WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Динаміка генетико-демографічної структури луганської популяції та обтяженість вродженою та спадковою патологією (автореферат) - Реферат

Динаміка генетико-демографічної структури луганської популяції та обтяженість вродженою та спадковою патологією (автореферат) - Реферат

Об'єкт дослідження1491 хворий з ГШКК виразкового генезу (1224 – з пептичною виразкою шлунка і ДПК, 267 – з хронічними медикаментозними виразками гастродуоденальної зони), якого лікували у Запорізькому міському центрі з надання допомоги хворим з ГШКК.

Предмет дослідження– методи діагностики і технології хірургічного лікування хворих з ГШКК виразкового походження.

Методи дослідження. загальноклінічні, лабораторні, інструментальні, іммунологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше розроблено концепцію тактики швидкого адекватного реагування у пацієнтів з різними клінічними варіантами ВХ і хронічними медикаментозними виразками гастродуоденальної зони, ускладненими ГШКК, основану на моделюванні прогнозу імовірності виникнення рецидиву кровотечі, що визначає вибір способу лікування й обсяг оперативного втручання.

Розроблений й обґрунтований алгоритм лікування хворих з хронічними медикаментозними виразками і виразковою гастродуоденальною кровотечею на основі широкого застосування сучасних методів ендоскопічного гемостазу, що включають коагуляцію, инєкційно–коагуляційну терапію, застосування поляризуючих засобів, кріовплив, а також методу ендоскопічного кліпірування судини, що кровоточить.

Вперше вивчено ефективність і проведено порівняльну оцінку лікувальних можливостей різних методів ендоскопічного гемостазу за різної інтенсивності кровотечі.

Запропоновано робочу класифікацію оперативних втручань у пацієнтів з ВХ і хронічними медикаментозними виразками, ускладненими ГШКК; такі, що загрожують життю: субтотальная резекція шлунка, проксимальна резекція шлунка (кардіектомія), гастректомія; такі, що важко перенести: способи резекції шлунка за Більрот–ІІ, поперечна (секторальна) резекція за типом Риделя, включаючи поєднання з селективною проксимальною ваготомією (СПВ); середньо стерпна: способи резекції шлунка за Більрот–І, включаючи ступінчасту, трубчасту, економну (антрум–резекція) резекцію і СПВ; легко стерпні: а) під час роботи модифіковані способи клиноподібної резекції малої або великої кривини шлунка в поєднанні з СПВ або стовбуровою ваготомією (СтВ); б) висічення виразки передньої стінки ДПК з пілоропластикою і СтВ; в) висічення виразки бічної або задньо–бічної стінки ДПК з використанням поперечного розрізу її передньої стінки; г) нові способи – висічення виразки будь–якої локалізації пілородуоденальної ділянки, включаючи виразку воротаря шлунка і заампульну виразку ДПК. Доведена доцільність виконання у виняткових ситуаціях паліативних операцій: термокоагуляції або кріовпливу на джерело кровотечі під час ендоскопії; зашивання виразки без висічення її країв або з висіченням їх; тампонада виразки стінкою органа; перев'язування позаорганних судин у ділянці кровотечі; а також здійснення ваготомії без висічення виразки.

Вперше визначені показання і принципи вибору різних варіантів органозберігальних втручань і дренувальних операцій у пацієнтів з ВХ шлунка і ДПК, а також з хронічними медикаментозними виразками гастродуоденальної зони.

Виділені три різновиди джерела ГШКК (справжній, такий, що дійсно конкурує і потенційно конкурує), що дозволило визначити алгоритм виконання оперативного втручання на висоті кровотечі й уникнути її рецидивів в ранньому післяопераційному періоді.

Вперше вивчені особливості загоєння по лінії анастомозу залежно від технічних особливостей хірургічного шва у хворих з хронічними медикаментозними виразками шлунка і ДПК.

Розроблений і впроваджений метод клітинно–тканинної терапії з метою корекції розладів імунної і гемопоетичної систем у хворих з виразковою ГШКК тяжкого і вкрай тяжкого ступеня.

Визначені показання і розроблено систему медичної реабілітації пацієнтів після виконання різних видів органозберігальних операцій і резекції шлунка з обґрунтуванням тривалості її стаціонарного етапу за даними відновлення основних показників гомеостазу, включаючи імунні аспекти, і функціонального стану оперованого шлунка і ДПК у пацієнтів з ВХ, а також з хронічними медикаментозними виразками гастродуоденальної зони.

Вперше вивчені результати цілеспрямованої медичної реабілітації і доведена її ефективність після застосування різних варіантів органозберігальних операцій і резекції шлунка у пацієнтів з ВХ і хронічними медикаментозними виразками. Проведено порівняльну оцінку найближчих і віддалених результатів органозберігальних операцій з приводу ВХ шлунка і ДПК, а також хронічних медикаментозних виразок з використанням принципів індивідуального хірургічного лікування і цілеспрямованої медичної реабілітації.

За матеріалами дисертаційної роботи оформлені 5 заявок на винахід, отримано 2 деклараційні патенти України, на 3 – отримане позитивне рішення державної патентної експертизи України.

Практичне значення отриманих результатів. Реалізація в практичній діяльності розробленого підходу до хірургічного лікування пацієнтів з ВХ шлунка і ДПК, а також з хронічними медикаментозними виразками, ускладненими тяжкою кровотечею, забезпечує поліпшення результатів комплексного лікування хворих.

