захисту організму після кровотечі. Виявлені зміни клітинної ланки імунітету свідчили про формування синдрому вторинної іммунної недостатності у хворих з пептичною виразкою та хронічними медикаментозними виразками, ускладненими тяжкою і вкрай тяжкою кровотечею, що проявлялося зменшенням кількості Т–лімфоцитів (CD3) переважно Т–хелперів (CD4), Т–супресорів (CD8) і натуральних кіллеров (CD16) у периферійній крові.

Loading...

 
 

Цікаве