Використання розробленої та впровадженої тактики швидкого адекватного реагування в лікуванні хворих з гастродуоденальною кровотечею дозволяє виділити групи хворих, яким показане виконання невідкладного, термінового або відстроченого оперативного втручання, проведення консервативної терапії.

Встановлено, що при ідентифікації справжнього джерела кровотечі під час виконання операції варто не тільки орієнтуватися на наявність тромбованої судини, а й оцінити, чи відповідає її діаметр інтенсивності кровотечі, а забарвлення тромбу – давності останнього епізоду геморагії.

Впровадження системи виконання оперативних втручань на шлунку з огляду на локалізацію виразкового дефекту та його морфологічну характеристику дає лікареві чітку орієнтацію щодо вибору методу операції в кожній конкретній ситуації.

Впровадження розроблених технологій виконання оперативних втручань з приводу виразки кардіальної локалізації, ускладненої кровотечею, дозволить вирішити проблему оперативного лікування високих виразок і досягти зниження післяопераційної летальності до 2,7%.

Застосування розроблених способів оперативних втручань з приводу юкстапапілярних виразок, ускладнених ГШКК сприяло зниженню післяопераційної летальності до 1,9%.

Використання розробленного методу клітинно–тканинної терапії з метою корекції розладів імунної та гемопоетичної систем у хворих з тяжкою і вкрай тяжкою крововтратою дозволило знизити післяопераційну летальність до 3,1%.

Впровадження розроблені системи індивідуалізації хірургічного лікування, медичної реабілітації і диспансерного спостереження за участю терапевтів–гастроентерологів і хірургів, які здійснювали операцію, дозволило поліпшити як безпосередні, так і віддалені результати лікування, що сприяло поліпшенню якості життя пацієнтів.

Особистий внесок здобувача.Дисертаційна робота є завершеним самостійним дослідженням.

Автором самостійно проведений науково–патентний пошук за розробленою темою, узагальнені дані літератури, розроблені мета і задачі дослідження, методологічно сплановані клінічні дослідження. Автором особисто відібраний клінічний матеріал, проведений аналіз історій хвороби, статистична обробка отриманих результатів лікування.

Здобувачем самостійно проаналізовані й узагальнені результати, основні теоретичні і практичні положення клінічних розділів досліджень, які оформлені у вигляді дисертаційної роботи. Викладені в дисертації наукові положення, ідеї і висновки автор сформулював самостійно.

У наукових статтях, опублікованих у співавторстві, здобувачеві належить фактичний матеріал, його участь є основою і включає бібліографічний пошук, клінічні й інструментальні дослідження, хірургічні втручання, статистичні обчислення, аналіз отриманих результатів, формування висновків. Співавторство інших науковців і практичних лікарів у роботах опублікованих за матеріалами дисертації, включає співучасть в лікувально–діагностичному процесі, консультативну допомогу, технічно–матеріальне забезпечення. Під час роботи над обраною темою автор розробив і впровадив у клінічну практику 5 нових способів лікування, 2 з них – захищені патентами, на 3 – отримане позитивне рішення про видачу патенту.

Апробація результатів дисертації.Основні матеріали і положення дисертаційної роботи викладені й обговорені на: Всеукраїнській науково–практичній конференції "Екстренна медична допомога: сучасні проблеми організації" (Київ, 2001); Всеукраїнській конференції з міжнародною участю "Актуальні проблеми відновної хірурrії" (Запоріжжя, 2001); Міжнародній конференції "Современные технологии в общей хирургии" (Москва, 2001); науково–практичній школі–семінарі "Гнійно–септичні ускладнення у невідкладній хірургії. Профілактика, діагностика і лікування" (Харків, 2002); XX з'їзді хірургів України (Тернопіль, 2002); 2–й Всеукраїнській конференції "Актуальні питання невідкладної і відновної медицини" (Ялта, 2002); науково–практичній конференції "Сучасні тенденції в xipyprii XXI століття" до 80–річчя кафедри xipyprii Київської медичної академії післядипломної освіти ім П.Л. Шупика (Київ, 2002); науковій конференції "Hові технології в хірургії" (Київ, 2002); науково–практичній конференції "Лікування хірургічних ран" (Київ, 2002); IX Всеукраїнській науково–методичній конференції "Викладання та сучасні проблеми хірургії" (Запоріжжя, 2003); 2–й науково–практичній конференції з міжнародною участю "Нове в хірурrії та трансплантології. Проблеми профілактики, діагностики та лікування післяопераційних ускладнень. Клінічні аспекти трансплантації органів" (Київ, 2003); Міжнародній науково–практичній конференції "Невирішені і спірні питання хірургії гепатопанкреатобіліарної зони" (Одеса, 2003); Всеукраїнській науково–практичній конференції з міжнародною участю "Сучасні аспекти хірургічного сепсису" (Запоріжжя, 2003); науково–практичній конференції "Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки" (терапевтичні, хірургічні та онкологічні аспекти) (Київ, 2004); науково–практичній конференції "Актуальні питання хірургії ХХІ століття", присвяченій 100–річчю з дня народження професора І. І. Кальченка (Київ, 2005); засіданнях Запорізького обласного товариства хірургів (Запоріжжя, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004).

Loading...

 
 

Цікаве